Адаптація молодших школярів до навчально-виховного процесу

p align="left">Картою спостережень Стотта, яка дає змогу фіксувати 93 можливих фрагменти поведінки школяра і серед них ті, що свідчать про погану пристосованість дитину до школи.

Адаптації цього методу для використання в Радянському Союзі була проведена психологами Ленінградського НДМ психоневрології ім.. В.М. Бехтерева.

В основі методики Стотта, спрямованої на визначення характеру дезадаптованої поведінки за результатами тривалого спостереження за дітьми.

Методика називається „Карта спостережень” (КС).

Психолог може сам проводити таке спостереження і може використовувати досвід спостереження, знання дитини вчителем. КС включає в себе 198 фрагментів фіксованих форм поведінки, наявність чи відсутність яких у дитини повинен визначити спостерігач, який заповнює карту. Ці фрагменти згруповані в 16 синдромів. До початку описання кожного симптомокомплексу дається їх абревіатура позначення (НД, Д, У і т.д.). і короткий ключ, що використовується в процесі оброки результатів.

Короткий ключ та реєстраційний бланк подані в додатку. Повний текст КН наведений в „Рабочей книге школьного психолога” (13).

В реєстраційному бланку закреслюються ті цифри, які відповідають формам поведінки (фрагментам, які найбільш характерні для даної дитини). Центральна вертикальна риска відділяє важкі порушення (справа) від легких (зліва). В бланку номери симптомів не завжди йдуть по порядку, їх розміщення залежить від значимості того чи іншого симптому (фрагменту поведінки) для кваліфікації синдрому.

При підрахунку симптомів, що стоять зліва від вертикальної риски, оцінюється одним балом, справа - двома.

Підраховується сума балів по кожному синдрому і загальний „коефіцієнт дезадаптованості за сумою балів по всіх синдромах. Великі кількість закреслених фрагментів поведінки у дитини (в порівнянні з іншими дітьми дає можливість зробити висновок про серйозні порушення в розвитку його особистості і поведінки, також визначити ті синдроми, які в першу чергу показують ці порушення. КС дає можливість зняти зайвий суб'єктивізм педагогічної характеристики і дає більш детальну, об'єктивну картину особливостей розвитку особистості і поведінки. Безумовно найважливішим є те, що безпосередньо спрямована КС, тобто тонка діагностика тих психічних порушень, які характерні для тієї чи іншої дитини.

Поряд з очевидними перевагами цієї методики вона має і очевидний недолік. (46). Фіксує головним чином лише дезадаптивні форми поведінки, а не всі сторони функціонування соціально-психологічної адаптації школяра.

Тому для поглибленого вивчення процесу адаптації молодшого школяр, для встановлення залежності її від різних факторів автором дипломної роботи використовувались і інші методики. Це зокрема, кольоровий тест відношень (КТВ). Цей тест має два варіанти проведення, що відрізняються за способом виявлення кольорових асоціацій. В короткому варіанті КТВ психологи разом з тим, (мають) хто тестується, складає список осіб чи символів, що мають для останнього суттєве значення. Конкретна форма списку залежить від особливостей проблеми, а також від особистості і життєвого шляху тестованого. У нашому випадку це такі поняття: „школа”, „сім'я”, „вчителька”, „однокласники”, „дзвінок”, „контрольна”, „перерва”, „урок”.

Перед тим, хто тестується, розкладаються на білому фоні у випадковому порядку кольори. Потім психолог пропонує підібрати до кожного із понять, які поступово зачитуються, кольори, які підходять. Вибрані кольори повторюються.

У випадку виникнення питань психолог пояснює, що кольори повинні підбиратись у відповідності з характером людей, а не їх зовнішнього вигляду (наприклад, кольору одягу).

В короткому варіанті КТВ вимагається підібрати до кожного поняття який-небудь один підходящий колір. В певному варіанті ранжуються 8 кольорів у порядку відповідності поняття, від „найбільш подібного, підходящого до самого непідходящого”.

Зважаючи на те, що в нашому випадку вік досліджуваних в основному 7-8 років використання повного варіанту КТВ утруднено, а короткий варіант КТВ дає достатньо детальний і надійний результат.

Після завершення асоціативної процедури, кольори ранжуються в порядку віддання переваги, починаючи з „найкрасивішого, приємного для ока” і закінчуючи „найкрасивішим”, „неприємним”.

Після проведення процедури обстеження проводиться якісний аналіз кольоровоасоціативних відповідей. Він базується на думці про те, що емоційне значення кольору, що асоціюється з даним соціальним стимулом, відповідає емоційному значенню останнього, і, відповідно, за значенням кольору можна судити про ставлення досліджуваного до даного поняття (людини...). Слід пам'ятати, що кольороасоціативні відповіді треба розшифровувати цілісно, у їх взаємозв'язку один з одним.

Порівнюючи кольоровоасоціативні відповіді із ранжуванням кольорів, ми маємо показники емоційного прийняття або відторгнення, позитивності або негативності соціального стимулу, ставлення до якого досліджується.

Якщо з деякою особою або поняттям асоціюються кольори, що займають перші місця в розкладі по наданню переваги, значить до даної особи або поняття досліджуваний ставиться позитивно - емоційно приймає його, задоволений відповідним ставленням. І навпаки, якщо з ним асоціюються кольори, що займають останні місця в розкладці, значить, тестований відноситься до них негативно, емоційно його відкидає. Використання КТВ на основі 8 кольорів (по Люшеру) дало нам змогу звернути увагу на показники працездатності і тривожності, як чинники, що тісно взаємопов'язані і взаємозалежні із процесом особистісної адаптації.

Можливості оцінки працездатності в ході аналізу вибору кольорів за Люшером ми врахували, виходячи з таких передумов:

ѕ зелений колір характеризує гнучкість вольових проявів в складних умовах діяльності, що сприяє підтриманню працездатності;

ѕ червоний колір характеризує силу волі і почуття задоволення від прагнення до досягненої мети, що також сприяє підтримці працездатності;

ѕ жовтий колір відображає надію на успіх, спонтанне задоволення від участі в діяльності, плани на подальшу роботу.

Якщо всі ці три кольори стоять на початку ряду і разом, можна передбачити продуктивну діяльність, вищу працездатність. Якщо вони в другій половині ряду і віддалені один від одного, прогноз менш сприятливий.

Показники інтенсивності тривоги характеризується позицією, яку займають основні кольори. Якщо основний колір на 6-му місці, фактор, що викликає тривогу, вважається відносно слабким (це відзначається одним знаком !): якщо колір в 7-й позиції, ставиться два знаки (!!), якщо основний колір у 8 позиції, ставиться три знаки (!!!). таким чином, може бути поставлено до 6 знаків, що характеризують наявність джерела страху, тривоги, наприклад:

!	!!	!!!

Повторне тестування може дати інформацію про зміну стану тривожності, її збільшення чи зменшення в залежності від ситуації.

Співставлення інформації щодо оцінки працездатності та тривожності досліджуваних із результатами інших методик (КС Скотта, КТВ тощо...) дають нам змогу виявити дітей з високим рівнем шкільної дезадаптації і надати їм психологічну допомогу.

У дипломній роботі ми відзначили значення для успішної адаптації дитини до школи такого фактора, сім'я, правильні методи сімейного виховання, сприятлива обстановка в ній для кожного її члена.

Тому, як додаткова методика, для визначення її впливу рівень тривожності у дітей, на їх адаптацію до школи, була використана методика „Кінетичний малюнок сім'ї”, запропонована Р. Бернсом і С. Кауфманом. В ньому потрібно намалювати кожного із членів сім'ї в діяльності. За окремими симптомокомплексами, що оцінюються в балах, ми мали змогу визначити, чи сприятлива сімейні ситуація для кожної конкретної дитини у її баченні, ставлення учня до сімейної ситуації, доповнити свої відомості про рівень тривожності у першокласників.

Виходячи з гіпотези про те, що адаптація молодших школярів у знаній мірі залежить від їх психологічної готовності до школи, ось уже 6 років в м. Хмельницькому проводиться індивідуальне обстеження дітей з метою виявлення рівня цієї готовності. При цьому рівнозначно застосовується і метод спостережень і тестування.

Для виконання будь-якого навчального завдання потрібні загальні розумові здібності. До них належать: розумова активність, психічні властивості, що забезпечують процес саморегуляції уважність, стійкість короткочасної пам'яті, логічне мислення, розвиток мовлення, фонематичне сприймання).

Саме вони насамперед забезпечують засвоєння нових знань, умінь, навичок, визначають індивідуальні відмінності між дітьми у навчальній роботі.

Загальні розумові здібності тестуємо за допомогою методики: „Тест копіювання фрази”, що характеризує рівень здібності до саморегуляції. Щоб скопіювати речення дитина повинна виконати цілий комплекс розумових дій і цілоформування, планування, контроль. Результати тесту дають можливість прогнозувати успішність не лише з письма, а й з читання і математики.

Цей тест застосовується першим, тому, що він дає змогу спостерігати як майбутній школяр, одержавши завдання, усвідомлює його суть, розуміє, у чому полягає його мета, намагається спланувати свої наступні дії, виявляє прагнення контролювати їх хід і результати відповідно до вказівок вчителя і зразку. Рівень не тільки засвоєнням суспільного досвіду, а й природженими властивостями дитини, насамперед ступенем урівноваженості її нервово-психічних процесів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10