Дипломная работа: Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД

Для того, щоб визначити рівень поінформованості про гендерні фактори вразливості і їх прояви учасникам пропонувалось визначити своє ставлення до 12 тверджень. Кожне з них описувало певний фактор вразливості і визнання або невизнання правильності кожного демонструвало розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД.

Кожне твердження мало свою правильну відповідь. Не визначення відповіді також вважалось неправильним. Результати представлено в таблиці 3.1.5.

Наприкінці опитування респондентам було запропоновано написати п’ять можливих шляхів подолання гендерних стереотипів. З 26 з правильними відповідями було заповнено 4 анкети, в яких в двох анкетах був заповнений 1 пункт з 5, одна з яких все ж таки не була точною: “повернення до радянської безособистісної системи стосунків”, а інша відповідь була неповною, а саме: “рівномірний розподіл ресурсів”.

Два учасники продемонстрували знання високого рівня з даної теми. Вони зазначили по 4-5 варіантів відповідей, серед яких були і групова робота, і індивідуальна, і рекламні кампанії, і впровадження гендерної чутливих програм. Ці відповіді є різнобічними та повними.

Двоє зазначили метод, який визначили як “використання презервативу”. Таку відповідь не можна вважати правильною, адже питання не стосується захисту від передачі ВІЛ. Насамперед, потрібно зазначити шляхи подолання гендерних стереотипів, що впливають на епідемію ВІЛ\СНІДу.

Щодо спрямування цих стратегій подолання гендерних стереотипів то 21 з 26 учасників вважали, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками.

Загалом, можна зазначити, що працівники ВІЛ-сервісної організації володіють достатньо інформацією, що стосується факторів вразливості в сфері ВІЛ/СНІД, визначають поняття гендерного стереотипу та визнають існування різниці між поняттями гендер та стать. Однак питання, які пов’язані з гендером та гендерними факторами вразливості не отримали великої кількості правильних відповідей. Працівники лише частково можуть визначити стратегії подолання даної проблематики. Це може бути пов’язано з тим, що гендерні стереотипи взагалі не вважаються респондентами впливовим чинником на проблему епідемії ВІЛ/СНІД. Певний зв’язок між ними і вбачається, але значний вплив не визнається.

3.2 Вплив тренінгу на рівень поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/ СНІД у працівників ВІЛ сервісної організації

Тренінг мав на меті підвищити рівень поінформованості учасників з теми “Гендерні аспекти ВІЛ\СНІД”. Загалом, інформаційний блок тренінгу складався з трьох частин:

1.  Поняття стать, гендер, гендерні стереотипи;

2.  Гендерні фактори вразливості до проблеми ВІЛ/СНІД ;

3.  Стратегії подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД.

4.  Інформація по кожній з частин інформаційного блоку була подана в вигляді презентації (Див. Додаток Г). Надання інформації з даної тематики суттєво вплинула на рівень поінформованості учасників досліджувальної групи.

5.  Після тренінгу всі учасники зазначили про відмінність понять гендер та стать і були відсутні такі, які б взагалі утрималися від відповіді. Також, після тренінгу всі, крім одного, навели визначення поняття гендер. 4 з них дали неправильні відповіді. Вони різнилися від попередніх, які було отримано під час загального анкетування: якщо раніше поняття було сплутане зі статтю, то тепер гендер зазначався як “стереотип”, “закореніла думка про чоловіка та жінку”. Вісім відповідей учасників були правильними і стосувались таких формулювань: “соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”, “різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”, “розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”. Тобто, відповіді несли в собі розуміння суті гендеру як соціального конструкту. Найбільш відмінні між собою відповіді на зазначене питання продемонстровано в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1. Розуміння учасниками поняття «гендер»

Зміни в розумінні поняття гендерна рівність також демонструються в результатах повторного анкетування учасників тренінгу. Загальна кількість учасників, що дали відповіді на це запитання змінилася – до тренінгу половина не дала відповіді на це запитання, після тренінгу з загальної кількості 13 чоловік - 10 дали правильну відповідь. Відповіді мали суттєві доповнення, в порівнянні з відповідями під час попереднього опитування, а саме: “гендерна рівність - це забезпечення прав і можливостей для обох статей”. Один учасник не визначився з відповіддю і двоє дали дещо неточну відповідь, яка хоч і демонструє взаємозв’язок між гендерною рівністю та стосунками чоловіка та жінки, але не відображає розуміння даного поняття. Такими відповідями були: “сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою”.

гендерний стереотип поінформованість хворий

Таблиця 3.2.2 Розуміння учасниками поняття «гендерна рівність»

Задля розпізнання та визначення гендерних стереотипів в тренінгу серед інших методик, було використано проективну: учасникам пропонувалось зобразити образ ідеального чоловіка та жінки. Для виконання цієї вправи учасникам пропонувалось розділитися на дві групи. За отриманими результатами, учасники для жінки визначають такі риси як: хазяйновитість, розум, сексуальність, привабливість. Для чоловіка визначають: працьовитість, вірність, розум, відсутність алко та нарко- залежностей. Самі учасники під час обговорення вправи визначили, що на такі уявлення впливають соціальні ролі чоловіка та жінки. За результатами опитування після тренінгу в питанні, що стосувалось визначення гендерних стереотипів продемонстровано кардинальні зміни - після тренінгу всі три твердження майже всі учасники визначили як приклади гендерних стереотипів. Ще чотири учасники на два твердження з трьох дали негативні відповіді або не визначилися з відповіддю. Отже, учасники після проходження тренінгу розпізнали гендерні стереотипи.

Відповіді після тренінгу на те саме питання, щодо надання прикладу гендерного стереотипу продемонструвало відповіді іншого змісту. По-перше, 12 з 13 дало відповідь на це питання. По-друге, до зазначених стереотипів ролі жінки додалися і стереотипи пов’язані з роллю чоловіка в суспільстві: “чоловік працює в школі, а отже він “невдалий”, нереалізований”, “чоловік, що виконує домашню роботу - слабкий, не справжній чоловік”, “справжні чоловіки сильніші у всьому за жінку”. Також додалися стереотипи які стосуються жінок, але іншого характеру: “жінка винна в усіх проблемах в сім’ї”, “ВІЛ позитивні жінки винуваті в усіх гріхах, а чоловіки - ні”. Можливо помітити, що з’явилась різноманітність відповідей, що не може не демонструвати зміни у розумінні учасниками зазначеного поняття.

Під час тренінгу учасники заохочувались до обговорення та дискусій. Це було необхідно задля розуміння учасниками глибини закоренілості гендерних стереотипів у свідомості.

Інформаційний блок, який представляв фактори вразливості викликав певні протиріччя між учасниками тренінгу. Це було спричинено тим, що кожен з учасників намагався апелювати до свого досвіду і міг не визначати зазначені фактори вразливості. За допомогою вправи, що мала на меті розподілити всі фактори вразливості на декілька груп (соціальні, психоемоційні, економічні), учасники визначили взаємозв’язок між гендерними стереотипами та факторами вразливості.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12