Вихід компанії на зовнішній ринок
p align="left">Аналогічним до спеціалізації є експорт країни, основу якого становлять метали; механізми та обладнання; пластмаси; продовольство; тютюн; одяг. Подібним до цього є імпорт, основу якого складають, щоправда, більш високотехнологічна продукція машинобудування. Протягом останніх десяти років Болгарія мала негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Так, у 2000-му році імпорт на 20% перевищував експорт країни. Традиційним для країни є іноземний туризм, який нерідко називають «прихованим експортом». Приміром, у 2000-му році країну відвідало понад 2 млн. іноземних туристів, що принесло 963 млн. дол. чистого доходу (8% ВВП країни).Основними торговельними партнерами Болгарії є держави Європейського Союзу, хоча їх частка виглядає меншою за інші країни ЦСЄ (близько 50%, а не 60% як в цих державах). Доволі високою є питома вага експортно-імпортних операцій з Туреччиною, Росією, Україною.
Упродовж наступних двох років найважливішою проблемою країни має стати подальше зближення з ЄС, а відтак основними напрямками коінтеграції Болгарії до Європейського Союзу упродовж періоду до 2007 року мають стати:
- виконання маастрихтських критеріїв, перш за все у вимогах зменшення зовнішнього боргу як відсотка від ВВП; шляхами долання цієї диспропорції може бути зростання самого ВВП та нарощування експорту;
- подальша структурна реформа у т.ч. підвищення продуктивності праці (особливо в аграрному секторі), зменшення енергомістскості продукції що випускається та підвищення загальної технологічності виробництва (в 1997 р. в Болгарії, за даними російського дослідника Д. Зенкіна, на 1 кг умовного палива було вироблено продукції на 0,4 дол., в ЄС - на 4,7 дол.);
- суттєве зростання заробітної плати та рівня доходів (в Болгарії середня платня за годину становить близько 0,7 дол. (1998), а, приміром, в Німеччині - 30 дол.);
- реформування пенсійної та страхової системи;
- зменшення рівня безробіття, хоча в ЄС не вважають його показник критичним, проте такий напрямок є досить важливим в плані долання соціальної напруги у суспільстві;
- подальша лібералізація банківської і фінансової системи країни;
- суттєва корекція регіональної політики (станом на 2002 р. майже 51,5% ПІІ сконцентровано в столиці - Софії, а різниця в доходах населення має тенденцію до значного зростання).
3. Розрахунки виконання зовнішньоекономічного контракту
Український Продавець, здійснює поставку чавуну передільного Болгарському Покупцю. Кількість товару за контрактом 500,0 (п'ятсот) (+/ - 5%) метричних тон. Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ Ізмаїл (відповідно ІНКОТЕРМС-2000) з 25 лютого до 10 березня 20….р. включно. Товар відвантажується зі станції Кодаки Придніпровської залізниці.
Ціна товару 200,0 (двісті) доларів США за одну метричну тону. Сума договору 100 000,0 (сто тисяч) доларів США.
Датою відвантаження є дата оформлення вантажної митної декларації (МД-2).
Оплата усіх витрат (в т.ч. митне оформлення вантажу, включно оформлення експортної ліцензії, оплата митних зборів та мита, вартість сертифікації, вартість залізничного тарифу, охорона, страхування товару на час транспортування), пов'язаних з відвантаженням та доставкою Товару на території України здійснюється за рахунок Продавця, та входить до вартості товару. Товар має надійти у ІМТП повністю оформленим у митницькому відношенні.
Покупець виконує оплату у розмірі 100% вартості Товару, протягом п'яти банківських днів з дати оформлення вантажної митної декларації (МД-2) на користь Покупця. Усі витрати, пов'язані з переказом грошових коштів, сплачується платником грошових коштів.
Порядок сплати:
50% вартості товару перераховується на рахунок Продавця авансовим платежем, протягом 5 діб з моменту підписання угоди (23 жовтня 20…);
50% вартості товару перераховується протягом п'яти банківських днів з дати оформлення вантажної митної декларації (МД-2) на користь Покупця (02 листопада 20…). Усі витрати, пов'язані з переказом грошових коштів, сплачується платником грошових коштів.
Інформаційне забезпечення
Internet site
www.rada.kiev.ua
www.finance.com.ua
www.proinform.com.ua
www.ft.com
www.revters.com
та інші
2. Валютний курс UAN/USD (за даними Internet)
Дата bid offer
06.04.2010 7,92 7,9250
На другому етапі виконання проекту на базі виконаного в першому розділі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища необхідно сформувати стратегію та показати її перевагу.
На третьому етапі слід розробити валютно-фінансовий механізм реалізації стратегії з урахуванням умов конкретної угоди та змін до них.
Розрахунково-практичною частиною курсового проекту є реалізація обраних стратегій, яка містить розробку валютно-фінансового механізму, щодо реальної угоди. Вона містить освітлення наступних питань:
1. Узагальнення раніш виконаного аналізу чинного національного та міжнародного законодавства з валютного регулювання, міжнародних розрахунків та кредитування.
2. Спрогнозувати та скласти план реалізації експортної продукції або план імпорту в контрактних цінах та в національній валюті.
3. Відкрити валютний рахунок. Скласти план валютних надходжень або придбання валюти. Виконати розрахунки використання валюти.
4. Описати порядок продажу/купівлі іноземної валюти. Заповнити заявку на продаж/купівлю іноземної валюти.
5. Обґрунтувати та обрати форму розрахунків. Виконати розрахунки у відповідності до умов угоди. Розробити усі необхідні для цього документи.
6. Обрати оптимальний спосіб хеджування валютних ризиків.
7. Розробити механізм контролю своєчасності розрахунків, в тому числі обґрунтувати та розробити штрафні санкції. Визначити можливі штрафні санкції органів податкової служби за порушення валютного законодавства.
8. Обґрунтувати необхідність кредитування, обрати його вид та розрахувати вартість і ефективність кредиту. Скласти угоду кредитування.
9. Визначити ефективність розробленого валютно-фінансового механізму.
1. Узагальнення раніш виконаного аналізу чинного національного та міжнародного законодавства з валютного регулювання, міжнародних розрахунків та кредитування
Основні принципи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні є закономірною базою для обґрунтування доцільності функціонування відповідних органів влади.
Зовнішньоекономічна діяльність регулюється державою в особі її керівних органів, недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами), самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки та зовнішньої торгівлі України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі й органи місцевого управління в межах повноважень, визначених законодавством (ст. 7-23 Закону про ЗЕД).
Зовнішньоекономічна діяльність в Україні регулюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами в межах їх компетенції, економічних засобів оперативного регулювання в межах чинного законодавства. Слід звернути увагу на те, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою актів і дій державних і недержавних органів, прямо не передбачених ст. 7 Закону про ЗЕД, заборонено.
До державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять:
- митне регулювання (ст. 13 Закону про ЗЕД, Митний кодекс України, Закон України №2098 - XII від 05.02.1992 року «Про єдиний митний тариф» тощо);
- валютне регулювання (Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» тощо);
- ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій (ст. 16 Закону про ЗЕД, Указ Президента України від 10.02.1996 року №124/96 «Про заходи з удосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»);
- введення спеціальних економічних зон (ст. 24 Закону про ЗЕД, Наказ Президента України від 17.11.1995 року №1062/95 «Про заходи по проведенню експерименту у Північнокримській економічній зоні «Сиваш» тощо);
- застосування спеціальних санкцій за порушення зовнішньоекономічної діяльності (ст. 32-37 Закону про ЗЕД, ст. 119-120 Митного кодексу, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» тощо).
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою широкого кола заходів, кількість яких постійно зростає. Розмаїття їх певним чином систематизується. Однією з найпоширеніших у застосуванні виступає класифікація методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі (ГАТТ) та її правонаступники - Світової організації торгівлі (СОТ). Зважаючи на це, методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності доцільно буде класифікувати за наступними напрямками:
