Україна у часи свiтової кризи та шляхи її подолання
p align="left">Очікується, що стабілізація української економіки почнеться наступного року - МВФ прогнозує зростання ВВП на рівні 2,7%. Цей прогноз неістотно відрізняється від урядового - проект держбюджету на 2010 рік розраховувався, виходячи з прогнозного зростання ВВП на 3,7%. А вже в 2011 році очікується, що темпи економічного зростання України прискоряться до 5,8%, що буде вище середнього показника країн Центральної Європи (+4%) і СНД (+5,3%). За словами експертів, досягти такого економічного зростання Україна зможе за рахунок ефекту "відскоку від дна"."Після такого глибокого економічного спаду відновлення світового попиту на український експорт дозволить демонструвати високі темпи зростання ВВП", - відзначає аналітик ГИК "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська.
"Ефект низької бази порівняння дозволить Україні навіть при незначному поліпшенні демонструвати високі темпи економічного зростання", -погоджується директор економічних програм Центру їм, Разумкова Василь Юрчишин.
По словах Піонтковської, відновлення української економіки почнеться в II половині 2009 року, тому наступного року зростання ВВП буде помірним. "У свою чергу, такі високі темпи економічного зростання повинні дозволити українській економіці до кінця 2010 року вийти на докризовий рівень", - говорить експерт.
Відзначимо, Міністерство економіки розрахувало, що за наступні три роки Україна зможе компенсувати спад ВВП, що очікується за підсумками 2009 року, на рівні 10-12% - і до 2012 року країна вийде на докризові показники розвитку. Економісти відзначають, що швидке відновлення можливе лише в разі різкого підйому світових цін на сталь або проведення податкової реформи. Проте зараз експерти цього не чекають.
Українська економіка зуміє відновити докризові об'єми ВВП вже до кінця 2012 року, повідомив міністр економіки Богдан Данілішин. Він відзначив, що спад ВВП за підсумками поточного року складе 10-12%. "Позитивні тенденції в економіці вже почалися, і до кінця 2009 року вони посиляться. Очікується, що за підсумками І півріччя 2010 року ми вже матимемо позитивний результат", - сказав міністр, проте не уточнив прогноз на І півріччя 2010 року, але назвав реалістичним очікування в 2010 році зростання ВВП на 3,7%.
Оскільки акціями і паями інвестиційних фондів володіє лише незначна частина українців, можна дійти висновку про помірність наслідків ринкових потрясінь для всього населення. Дійсно, зростання або падіння того чи іншого цінного паперу або ринку для більшості громадян є явищем, відокремленим від реалій життя. Проте при аналізі перспектив розвитку економіки виявляється, що фінансовий ринок має певну особливість: він впливає на інфляцію і знецінення заощаджень, відставання фінансування соціальної сфери, зростання цін тощо. Це можна пояснити так; якщо річний темп зростання доходу деякого інвестора вищий, ніж зростання ВВП, продуктивності праці та грошової маси, разом узятих, то таке зростання оплачують ті, у кого він збільшується не настільки швидко. А глобалізація фінансового ринку робить цей процес глобальним.
На прикладі Луганського регіону розглянемо наслідки впливу фінансово-економічної кризи на економіку України:
Фінансова криза на Луганщині проявилася в спаді виробництва, скороченні робочих днів, відправлені працівників в неоплачувані відпустки. За 10 місяців 2008 року обсяг промислового виробництва в Луганській області скоротився на 0,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Падіння ж виробництва в жовтні складає: 39% до попереднього місяця і 47% до жовтня 2007 року.
Такий промисловий гігант як "Алчевський меткомбінат" знизив виробництво в жовтні на 75% (порівняно з серпнем). За один місяць "АМК" отримав від прямої господарської діяльності 244 млн. грн. збитків. На комбінаті зупинені три з чотирьох доменних печей.
Крім того, промислові підприємства Луганщини стикаються з проблемами реалізації своєї готової продукції.
Так, "Стахановський вагонобудівний завод" з 650 вагонів, вироблених у вересні 2008 року, реалізував тільки 230, від 420 вагонів замовники відмовилися. З подібною проблемою зіткнулося і ДП "Ровенькиантрацит" в кінці вересня від вугілля держпідприємства відмовилися металургійні комбінати України і зарубіжні контрагенти (їм планувалося відвантажити продукції на 70 млн. грн., майже 120 тис. т.).
Істотно скоротився в 2009 р. випуск продукції підприємств, які є основою промислового потенціалу Луганщини: ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" - на 66,2%, рубежанський хімзавод "Заря" - на 81,6% (внаслідок відсутності держзамовлення), ЗАТ "ЛІНИК" - на 12,4%, ВАТ "Алчевськкокс" - на 9,3%, Алчевський меткомбінат знизив обсяги виробництва сталі на 32,8%, а прокату - на 32%. 57,6% складає падіння на північнодонецькому "Азоті". Тут головна причина - значне зростання ціни на газ, який для підприємства, - основна сировина.
Зрозуміло, що наслідком такої ситуації стало те, що в області значнозбільшилося число промислових підприємств, які працюють зі збитком.
Ще один прояв фінансової кризи на Луганщині - скорочені робочі тижні і неоплачувані відпустки. Більше 20 тис. робітників машинобудівних підприємств переведено на неповний робочий тиждень, 12%, (близько 5 тис. людей) відправлено в неоплачувані відпустки. В металургії неповні тижні працюють більше 26,5 тис. робітників. У вугільній промисловості "нововведення" не торкнулися робочих основних спеціальностей. Проте майже 1 тис. робочих поверхневих комплексів відправлені в неоплачувані відпустки "за власним бажанням".
В Луганській області фінансова криза відображається і на своєчасному отриманні працівниками своїх зарплат.
Індекс споживчих цін в січні-червні 2009 р. склав 109%. В бюджеті на рік закладалася цифра менше. В результаті, якщо оцінювати за реальною купівельною спроможністю, доходи населення в травні 2009 знизилися більш, ніж на десять відсотків порівняно з даними травня 2008-го.
Порівняно з першим півріччям минулого року в області допущений спад випуску промислової продукції на 29,6%. Причому "падаємо" від місяця до місяця.
3 Україна у світовій кризі
3.1 Шляхи подолання фінансово - економічної кризи в Україні
Розвиток подій у світовій економіці за останній рік свідчить, що боротьба з економічною кризою буде довгою й виснажливою. Для розв'язання проблеми кризи треба реалізувати зокрема такі пропозиції:
введення економічних нормативів управління діяльністю агентів цінних паперів (на зразок регулювання діяльності комерційних банків);
запровадження системи державних рейтингів банків, ринків цінних паперів, фондів;
контроль емісії цінних паперів центральними банками держав;
- безпосереднє кредитування бізнесу, а також залучення депозитів та вкладів фізичних і юридичних осіб із боку ЦБ (НБУ).
Разом із зазначеними заходами загального характеру в Україні також необхідно, по-перше, підвищити рівень оподаткування імпорту, забезпечити рівномірне оподаткування всіх сфер економіки і прогресивність системи оподаткування. Вийти із кризи можна буде тільки тоді, коли за її негативні наслідки платитимуть усі. Також потрібно всіляко стимулювати заощадження і інвестиційну активність, аж до надання податкових преференцій. За збереження нинішньої системи оподаткування наслідки кризи переважно перекладені на плечі малозабезпечених верств населення.
Роль державного регулювання в умовах економічних криз дуже важлива. Основними положеннями антикризової політики в Україні повинні стати наступні: продумані і постійні дії уряду в цілях підтримки ефективного попиту на рівнях, що відповідають повній зайнятості; регулювання об'ємів приватних інвестицій, надання спеціальних державних кредитів, податкових пільг для заохочення приватних інвесторів; адаптація до економічної системи механізмів гнучкості, пов'язаних з прогресивним податком на прибуток і програмою соціального забезпечення; здійснення антициклічних заходів, які передбачають при зростанні безробіття зміну ставок податку на прибуток, зміну внесків на соціальне забезпечення, програму суспільних робіт; координація програм державних інвестицій в підприємства комунального обслуговування, транспорт, житловий сектор, підприємства державного сектора; стабілізація доходів сільського господарства за допомогою програм підтримки і гарантування цін, субсидій на потреби виробництва.
Крім того економісти відзначають декілька шляхів виходу з кризи в Україні: зниження податкового навантаження і пряма підтримка населення замість банків і підприємств. Також експерти попереджають, що протекціонізм, зокрема, підвищення імпортних мит на окремі категорії товарів, наприклад, автомобілі іноземного виробництва, можуть дати зворотний ефект.
Пряма підтримка населення замість утримання на плаву неефективних компаній, що випускають застарілу і в звичайних умовах неконкурентоздатну продукцію, має на увазі збільшення посібника з безробіття, допомоги в пошуку нової роботи тим, хто її позбувся, перепідготовці, навчанню і тому подібне.
Ще один шлях виходу з кризи, по якому варто йти, - скорочення державних витрат в цілому (зокрема ж збільшивши фінансування деяких складових бюджету). Проте антикризові заходи уряду припускають зростання витрат, що на тлі падіння доходів бюджету може мати негативні наслідки для економіки. У цьому є велика частка здорового глузду. Часто міняючи прогнози, уряд підриває довіру до себе і до своєї здатності контролювати ситуацію. В період же фінансової кризи необхідно зберігати довіру до себе. Встановивши песимістичний прогноз одного разу, його вже не доведеться часто міняти, що сприятиме зміцненню довіри до антикризових заходів уряду.
