Роль міжнародних фінансово-кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльност
Роль міжнародних фінансово-кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльност
Східноєвропейський університет економіки та менеджменту
Контрольна робота
з курсу «Інвестиційне кредитування»
Варіант 1
Виконала:
студентка V курсу
групи ЗМФЗ - 41
Дідаш Марина
Анатоліївна
зал. кн. № 501
Перевірила:
викладач курсу
«Інвестиційне кредитування»
Зачосова Наталія
Володимирівна
2008-2009
План
1. Роль фінансово-кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльності.
2. Практична частина (5 задач).
3. Список використаної літератури.
1. Роль фінансово-кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльності
Світовий Банк і МВФ розглядають як партнерів по діяльності, спрямований на сприяння економічному процвітанню країн світу.
У перші роки своєї діяльності Світовий Банк переважно надавав допомогу країнам, що розвиваються, в реалізації конкретних проектів розвитку, наприклад, проектів монтажу ліній електропередач чи проек-тів будівництва автомобільних доріг, мостів і залізниць. Пізніше кіль-кість великих промислових проектів, які фінансувалися Світовим Бан-ком, зменшилася, і набули важливого значення проекти й програми, спрямовані на підвищення продуктивності й життєвого рівня бідних верств сільського і міського населення.
Інтенсивне співробітництво України з Міжнародним Валютним Фондом почалося значно пізніше, ніж країн, які відразу обрали шлях реформ. Першу повноцінну програму - яка передбачала формулювання низки умов із боку Фонду - було узгодже-но між Україною та МВФ лише наприкінці 1994 року.
Співробітництво МВФ з Україною не забезпечило миттєвого припинення спаду виробництва або негайного підвищення рівня життя населення.
Світовий Банк і МВФ завжди залишаються організаціями, які взаємно доповнюють здійснювану ними діяльність. Однак надання позик для великомасштабних змін в економічній політиці змусило їх-ніх співробітників протягом останніх двох десятиліть розширити спів-робітництво. Світовий Банк ставить за мету створити міцнішу основу для розроблюваних ним конкретних програм, а МВФ намагається сприяти стабільності міжнародної валютної системи.
Проектний цикл Світового Банку здійснюється в шість етапів: вибір, підготовка й оцінка проекту, переговори з приводу проекту і йо-го подання Раді виконавчих директорів, реалізація проекту й контроль за ходом його здійснення і оцінка результатів реалізації проекту. Деякі проектні пропозиції не йдуть далі першого етапу - етапу вибору. Інші підлягають переробці на етапах підготовки й оцінки проекту, тож кінцевий результат значно відрізняється від первинного задуму. Протя-гом року Світовий Банк затверджує понад 200 проектів.
Вибором проектів і внесенням пропозицій про їх фінансу-вання Світовим Банком в основному займаються уряди країн-позичальників. В окремих випадках проект може бути вибрано після вивчення співробітниками Світового Банку загальноекономічних проблем чи ситуа-ції в якомусь певному секторі. Наприклад, на основі аналізу політики країни в галузі транспорту чи сільського господарства може підтверди-тися потреба в будівництві нових під'їзних доріг, щоб забезпечити фермерам вихід на ширший ринок. У рамках програми допомоги в управлінні сектором енергетики, здійснюваної разом із Програмою роз-витку Організації Об'єднаних Націй, вибираються пріоритетні проекти в галузі енергетики.
Навіть після завершення підготовчої роботи Світовий Банк не готовий прийняти рішення про фінансування проек-ту. Насамперед, Банк повинен провести власну незалежну оцінку проекту. Щорічно проводиться близько 150 експертиз проектів на міс-цях; на це витрачається 3-4 тижні. Група, яка складається із співробіт-ників Світового Банку і консультантів, знайомиться з результатами досліджень, проведених позичальником, і потім проводить власний аналіз чотирьох аспектів проекту - технічного, інституційного, еконо-мічного та фінансового.
Звіт Світового Банку про результати оцінки, у якому викладено його рекомендації з приводу умов надання позики - основа для ведення переговорів з позичальником. У ході переговорів співробітники Банку та представники позичальника погоджують заходи, які необхідно здійснити для успішної реалізації проекту.
Після завершення переговорів звіт про результати оцінки, доповідь Прези-дента Світового Банку й кредитні документи подаються на затвер-дження Ради директорів, до складу якої входять представники країн-членів Банку.
На етапі «реалізація проекту і поточний контроль за її ходом» здійснюється будівництво дороги чи школи, закупляються і монтуються механізми та інше устаткування, здійснюється підготовка кадрів. Контроль важ-ливий ще й тому, що він дає можливість Світовому Банку надавати позичальникам технічну допомогу, що є однієї з його основних функ-цій щодо економічного розвитку. На відміну від комерційного банку, який після затвердження позики передає гроші позичальнику, Світовий Банк не виплачує виділених коштів доти, доки він не отримає докумен-тального підтвердження, що позичальник витратив гроші на досягнен-ня обговорених цілей, наприклад, придбав вантажні автомобілі, необ-хідні для будівництва доріг, чи насоси для зрошувальної системи. Суворі правила матеріально-технічного постачання вимагають викори-стання відповідних матеріалів і послуг. Звичайно, ці правила вимага-ють від позичальника закуповувати товари й послуги через міжнародні конкурентні торги (МКТ), доступ на які відкритий усім підприємствам країн - членів Світового Банку і Тайваневі. Процедура МКТ, що перед-бачає публікацію оголошення про проведення торгів, забезпечує здійс-нення замовлень на справедливій і ефективній основі.
Незалежний підрозділ Світового Банку - Департамент з оцінки операцій - несе відповідаль-ність за результати реалізації проектів. Для того щоб забезпечити його неупередженість, цей департамент підпорядковується безпосередньо Раді директорів і Президенту Світового Банку. У ході оцінки витрат на реалізацію проекту, вигоди, а також графік і ефективність реалізації проекту зіставляються з розрахунковими цифрами. У звіт, який містить оцінку результатів реалізації проекту, включаються також рекомендації щодо підвищення ефективності завершеного проекту в майбутньому. Щорічно для широкого загалу видається огляд «Результати оцінок».
Міжнародний банк реконструкції та розвитку - основна кредитна установа, що входить у групу Світового Банку, - мобілізує основну частину коштів на світових фінансових ринках. МБРР продає облігації й інші боргові зобов'язання у вигляді цінних паперів пенсійним фон-дам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам і приватним особам усіх країн. Іншими джерелами коштів Світового Банку є його акціонерний капітал і нерозподілений прибуток.
Фінансові ресурси Міжнародної асоціації розвитку (МАР) - філії Світового Банку, що надає безпроцентні позики зі стягуванням невеликої плати за свої послуги, - майже цілком формуються за рахунок внесків багатших членів.
В групу Світового Банку входить Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - інвестиційний банк, який обслуговує підприємства приватного сектора країн, що розвива-ються. МФК надає прямі кредити приватним компаніям і вкладає капітал у їхні акції, а також залучає фінансування з інших джерел для реалізації проектів у приватному секторі. Крім того, МФК надає консу-льтативні послуги й технічну допомогу урядам і підприємствам.
МФК було створено в 1956 р. з метою сприяння приватному підприємництву у світі, що розвивається. Це досягається шляхом фінансування проектів приватного сектора, залучення додаткових фінансових засобів інших інвесторів та кредиторів і надання консультативних послуг і технічної допомоги підприємствам і урядам з питань інвесту-вання.
На відміну від Світового Банку, МФК надає позики приватним компаніям без одержання гарантій від уряду їхніх країн. МФК також купує акції підприємств країн, що розвивають-ся, і мобілізує додаткові кошти для надання позик і на придбання акцій на міжнародних фінансових ринках.
МФК - найбільше джерело прямого фінансування проектів у при-ватному секторі країн, що розвиваються. Хоча МФК інвестує й позичає кошти на ринкових умовах, вона не конкурує з приватним капіталом. Вона фінансує проекти, не здатні залучити достатні фінансові засоби на прийнятних умовах з інших джерел. Зазвичай МФК фінансує до 25 відсотків загальної суми витрат на проект, - для того, щоб проект фінансувався переважно приватними інвесторами й кредиторами. Хоча МФК може придбати до 35 відсотків акцій компанії, вона ніколи не стає найбільшим власником акцій і не бере участі в управлінні діяльні-стю підприємства. Оскільки МФК не одержує урядових гарантій, вона поділяє зі своїми партнерами всі ризики, пов'язані з проектом. МФК фінансує створення нових компаній, а також розширення чи модерні-зацію існуючих підприємств у різних секторах - від агропромислового до промислового і від енергетичного до гірничодобувного. Ряд проек-тів МФК передбачає розвиток фінансового сектора країн, що розвива-ються, наприклад, за рахунок фінансування діяльності зі створення таких підприємств, як інвестиційні банки й страхові компанії.
