ей фактор найбільше вплинув на Туркменістан, Казахстан і Азербайджан, які продовжують активно шукати нових шляхів експорту зростаючих об'ємів власних енергоносіїв в обхід традиційних російських коридорів.Що стосується глобальних наслідків, то вони наслідки пов'язані передусім із еволюцією глобального розподілу сили. При цьому, однак, війна не зумовила безпосередньої зміни позиції Росії в міжнародному порядку. Захід не визнав імперських амбіцій Москви (у певному сенсі навіть навпаки, оскільки міністри закордонних справ G8 консультувалися без участі представника Російської Федерації) [7].Конфлікт передусім показав, що єдність Заходу перед лицем Росії є фікцією (принаймні, поки Москва не атакує члена НАТО). Захід не має наміру визнавати за Росією виключне право вирішувати про стан справ у СНД, проте він також не в стані протистояти політиці Кремля. Виявилося також, що можливості Заходу тиснути на Росію є обмеженими, оскільки Москва готова принести в жертву напр. членство в СОТ задля односторонніх політичних дій. При цьому Москва вирішила не замикати собі каналів співпраці із Заходом, прагнучи показати західним державам, що готова їм допомогти, якщо вони визнають її інтереси (про це свідчить напр. збереження транзиту забезпечення для сил НАТО в Афганістані).Конфлікт продемонстрував, що не може бути й мови про співпрацю Росії та ЄУ у «спільному сусідстві», а збільшення впливу ЄУ в регіоні СНД буде натрапляти на протидію Росії. Конфлікт може зумовити більшу активність щодо держав СНД (економічні чи візові послаблення). Наслідком конфлікту може також стати інтенсифікація дій ЄУ, спрямованих на забезпечення альтернативних до російських джерел поставки передусім газу, а також збільшення зусиль на користь спільної енергетичної політики.Конфлікт в Грузії показав обмеженість впливів США у глобальному масштабі. Це може сприяти тому, що Росія шукатиме також інші можливості підважити американське домінування. В США з нагоди виборів відбудеться дискусія, чи Сполучені Штати повинні йти на конфронтацію із Росією, чи повинні відмовитися від амбіцій у СНД [11].Наслідки конфлікту для незахідного світу важко передбачити. Загалом, Росія показала, що може протиставляти себе США, однак це не означає, що інші держави вважатимуть її настільки сильною, щоб входити з нею в близькі союзи. В глобальному вимірі безпосереднім результатом російської інтервенції буде участь європейських держав в новій глобальній гонці озброєнь шляхом збільшення видатків на реформу збройних сил. З іншого боку, слід рахуватися зі збільшеним попитом на російську зброю на світових ринках, що може дати Росії можливість розвивати нові військові технологіїОкрема треба сказати про наслідки конфлікту для України. Позиція України безперечно вплинула на російсько-українські відносини. Україна вчинила цілком правильно, тому що в такій ситуації залишати Грузію на одинці з такими колосальними викликами її територіальній цілісності та суверенітету, ми не могли. Тим більше що Грузія є членом ГУАМ. А оскільки ГУАМ важлива структуру для держави, то Україна мала надати підтримку Грузії [15].З кроків МЗС України ми бачимо, що Україна проявляє досить велику активність щодо підтримки Грузії та мирного врегулювання конфлікту.Україна мала достатньо юридичних передумов не пускати кораблі ЧФ назад до Криму. Тому що згідно з міжнародними нормами країна, з території якої здійснюються бойові дії проти третьої сторони, вважається агресором. Це означає, якщо ЧФ вступає в бойові дії проти третьої країни, та третя країна має всі підстави розглядати Україну як агресораАле є ще один аспект - війна з Грузією створила передумови щодо для національної безпеки України.Україна мусить вжити цілий комплекс заходів для посилення державності, для посилення своїх впливів, особливо в Криму. Це повинні бути заходи поліцейського, військового, політичного, економічного характеру. Має бути розроблена програма протистояння зовнішнім впливам, тому що Крим дуже легко перетворюється на гарячу точку. Поки він не був поміж гарячих точок, але стоїть на черзі наступного етапу російської експансії [23, с. 15].І останнє, про що треба наголосити - це гуманітарні наслідки російсько-грузинського конфлікту. Дуже багато розмов та дискусій ведеться про політичні та економічні наслідки російсько-грузинської війни, але крім них, не можна обійти увагою і гуманітарні наслідки, адже війна - це завжди людські жертви та розруха. Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) вже наголошувала на цьому питанні - ПАРЄ стурбована гуманітарними наслідками російсько-грузинської війни. Парламентська Асамблея вважає негайним пріоритетом вирішення питань гуманітарних наслідків війни. ПАРЄ підкреслює, що близько 133 тис. чоловік були переміщені з Південної Осетії і Абхазії до Грузії і близько 38 тис. - з Південної Осетії до Північної Осетії. ПАРЄ зазначила, що багато людей після конфлікту повернулися до своїх будинків, проте залишається стурбованість гуманітарним аспектом їх життя. Крім того, ПАРЄ висловила стурбованість діями, які можуть сприяти етнічним чисткам грузин в конфліктних регіонах.Ситуація в Південній Осетії залишається дуже складною для цивільного населення, відрізаного від решти Грузії, за відсутності або при малому доступі гуманітарної допомоги в регіон. Окрему стурбованість викликає ситуація в Ахалгорському районі, який вже залишили 5100 чоловік, і ця кількість може зрости з урахуванням недостатності безпеки в регіоні, нестачею продовольства, газу, опалювання і фінансової допомоги. Також відзначено складну ситуацію в Галльському районі, також відірваному від Грузії, і звідки також збільшується відтік населення. Депутати висловили стурбованість і ситуацією в Кодорській ущелині, з якої виїхало 1,5 тис. чоловік через такі ж проблеми.У своїй резолюції ПАРЄ привітала рішення міжнародної конференції донорів для Грузії про виділення 4,5 млрд. дол. допомоги. Депутати привітали дії грузинського уряду, що побудував в короткі терміни 6 тисяч сімейних будиночків, проте висловили стурбованість тим, що більшість з цих будиночків побудовані далеко від необхідних ресурсів, а також в регіонах з незначними економічними перспективами.Асамблея також визнала внесок Росії в надання допомоги біженцям з Південної Осетії, проте висловила жаль у зв`язку з обмеженнями для надання міжнародної гуманітарної допомоги для регіону, а також у зв`язку з тим, що гуманітарна допомога надається, в основному, через Росію, а не через Грузію [19, с. 5].ПАРЄ закликала Грузію, Росію дотримуватися міжнародного гуманітарного законодавства, розслідувати порушення прав людини, забезпечити доступ гуманітарної допомоги, гарантувати право біженцям повернутися до місць їх проживання до конфлікту, здійснити обмін військовополоненими, обмінятися інформацією про мінування, погодитися на посилення місії спостерігачів Європейського Союзу, погодитися на розширення діяльності цієї місії також і на регіони Абхазії і Південної Осетії.Отже, підсумовуючи усі думки викладені вище треба ми можемо сказати, що Росія змогла довести свою військову перевагу, основою якої стала чисельна і матеріальна перевага над Грузією. Головним наслідком війни стала спроба легітимізації з боку Росії відтяти грузинські провінції у спосіб визнання їхньої незалежності.Грузія зазнала військової поразки, і на кілька тижнів втратила контроль над значними своїми територіями і стратегічними пунктами. Уряд Грузії був підданий західними оглядачами суворій критиці, за те що не передбачив у відповідь на силове вирішення внутрішніх проблем жорстку військову відповідь Росії і неспівставимість сил.Сподівання Грузії на підтримку Заходу справдилися лише частково. Захід своїм дипломатичним втручанням справді зупинив розгортання військової операції за найгіршим для грузин сценарієм і офіційно засудив надмірне використання сили Росією. Але водночас західні країни в умовах поглиблення світової фінансової кризи утрималися від введення прямих економічних чи інших санкцій проти Росії, хоча такі заклики лунали. Рішучішими тут були країни «нової Європи», які на собі знають, що таке російська агресія, і США. НАТО на півроку зупинило співпрацю з Росією і одразу по війні провело символічну виїзну Раду НАТО у Тбілісі. Стриманішу позицію зайняли важковаговики ЄС Франція, Німеччина, Італія, з огляду на важливість значного експорту цих економік до Росії.На думку спостерігачів війна на Кавказі матиме далекосяжні наслідки, в першу чергу завдяки погіршенню стосунків між Росією і Заходом. Ще на початку конфлікту США застерігали Росію про можливе погіршення двосторонніх стосунків між двома країнами. У результаті початку бойових дій були скасовані заплановані навчання з НАТО і альянс підтвердив кандидатуру Грузії як можливого члену альянсу.Війна у Грузії мала значні економічні наслідки: з початком бойових дій різко впали акції російських компаній і відобразилися не тільки на російському, але й на світовому ринку. Також відбулася деяка корекція курсу рубля до долара, коли іноземні інвестори почали продавати рублі на внутрішньому ринку. Торги на основних російських фондових майданчиках ММВБ і РТС протягом серпня кілька разів зупинялися через падіння індексів для запобігання панічним настроям торговців: загальне падіння індексів РСТ та ММВБ за півтора місяці після війни склало понад 40%. Безперервний ріст валютних резервів Росії на тлі нафтового буму змінився падінням: за 30 робочих днів об'єм золотовалютних резервів Банку Росії скоротився на 38 млрд. дол., або 6,8%.На нашу думку, важливим наслідком цієї війни, який насамперед треба виправляти - це зруйновані села і люди. Які залишилися без житла. Першим питання повинно стати надання гуманітарної допомоги населенню. А всі загально державно інтереси - це лише перерозподіл міжнародного політичного та економічного впливу, на тлі цього морально людські інтереси відходять, на жаль, на задній план
ВисновкиБурхливі трансформаційні зміни в системі міжнародних відносин для України мають наслідком збільшення кількості та зростання гостроти зовнішньополітичних викликів. Наявність таких викликів актуалізуються світовою фінансовою кризою, російсько-грузинської війною, українсько-російським газовим конфліктом, проблемами у відносинах України з ЄС та НАТО, втратою Україною статусних позицій регіонального лідерства.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
