Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразил

Сан-Жозе-дус-Кампус (шт. Сан-Паулу) працює великий авіаційний завод, що постачає пасажирські літаки для місцевих ліній та в інші країни світу.

Електротехнічна промисловість розвинена в Кампінасі (шт. Сан-Паулу) і Ріо-де-Жанейро. Бразилія виробляє електронно-обчислювальну техніку і постачає на світовий ринок мікросхеми, напівпровідники та іншу продукцію (найбільший центр - Кампінас). Потреби в обладнанні у різних галузях на 80-90% задовольняються за рахунок національної промисловості.

Хімічна й нафтохімічна промисловість - це найбільш динамічні галузі. Виробляються каустична сода, кислоти, барвники, азотні й фосфорні добрива, синтетичні волокна, синтетичний каучук, пластмаси, вибухові речовини, ліки тощо. На основі переробки нафти діють великі нафтохімічні комплекси в Кубатані (шт. Сан-Паулу), Камасарі (шт. Баїя) і в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул.

Целюлозно-паперова промисловість - сконцентрована на південному сході і в штаті Парана (близько 5 млн. т паперу на рік, третина з них йде на експорт).

У легкій промисловості переважає національний приватний капітал. Деякі галузі працюють на експорт: цукрова, м'ясна, маслоробна, тютюнова. Бразилія займає перше місце у світі по виробництву й експорту концентрованого та замороженого апельсинового соку і друге - по експорту переробленого м'яса птахів.

Бавовняне виробництво дає 2/3 текстильної продукції, істотна частина якої вивозиться. Виробляються тканини із штучного волокна й трикотаж. Близько половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу, близько чверті - Ріо-де-Жанейро. Розвиненою є шкіряно-взуттєва галузь. Значна частина її продукції виробляється на експорт (найбільші центри - Сан-Паулу й Нову-Амбургу в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул).

У сільському господарстві зайнято 30% економічно активного населення. Деякі сільськогосподарські культури Бразилії мають великі ринки збуту за кордоном, інші виробляються, головним чином, для внутрішнього споживання. Серед експортних культур виділяється кава, соя, цукрова тростина, какао, рис і апельсини. До важливих продуктів, що споживаються переважно в Бразилії, відносяться бавовна, боби, кукурудза й пшениця.

Тваринництво має переважно м'ясний напрям і дає 40% (за вартістю) продукції сільського господарства. За розмірами поголів'я великої рогатої худоби Бразилія випереджає будь-яку іншу країну, крім Індії. М'ясо, вовна і шкіра частково експортуються.

Лісами зайнято більше як 60% території Бразилії. Країні належить перше місце по запасах деревини цінних порід. Найбільше значення має збір латексу дикорослих каучуконосів (30-50 тис. т на рік) у вологих тропічних лісах Ама-зонії, Бразильського горіху, карнаубського воску, плодів пальми бабасу й олійного дерева ойтисики на північному сході і "парагвайского чаю" на півдні. Заготівля деревини араукарі ведеться на півдні. Значна частина продукції лісового господарства йде на експорт.

Незважаючи на досить велику довжину берегової лінії, рибальство в Бразилії слабо розвинене. Промисел ведеться на малих суднах поблизу берегів Санта-Катаріни і Ріу-Гранді-ду-Сул на півдні та Сан-Паулу на південному сході. Продукція реалізується безпосередньо на березі. Рибопереробна промисловість малорозвинена. 40% переробки здійснюється десятьма компаніями, в основному на півдні.

Високе транспортне освоєння характерне тільки для прибережних районів півдня, південного сходу і північного сходу. Основну роль відіграє автомобільний транспорт, на частку якого доводиться переважна частина перевезень пасажирів. Загальна довжина автомобільних шляхів - понад 2 млн. км, з них лише близько 10% із твердим покриттям. Велике значення для освоєння Амазонії має не так давно побудований Трансамазонський шлях, який, однак, поки не весь забезпечений твердим покриттям.

Довжина мережі залізниць становить близько 30,5 тис. км, із яких 24,7 тис. км - вузькоколійні. Загальна довжина електрифікованих залізниць - близько 2,5 тис. км.

Довжина річок, судноплавних у будь-яку пору року, становить понад 31 тис. км, однак найбільш зручні водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсіску, Парана, Парагвай) віддалені від основних економічних центрів Бразилії. Велике значення мають каботажні перевезення вздовж атлантичного узбережжя країни. Зовнішні зв'язки обслуговуються морським і повітряним транспортом. Найбільші морські порти - Сантос, Ріу-Гранді, Ріо-де-Жанейро, Віторія, Ресіфі, Сан-Луїс, Манаус.

Широко розвинене повітряне сполучення між 150 містами країни. Тільки найбільших аеропортів нараховується 29.

Основні зовнішньоторговельні партнери Бразилії - країни ЄС (27% товарообігу), Латинської Америки (21%), США (20%) і країни Азії (15%).

Основні статті експорту: залізняк, боксити, чавун, сталь, автомобілі, літаки, електронні прилади, кава, цукрова тростина, соя, какао, тропічні фрукти, апельсиновий сік. Головні експорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Нідерланди, Японія.

Основні статті імпорту: промислова сировина (нафта, вугілля, кольорові метали), машини й обладнання, хімічні продукти, напівфабрикати, зерно.

Головні імпорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Японія, Італія.

Торгівля з Україною - основні статті імпорту Бразилії з України: добрива, продукція металургійного комплексу та хімічної промисловості, електричне обладнання, насоси, частини до двигунів, синтетичні алмази, колагени.

Основні статті експорту Бразилії до України: боксити, кава, тютюн, медичне обладнання, інструменти, оптичні прилади.

1.3.3 Загальна характеристика відносин Україна - Бразилія

Федеративна Республіка Бразилія (ФРБ) була однією з перших держав світу, які визнали незалежність України (26.12.91). Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 11 лютого 1992 року. Посольство ФРБ в Україні діє з 4 січня 1995 року, з липня 1995 року функціонує Посольство України у Бразилії. 24 серпня 1996 року у столиці штату Парана м. Куритиба було відкрито Генеральне консульство України (з січня 2002 р. - Консульство України). 31 травня 2000 р. у м. Ріо-де-Жанейро було засновано відділення Посольства України. У січні 2002 р. зазначене відділення було перетворено на Генеральне консульство України.

Окрім Спільної декларації, загальна кількість договірно-правових документів між двома країнами досягає 38, з яких - 3 міждержавні, 8 - міжурядові. На стадії підготовки до підписання знаходяться ще 10 двосторонніх документів.

Умови та правила працевлаштування іноземців в Бразилії регулюються Постановою Міністерства праці Бразилії “Про порядок отримання дозволу на працевлаштування з метою видачі постійних віз іноземним інвесторам (фізич-ним особам) від 25.11.1998 року.

Відповідно до цього документу, Міністерством праці Бразилії всебічно вивчається фінансова спроможність інвестора, який має володіти фінансовими активами в розмірі на менше 200 тис дол. США, можливий економічний ефект від запропонованих інвестицій, з урахуванням необхідності принаймні 10 нових робочих місць, а також суспільна користь від цього проекту. У разі позитивного розгляду, до МЗС Бразилії подається рекомендація про видачу постійної візи іноземцю, який висловив бажання щодо довготермінового перебування у Бра-зилії з метою інвестування власних коштів іноземного походження в економіку цієї країни.

У цьому випадку заява на отримання постійної візи має супроводжуватися такими документами:

- відповідний акт або контракт з підприємством, в яке передбачено інвестування коштів;

- бізнес-план інвестування та схема залучення до здійснення проекту громадян Бразилії;

- сертифікат реєстрації іноземного капіталу з метою інвестування, виданий Центральним банком Бразилії;

- підтвердження відповідного банку Бразилії про отримання коштів, переведених заявником, у розмірі не менше 200 тис. дол. США;

- затверджене відповідним чином доручення заявника на ведення його справ представником - громадянином Бразилії;

- інші документи загального плану (анкети, формуляри та ін.), які вимагаються міністерством праці;

Після детального розгляду справи, міністерство праці подає свої рекомендації МЗС Бразилії щодо доцільності видачі заявнику постійної візи.

Прибувши до Бразилії, іноземний інвестор отримує тимчасове посвідчення іноземця терміном на 2 роки. У разі невиконання протягом цього періоду інвестиційного проекту, термін дії посвідчення не продовжується, а відповідні рекомендації Міністерства праці вважаються анульованими.

Сучасні процеси у сфері трудової міграції в Бразилії відзначаються активізацією роботи з перегляду та доповнення законодавчої бази, зокрема, щодо залучення до країни іноземців - фахівців високого рівня. Серед основних тенденцій у сфері трудової міграційної політики в Бразилії є:

- визначення за пріоритетний напрямок залучення інтелектуального потенціалу представників інших держав для інтенсифікації науково-технічного розвитку країни;

- створення сприятливих інвестиційних умов для залучення іноземного капіталу з метою розбудови національної економіки;

- посилення контролю за в'їздом та перебуванням у країні осіб з низьким рівнем кваліфікації на фоні зростаючого рівня безробіття з метою запобігання росту конкуренції в питаннях працевлаштування;

- приведення внутрішньої правової бази у відповідність з міжнародними нормами.

Для в'їзду до Бразилії українські громадяни повинні мати чинний закордонний паспорт.

Бразильські візи (окрім транзитних) - багаторазові. В'їзд до країни має відбутися протягом 90 днів від дати видачі візи. Продовження терміну дії віз є компетенцією Департаменту федеральної поліції Бразилії.

Видача візи Посольством Бразилії означає попередній дозвіл на в'їзд та перебування в країні. Право надання дозволу належить Відділу морської, авіаційної та прикордонної поліції Міністерства юстиції, який може скасувати видану візу.

Бразильське законодавство не передбачає видачі колективних віз.

У процесі розгляду питання щодо надання будь-якої візи Посольство Бразилії має право вимагати пред'явлення додаткових документів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15