Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразил

p align="left">2. Країни перехідного типу економіки (від централізовано планової до ринкової). Сюди відносять 28 постсоціалістичних країн -- європейських, колишнього СРСР та Монголію. Майже всі вони є індустріально-аграрними країнами. Найвищий рівень розвитку серед них мають країни Центральної Європи (Словенія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччини) та Балтії (Естонія, Латвія і Литва), які активно реформують свою економіку. Щоправда, середньодушові показники доходів у них значно менші, ніж у економічно розвинених країнах.

3. Країни, що розвиваються. Ця найчисельніша група країн (усього -- по-над 130) об'єднує: по-перше, «молоді» держави, що стали на шлях незалежного розвитку після Другої світової війни, по-друге, більш давні незалежні держави (латиноамериканські, Китай, Туреччина, Іран, Таїланд, Ефіопія та ін.), які в ході історичного розвитку відстали від розвинених країн, перетворившись в аграрно-сировинну периферію світового господарства.

Більшість країн, що розвиваються, залишаються винятково аграрними чи аграрно-індустріальними. Щоправда, у ряді країн даного типу в останні 2-3 десятиріччя відбулися суттєві позитивні зміни в економіці (індустріалізація, розвиток сфери послуг, експортна орієнтація). З'явилися країни із середніми і високими душовими доходами. Серед них виділяються такі групи: а) нові індустріальні країни -- латиноамериканські (Бразилія, Мексика, Аргентина) та азі-атські (чотири «далекосхідні дракони» -- Південна Корея, Тайвань, Сянган і Сінгапур); б) нафтодобувні країни -- Перської затоки, Лівія, Алжир, Бруней; в) малі острівні країни -- Багами, Кіпр, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Сейшельські острови.

Решта країн, що розвиваються (переважна більшість), мають низькі і дуже низькі доходи. Специфічну групу країн даного типу становлять соціалістичні країни, дві з яких дотримуються централізовано планової економіки (Корейська Народно-Демократична Республіка і Куба), а дві запроваджують в економіку елементи ринкового механізму (Китай, В'єтнам).

Предметом дійсної курсової роботи, згідно з завданням, є аналіз стану зовнішньоекономічних зв'язків України та трьох типів країн: 1 країна - прикордонний сусід, 2 країна - розвинута ринкова країна Європи, 3 країна - розвинута чи розвиваючася країна Америки або Східної Азії.

Об'єктом курсової роботи вибраний аналіз рівня зовнішньоекономічних зв'язків України та Угорщини, Франції і Бразилії.

Мета курсової роботи - виявлення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв'язків України та Угорщини, Франції і Бразилії, діагностика причин досягнутого рівня зовнішньоекономічних зв'язків та формування пропозицій по можливому зростанню рівня міжнародної взаємодії країн.

Джерелами курсового дослідження були матеріали Деркомстату України, матеріали Посольств України в досліджуємих країнах та інші аналітичні джерела в мережі Інтернет (сайти ЦРУ, Світового банку, ООН, посольств).

РОЗДІЛ1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІК УГОРЩИНИ, ФРАНЦІЇ, БРАЗИЛІЇ ТА ЇХ ПОЛІТИЧНИЙ РІВЕНЬ ВЗАЄМОВІДНОСИН З УКРАЇНОЮ

1.1 Угорщина

1.1.1 Загальна інформація про Угорщину, географічне положення, населення та державний устрій Угорщини

Офіційна назва - Угорська Республіка. Державний устрій - республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - однопалатні Державні збори [36].

Географічне розташування - у Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Межує з Україною (спільний кордон - 103 км), Румунією (443 км), Сербією та Чорногорією (151 км), Хорватією (329 км), Словенією (102 км), Австрією (366 км), Словаччиною (515 км).

Угорська Республіка - держава в Центральній Європі. Площа країни - 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході - з Україною та Румунією, на півдні - з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході - з Австрією.

Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь - 268 км, зі сходу на захід - 528 км.

Адміністративний поділ - 19 областей і столиця. Чисельність населення - 10,196 млн. мешканців (80 місце у світі). Столиця - Будапешт (1,76 млн. мешканців). Інші великі міста: Дебрецен (208,9 тис. мешканців), Мішкольц (181,2 тис.), Сегед (171,6 тис.), Пєч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).



Рис.1.1. Докладна політична й географічна карта Угорщини та прикордонних країн Європи

Державна мова - угорська. Релігія - католицизм. Грошова одиниця - форинт (1 форинт = 100 філлерам).

Членство у міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародне енергетичне агентство та інші. З 1 травня 2004 року - повноправний член ЄС(За матеріалами Посольства Угорської Республіки в Україні).

Середня щільність населеності країни складає 109 осіб на кв. км. 64,98% угорців мешкають у містах та містечках.

За національністю населення країни поділяється: 90 відсотків - угорці, 10 відсотків - цигани (400-600 тисяч), німці (200-220 тисяч), словаки (110 тисяч), хорвати (80 тисяч), румуни (25 тисяч), поляки (10-15 тисяч), греки (6 тисяч), серби (5 тисяч), словенці (5 тисяч), інші. У 800 з 3000 населених пунктів мешкають люди, які відносять себе до національних меншин. Конституція забезпечує їм абсолютну свободу, повне рівноправ'я і право на користування рідною мовою.

За статевою ознакою населення Угорщини поділяється наступним чином: чоловіків - 47,5 відсотків, жінок - 52,5 відсотки. Поділ населення за віковою ознакою: 0-14 років - 16,3%, 15-59 років - 63,1%, понад 60 років - 20,6%.

Рідною мовою для 96,6 відсотків населення Угорщини є угорська. Близько 5 мільйонів угорців мешкають за межами країни; більшість - у румунській Трансільванії.

Серед географічні та природні причини в Угорщині склалося три типи поселень: хутори, села, міста. За останні десятиріччя прискорився процес урбанізації. Якщо у 1949 році у 50 містах мешкало 37,5 відсотків населення, то у 1998-му населення 218 міст складало вже понад 63 відсотків.

Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Усього в Угорщині на рівнини припадає 68%, на пагорби 30% і на середньогір'я 2% території.

Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд - найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю - 2860 км).

Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю - Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.

В Угорщині переважають чорноземні ґрунти на лісових суглинках. У гірських і пагорбних районах - бурі лісові і деревно-карбонатні ґрунти; у долинах річок Тиси і Дунаю тягнуться широкі смуги алювіальних ґрунтів. На Альфьольді зустрічаються неродючі засолені ґрунти.

Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4°С. Середня річна температура 9-11°С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум - на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.

У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300-400 м.

Угорщина - парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. - Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. - Основний закон Угорської держави - зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року.

1.1.2 Економічна ситуація в Угорщині

Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни на індустріально-аграрну. У 1968 році Угорщина приступила до проведення економічної реформи, відомої під назвою "новий економічний механізм". Промисловим і сільськогосподарським підприємствам була надана велика автономія в процесі виробництва і прийнятті рішень щодо продажу і збуту; торгівля із західними країнами значно розшири-лася; вітчизняні ціни все більше зближувалися з цінами на світових ринках, а людям дали широку свободу займатися всіма видами дрібного приватного бізнесу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15