Історія розвитку гідроархеології в Україн
p align="left">Найбільш розповсюджена знахідка - корабельні цвяхи. Всього виявлено близько 300 одиниць.Друга група знахідок пов'язана з предметами озброєння. Виявлено близько 50-ти предметів, з них 27 свинцевих куль різних типів. Більшість - складає рушничну картеч діаметром 9 мм. Усі дробини були зосереджені між бімсовими кницями. Там же знайдена кругла свинцева куля діаметром 15 мм і ще одна, сплюснута. Загибель човна скоріш за все не була раптовою. Тому, до моменту затоплення усе відносно цінне оснащення знаходилось на березі Громушиної балки. Усередині залишились лише окремі дрібні предмети. Із найбільш цікавих предметів слід назвати шпагу з прямим двосічним лезом, який має серцевидну залізну гарду європейського типу. Довжина клинка 98 см. Зберігся також фрагмент шкіряних піхов. До холодної зброї треба відносити і знахідки багнетів. Багнети двох типів - перший, з плоским горизонтальним лезом та двосічним наконечником представлений трьома одиницями. Цей тип відноситься до ранніх багнетів петровського часу та характеризується наявністю глухої втулки, яка одягається на дуло мушкету. На одному з екземплярів зберігся прижимний кронштейн. Стан речей різний. Другий ти відноситься до більш пізніх зразків часу правління Ганни. Подібні екземпляри повсякчасно зустрічаються на території Хортицького ретраншементу.
Під час підводних розкопів із нижніх не потривожених шарів мулу вдалось витягти добре збережену мотику із рога оленя. Примітний факт, що збереглася більша частина дерев'янної рукояті, що практично неможливо у сухих умовах. Рукоять була виготовлена з твердих порід деревини та мала діаметр менше 2-х см.
Унікальність даного судна в тому, що подібних пам'яток на території Європи до цього часу не виявлено. Збереженість корпусу складає приблизно 60%, що робить його дуже перспективним для подальшої реставрації та музеєфікації[1][3][6][8].
ВИСНОВКИ
Практична робота з пошуку та підйому артефактів з дна ріки завжди ставить перед дослідниками велику кількість завдань та проблем, досягнення яких потребує постійної напруженої творчої роботи та нових підходів. Надзвичайно важливим при цьому стає необхідність якісного обліку виявлених об'єктів, запобігання проявам так званої «чорної металургії» та особливо розробка та реалізація програм із реставрації та музейному експонуванні виявлених знахідок. Враховуючи, що саме на території Національного заповідника «Хортиця» знаходяться найбільші з гідро-археологічних пам'яток, що піднято на поверхню, надзвичайно актуальним виглядає необхідність створення стаціонарної реставраційної лабораторії. Дана робота потребує активної підготовки фахівців реставраторів «мокрої археологічної деревини» та обмін досвідом із провідними установами Європи.
Підводна культурна спадщина Дніпра є складовою частиною культурної спадщини людства і важливим елементом історії націй і народів та їх відносин в цьому регіоні.
Дніпро став кладовищем для великої кількості суден. Такі археологічні цінності та артефакти, як інвентар та частини затонулих кораблів, зброя та велика кількість інших речей, загублених людиною в його глибинах мають посісти належне місце в колекціях видатних українських музеїв.
Нормативна база є більш ніж достатньою для цілковитого захисту археологічних цінностей та культурної спадщини, але механізм виявлення та покарання порушників підводного спокою зовсім не відпрацьований на практиці. Проблема полягає втому, що відповідні уповноважені органи нашої держави не мають можливості, або бажання виконувати власні обов'язки щодо захисту та охорони підводних скарбів. Не зважаючи на те, що такі обов'язки покладені на державу Конституцією, законами та міжнародними зобов'язаннями, ситуація у цій сфері суспільних відносин лишається проблемною. Будемо сподіватись, що ліквідація юридичної неосвіченості, підвищення рівня правосвідомості та моральності серед професійних спортсменів та любителів підводного плавання, з одного боку, та постійне вдосконалення правової бази і цілковите державними органами своїх конституційних обов'язків перед українським народом, з іншого боку, допоможуть зберегти неймовірні скарби нашої культури для майбутніх поколінь.
Для проведення якісних гідро-археологічних досліджень необхідно якомога активніше залучати сучасні досягнення науки й техніки. На даному етапі в гідроархеології доцільно використовувати геофізичні методи досліджень, що дозволить складати точні плани рельєфу дна, виявляти пам'ятки під шаром донного ґрунту, своєчасно слідкувати а змінами русла ріки і досконаліше забезпечувати охорону підводної культурно-історичної спадщини .
Враховуючи, що підводні археологічні роботи потребують системного підходу, була розроблена та запропонована до реалізації «Програма дослідження гідро-археологічних пам'яток Національного заповідника Хортиця на 2006-2010 роки». В цьому контексті надзвичайно актуальним виглядає необхідність створення музею історії судноплавства. Експонування підводних знахідок в умовах цілісного музейного комплексу дозволило б не тільки привернути увагу до проблеми збереження підводної спадщини, але й сформувати новий унікальний туристичний об'єкт.
На завершення дослідження, присвяченого надзвичайно актуальному та досить новому напрямку пам'ятко охоронних робіт, хотілося б нагадати, що вкрай назріла проблема створення реєстру гідро-археологічних пам'яток русла Дніпра, який мав би статус офіційного документу.
Це стосується не лише об'єктів пов'язаних з судноплавством; вкрай важливо це для таких унікальних пам'яток як Запорізькі січі, які через необмірковану технічну діяльність людини опинились під водами Каховського водосховища.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Шаповалов Г.И. Гидроархеологическе исследования в р. Днепр у о.Хортица // Археологические открытия 1971 года. - М., 1972. - 574с.
2. Шаповалов Г.И. 50 лет подводных археологических исследований на Украине // Проблемы охраны и исследования подводных историко-археологических памятников Запорожья: Тезисы докладов. 27-28 ноября 1987г. - Запоріжжя, 1987. - 25с.
3. Шаповалов Г.И, Трипольский И.Л. О древних судах со дна Днепра у о. Хортица // Проблемы охраны и исследования подводных историко-археологических памятников Запорожья: Тезисы докладов. 27-28 ноября 1987г. - Запорожье, 1987. - 25с.
4. Калмукиди Л.Ю. Охрана и исследования подводных историко-археологических памятников в Запорожской области // Проблемы охраны и исследования подводных историко-археологических памятников Запорожья: Тезисы докладов. 27-28 ноября 1987г. - Запоріжжя, 1987. - 25с.
5. Нефьодов В.В., Остапенко М.А., Кобалія Д.Р. Запорізька Чайка першої половини ХVІІІ ст. в річці Старий Дніпро біля о. Хортиця // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. - Київ, 1999. - Вип. 8. - 245с.
6. Тощев Г.Н., Ельников М.В., Дровосекова О.В. Древности Запорожского края. - З.:ЗГУ, 2003.
7. Кобалия Д. Раскопки на территории военного лагеря 1735-1739 гг. на о. Хортица // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998рр.
8. Шаповалов Г.І. Дослідження військового судна ХVІІІ ст. на дні Дніпра поблизу о. Хортиця у 1971 році // Судова археологія та підводні дослідження. Запоріжжя, 1993, №1.
9. Лебединский В.В. Результаты новейших подводных археологических исследований в акватории г.Севастополя // Подводная археология: сто лет исследований. - Москва, 2002. - 106с.
10. Шамрай А.Н. Подводные разведки гавани Акры // Судова археологія та підводні дослідження. - Запоріжжя, 1993 . - 63с.
11. Таскаев В.Н., Богатуев Ю.И. Подводная археология об истории мореплавания в северо-западном Крыму // Судова археологія та підводні дослідження. - Запоріжжя, 1993 . - 63с.
12. Киценко М. Хортиця в героїці і легендах. - Дніпропетровськ: Промінь, 1967. - 79с.
13. Винокур І.С., Телєгін Д.Я. Археологія України. - Тернопіль «Навчальна книга», 2004.
14. История отечественого судостроения. Парусное деревянное судостроение ІХ-ХІХ вв., том 1. - СПб.: «судостроение», 1994. - 389с.
15. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Выпуск 1. М. - Л.: «Наука», 1966. - 245с.
16. Нефьодов В., Остапенко М., Кобалія Д. Запорозька Чайка першої половини ХVІІІ ст. в річці Старий Дніпро поблизу острова Хортиця // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Збірка Наукових статей. - Київ, 1999. - Вип.8. - 245с.
17. Кобалія Д.Р., Нефьодов В.В. «Запорізька Чайка»: Історія однієї знахідки. - Запоріжжя: Дике Поле, 2005.
18.Тесленко Д.Л., Остапенко М.А. Мегалітичне культове спорудження доби бронзи на о. Хортиця // Проблеми археології Подніпров'я. Дніпропетровськ, 2000, с. 73-95.
19. Кобалія Д., Нефьодов В. «Козацькі лодки» та дюбель-шлюпки ІІ чв. ХVІІІ ст. історія виникнення // Культурологічний вісник ЗДУ, вип. 8, Запоріжжя, 2002, с. 8-17.
20. Шаповалов Г.І. Судноплавство в духовності давньої України - Київ-Запоріжжя: Дике поле, 2001.
