Чернігів як визначна пам'ятка України
орисоглібський соборКінець XI -- перша половина XII сторіч -- новий етап у розвитку архітектури Чернігівської землі, коли у стародавньому .Центрі Чернігова між валом і Спаським собором спорудили шестистовпний однокупольний Борисоглібський собор. Площини його стін завершуються півциркульними закомарами майже на одному рівні і розчленовуються широкими вертикальними смугами-лопатками з напівколонами, які прикрашені чудовими білокам'яними різьбленими капітелями.Застосування в оздобленні фасадів деталей з вапняку, прикрашених рельєфними орнаментами так званого «звіриного стилю», що йде від язичеських часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури XII сторіччя. Нині капітелі відбудовані за зразком первинних з оргскла, а знайдені під час досліджень фрагменти первинних капітелей експонуються в музеї.
В Борисоглібському соборі відсутня вежа зі сходами на хори -- сходи вбудовано в західну стіну. Споруду оперізувала простора паперть-галерея, від якої лишилися нижні частини стін та фундаменти, що їх зараз видно навколо собору. Ритмічно розміщені вузькі вікна та невеличкі двоуступчасті нішки, а також аркатурний пояс із збірних керамічних арочок та кронштейнів на рівні капітелей та в карнизі барабана бані збагачували фасади. Оскільки собор будувався як храм-усипальниця, в галереях та північній і південній стінах в середині собору зроблені глибокі (до 1 метра) ніші -- аркасолії для гробниць.
План з галереями.
Останніми архітектурно-археологічними дослідженнями встановлено, що існуюча пам'ятка побудована на місці більш давньої споруди XI сторіччя, від якої виявлено залишки нижньої частини стін та фундаменти.
Відносно цих залишків, які можна побачити в соборі-музеї, існує припущення, що то міг бути двокамерний князівський терем або ж більш давній (ніж існуючий Борисоглібський собор) храм. На жаль, досі нема єдиної думки і відносно датування нашої пам'ятки.Інтер'єр.
Борисоглібський собор від часу будівництва до його відродження (1952--1958 рр.) багаторазово був пошкоджений, перебудовувався і відновлювався, набуваючи на кожному етапі нових рис. Особливо значними були перебудови на початку XVII сторіччя, коли польська шляхта перетворила собор на домініканський кляштор, та в кінці XVII сторіччя, коли після возз'єднання України з Росією він став українським храмом з прибудованою до західного фасаду своєрідною восьмигранною в плані дзвіницею-притвором. Значними були перебудови XIX сторіччя, коли собор значно розширили на схід за рахунок влаштування нової апсиди для вівтаря. Тоді ж змінено форму верхів, і в такому вигляді ця пам'ятка зберігалася до 1941 року.Після закінчення реставраційних робіт у березні 1972 року Борисоглібський собор як зразок чернігівської архітектурної школи XII сторіччя став одним з музеїв Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника.Спаський собор
В самому центрі Чернігівського валу -- стародавнього Дитинця -- височить величезна архітектурна споруда, увінчана п'ятьма півсферичними куполами та конусоподібними верхами. Це -- Спаський собор, унікальна архітектурна пам'ятка початку XI сторіччя.
Спаський собор -- одна з найдавніших кам'яних споруд, що збереглися на Європейській території.Спаський собор. Східний фасад (апсида).
Засновано Спаський собор за князювання в Чернігові Мстислава Володимировича -- першого, відомого літопису, самостійного Чернігівського князя. Закладка собору відбулася, певно, у 1033--1034 рр. А у 1036 році в рік смерті Мстислава за літописом стіни споруди було виведено вище землі до рівня, якого міг досягти рукою вершник, що стоїть на коні (до 4 метрів).
Планувально-просторове рішення собору унікальне: подібної конструкції не має жоден із відомих давньоруських храмів. У ньому поєднано схему візантійського хрестово-купольного храму з елементами романської базиліки.
Як головна споруда стародавнього міста Спаський собор розташований в центрі Дитинця, або Кремля, що був, як і в інших давньоруських містах, початковим ядром міста. Розміщений на найбільш красивому місці серед княжих теремів, собор панував над містом і широкою заплавою Десни.
В загальній композиції і формах цієї пам'ятки безвісними будівничими застосовані принципи, які використано в першій кам'яній споруді Київської Русі після прийняття християнства -- Десятинній церкві X сторіччя в Києві (зруйнована татарами в 1240 році). За планом Спаський собор дуже подібний до величного Софійського (1037-- 1054 рр.) та Дмитрівського (не існує) соборів Києва. Велична простота і монументальність, динамічність і мальовничість силуету, невіддільність зовнішнього вигляду від рішення внутрішнього простору -- такі головні характерні риси давньоруського будівництва і в тому числі Спаського собору. Архітектура пам'ятки свідчить, що його творці були високообдарованими будівничими, знайомими з досягненнями передової для того часу візантійської та романської архітектури. Однак своєрідне і сміливе рішення архітектурної композиції собору, де творчо злито в єдине ціле так звану базилікальну схему романського походження з центричною хрестовокупольною візантійською системою, говорить про самобутній творчий почерк будівничих Спаського собору.
Витягнутий зі сходу на захід прямокутник плану собору (довжина сторін 29,5x19,2 метрів всередині) ділиться чотирма парами могутніх, хрещатих у плані стовпів та аркадами на біломармурових колонах на три нерівні частини -- нефи, серед яких центральний удвічі більший за бокові. Зі сходу нефи закінчуються трьома напівкруглими вівтарними виступами-апсидами, а з заходу поперечний неф. або нартекс, виглядає як своєрідний вестибюль. Дослідженнями встановлено, що план собору побудований на притаманному давньоруським будівничим модулі -- квадраті центрального підкупольного простору і його похідних (діагональ квадрата, половина квадрата тощо). Відхилення плану від строгої геометричної форми підтверджує думку, що план Спаського собору, як і інших споруд Русі, розбивався на місці за допомогою мірного шнура, і ці відхилення є наслідком нерівномірного його натягування.
Характерна риса давньоруського будівництва -- розвиток архітектури на основі конструкцій -- тектонічність архітектури знайшла своє відображення у відповідності зовнішнього вигляду споруди внутрішній його схемі: внутрішнім стовпам на фасадах відповідають широкі виступи з площини стін -- лопатки, причому так званим пучковим (складної конфігурації) стовпам аркад другого яруса всередині відповідають на фасадах втоплені в стіни пучкові пілястри. Одну з них відкрито з півночі в первинному вигляді. Ці пілястри -- одна з найхарактерніших архітектурних деталей пам'ятки. Контурам коробових склепінь, які перекривають центральний поздовжній неф та середній поперечний неф (трансєпт) і створюють в плані рівносторонній архітектурний хрест, відповідають на фасадах напівкруглі площини верхньої частини стін -- закомари. Невід'ємним елементом пірамідальної композиції Спаського собору є вежа біля північно-західного кута. Ця вежа зі сходами на хори веде свій початок від башт -- «сіней» та теремних веж давньоруського дерев'яного житла.
Другим оригінальним елементом композиції Спаського собору була хрестильня у вигляді невеличкої церкви з трьома апсидами, що прилягала до південно-західного кута собору і врівноважувала разом з вежею пірамідальну композицію західного -- головного фасаду споруди. До північної та південної стін собору зі сходу прилягали каплиці-усипальні, де ховали членів княжих династій (залишки цих усипалень видно на плані). Ступінчастість і пірамідальність загальної композиції собору підкреслювали також невисокі притвори -- паперті, залишки одного з яких знайдені в 1972 році біля західного фасаду.
Типовим для давньоруської архітектури першої половини XI сторіччя є матеріали та конструкції Спаського собору. Стіни виведені мішаною кладкою з чергуванням тоненької цегли-плінфи (2,5--4 сантиметри) та каменю-пісковику на міцному гідравлічному так званому цем'янковому розчині з підрізкою швів. Цей розчин складався з відмінної якості вапна та товченої плінфи. кераміки (цем'янки). Головним модулем кладки стін був камінь, з якого робили і фундаменти, і цегла-плінфа використовувалась як нівелюючий шар і декоративний матеріал.План соборуКрім мішаної кладки, використовувалась кладка стіл з втопленим рядом, особливо в конструкціях апсид, склепінь, стовпів і частково стін.
Оскільки зовні стіни не тинькувалися, а лише в окремих місцях затирались цем'янковим розчином з розрізкою на камені -- квадри, чергування каменю і плінфи, а також широких смуг рожевого розчину в місцях втоплених рядів кладки надавали фасадам особливої мальовничості. Та будівничі Спаського собору не вдовольнилися лише мальовничістю кладки. Вони вкрили майже всі стіни, ніші та проміжки між вікнами чудовими орнаментами із цегли. Багаторазово повторюється зигзагоподібний орнамент -- меандровий пояс. Цей орнаментальний мотив використовували в давньоруській архітектурі досить довго. Він є і в Софійському соборі в Києві (XI сторіччя), і в чернігівській П'ятницькій церкві (XII -- поч. XIII сторіччя). Розкритий уверх простір центрального нефа, увінчаний всередині світловим барабаном і куполом, вражав пишністю і красою.) При ширині центрального нефа 7,5, довжині та висоті (від підлоги до зеніта купола) ЗО метрів психологічно створювалось відчуття руху -- вглиб до вівтаря і вгору. Цей ефект підсилювався тим, що бокові нефи були затемненими і нижчими, оскільки в них були балкони, або хори, які були не лише над нартексом, а й доходили до останньої пари стовпів біля вівтаря. Стіни, арки та склепіння прикрашали чудові фрески, підлога в центральній частині з різьблених шиферних плит була прикрашена мозаїкою з різноколірної смальти, а підлога вівтаря виблискувала золотаво-зеленим килимом полив'яних керамічних плиток. Центральний неф прикрашали шиферні плити з різьбленим орнаментом. Вишуканість внутрішнього оздоблення, фрескові зображення, що мінялися м'якою гамою теплих тонів під сонячним промінням, яке лилося крізь своєрідні вітражі вузьких вікон, блиск смальтових мозаїк та полив'яних плит справляли надзвичайне враження. Емоційно-психологічний вплив інтер'єра собору на людину підсилювався завдяки прекрасній акустиці.
