Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
Перший наказ гендиректора Л.Кучми стосувався капітальної ревізії усіх
технічних рішень, прийнятих КБ, заводом і замовниками. Він наказав зняти на
камеру справжню ручну працю у цехах: адже для комісій ненадовго вмикали
автоматизовані лінії.
Через непродуману горбачовську конверсію «Південмаш» втратив 80%
виробничих потужностей, під загрозою звільнення опинилося 50 тис.
робітників. За кілька місяців Л.Кучма перевів комбінат на виробництво
товарів широкого вжитку, побутової техніки, тролейбусів тощо.
1992 р. тодішні керівники України запросили Л.Д.Кучму на посаду
прем’єр-міністра. Мабуть, вони розраховували, що він, з одного боку, добрий
господарник, а з іншого — у парламенті поводиться тихо. Звідки їм було
знати, що Леонід Данилович завжди спершу приглядається і прислухається,
перш нiж сказати, а тим більше — зробити. За своєю звичкою він не змовчав,
виявивши розкрадання стратегічних нафтових запасів. Про це на весь голос
заявив громадськості, звільнив з посади директорів нафтопереробних заводів.
Втім, за кілька днів їх поновили... Не зустрів новий прем’єр розуміння і з
боку парламенту. Він прагнув приборкати злочинність — силові структури не
були до цього готові. Нацбанк, Фонд держмайна, процес приватизації — усі
ключові установи були йому непідконтрольні.
Леонід Данилович упевнився, що даремно вимагає реальних повноважень,—
його лише бажали використати у великій політичній грі. Л.Кучма сам подав у
відставку з посади прем’єра, очолив Українську спілку підприємців та
промисловців і почав підготовку до президентської кампанії. Як людина, що
звикла брати відповідальність на себе, він був глибоко переконаний: його
знання і досвід потрібні Україні.
У біографічному контексті перемога Леоніда Даниловича Кучми на
президентських виборах 1994 р. не виглядає несподіванкою: він просто
реалізував набуті навики — зібрав сильну команду, розробив «техплан»,
послідовно провів його у життя. І почав виводити Україну із страшного
інфляційного шоку 1992—1993 рр., піднiмати «лежачу» економіку.
Дуже легко завжди списувати усі гріхи й негаразди на діючого
Президента. Вони очевидні й болісні. Але слід пам’ятати, що саме його
зусиллями вдалося відвернути набагато гірші варіанти розвитку подій,
зокрема фінансово-економічний обвал на кшталт російського або ж
«чеченізацію» чи «балканізацію», тобто громадянське протистояння і
кровопролиття. Активна зовнішньополітична та зовнішньо-економічна
діяльність дозволила вирішити такі нагальні проблеми, як уладнання
територіальних претензій Румунії, підписання і ратифікація Великого
російсько-українського договору й угоди по Чорноморському флоту. Україна
отримує вкрай потрібні енергоносії. За безпосередньої участі Л.Кучми
здiйснилася інтеграція України до європейських і світових структур:
відбувся вступ до Ради Європи, укладено угоди з Євросоюзом та іншими
міжнародними об’єднаннями.
У внутрішній політиці Леонід Кучма відзначається обережною
послідовністю і передбачуваністю. Його зусиллями врегульовано надзвичайно
складну проблему кримського сепаратизму. Завдяки ініціативі Президента
держави Верховна Рада України 28 червня 1996 р. ухвалила довгоочікувану
Конституцію України. Врятовано стратегічно важливу для України аерокосмічну
галузь, яскравими успіхами якої останніх років стали проекти «Морський
старт» і «Глобал Стар». Утримується стабільність національної валюти.
Завершується приватизація, розвиваються реальні елементи ринкової економіки
— вільні економічні зони. Зміцнено підмурок відродження й оновлення
вітчизняного виробництва.
Ще на початку свого президентства Леонід Кучма окреслив основні
напрямки розвитку України в доповіді «Курсом ринкових реформ» і з того часу
не відступав від них ані словом, ані ділом. Він прагне виходу українського
народу на шлях світового цивілізованого розвитку і протистоїть спробам
повернення країни до часів тоталітарного минулого. Президент переконаний:
«Добром, порядністю і рішучістю дій на обраному шляху ми збудуємо кращу
Україну».
З воборчої програми Л.Д.Кучми
Закон понад усе і один для всіх. Судова реформа. Президентські
гарантії прав та свобод громадян. Попередження злочинів і невідворот-ність
покарання. Джерела прибутків — під контроль держави і народу.
Викоренення корупції.
Надійні гарантії тим, хто працює. Національна програма соціально-
економічного розвитку — основа суспільного договору. Її виміри: темпи
економічного зростання — не менше 7% щороку, створення 1млн. нових робочих
місць, збільшення реальних доходів населення у 1,6 раза, їх захист від
інфляції. Випереджаюче зростання заробітної плати.
Адресну допомогу — соціально незахищеним. Соціальний захист
безробітних. Компенсація знецінених заощаджень громадянам та ошуканим
вкладникам. Професійна реабілітація. Зайнятість та пільги інвалідам.
Пенсійна реформа: підвищення мінімального рівня пенсій, розмір пенсій —
залежно від стажу і трудового внеску.
Інтелекту нації — суспільну повагу та захищеність. Обов’язкова середня
освіта, рівні можливості для безкоштовної вищої. Запровадження пільгового
кредитування студентів. Підвищення зарплати вчителям, викладачам,
науковцям.
Зменшити податковий тягар. Спрощення податкової системи і суттєве
зниження податків. П’ятирічний мораторій на зміни у податковому
законодавстві. Захист платників податків.
Стимулювати приватну ініціативу. Зміцнення середнього класу. Надійний
захист приватної власності. Створення можливостей для кожного, хто хоче і
може розпочати власну справу через мікрокредитування, іпотеку, пільгове
оподаткування.
Промисловості, науці, технологіям — світовий рівень. Збільшення до 2%
ВВП державного фінансування науково-технічної сфери. Державна підтримка
високотехнологічних галузей. Стимулювання експорту високотехнологічної
продукції.
Селу — нові можливості. Завершення земельної реформи. Вільний розвиток
усіх форм господарювання. Сприяння колективним, приватно-орендним,
фермерським та особистим підсобним господарствам. Селу — сучасний
вітчизняний трактор і комбайн. Справедлива цінова політика. Розвиток ринку
сільськогосподарської продукції та продовольства. Іпотечне кредитування.
Державна підтримка соціального розвитку села.
Зовнішня політика — проукраїнська. Позаблоковість і стабільне
партнерство з усіма демократичними країнами світу. Стратегічне партнерство
з Росією та іншими державами. Активна робота по збереженню старих і
завоюванню нових ринків українських товарів. Гарантії захисту громадян
України за кордоном. Розвиток господарських міжрегіональних зв’язків.
Спрощення режимів перетинання кордонів. Зміцнення зв’язків зі світовим
українством.
Перемога Леоніда Кучми на президентських виборах в Україні свідчить
про те, що Україна «як єдина і соборна держава» відбулася, — заявив глава
виборчого штабу Іван Курас.
За його словами, «нарешті Україна має загальноукраїнського і
загальнонаціонального Президента», про що свідчать результати голосування.
І.Курас навів дані, згідно з якими Л.Кучма здобув підтримку 56,25 відсотка
виборців, а його опонент лідер Компартії Петро Симоненко — 37,77 відсотка.
За словами керівника штабу, навіть у тих регіонах, де перемогу здобув
П.Симоненко, «не можна говорити про повну перемогу комуністів». Це, за його
словами, підтверджує голосування «східних форпостів України — Донецька,
Харкова, Дніпропетровська і Сум».
І.Курас підкреслив, що результати Л.Кучми свідчать «про вибір усього
українського народу». В результаті, вважає глава виборчого штабу Л.Кучми,
було здобуто «велику перемогу», внаслідок якої Л.Кучма дістав опору «для
прискорення реформ, продовження політичних перетворень». Він переконаний,
що обрання діючого Президента на другий термін матиме «ще більшу підтримку
і з боку міжнародного співтовариства».
Література
1. УРСР. Закон. Пpо заснування поста Пpезидента УРСР і внесення змін та
доповнень до Конституції (Основного Закону) УРСР: Пpийнятий 5 лип. 1991p.
N1293-ХII // Відомості Веpховної Ради УРСР. - 1991. - № 33. - Ст. 445.
2. Україна. Закон. Про дострокові вибори Верховної Ради України і
Президента України: Прийнятий 24 верес. 1993 р. № 3470 // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. - № 40. – Ст. 388.
3. Оссовський В. Воля народу: До підсумків всеукр. референдуму і президент.
виборів // Політика і час. – 1992. - № 1. – С. 11-14.
4. Кравчук Л.М. Виступ на урочистому засіданні Верховної Ради України 5
груд. 1991 р. // Голос України. - 1991. - 7 груд. - С. 3.
5. Кравчук Л.М. Сходження на Голгофу // Молодь України. - 1991. - 10 груд.
- С. 1.
6. Леонид Кучма: «Украина должна стать мостом между Западом и Востоком» :
[Программа канд. на пост Президента Украины] // Всеукр. ведомости. –
1994. – 28 мая. – С. 3.
7. Кучма Л. Україна, якою я її бачу // Голос України. – 1994. – 17 черв. –
С. 5.
8. Леонід Кучма: “Народ України гідний кращої долі…” // Голос України. –
1994. – 6 лип. – С. 1-2.
9. Кучма Л.: "Упевненість у собі й енергія - ось що потрібно…": [Штрихи до
портрета канд. в Президенти України] // Демокр. Україна. - 1994. - 2
черв. - С. 3.
10. От нищеты и развала - к стабильности и справедливости: [О Л.Кучме] //
Правда Украины. - 1994. - 16 июня. - С. 2.
11. Леонид Кучма. О самом главном.
12. Кучма Л. Можна вирішити будь-яку проблему, вийти з будь-якої ситуації,
якщо зберігати громадський мир і суспільну єдність // Наша газета. -
1999. - 16 жовт. - С. 3.
