Конденсаційні та сублімаційні процеси в атмосфер

ічна сума опадів складає по області в середньому 500-600 мм. В окремі роки кількість опадів значно відхиляється від цих величин. З 1945 по 2003 р. найбільша кількість (річна) опадів відмічена в 1970 і місцями в 1980 та 2003 роках - 779-907мм. У 1946 році, місцями в 1951, 1972, 1975 та 2002 роках, сума опадів складала тільки 312-400 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70% всієї кількості їх випадає в теплий період, тобто з квітня по жовтень і тільки 30% приходиться на холодні місяці (таблиця 5.2.).

Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За холодний період в середньому випадає 150-180 мм опадів, за теплий 324-415 мм. Максимальна кількість опадів припадає на липень. В 25% років в липні випадає 100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 днів з дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Переважаючим типом опадів в цей період є короткочасні зливові дощі. Загальна кількість днів з опадами в році 152-171. Найбільша добова кількість опадів складає по області 58-94, місцями 136-200 мм. Така кількість опадів іноді випадає протягом 2-3 годин. Ймовірність опадів 101-150 мм в літній період складає 10-25%.

Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів повторяються досить часто. Ймовірність їх у вегетаційний період складає 65-75%. Періоди без дощу тривалістю 21-30 днів бувають рідше. Ймовірність його в травні-червні 25%, липні-вересні 15%. Більш довгі бездощові періоди (більше 30 днів) повторюються один раз в 10-20 років.

На загальному фоні бездощових періодів виділяються засушливі, які починаються на 10-й день бездощів'я. Засушливі періоди можуть супроводжуватися суховіями. Суховійними днями прийнято вважати такі, коли підносна вологість повітря складає 30% і нижче, температура повітря 25° і вище, і швидкість вітру не менше 5 м/сек. Інтенсивні суховії по області бувають в середньому 1 раз на 10 років. В травні - на початку червня 1979 року вони спостерігались по всій області і спричинили загибель знач-ної частини посівів і зниження врожаю більшості сільськогосподарських культур.

Дослідним шляхом встановлено, що при запасах вологи в орному шарі нижче 5 мм сходи зернових культур не з'являться, при 5-10 мм сходи зріджені. Оптимальні умови в період посів-кущення утворюються при запасах вологи в орному шарі ґрунту більше 30 мм.

Середні багаторічні запаси вологи в орному шарі в період посіву складають по області 20-30 мм. Ймовірність їх в цей період менше 10 мм 5-6%, на південному сході області до 20%. В межах 20-30 мм зберігаються запаси вологи в орному шарі і до припинення вегетації. Таким чином, в осінній період озимі в основному задовільно забезпечені вологою.

Весною перед поновленням вегетації озимих і на час посіву ранніх ярих зернових культур запаси вологи в основному близькі до максимальних, тобто до граничної польової вологоємності.

Період від виходу в трубку до колосіння зернових культур є критичним по відношенню до великої потреби рослин у волозі. В цей період відбувається найбільший приріст вегетативної маси, формуються органи плодоношення. Максимальні врожаї бувають при запасах вологи в метровому шарі 125-175 мм. Якщо запаси вологи в цей період будуть недостатніми - 60-80 мм, навіть при умові, що число колосків в колосі заклалось більше, частина із них залишиться недорозвинутою. Весняна ґрунтова засуха більш небезпечна для ярих зернових культур. В період наливу зерна при зменшенні запасів вологи в метровому шарі ґрунту до 25 мм спостерігається сильне зниження абсолютної ваги зерна, нерідко на 50 %, зерно буває дуже плюсклим. Несприятливими в цей період являються і великі запаси вологи - більше 125 мм, які спричиняють вилягання рослин, розвиток хвороб і шкідників. Найбільш сприятливі умови по вологозабезпеченню для наливу і дозрівання зерна створюються при запасах вологи в метровому шарі біля 80 мм.

Річна сума опадів становить від 46,4 до 56,5 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70 % всієї кількості їх випадає в теплий період, тільки 30 % припадає на холодну пору року (таблиця 5.3.).

Таблиця 5.3

Кількість опадів на протязі 2002 - 2007 років

Роки	Опади, мм	Середня за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2002	24,2	52,3	11,3	59,9	168,9	25,6	27,3	72,0	96,4	66,3	46,7	16,6	55,4
2003	31,1	11,6	22,3	36,9	50,4	33,2	20,3	101,3	65,5	123,3	23,3	36,3	46,3
2004	72,4	59,6	30,5	19,2	69,9	7,0	135	30,7	40,7	15,5	39,9	28,4	45,7
2005	35,4	22,4	12,9	17,8	69,5	45,1	88,7	97,4	38,6	88,1	22,3	18,4	46,4
2006	40,2	43,7	18,5	64,0	61,0	18,7	95,1	117,6	55,7	87,1	63,8	12,9	56,5
2007	55,8	61,5	20,7	28,4	95,7	13,7	112,4	45,2	66,1	77,2	55,7	21,3	51,9
Середня за 6 років	43,2	41,8	19,3	37,7	85,9	23,9	79,8	77,4	60,5	76,2	41,9	22,3	50,4

Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За холодні місяці в середньому випадає 150 - 180 мм опадів, за теплий 324 - 415 мм.

Рис. 5.2. Середня за 6 років динаміка зміни кількості опадів (в мм) по Чернігівській області

ВИСНОВКИ

1) В ході аналізу літературних джерел щодо питання конденсаційних та сублімаційних процесів води в атмосфері було встановлено, що конденсація являє собою процес переходу води з газоподібного стану в рідкий, а сублімація - процес переходу води з газоподібного стану в твердий стан.

2) Проаналізувавши протікання конденсаційних та сублімаційних процесів води в атмосфері з`ясували як відбувається утворення хмар, випадання опадів та їх основні види.

3) В результаті дії антропогенних факторів конденсаційні та сублімаційні процеси води в атмосфері сприяють утворенню кислотних дощів, утворення парникового ефекту.

4) Аналізуючи кількість опадів по Чернігівській області за останні 6 років можемо спостерігати деяку залежність, а саме: підвищення температури, в основному, призводить до збільшення кількості опадів; з березня по травень простежується підвищення температури, і разом з тим випадає значна кількість опадів, з жовтня до грудня спостерігається зниження температури, і також кількість опадів знижується.

СПИСОК ВИКОРСИАНИХ ДЕЖЕРЕЛ

1. Xoлтон Дж. Динамическая метеорология стратосферы и мезосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 255 с.

2. Агроклиматический атлас Украинской ССР. - Киев: Урожай, 1964.-37 с.

3. Алисав Б.Г. Климатология. - М.: Мир, 1974. - 225 с.

4. Артамонов Б. Б. Метеорологія і кліматологія. - Х.: Основа, 2004. - 180 с.

5. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 240 с.

6. Атлас облаков. - Л.: Гидрометеоиздат, 1957. - 40 с.

7. Білявський Г. О. Основи екології. - К.: Либідь, 2004. - 290 с.

8. Борисенков Е.П. Климат и деятельность человека. - М.: Наука, 1982. - 132 с.

9. Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 350 с.

10. Вайсберг Дж. Погода на Земле. Метеорологія. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 200 с.

11. Витвицкий Г.Н. Зональность климата Земли. - М.: Наука, 1980. - 120 с.

12. Вайсберг Дж. Погода на Земле. - М.: Наука, 1980. - 248 с.

13. Волошина А.П., Евневич Т.А., Земцова А.И. Руководство к лабораторним занятиям по метеорологии и климатологии. - М.: Изд-во МГУ, 1985. - 82 с.

14. Гарвей Дж. Атмосфера и океан. - М.: Прогресс, 1982. - 184 с.

15. Гилл А. Динамика атмосферы и океана: В 2 т. - М.: Мир, 1986. T.I. - 397 с.; Т.2 - 415 с.

16. Гончаренко С.У. Фізика Атмосфери. - К.: Либідь, 1990. - 124 с.

17. Гончаров Л.Д. Клімат і загальна циркуляція атмосфери. Навч посібник. - К., 2005. - 350 с.

18. Гончаров Л.Д. Кліматологія і загальна циркуляція атмосфери. - К.: Либідь, 2005. - 200 с.

19. Дзердзеевский Б.Л. Общая циркуляция атмосферы и климат. - М.: Наука, 1975. - 288 с.

20. Дикий Л.А. Гидродинамическая устойчивость и динамика атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1987. - 250 с.

21. Динамика климата/ Под ред. С. Манабе. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 574 с.

22. Динамика погоды. /Под ред. С. Манабе. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 418 с.

23. Матвеев Л.Т. Курс общей метеорологии: Физика атмосферы. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 752 с.

24. Неклюкова Н.П. Практикум по общему землеведению. - М.: Мир, 1977. - 143 с.

25. Неклюкова Н.П.. Общее землеведение. - М.: Просвещение, 1976. - 336 с.

26. Остапчук В.В. Метеорологія і кліматологія. Ніжин, 2006. - 190 с.

27. Прох Л.З. Погода та клімат. - К.: Рад. школа, 1957. - 162 с.

28. Судакова С.С. Общее землеведение. - М.: Недра, 1987. - 325 с.

29. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. - К.: Вища школа, 1995. - 223 с.

30. Хромов С.П., Мамонтова Л.И. Метеорологический словарь. - Л.: Гидрометеоиздат, 1974. - 568 с.

31. Хромов С.П., Петросянц М.А. Метеорология и климатология. - М.: Мир, 1994

32. Чернюк Г. В. . Метеорологія і кліматологія - Т., 2005. - 175 с.

33. Красилов В.А. Охрана природы: принципы, проблемы, приоритеты. М.: Институт охраны природы и заповедного дела, 1992. - 175 с.

ДОДАТКИ

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9