RSS    

   Конденсаційні та сублімаційні процеси в атмосфер

риродними джерелами надходження діоксиду сірки в атмосферу є головним чином вулкани і лісові пожежі.

Природні надходження в атмосферу оксидів азоту зв'язані головним чином з електричними розрядами, при яких утвориться NО, згодом - NO2. Значна частина оксидів азоту природного походження переробляється в ґрунті мікроорганізмами, тобто включена в біохімічний круговорот.

Діоксид сірки, що потрапив в атмосферу, перетерплює ряд хімічних перетворень, що ведуть до утворення кислот.

Частково діоксид сірки в результаті фотохімічного окислювання перетворюється в триоксид сірки (сірчаний ангідрид) SО3:

2SO2 + О2 > 2SO3,

який реагує з водяною парою атмосфери, утворюючи аерозолі сарною кислоти:

SО3 + Н2О > H2SО4.

Основна частина діоксиду сірки, що викидається у вологому повітрі утворить аерозоль сірчистої кислоти і зображують умовною формулою Н2SO3:

SO2 + H2O > H2SO3.

Сірчиста кислота у вологому повітрі поступово окисляється до сірчаної:

2H2SO3 + O2 > 2H2SO4.

Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг). При спалюванні палива утворяться тверді мікрочастинки сульфатів металів (в основному при спалюванні вугілля), легко розчинні у воді, що осаджуються на ґрунт і рослини, роблячи кислотними роси (рис. 4.1.).

Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот складають близько 2/3 кислотних опадів, інше приходиться на частку аерозолів азотної й азотистої кислот, що утворяться при взаємодії діоксиду азоту з водяною парою атмосфери:

2NО2 + H2О > НNО3 + HNO2.

Рис. 4.1. Схема утворення кислотних аерозолів і дощів

Існують ще два види кислотних дощів, що поки не відслідковуються моніторингом атмосфери. Хлор, що знаходиться в атмосфері, при з'єднанні з метаном (джерела надходження метану в атмосферу: антропогенний - рисові поля, а також результат танення гідрату метану у вічній мерзлоті внаслідок потеплення клімату) утворить хлороводень, що добре розчиняється у воді з утворенням аерозолей соляної кислоти:

Сl + СН4 > СH3 + HCI, СН3 + Cl2 > СН3Сl + Сl.

Джерела кислото-створюючих викидів: теплові електростанції, автотранспорт, металургійні і хімічні прежпріятія, авіація.

РОЗДІЛ 5

ДИНАМІКА ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ ТА КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ ПО ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2002 - 2007 РОКИ

Клімат області помірно-теплий, м'який з достатнім зволоженням. В середньому за рік температура повітря складає 5,7-6,6°.

В зимовий період на область часто поширюється північна частина відрога високого тиску із районів Сибіру, а також арктичні повітряні маси, з якими пов'язані значні похолодання. Частіше всього їх вплив виявляється у січні і лютому.

Січень є найхолоднішим місяцем року. Середні січневі температури знаходяться в межах - 6,2-7,6°. В лютому середньомісячна температура підвищується всього на 0,2-0,6°. В окремі роки (30-40%) лютий буває значно холодніший січня.

Щорічно мінімальна температура буває - 15° і нижче. Ймовірність мінімальної температури нижче - 20° біля 90%, а нижче - 30° від 11% на півдні області і до 22% на півночі.

Абсолютний мінімум температури за зиму знаходиться в межах 34-37° морозу.

В порівнянні з лютим в березні температурний режим в середньому підвищується на 5°. Майже такий же ріст температури і від березня до квітня.

Більш інтенсивний ріст температури відбувається в травні. Це пов'язано із зменшенням хмарності, збільшенням світлої частини доби і висоти сонця над горизонтом. Різниця в середніх температурах за літні місяці невелика і складає 1-2°.

Найтепліший місяць року - липень, середня температура 18,4-19,7°. Абсолютний максимум температури 38-39°. В 75-80% років в літній період можлива максимальна температура 30° і вище. В літній період по області переважають західні і північно-західні вітри.

Для агрометеорологічної оцінки термічних умов території показовим явищем є кількість днів з температурою вище 0, 5,10,15°.

Результати спостережень за погодними умовами, які були на території Чернігівської області на станції м. Чернігів в період 2002 - 2007 років представлено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Температурний режим на протязі 2002 - 2007 років по Чернігівській області

Роки

Середньомісячна температура повітря, 0С

Середня за рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2002

-2,6

2,9

4,9

6,8

14,9

18,2

22,8

18,7

13,0

6,1

2,7

-9,5

8,2

2003

-4,8

-7,0

-1,5

5,3

18,2

16,2

20,7

18,1

12,3

6,7

2,6

-1,8

7,2

2004

-4,2

-3,4

2,2

8,1

12,2

16,7

19,5

19,7

13,4

8,3

1,6

-0,4

7,7

2005

-5,1

-3,9

-1,8

7,4

12,7

14,9

21,5

15,6

14,2

7,1

3,5

-1,7

6,8

2006

-2,5

-2,8

3,8

8,4

15,3

17,3

22,4

17,2

13,8

6,2

2,7

-2,8

8,2

2007

-6,7

-6.2

-1,4

6,8

14,4

17.5

19,4

18.2

13,2

6,8

0,6

-4,2

6,5

Середня за 6 років

-4,3

-3,4

1,0

7,1

14,6

16,8

21,0

17,9

13,3

6,8

2,2

-3,4

7,4

Як видно з таблиці 5.1 середньорічна температура становить в межах від 6,9 до 8,3 0С.

В зимовий період на область часто поширюється північна частина високого тиску із районів Сибіру, а також пов`язані значні похолодання. Частіше всього їх вплив виявляється в січні і лютому.

Січень є найхолоднішим місяцем року. Середні січневі температури знаходяться в межах - 4....5. В лютому середньорічна температура підвищується всього на 1,50С. В окремі роки лютий місяць буває значно холоднішим (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Середня за 6 років динаміка зміни температури 0С) по Чернігівській області

Таблиця 5.2

Середньомісячна температура повітря по Чернігівській області по місяцях за 2007 рік

Станції

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XIІ

За рік

Семенівка

-7,4

-7,2

-2,6

6.0

13.5

16.9

18,6

17.5

12,3

6.0

0,0

-4,9

5,7

Щорс

-6,9

-6,6

-1.9

6.6

14.2

17,3

19,2

18,0

12.8

6,5

0.6

-4,4

6,3

Покошичі (Коропський)

-7,6

-7,4

-2.6

5,9

13,7

16,9

18,8

17,6

12,6

6.0

-0.1

-5,0

5.7

Нові Млини (Борзнянський)

-7,4

-7,1

-2.2

6,6

13,8

16,8

18.4

17,4

12,6

6.4

0,1

-4,6

5,9

Чернігів

-6,7

-6.2

-1,4

6,8

14,4

17.5

19,4

18.2

13,2

6,8

0,6

-4,2

6,5

Ніжин

-6,8

-6,3

-1.6

6,8

14,2

17,3

19,1

18.0

13.0

6.6

0.5

-4,1

6,4

Остер

-6,2

-5,8

-1,0

7,2

14,4

17,5

19.3

18,2

13.2

7,0

0,9

-3,8

6,7

Прилуки

-6,8

-6,6

-1.4

7,2

14,6

17,8

19.7

18,6

13,4

6.8

0.6

-4,4

6.6

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.