Іспанія та Греція - єропейські країни

p align="left">Спекотливий іспанський клімат викликав звичку перечікувати найспекотливіші денні години вдома. Сієста -- полуденний відпочинок -- часто є приводом для обвинувачення іспанців у лінощах, але всі аргументи зникають, коли хоч на півгодини опинишся на вулиці в 45-градусну спеку.

Образотворче мистецтво Іспанії подарувала світу імена Ель Ґре-ко, X. Рібери, Ф. Сурбарана, Д. Веласкеса, Б. Е. Мурільйо, Ф. де Ґойї, С. Далі, П. Пікассо та ін.

У музеї Прадо в Мадриді зберігаються найзнаменитіші картини Дієґо де Веласкеса (1599--1660) -- "Фрейліни" і "Прялі" -- художника золотої доби іспанського живопису, найбільшого реаліста, портретиста й автора монументальних жанрових полотен.

Особливо бурхливо іспанська література розвивалася із середини XVI до середини XVII ст., в епоху Відродження/Справжньою "енциклопедією" життя Іспанії того часу став безсмертний витвір Міґеля де Сервантеса (1547--1616) "Дон Кіхот".

Основоположником іспанської драми класичного періоду є Лопе де Веґа (1562--1635), автор численних комедій ("Собака на сіні" та ін.), героїчних драм ("Зірка Севільї" та ін.), релігійних драм ("Ауто"),- інтермедій.

На боці республіканців у боротьбі із франкістами був знаменитий іспанський поет і драматург Федеріко Ґарсія Лорка (1898--1936), автор поем, героїчних драм, романтичних казок.

Господарство. До 50-х рр. XX ст. Іспанія була однією з найбідніших країн Європи, де провідну роль відігравали сільське господарство й гірничодобувні галузі.

Вступивши в 1986 р. у Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), Іспанія почала перебудовувати свою економіку. Одержали розвиток багато промислових галузей, був налагоджений випуск автомобілів, за виробництвом яких країна посідає одне з провідних місць у Європі. Зараз за обсягом промислового виробництва Іспанія посідає п'яте місце у Європі. Крім автомобілебудування, інтенсивно розвиваються суднобудування, електротехнічна, електронна, хімічна, текстильна галузі; ведеться видобуток корисних копалин, яких у країн налічується більше ніж сто найменувань. За видобутком металовмісної сировини (залізних руд, піритів, міді, олова, срібла, ртуті та ін.) Іспанія посідає дев'яте місце у світі й перше у Європі. На чорній металургії спеціалізується місто Більбао. Навколо нього склалася промислова агломерація із загальною кількістю населення більше ніж 1 млн осіб. Недостатні запаси нафти призвели до необхідності її імпорту й розвитку альтернативних джерел енергії -- сонячних і геотермальних станцій.

Найбільшу користь від приєднання до європейських ринків одержали південні області, де вирощують цитрусові культури, що не ростуть майже ніде у Європі (перше місце у Європі за збором апельсинів), а також ранні сорти картоплі, цибулі, томатів та інших овочів (60 % посівних площ). В Іспанії добре розвинене тваринництво; кіз й овець розводять у більш посушливих районах, а на півночі -- велику рогату худобу. Іспанія -- одна з провідних країн-виробників иина. Всесвітньо відомі іспанські вина херес і малаґа успішно конкурують із французькими й італійськими винами. Іспанія входить у першу десятку країн світу за виловом і переробкою риби й морських продуктів.

Однак незважаючи на позитивні структурні зміни в економіці Іспанії, залишаються високими рівень безробіття (близько 25 %),' інфляція й великі зовнішні борги. Стратегічним завданням економічного розвитку є вступ до "головної групи" країн ЄС. Для цього держава стимулює розвиток приватного сектору, залучає іноземні інвестиції. Сфера послуг і надходження від іноземного туризму -- важливі джерела доходів Іспанії. Країна має розвинену транспортну систему й інші елементи інфраструктури, які дозволяють піклуватися про мільйони туристів, що приїжджають до країни. Гостей приваблюють теплий клімат, чудові середземноморські пляжі, історичні центри архітектури й мистецтва -- Барселона, Мадрид, Валенсія, Кордова та ін. Популярним місцем відпочинку туристів є Балеарські острови в Середземному море й Канарські острови в Атлантичному океані, які належать Іспанії. До групи Балеарських островів входять Мальорка, Менорка й Івіса. На найбільшому з Канарських островів -- Тенері-фе -- розташований гігантський конус вулкана Тейде (3718 м) -- найвища вершина Іспанії.

Туризм як високоприбуткова галузь впливає на економіку Іспанії. Завдяки туризму змінилися пріоритети в багатьох галузях народного господарства, підвищився рівень життя населення, а географічне положення Іспанії, її природно-кліматичні ресурси, культурно-історичні визначні пам'ятки стають благом! що приносить велику економічну користь.

Греція - колиска європейської цивілізації

Територія та географічне положення. Греція -- держава, розташована в Південно-Східній Європі, на півдні Балканського півострова й на прилеглих островах Іонічного, Середземного й Егейського морів. Материкова частина країни відрізняється сильно порізаною береговою лінією завдовжки більше ніж 4000 км. Дві великі затоки -- Коринфська і Патраїкос -- майже відсікають півострів Пелопоннес від материкової Греції, із якою він з'єднаний вузьким Коринфським перешийком. У 1893 р. перешийок був поділений каналом, що з'єднав Егейське іі Іонічне моря. Греції належить близько 2000 островів, найбільшим і:і яких є Кріт. На суходолі Греція межує з Албанією (1), Македонією (2), Болгарією (3) і Туреччиною (4).

Розташування Греції на перетині торговельних шляхів здавна було пигідним, численні затоки та гавані служили зручними бухтами для кораблів. Ці чинники в поєднанні з м'яким кліматом зумовили зародження на території Греції однієї з найдавніших світових культур.

Природа. Типовий грецький ландшафт характеризується чергуванням скелястих, зазвичай безлісних гір, долин, численних островів, проток і бухт. Гірські масиви й плоскогір'я займають більше ніж полонину території країни. Найвища точка Греції -- гора Олімп (2917 м). Грецькі гори є молодими й дотепер продовжують формуватися, про що свідчать численні землетруси в регіоні. Рівнини й низовини розташовані головним чином у прибережних! районах.

На всій території Греції переважає середземноморський клімат із м'якою дощовою зимою й жарким сухим літом. Від'ємні середньомісячні температури спостерігаються тільки в горах.

Па вузькому й гористому Балканському півострові немає місця для великих річок. Тому всі річки Греції -- гірські, короткі, із мальовничими порогами й водоспадами. Найдовша річка -- Аліак-мон (майже 300 км). Річки країни непридатні для судноплавства, проте вони є джерелами енергії. Карстові процеси на півострові призвели до утворення численних карстових озер. Великі озера -- Трихоніс, Волві, Вегоритіс -- мають тектонічне походження.

Ліси займають 10--11 % території. Раніше їхні площі були більш значними, однак необхідність в орних землях призводила до вирубування лісів. Більша частина країни зайнята маслиновими гаями, виноградниками, ріллями, а природна рослинність представлена вічнозеленими й листопадними чагарниками (маквіс, шибляк). Тваринний світ Греції є досить бідним. Ссавці зустрічаються дуже рідко в горах на півночі, такі як дикі лісові коти, лисиці, шакали, гірські цапи. На території країни живе велика кількість плазунів -- черепах, ящірок, змій, а острів Родос славиться "долиною метеликів". У заповіднику на острові Закінф збереглася популяція морських черепах.

Історичний розвиток. Уже в ПІ тис. до н. є. на території сучасної Греції існувала високорозвинена цивілізація. А в II тис. до н. є. на півострові й прилеглих островах формуються найдавніші грецькі держави Кнос, Мікени та ін. Давня Греція -- загальна назва давньогрецьких держав. Від VIII ст. до н. є. починається процес становлення єдиного грецького етносу з окремих племен. Згодом це об'єднання народів стало називатися- еллінами (за назвою одного з племен, що населяли Елладу). Цей процес супроводжувався формуванням єдиної загальногрецької мови -- койне. Грецькі області стають центром політичного, культурного, інтелектуального життя Середземномор'я. Міжусобні війни й еміграція населення в колонії послабили Елладу, у II ст. до н. є. ця територія стала римською провінцією. Останні Олімпійські ігри, що відбулися в 393 р. н. є., є символічною датою закінчення ери Давньої Греції. Після поділу Давньоримської імперії на Західну та Східну, у 395 р. н. є. Греція опинилася у складі Візантійської держави. Важливою подією в історії країни є прийняття християнства. Греція стає центром раннього християнства й батьківщиною одного з його напрямків -- православ'я. Турки, що ринули на територію Візантійської імперії, у 1460 р. захопили Грецію. Турецьке панування тривало близько чотирьох століть і залишило глибокий слід у культурній спадщині країни. У результаті національно-визвольної війни греків і поразки Туреччини у війні з Росією в 1830 р. Греція стала незалежною державою. До 1973 р. країна була конституційною монархією. У Першій світовій війні Греція брала участь на боці Антанти. На початку Другої світової війни, у 1941 р., її територія була окупована військами Німеччини й Італії, а звільнена в 1944 р. народно-визвольною армією. В умовах політичної нестабільності в країні в 1967 р. владу захопила хунта "чорних полковників", був установлений режим військової диктатури. У результаті антиурядового заколоту в 1974 р. хунта занепала, до влади прийшов громадянський уряд.

Із листопада 1974 р. Греція -- парламентська республіка. Голова держави -- президент, що обирається парламентом терміном на п'ять років. Однопалатний парламент складається з 300 депутатів, що обираються на чотири роки. У 1981 р. Греція стала повноправним членом ЄС.

Населення. Грецію можна віднести до однонаціональних країн. Основну частину населення країни (98 %) складають греки. Національні меншини представлені албанцями, македонцями, вірменами й турками. Близько 1 млн греків проживають за кордоном -- в Америці, Німеччині, Австралії. Мовою спілкування є новогрецька, що утворилася з класичної грецької мови. Для спілкування з іноземцями використовується англійська мова.

Греки -- православні християни. Із великим розмахом -- карнавалами, застіллями, народними гулянками -- у країні заведено відзначати релігійні свята: Різдво, Великдень, Масницю, Георгіїв день таін. Головне в житті греків -- родина, де голова -- батько, що розв'язує всі питання. За традицією, люди старшого віку живуть разом із молодими членами родини.

У містах проживає 2/3 населення країни. Більша частина городян зайнята у сфері обслуговування туристів.

Страницы: 1, 2