RSS    

   Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір

цього етапу зв'язане насамперед із зміною попиту на споживчому ринку

товарів і послуг ( а не з досягненнями науково-технічного прогресу, на

думку багатьох дослідників; ці досягнення дуже важливі, надають величезний

ефект зворотного зв’язку на самий розвиток, але по своїй суті вторинні),

переходом суспільства від задоволення потреб "першого кола"

(життєзабезпечення), що має свої досить вузькі межі, до потреб "другого

кола" (або - " вільного часу"), що по суті безмежні. (Цей етап, що

наступив із 70 років, ще називають етапом інформаційних потреб.) З рештою

решт ці зміни в потребах суспільства визначаються змінами структури витрат

сімейного бюджету. По підрахунках академіка С.Шаталина, у Росії протягом

усього радянського і пострадянського періоду частка витрат на харчування в

сімейному бюджеті не опускалося нижче 60%, а іноді піднімалася і до 3/4,

тоді як на Заході вона в останні 20 років знизилася до 20% .

Таблица 2

Структура зайнятості населення по секторах господарства в Західної і

Східної Європі (%)

|Сектори | Східна | Європа | Західна | Європа |

| господарства | 1955 р. | 1995 р. | 1955 р. | 1995 р. |

| Третинний | 23 | 40 | 38 | 62 |

| Промисловість і | 30 | 43 | 42 | 30 |

|будівництво | | | | |

| Сільське господарство | 47 | 17 | 20 | 8 |

Саме нові споживи суспільства викликали масовий перехід виробництва

від принципу "економії масштабу" (випуск масової серійної продукції) до

принципу "економії розмаїтості), до попиту на продукцію відносно дорогу, що

випускається невеликими партіями, цивільну й інноваційну. Вартість

одиниці продукції, що випускається, різко зросла, що викликало корінну

перебудову всього логістично-розподільчого апарата. За даними професора

Н.В.Алисова вартість 1 т традиційної промислової продукції в 1995 році в

тис. долл. складала: залізної руди - 0,02, цементу - 0,023, природного газу

(1 тис.м3) - 0,08, мінеральних добрин - 0,1, нафти - 0,12, сталі - 0,2.

Вартість же інноваційної ("нової") продукції рівнялася: пластмас і

синтетичних смол - 1,0, хімічних волокон - 10,0, автомобілів - 15,0,

електронного устаткування - 100,0, суперкомп’ютерів - 25000.

Структурно постіндустріальне суспільство в результаті цих процесів теж

неминуче змінюється: зростає так називаний середній клас, що забезпечує

стабільність усього суспільства, його стійкий еволюційний розвиток, значне

поліпшення криміногенної обстановки.

І тільки в цих умовах створюються передумови для кардинальних змін

структури матеріального виробництва - і галузевої, і організаційної, а

поступово - і територіальної. Одним із яскравих ознак постіндустріального

розвитку є ріст значення дрібного підприємництва, більш відкрито до

впровадження інновацій, більш гнучкого стосовно мінливого попиту на

споживчому ринку, що відповідає, нагадаємо, переходові до принципу

"економії різноманіття" (табл.3 ).

Таблиця 3

Малі підприємства в економіці ряду країн у 1996 р.

|Країни | Число | малих підприємств| Частка малих | Частка малих |

| | | |підприємств у |підприємств у |

| | | |чисельності |ВВП, % |

| |у тис. |на 1000 жителів |зайнятих, % | |

|Великобританія | 2630 | 46 | 49 | 53 |

|Німеччина | 2290 | 37 | 46 | 54 |

|Італія | 3920 | 68 | 73 | 60 |

|Франція | 1980 | 35 | 54 | 62 |

|Країни ЄС у | 15770 | 45 | 72 | 67 |

|цілому | | | | |

Новий етап розвитку комунікаційних послуг поступово заміняє (частково)

транспортні послуги. Це дозволяє співробітникам фірм "піти" із великих

міст, зберігаючи при цьому повний контакт із своїм офісом. При цьому

використовується оптико-волоконна система зв'язку, що дозволяє одночасно

звістки 100 тис. телефонних розмов. Одержують поширення так називані

відеоконференції, що заміняють особисті контакти. У Великобританії вже

обладнано 250 спеціальних помешкань для таких "заочних" конференцій. За

даними експертів, двочасова заочна конференція філій фірми обходитися в 2-3

тис. фунтів стерлінгів замість 15 тис. , у які обходитися звичайна нарада.

Відзначається особлива роль бізнесу-центру в Шенноні (Ірландія), де

створений допоміжний електронний офіс для змішаних фірм із центрами по обох

сторони Атлантики (розрив у часу - 5 годин). Такий центр забезпечує майже

цілодобову роботу цих фірм.

До виробничих послуг можна віднести і фінансово-кредитну сферу, що

знаходить своє вираження в концентрації і міжнародному переплетенні

капіталів і у формуванні великих банківських центрів, і зосереджена в першу

чергу в країнах Західної Європи (приблизно 1/3 всіх активів великого

банківського капіталу), у Японії (1/4) і в США (1/5) (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Найбільші банківські центри Західної Європи, 1995 р.

|Центри | А к т |и в и | Прибутковість |

| | млрд. долл. | Ріст до рівня 1980 р., % | активів, % |

| Париж | 2610 | 177 | 0,30 |

| Франкфурт | 1963 | 225 | 0,34 |

| Лондон | 1431 | 170 | 1,28 |

| Мюнхен | 715 | 238 | 0,36 |

| Брюссель | 633 | 226 | 0,43 |

| Амстердам | 508 | 185 | 0,69 |

| Мілан | 421 | 141 | 0,50 |

| Рим | 325 | 103 | 0,27 |

| Мадрид | 299 | 149 | 0,80 |

| Вена | 281 | 158 | 0,33 |

| Стокгольм | 275 | 117 | 1,08 |

| Берлін | 216 | 349 | 0,81 |

| Лісабон | 176 | 391 | 0,88 |

Головними банківськими центрами, як і слід було очікувати, є Париж,

Лондон і Франкфурт, причому лондонські банки в цілому домоглися найвищої

прибутковості своїх активів. Головна позиція Лондона як високоефективного

фінансового центру, мабуть, і впливає на незгоду Великобританії приєднатися

до валютного союзу ЄС, утворення якого намічено на початок 1999 р.

Високі темпи нарощування активів у банківських центрах Німеччини

зв'язані з об'єднанням країни, а Брюсселя з його положенням як центру

Європейського Союзу.

Важливу роль у сфері розподільних послуг грає внутрішня торгівля, що

ділиться на оптову і роздрібну (Табл. 5).

Таблиця 5

Зовнішня торгівля в країнах Європейського Союзу

|Галузі | Число підприємств | Число зайнятих | Оборот |

| Третинний сектор у | 10 млн | 47 млн | 8042 млрд экю |

|цілому в тому числі | | | |

| оптова торгівля | 11,7% | 13,5% | 29,4% |

| роздрібна торгівля | 32,4% | 26,4% | 17,4% |

| кредитна сфера | 9,9% | 12,7% | 25,6% |

Між країнами є значні розходження по співвідношенню числа зайнятих у

роздрібній і оптовій торгівлі. Як видно з таблиці 5, у цілому по

Європейському Союзі це співвідношення складає 2:1, однак у Бельгії і Данії

число зайнятих в обох галузях майже однаково, у Швеції перевершує лише на

1/4, тоді як у Греції в 3 рази, у Великобританії в 2,6 рази, у США майже в

3 рази.

Розходження в показниках насиченості підприємствами роздрібної

торгівлі показані в таблиці 6.

Таблиця 6

Роздрібна торгівля в деяких країнах Західної Європи, 1995 р.

Страницы: 1, 2, 3


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.