RSS    

   РПС Одеської області

хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні. Солі

озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На півдні Одеської області виявлено родовища нафти і газу.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та мінеральні джерела

району.

Тривалість безморозного періоду коливається від 160–170 днів на півночі

району до 250 днів на Південному березі Одеської області, вегетаційний

період – відповідно від 215 до 297 днів. Район дуже посушливий.

Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто трапляються посухи, що

супроводяться суховіями і пиловими бурями, які завдають значної шкоди

сільському господарству.

Ґрунти району різноманітні. Розміщення їх має добре виражений зональний

характер. У північно-західній частині області поширені опідзолені

чорноземи, у степовій зоні – мало гумусні чорноземи і темно-каштанові слабо

солонцюваті ґрунти. Ґрунти району мають добру структурну будову і при

застосуванні правильних агротехнічних методів обробітку та зрошення дають

стійкі високі врожаї. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку

сільського господарства, а теплий клімат і приморське положення –

перетворенню району на велику здравницю.

Переважна більшість території району розташована у степовій зоні, лише

на північному заході частина й лежить у лісостеповій зоні. Природна

рослинність більшої частини району – степова. Під лісом зайнято не більше

як 1,5–2,5 % його території.

Важливе народногосподарське значення в житті області має Чорне море. На

його узбережжі знаходиться великий промисловий центр та порт Одеса. У водах

цього моря водиться промислова риба (кефаль, скумбрія, пеламіда, камбала,

осетрові, оселедці, бички). Найбільший вилов риби в Керченській протоці,

коли риба восени йде з Азовського у води більш теплого взимку Чорного моря.

У північно-західній частині Чорного моря росте водорість філофора, з якої

виготовляють агар-агар, що застосовується в харчовій промисловості.

4. Економічні зв’язки Одеської області.

Зовнішньоекономічні зв’язки за січень-листопад 1998 року Одеська

область здійснювала з 82 країнами.

За даний період спостерігається скорочення обсягів експорту-імпорту

товарів. Оборот зовнішньої торгівлі товарами області за січень-листопад

1998 року склав 186436,19 тис. доларів США, що на 36,0% менше проти

відповідного періоду минулого року. При цьому обсяги експорту склали

99087,93 тис. доларів США, імпорту – 87348,26 тис. доларів США, що,

відповідно, на 40,3% і 30,2% менше, ніж за відповідний період минулого

року. Коефіцієнт покриття імпорту-експорту становив 1,1 (за відповідний

період 1997 року – 1,3).

Найбільшу частку експортних поставок області становив текстиль та

текстильні вироби – 17,9% до загального обсягу експорту, де на одяг та

предмети одягу припадає 16,5% цього обсягу. Значне місце експорту серед

груп товарів займає експорт живих тварин та продукції тваринництва – 15,2%,

в основному за рахунок м’яса і субпродуктів – 13,0%. Питома вага

експортованих машин та устаткування складає – 12,7% (з них механічних –

12,1%, електричних – 0,6%).

На поставки продукції харчової промисловості також припадає 12,7%

експорту (в тому числі виробів м’яса, риби – 5,6%, продуктів переробки

плодів, овочів – 3,4%, цукру – 1,0%), продуктів рослинного походження –

10,3%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 5,7%.

Триває процес зниження частки експортних поставок, які здійснюються за

умови товарообмінних, тобто бартерних операцій. Товарообмінні операції

підприємства області здійснювали з партнерами з 28 країн. За січень-

листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6% проти

17,7 відповідного періоду минулого року.

Найбільша питома вага від загального обсягу експорту серед товарів за

умови прямого товарообміну у Російську Федерацію – 33,3%, Білорусь – 30,9%,

Молдову – 14,7%, Туркменістан – 4,3%, Угорщину – 3,6%.

Питома вага бартерних (товарообмінних) операцій імпорту у порівнянні з

відповідним періодом попереднього року зменшилась з 14,9% до 8,2%.

Найбільші обсяги імпортних надходжень по бартеру здійснювались з Російської

Федерації – 46,9% від загального обсягу бартерного імпорту області,

Білорусі – 31,1%, Китаю – 4,6%, Італії – 2,3%, Угорщини – 2,0%.

5. Розміщення і показники економіки сільського господарства.

Агропромисловий комплекс Вінниччини включає в себе сировинну, переробну

й обслуговуючу ланки. Його основна сфера – сільськогосподарське виробництво

– посідає провідне місце в країні. Область характеризується, з одного боку

– відносно високим рівнем інтенсифікації, а з іншого – зниженням темпів

росту валової продукції протягом останнього десятиліття.

Таблиця 4. Посівні плащі сільськогосподарських культур в Одеській області

за 1997 рік.

|Вся посівна |Зернові |Цукрові буряки |Соняшник |

|площа, тис. га |культури | | |

|44,5 |32,8 |0,2 |7,4 |

Сільське господарство має зерново-тваринницький напрям з широко

розвиненим садівництвом і виноградарством. Структура сільськогосподарських

земель така: понад 81 % припадає на ріллю, понад 13 % на пасовища і майже 1

% на сіножаті.

Таблиця 5. Наявність фермерських господарств в Одеській області.

|Кількість господарств|Площа |У тому числі ріллі |

| |сільськогосподарських| |

| |угідь, тис. га | |

Продовження

таблиці 5.

|1996 |1997 |1996 |1997 |1996 |1997 |

| |4257 |61,3 |69,4 |56,3 |64,4 |

|4035 | | | | | |

Землеробство району продукує пшеницю, кукурудзу, соняшник та ін.

Впроваджуються посіви на поливних землях. В основному вирощують соняшник

(повсюдно), цукрові буряки (у північній частині). Культивуються ефіроолійні

культури (казанлицька і червона троянди, ірис, лаванда, шавлія мускатна).

Тут вирощують тютюн, гірчицю, лікарські рослини, південні коноплі та

овочево-баштанні культури: томати, баклажани, кабачки, огірки, перець,

дині, кавуни.

У районі поширені сади та виноградники. Найбільше плодів збирають в

Одеській області. Вирощують кісточкові: абрикоси, вишні, черешні, сливи;

зерняткові: яблуні, груші.

Тваринництво має молочно-м'ясний напрям.

Таблиця 6. Поголів’я худоби у фермерських господарствах в Одеській області.

|Велика рогата |У тому числі |Свині |Вівці та кози |

| |корови | | |

|1996 |1998 |1996 |1998 |1996 |1998 |1996 |1998 |

Продовження таблиці 6.

|2558 |2061 |1670 |1575 |2848 |3053 |5389 |5309 |

Собівартість основної продукції сільського господарства нижча, ніж у

середньому в Україні.

Таблиця 7. Виробництво продовольчих товарів.

|Виробництво |Виробництво |Виробництво |Виробництво |Консерви, млн.|

|борошна, тис. т|цукру, тис. т |м’яса, тис. |олії, тис. т |ум. банок |

| | |т | | |

|95 |96 |97 |95 |96 |97 |95 |96 |97 |95 |96 |97 |95 |96 |97 |

|264 |239 |202 |234 |212 |42 |25 |19 |13 |54,4|31,3|32,2|102 |59 |43 |

У районі можна виділити такі сільськогосподарські зони:

. виноградницько-зерново-олійна з садівництвом і молочно-м'ясним

тваринництвом: південні райони області.

. зерново-олійна з виробництвом цукрових буряків і молочно-м'ясним

тваринництвом: північні райони області.

. овоче-молочна приміського типу: навколо Одеси.

. виноградницько-тютюнова з молочно-м'ясним тваринництвом (вівчарством).

У районі зрошено багато земель. Татарбунарська – в Одеській та інші

зрошувальні системи.

Одна з найважливіших ланок народногосподарського комплексу Одеської

області – її курортно-рекреаційне господарство. Сприятливі кліматичні умови

причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні

грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та

міжнародне значення. Найбільше значення мають бальнеологічні курорти

Одеси.

В Одеській області – 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16

будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують

курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз – Затока, Куяльницький та

ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.

6. Проблеми та перспективи РПС

Одеської області.

Народногосподарський комплекс Одеської області переживає складний

період, але враховуючи вищезгадані негативні тенденції області органи

державної влади спільно з керівниками підприємств та організацій,

науковцями та громадськістю продовжують роботу по поліпшенню ситуації в

економіці області. Як перші кроки, запропоновано поступове якісне оновлення

виробничого потенціалу. Тільки в 1998 році комплексно механізовано і

автоматизовано 17 дільниць та цехів, введено в дію 2 механізовані потокові

та одну автоматичну лінію, одну гнучку виробничу систему та 23

металорізальних верстатів з числовим програмним управлінням.

У січні 1999 року на підсумковій нараді за минулий рік голова обласної

державної адміністрації окреслив основні стратегічні заходи по соціально-

економічній стабілізації, які передбачають:

. збільшення обсягів реалізації готової продукції за грошові кошти;

. зростання дохідної частини бюджету та підвищення ефективності

використання бюджетних видатків;

. підвищення рівня зайнятості населення та зменшення прихованих форм

безробіття;

. зростання заробітної плати та поступове погашення заборгованості по

виплаті зарплати і пенсій.

Досягнення стратегічних цілей передбачає формування чітких шляхів їх

реалізації, спрямованих на пряму та опосередковану підтримку провідних

галузей та підприємств області по нарощуванню обсягів виробництва та

підвищенню його ефективності, зокрема:

. в машинобудівній – реконструкція підприємств, розширення виробництва та

реалізації сільгосптехніки;

. в легкій промисловості – стабілізація виробництва та розширення випуску

продукції на внутрішній ринок і ринки країн СНД;

. в енергетичній – розвиток малих генеруючих об’єктів, широкий розвиток

енергозбереження в усіх напрямках і галузях;

. в будівництві – розвиток будівельних енергозберігаючих технологій,

створення технологій будівництв;

. в м’ясній та молочній промисловості – розробка та реалізація механізмів

стимулювання виробництва м’яса в приватному та громадському секторі,

структурна перебудова м’ясо переробних підприємств, пошук та розширення

ринкового збуту продукції;

. в цукровій галузі – реструктуризація галузі, залучення інвестицій,

переробка цукру-сирцю, освоєння виробництва нових видів продукції в

міжсезоння розширення зовнішніх ринків збуту цукру.

Чітке і послідовне виконання цих та інших важливих завдань розвитку

господарства області дозволить впливати на хід подій, відслідковувати

негативні тенденції і завчасно приймати коректні заходи по їх упередженню.

Висновок.

Одеська область має велике значення у вирішенні проблеми нафти в

Україні. Опрацьовуються кілька варіантів транспортування нафти.

Найоптимальнішими є доставка у порти Одеси танкерним флотом з країн

Близького Сходу й південного Середземномор'я, перевантаження її в Одесі й

перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука й

Лисичанська. Частково нафта перероблятиметься на Одеському нафтопереробному

заводі, для чого потрібна його реконструкція. Ця схема транспортування

нафти забезпечуватиме економічну незалежність України завдяки можливості

закупівлі нафти в багатьох державах і транспортування її безпосередньо в

Україну без транзиту через інші країни. Мережа нафтопроводів здатна

транспортувати нафту з Одеси по Україні. Однак потрібно будувати другу

нитку нафтопроводу, посилювати ряд нафтопроводів для великого обсягу нафти

– Одеса – Снігурівка (з 19 до 45 млн. т) і Снігурівка – Кременчук (з 26 до

37 млн. т), а також переобладнувати польові станції для реверсу нафти.

Перспективним для результативного геологічного пошуку і геологічної

розвідки є шельфи Чорного та Азовського морів, де, як свідчать попередні

дослідження, зосереджені значні й доступні для промислового використання

мінерально-сировинні ресурси. Тут виявлено 11 родовищ газу та

газоконденсату, майже 50 перспективних нафто і газових площ поклади

залізної руди, численні поклади важких металів – магнетитові, ільменіт-

рутилцирконієві та ін. За попередніми оцінками, запаси нафти у шельфі

Чорного моря становлять 7 млрд. т. Український уряд підписав угоду з

англійськими фірмами про видобуток нафти (Великобританія виготовляє

устаткування і має досвід видобутку нафти і газу на глибинах понад 1000 м у

Північному морі).

Спеціалісти США у 1992 р. встановили вітрові установки для виробництва

електроенергії в Одеській області. Аналогічні установки, які працюють у

США, виробляють щороку по 1 МВт електроенергії. Вже в 1993 р. поряд з

американськими були змонтовані українські вітрові установки, виготовлені на

колишніх військових заводах за американським зразком. Планується в рамках

конверсії після випробування виготовлених зразків налагодити виробництво

таких установок. Це дасть змогу значно збільшити виробництво електроенергії

і забезпечити роботою мінімум 6 тис. працівників.

Перспективи розвитку економіки Одеської області потребують наукового

обґрунтування і розв'язання ряду важливих проблем. Першочергового значення

набуває проблема водних ресурсів, яка в умовах посушливого Причорномор'я є

важливим чинником активізації сільськогосподарського виробництва. Проблема

загострюється, оскільки в районі немає необхідних джерел власних ресурсів.

Серед сучасних природних процесів, несприятливих для розвитку

сільськогосподарського виробництва – активна ерозія ґрунтів, прискорені

лінійне розмивання та площинне змивання. На зрошуваних землях розвиваються

вторинне засолювання, підтоплення. Спостерігається замулювання водойм;

узбережжя Чорного та Азовського морів зазнають абразії, зсувів тощо.

Важливими заходами боротьби з цими негативними процесами є контурне

землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних

лісосмуг, комплексна меліорація, лісовідновлення, поліпшення луків,

берегоукріплення, терасування, селенебезпечних гірських схилів.

Збалансований розвиток різних інфраструктурних ланок господарства

курортних комплексів, удосконалення управління ними, забезпечення охорони

рекреаційних ресурсів і всього навколишнього середовища – це основні

завдання народногосподарського комплексу Одеської області.

Розширення зовнішньоекономічних зв'язків потребує вирішення важливих

питань розвитку морського транспорту. Для цього необхідно забезпечити

зростання вантажообороту морських портів, створити нові глибоководні

механізовані порти з урахуванням перевезень Дунаєм.

Література.

1. Статистичний щорічник України 96-97 рр.

2. “Розміщення продуктивних сил України” Качан, Забродський, 1997.

3. “Економіка України” Кокошко, Сможенко, 1997.

4. “Географія України” Заставний Ф.Д.

5. “Социально-економическая география Украины”, Шаблий О.И.

6. Географія, П.О.Масляк, Я.Б.Олійник, А.В.Степаненко, П.Г.Шищенко,

Київ, «Знання», 1998.

7. Розміщення продуктивних сил, за редакцією В.В.Ковалевського, Київ,

«Знання», 1998.

Страницы: 1, 2, 3


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.