РПС Одеської області
безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня
1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З
державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю
витрачено 5,8 млн. грн.
Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в
працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою
попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області
розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад
регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад
(без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6%
більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн.
(на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний
контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в
області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери
порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона
становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостерігається в
галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із
виплати заробітної плати склала 132 млн. грн. і зросла в порівнянні з
початком року в 1,6 рази.
В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в
якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та
металообробці, промисловості будівельних матеріалів.
За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова
промисловість, на другому – машинобудування, на третьому — легка.
На території області кількість промислових підприємств на самостійному
балансі складає 434 підприємства. З них електроенергетика – 8,
паливна промисловість – 1, Чорна металургія – 5, хімічна і нафтохімічна –
17,
машинобудування та металообробка – 108 з них машинобудування – 66 та інші.
В області споруджені теплові електростанції, працює нафтопереробний
завод – в Одесі, який виробляє моторне і дизельне паливо, гас, бітум,
мастила тощо.
На території області є гірничодобувна промисловість. Видобувається
залізна руда, яка готується і транспортується на маріупольські металургійні
заводи. В Одесі є сталеплавильний завод та окремі ливарні цехи на інших
підприємствах Одеси.
Є окремі судноремонтні заводи в Одесі. Виділяється Одеський завод
великого кранобудування, що виготовляє дизельні крани вантажністю до 100 т,
Одеський автоскладальний завод (причепи, напівпричепи, фургони).
Сільськогосподарське машинобудування представлене Одеським заводом,
який робить – тракторні плуги, запасні частини й обладнання для
сільськогосподарських машин.
Верстатобудування зосереджено в Одесі – два заводи, що продукують
універсальні верстати та верстати з ЧПУ.
2. Промислові потенціали та матеріально-енергетичні ресурси.
Виробництво кіноапаратури зосереджено на Одеському заводі "Кінап",
поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні й електронно-гравірувальні
автомати – в Одесі.
Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі,
солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші
підприємства – Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний та
фарбовий.
Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних
кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють
залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють в
області, проте його не вистачає для власних потреб.
Таблиця 3. Виробництво цементу, тис. т
|1995 |1996 |1997 |
|267 |203 |242 |
Целюлозно-паперова і деревообробна промисловість зосереджена в Ізмаїлі.
У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Це Одеська
конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі. Є трикотажні
комбінати в Одесі. Взуття виготовляють також в Одесі.
Велике значення має харчова промисловість, що ґрунтується на місцевій
сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м'ясна,
тютюнова галузі. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі та Ізмаїлі.
Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на
всій території області. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод.
Плодоконсервна промисловість ізмаїльським та одеським заводами.
Раніше в області працювало понад 20 % виноробних підприємств, найбільші
й найвідоміші з них були у Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському та ін. У
період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили,
виноградники вирубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські
підприємства і господарства починають відбудовуватись.
У області є великі елеватори у Одесі. Менше розвинена цукрова
промисловість – зосереджена у Одеському районі.
3. Природньо-ресурсні потенціали.
Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі
межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською
областями, на заході – з Молдовою, на південному-заході – частина
державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході
омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний. Площа
33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2 тисяч чоловік
(1990, 5,1 % населення країни). Центр – місто Одеса.
В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного
підпорядкування (Одеса, Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ,
Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів.
Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну й великих річкових
магістралей визначає головні позитивні риси економіко-географічного
положення області і зумовлює її потужні транспортно-розподільчий і
рекреаційний потенціали. З положенням у степовій та лісостеповій природних
зонах пов'язане її головне природне багатство – земельні ресурси.
Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася
від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно
відрізняються своїми природними умовами.
Більша частина області лежить на Причорноморській низовині на північ і
північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня
здебільшого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до
узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок яри та
балки особливо в межах відрогів Подільської височини де різниця між рівнем
вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь, тим
спокійніший менш хвилястий рельєф.
Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України,
середня і південна – у степовій. У ґрунтовому покриві переважають звичайні
і південні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають вони в
лісостеповій зоні.
Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут
коливається від +7,7° – на півночі області до +11,1° – на півдні.
Безморозний період триває від 170 до 210 діб. Річна кількість опадів – від
350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Природні умови сприятливі для
вирощування найцінніших сільськогосподарських культур: озимої пшениці,
кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах
області добре ростуть цукрові буряки, в південній частині широко розвинуто
виноградарство.
По території області протікає чимало річок. Північну її частину
займають басейни Савранки і Кодими – правих приток Південного Бугу, який
тече по границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході
протікає Дністер який впадає в Дністровський лиман – велике водоймище
площею в 360 кв. км розташоване в межах області. На півдні – нижня течія
Дунаю та його Кілійське гирло, по яких проходить державний кордон між
Україною і Румунією. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між
Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них
прісноводні – Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай.
Рельєф району в цілому не створює значних перешкод для механізації
польових сільськогосподарських робіт, будівництва промислових споруд,
розширення міст і селищ, шляхового будівництва, а невеликий загальний нахил
поверхні сприяє іригаційному будівництву.
Добре забезпечена Одеська область сировиною для будівельної індустрії –
різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром,
мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Будівельні матеріали поширені
скрізь.
У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію,
