Размещение продуктивных сил США
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Каркас залізничних і автомобільних шляхів становить невелике число
широтних та меридіональних напрямків, які отримали назву “транспортних
коридорів”. Чотири трансконтинентальні «коридори» беруть початок у містах
Міннеаполіс-Сент-Пол, Омаха, Канзас-Сіті і Новий Орлеан. Серед
меридіональних «коридорів» виділяються напрямки Нью-Йорк — Флорида, Чикаго
— Маямі (Новий Орлеан і Сан-Антоніо) та Лос-Анджелес — Сіетл. Залізниці,
шосе і трубопроводи зв'язують США з Канадою і Мексикою.
Серед внутрішніх водних шляхів найбільше значення мають система
Міссісіпі — Огайо, Великі озера і канали. Берегові канали з'єднують гирла
річок і лагуни й дають можливість річковим суднам проходити вздовж
узбережжя, не виходячи у відкрите море. Іллінойський канал з'єднує озеро
Мічиган з притокою Міссісіпі річкою Іллінойс і створює вихід у Мексиканську
затоку з Великих озер. Ері-канал (озеро Ері — притока Гудзону річка Мохок)
є шляхом з району Нью-Йорка у Великі озера. Дуже напруженими за своїм
вантажообігом є нещодавно збудовані два канали. Перший з них з'єднує річки
Теннессі і Томбігбі і дає вихід у Мексиканську затоку, другий перерізав
півострів Делмарва, набагато скоротивши водний шлях між Філадельфією і
Балтімором.
В першій половині XX ст. першість від Міссісіпі — Огайо перейшла до
Великих озер. Значними портами на Великих озерах є Дулут — Сьюпіріор,
Чикаго — Індіана-Харбор, Толідо — Детройт, Буффало, а в басейні Міссісіпі —
Пітгсбург і Сент-Луїс.
Особлива роль в США належить автомобільному транспорту. Насиченість
країни автомобілями найвища в світі і продовжує зростати. Легкових
автомобілів нараховується 146 млн, вантажних і автобусів — 48 млн.
Територія США вкрита густою мережею асфальтованих доріг. Серед них особливу
роль відіграє система міжштатних суперавтострад, які з'єднують між собою
всі міста людністю понад 50 тис. чоловік.
Широкий розвиток авіаційного пасажирського транспорту в США пов’язаний
як з високим рівнем розвитку країни, так і з розмірами її території, її
географічним положенням. Аеропорти в метрополітенах Чикаго, Даллас —Форт-
Уерт, Атланта і Лос-Анджелес займають чотири перші місця в світі за
кількістю прибулих і відправлених пасажирів. Широко розвинені місцеві так
звані комп’ютерні авіалінії, які з'єднують малі населені пункти. Зростає
також обсяг перевезення вантажів, в першу чергу термінових, цінних,
швидкопсувних.
Найбільшими комплексними транспортними вузлами США є великі
метрополітени, географічне положення яких є центральним по відношенню до
найважливіших територій, або навіть країни в цілому. Це Нью-Йорк,
Філадельфія, Вашингтон – Балтімор і Бостон у Північно-східному
мегалополісі, Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Сіетл на Тихоокеанському
узбережжі, Чикаго, Даллас – Форт-Уерт і Атланта всередині країни
(картосхема стор. 8).
Нематеріальна діяльність. Важливу роль в розміщенні продуктивних сил США
відіграє сфера нематеріального виробництва. Як вже було сказано, головними
його підрозділами є торгівля, фінанси і послуги. За кількістю зайнятих у
кожному підрозділі переважають «нижні поверхи», представлені дрібними
підприємствами повсюдного поширення і розміщення яких збігається з
розміщенням населення (споживача). Це перш за все роздрібна торгівля і
громадське харчування, шкільна освіта, медицина, автосервіс і персональні
послуги.
«Верхні поверхи» нематеріальної діяльності територіально
сконцентровані. Вони тяжіють до великих міст (метрополітенів), значення і
статус яких визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом,
скільки розмірами нематеріальної діяльності. Саме у великих метрополітенах
розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і
туристські компанії. Тут же знаходяться головні видавництва, редакції газет
і журналів, рекламні агенції, радіо й телевізійні студії, великі культурні
та спортивні комплекси. Тут багато готелів і так званих «місць інтересу»:
фешенебельні магазини, салони, театри, концертні зали, музеї тощо.
Одночасно в процесі субурбанізації намітилась тенденція переміщення деяких
установ, у тому числі і штаб-квартир корпорацій, з даунтаунів
метрополітенів у їх передмістя. Нові засоби зв'язку зробили це можливим
технічно.
Неповсюдним (спорадичним) розміщенням відзначається діяльність,
пов'язана з природною і культурною спадщиною. Природна спадщина США багата
і різноманітна, культурна, порівняно з країнами Європи та Азії, — молода.
Ставлення до них вкрай дбайливе. Служба національних парків, крім власне
національних парків, включає національні історичні парки і місця, поля
битв, національні меморіали і монументи, національні дороги, узбережжя,
долини, річки, стежки, а також національні рекреаційні зони. Всього майже
370 об'єктів. Розкидані вони по всій території: природних об'єктів більше
на заході, історичних пам'яток — на сході.
Серед курортних місцевостей найпопулярнішими є Флорида і Гавайї.
Флорида — центр масового відпочинку, тоді як переліт на Гавайські острови
коштує дорого. Серед розважальних центрів найбільш відомі Голлівуд і
Діснейленд у Каліфорнії, Лас-Вегас — у штаті Невада і Діснейуорлд на
Флориді.
Зараз серед галузей нематеріальної сфери на перший план вийшла група
наукоємних послуг. Загалом ними зайнято майже 3 млн чоловік. їх надають
дослідні установи, лабораторії корпорацій, урядові заклади і університети.
Швидко розвивається мережа комп'ютерних центрів, банків даних і система
«Інтернет». Великі метрополітени, в першу чергу на Півночі, залишаються
найбільшими центрами наукоємних послуг. Одночасно значну активність у цьому
напрямку проявляють раніше маловідомі центри, особливо на Півдні і Заході.
Місцями розташування суперкомп'ютерних центрів США стали Ітака (штат Нью-
Йорк), Піттсбург (штат Пенсільванія), Урбан-Шампейн (штат Іллінойс),
Боулдер (штат Колорадо) і Сан-Дієго (штат Каліфорнія).
З 28 американських центрів космічних досліджень, підготовки та
випробувань лише 7 знаходяться на Півночі, 13 — на Півдні й 8 — на Заході.
В цілому сучасні тенденції розміщення нематеріальної діяльності, в першу
чергу наукоємних послуг, більше сприяють розвитку Півдня і Заходу, ніж
Півночі.
Загалом у сфері нематеріального виробництво, як ми бачимо з діаграми,
зайнято більше половини населення країни. З цього випливає, що це, мабуть,
найважливіший вид діяльності для жителів Сполучених Штатів Америки.
[pic]
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Участь Сполучених Штатів Америки у міжнародному поділі праці та
зовнішньоекономічних зв’язках
США як дуже велика країна з налагодженим господарством мають
зовнішньоекономічні зв’язки з багатьма країнами різних частин світу. Також
Сполучені Штати як країна, що має великий вплив на економіку різних країн,
займає провідне місце в міжнародному поділі праці.
США користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці.
[pic]
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
На цій діаграмі ми бачимо, що в імпорті переважає продукція обробної
промисловості, та розглянемо імпорт Сполучених Штатів більш детальніше.
[pic] [pic]
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
В імпорті (10% ВВП) важливими є товари промислового призначення, паливо
і сировина, руди і метали, ліс, а також товари споживчого призначення,
такі як текстиль, білизна, взуття, дорожні речі, іграшки, годинники,
фотоапаратів, автомашин, аудіо- та відео систем. Також довозять вони чай,
каву, цукор, м’ясо, рибу, папір та паперові вироби, чимало техніки
виробничого призначення.
[pic]
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Як ми можемо побачити з діаграми, в структурі експорту також переважає
продукція обробної промисловості. Але розглянемо цю структуру дещо ближче.
[pic] [pic]
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
В експорті (близько 8% ВВП) найбільше значення мають готові промислові
вироби, такі як автомобілі та машини, промислове та енергетичне
устаткування, текстильні і паперові вироби, хімічна продукція, та новітні
наукоємні вироби. Також важливе значення має експорт сільськогосподарської
продукції ( зерно, соя, тютюн, бавовна) та кам’яне вугілля.
Взагалі, Сполучені Штати Америки є найбільшим у світі експортером
сільськогосподарської продукції. Продуктів тваринного походження вивозиться
