Размещение продуктивных сил США
Відбувався повсюдний ріст внутрішньої торгівлі. До кінця колоніального
періоду значних розмірів досягла зовнішня торгівля
З початку 19 ст. ясно позначилися дві тенденції економічного розвитку
США. У північних і західних районах країни відбувається швидкий розвиток
капіталістичних виробничих відносин, а на Півдні зміцнюється плантаційне
рабовласницьке господарство. На початку 19 ст. американська економіка
вступила в смугу промислового підйому.
У ході промислового перевороту був зроблений ряд оригінальних
винаходів, що знаходили широке практичне застосування. Швидкий ріст
промислового і сільськогосподарського виробництва супроводжувався розвитком
внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Після закінчення громадянської війни (1861-1865 р.) у США починається
бурхливий розвиток промисловості. Значні зміни відбулися в технології
металургійного виробництва. Великих успіхів досягла машинобудівна
промисловість, особливо в області виробництва локомотивів і
сільськогосподарських машин. Розвиток машинобудування і верстатобудування
свідчило про те, що в 70-80-і роки в США завершувався промисловий
переворот.
До кінця 19 ст. США зробили величезний стрибок у своєму економічному
розвитку і перетворилися в могутню індустріальну державу.
У цей час відбувається стрімке освоєння новий територій американського
Заходу.
Сільськогосподарське виробництво країни досягло небувалих доти
розмірів. Швидкий ріст фермерського господарства, заснованого на
капіталістичних началах, призвів до утворення величезного, стійкого і
платоспроможного внутрішнього ринку.
Остання чверть 19 ст. була часом величезного залізничного будівництва.
Високими темпами розвивалася верстатобудівна, текстильна, харчова
промисловість. З 90-х років швидко починають розвиватися такі нові галузі
індустрії, як хімічна, електротехнічна, гумова, автомобільна і нафтова
промисловість.
Швидкому розвитку американської промисловості сприяла наявність
величезних природних ресурсів і вигідне географічне положення. Велику роль
в у капіталістичній індустріалізації США зіграв приплив закордонних
капіталів.
Економічні кризи були могутнім прискорювачем концентрації виробництва і
централізації капіталу, у результаті чого в США виникають монополістичні
об'єднання.
Бурхливий економічний розвиток США в останній чверті 19 ст. призвів до
величезного збільшення виробництва і росту національного багатства країни.
Природні передумови. Природне середовище Сполучених Штатів Америки
відзначається великою різноманітністю. Зустрічаються екстремальні умови та
негативні явища. Діяльність людини утруднена у високих широтах Аляски. На
внутрішніх плато і високогір’ях Кордильєр панує різкоконтинентальний,
здебільшого аридний клімат з висотною поясністю. Тихоокеанське узбережжя,
включаючи Аляску і Гавайї, - зона підвищеної сейсмічності. Країна не має
покладів бокситів, марганцю, хрому, нікелю, кобальту, платини, олова.
Південний схід “суміжних штатів” зазнає чималої шкоди від морських
тропічних циклонів, південний захід – від хуртовин та ураганів. На Великих
рівнинах бувають посушливі роки, а пізні заморозки можуть траплятись навіть
у Флориді.
Проте в цілому навряд чи можна знайти іншу країну, де природні умови
були б настільки сприятливими для життя і господарської діяльності, а
ресурси – настільки великими, як в США. Територія країни, за винятком
Аляски, добре освоєна і використовується дуже інтенсивно.
Надра Сполучених Штатів Америки мають багаті, як правило, зручні для
експлуатації і вигідно розташовані родовища корисних копалин: і паливно-
енергетичні, і металеві, і неметалеві. США є лідером з забезпеченості
кам’яним та бурим вугіллям в світі Загалом вугілля Апалацького басейну США
має спікність і використовується для коксування. Світове значення мають
поклади нафти, природного газу, бітумінозних сланців, урану, залізних руд,
міді, свинцю, цинку, молібдену, фосфатів, калійної солі, сірки (див.
картосхему ст.8). Загалом США має 6,9 % забезпеченості природними ресурсами
від території всього світу.
Великі озера є найбільшим резервуаром прісної води на Землі, майже 2/3
їх площі знаходиться під юрисдикцією США. Річки, що стікають з Аппалачів і
Кордильєр, багаті на гідроенергію. Майже 3/10 території все ще вкриті
лісами. Морська економічна зона США є найбільшою в світі і багатою на рибні
та інші ресурси.
Комплекс чинників сприяє сільськогосподарському виробництву. Насамперед
це величезні розміри земельного фонду, придатного для потреб рослинництва і
тваринництва. “Суміжні штати” розташовані в помірному і субтропічному
поясах. Межа між ними проходить між 350 та 400 пн. ш. Гавайські острови і
південь Флориди – це вже тропіки. Східні території “суміжних штатів”, де
знаходиться більша частини рівнинних земель, добре зволожені і практично не
знають посух. Умовною межею між вологим сходом і посушливим заходом можна
вважати 1000 зх. д., вздовж якого річна сума опадів становить приблизно 500
мм. Посушливі південно-західні штати мають можливості для штучного
зрошення. Важливою є наявність масивів родючих ґрунтів, серед них –
субтропічні чорноземи, чорні та каштанові ґрунти великих
північноамериканських степів – прерій. Природна родючість ґрунтів в
Сполучених Штатах значно поліпшена людиною.
У свій час Аппалачі і Кордильєри являли собою важко прохідний бар’єр
для колоністів. Зараз вони мають сучасну транспортну інфраструктуру.
Морські бухти Бостона, Нью-Йорка, Делаверська та Чесапікська затоки на
Атлантичному узбережжі, затоки П’юджет –Саунд, гирло річки Колумбія і
затока Сан-Франциско на Тихоокеанському узбережжі створюють зручні умови
для мореплавства. Великі озера зв’язані з океаном через річку Св. Лаврентія
і басейн Міссісіпі. Взагалі Міссісіпі – найбільша прісноводна річка, води
якої широко застосовуються в побуті, так і на виробництві.
Демографічні передумови. За кількістю жителів США поступаються лише Китаю і
Індії, але значно відстають від них. Середня густота населення становить 28
осіб на 1 км2. Дуже слабо заселені Аляска (0,6 чоловіка на 1 км2), а також
Гірські штати і Великі рівнини. Високою є густота населення в місцях
концентрації великих міст, де міські агломерації, зливаючись одна з одною,
утворили гігантські мегаполіси.
[pic]
“Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Демографічна ситуація в Сполучених Штатах є типовою для
високорозвинених країн: низький природній приріст, переважання частки жінок
у статевій структурі, “постаріння” населення, велика частка працюючих
економічно самостійних жінок, знедрібнення сімей.
|Кількість працюючого населення (тис.) |140900 |
|Частка працюючого населення по відношенню до загальної кількості|49,7 |
|населення (%) | |
|Частка економічно активного населення у віці від 15 до 64 років |79,1 |
|по відношенню до загальної кількості зайнятих (%) | |
|Частка жінок в економічно активному населенні (%) |46 |
“Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Як ми бачимо з таблиці, частка працюючого населення по відношенню до
загальної кількості населення – 49,7 %. Ця частка порівняно невелика.
Найбільше трудових ресурсів зайнято в промисловості, інші – в сфері послуг
та сільському господарстві.
Специфічними для США є проблеми імміграції, характеру міських та
позаміських територій.
Імміграції в США належить виняткова роль. США були створені
переселенцями і зараз жодна країна світу не приймає стільки іммігрантів, як
вони. Серед іммігрантів нині найбільшу увагу привертають три групи. Це
політичні іммігранти, спеціалісти вищої кваліфікації і некваліфікована
робоча сила. Імміграція В США розглядається як позитивне явище, що
урізноманітнює можливості країни. Двері в країну шляхом всілякого роду
регулювань та обмежень відчиняються то ширше, то вужче залежно від
внутрішніх потреб.
Міське розселення в Сполучених Штатах Америки пережило в другій
половині XX ст. Швидкий процес субурбанізації. Суть цього явища полягала в
швидкому переміщенні населення і робочих місць з офіційних меж міст в
передмістя. Зараз у передмістях живе 2/5 американців і зосереджена така ж
частка робочих місць.
Згідно з реаліями субурбанізації сучасні міські утворення в США
поділяються на три типи: сіті, метрополітенський статистичний ареал і
консолідований метрополітенський статистичний ареал. Сіті – це місто в його
