Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах

p align="left">б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (приклад розрахунку - наведений в додатку Б [23]).

1.3. Основні прямі податки та збори з підприємств в Україні

1.3.1 Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств в Україні регулюється наступними законодавчими актами:

а) Основні:

- Закон України “Про систему оподаткування в Україні” [1];

- Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

- Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III[3].

б) Спеціальними, які коректують основні:

- Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” [2];

- Закон України “ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (23.03.1996 N 98/96-ВР / від 17.05. 2001 N 2410-III);

- Указ президента України “ Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” ( від 28 червня 1999 року N 746/99/ від 16 березня 2000 року N 507);

- Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» (від 17 грудня 1998 року № 320-XIV(із змінами і доповненнями)).

- Закономи України "Про спеціальні економічні зони

"Яворів", «Трускавець» та інші з спеціальними ставками податків” (від 50 % та нижче від основної ставки);

Основна ставка податку на прибуток підприємств (25 %) встановлена Верховною Радою України - прийняттям Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та додаткових законів про надання пільг при оподаткуванні чи введення нових видів сумарного оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, торгові патенти), які заміняють податок на прибуток та комплексно ще ряд податків.

Платниками податку є:

а)З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

б) З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

в). Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Об'єктом оподаткування є:

прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 Закону на:

а)суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 Закону;

б)суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 Закону.

1.3.2 Плата (податок) за землю

Законодавчим полем для сплати податку на землю, як на власність, яка дає рентний дохід, є:

- Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III, зі змінами та доповненнями (далі - Земельний кодекс);

- Закон України «Про плату за землю» в редакції від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон про плату за землю);

- Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон про оренду землі);

- Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку та Довідки до уточненого Розрахунку про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001 р. № 434 (далі - Порядок № 434).

Обчислення, терміни сплати земельного податку та звітність

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, передбаченому Законом України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями);

Платниками земельного податку, орендної плати є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, у тому числі орендарі.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай) яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Обчислення та сплата земельного податку власниками землі та землекористувачами здійснюється відповідно до розділу 6 Закону про плату за землю. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. До Зведеного розрахунку додаються наступні додатки: додаток 1 - "Відомості про наявність документів на землю"; додаток 2 - "Звіт про пільги на земельний податок"; додаток 3 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення"; додаток 4 - "Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів".

РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків з юридичних осіб, розподіл платників податків за категоріями уваги

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів - моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

- максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

- орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

- застосування адекватних заходів до суб'єктів господарювання (далі - СГ) і, що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги.

Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [18]:

1.1. Система адміністрування податків - ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов'язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) - характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15