Товарна біржа.Ринок цінних паперів.
p align="left">Біржові спекуляції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод -- спочатку на купівлю, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контрактів. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визна-чається зрештою тим, наскільки ціна продажу буде відрізнятися від ціни купівлі. При цьому варто враховувати одне біржове правило -- на суму при-бутку, який отримується одними учасниками бір-жових спекуляцій, несуть фінансові втрати інші їх учасники.Різноманіття форм біржових операцій, постійне удосконалення практики біржової торгівлі створю-ють основу для ефектнішого функціонування ринко-вого механізму і збалансування ринку.
Глава 2. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ, ФОНДОВІ БІРЖІ ТА ЇХ РОЛЬ В
ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Ринок цінних паперів, його структура і класифікація
В умовах становлення ринкової економіки складо-вою частиною фінансової системи України, особли-вим сегментом фінансового ринку є ринок цінних паперів, куди банки, держава, населення, підприєм-ства, установи вкладають свій капітал.
Фондовий ринок -- чуйний барометр стану еконо-міки. Основними завданнями ринку цінних паперів є становлення і закріплення відносин власності, а головними учасниками цього ринку -- комерційні банки, метою яких є одержання прибутку.
Перш ніж перейти до розгляду цінних паперів, необхідно з'ясувати, що таке фіктивний капітал, оскільки саме рух фіктивного капіталу і є основою функціонування фондового ринку. Виникнення фік-тивного капіталу пов'язано з відокремленням позич-кового капіталу й утворенням кредитної системи. Відокремлення фіктивного капіталу від реального відбулося на базі позичкового капіталу, у руках яко-го залишається титул власності, а реально розпоря-джається цим капіталом функціонуючий підпри-ємець. Тим самим фіктивний капітал виявляється у формі титулу власності, здатного вступати в оборот і, більше того, здатного обертатися відносно неза-лежно під руху дійсного капіталу. Реально фіктив-ний капітал передує процесові концентрації і цен-тралізації капіталу, розподілу і перерозподілу при-бутку, а також перерозподілу національного доходу через систему державних фінансів.
Приватизація й акціонування приватної власнос-ті, розвиток підприємництва і кредитних інститутів приводять до поглибленого розвитку грошових і кре-дитних відносин. З'являється особливий сектор господарювання, який пов'язаний з оборотом цінні паперів -- фінансовий ринок, що вимагає не тільки правового регулювання обороту цінних паперів, а і виникнення організації, яка б забезпечувала щ оборот. Такою організацією є фондова біржа.
Фінансовий ринок умовно можна поділити на ринок банківських позичок і ринок цінних паперів, і ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає позички на довгий термін. Цінні папери дають можливість одержати гроші на довгий період (на десятиліття -- облігації) або в безстрокове користування (акції). Завдання ринку цінних паперів полягають у тому, щоб забезпечити більш повне швидке переливання заощаджень за ціною, як влаштовує обидві сторони. Для цього потрібні біржі і функціонуючі на ринку цінних паперів посередники.
Торговці цінними паперами мають право здійснювати (ст. 356 ГКУ) такі види посередницької діяльності:
виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати за цінні папери або їх реалізації іншим способом;
купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;
купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється: торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.
Законом можуть передбачатися також інші виді посередницької діяльності з цінними паперами (діяльність з управління цінними паперами тощо).
Фондова біржа -- це організований ринок цінних паперів, що функціонує на основі офіційно зареєстрованих правил ведення торгівлі, де угода про розміщення і купівлю-продаж цінних паперів здійснюється обмеженою кількістю біржових посередників. Ор-ганізаціями або підприємствами, що випускають і оборот гроші або цінні папери, (емітентами) на ринку цінних паперів, виступають приватні національні, державні національні, приватні і державні іноземні організації.
Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа -- акціонерне товариство, яке зосереджує попит і про-позицію цінних паперів, сприяє формуванню їх бір-жового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі. Вона створюється засновни-ками -- торговцями цінними паперами в порядку, встановленому законом, і її діяльність спрямовуєть-ся виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними папе-рами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
Фондовий ринок поділяється на первинний і вто-ринний. Первинний ринок поєднує фазу констру-ювання нового випуску цінних паперів і їх первинне розміщення. Первинний ринок цінних паперів ви-значається як відносини, що складаються при емісії (для інвестиційних цінних паперів) або при укла-данні цивільно-правових угод між особами, які бе-руть на себе зобов'язання щодо інших цінних паперів, і першими інвесторами, професійними учасниками ринку цінних паперів, а також їх представниками.
Первинний ринок -- це ринок, на якому прода-ються вперше випущені цінні папери, де емітентами можуть бути держава, кредитно-фінансові установи, підприємства, компанії тощо.
Найважливішою рисою первинного ринку є повне розкриття інформації для інвесторів, що дає змогу зробити обґрунтований вибір цінного паперу для вкладення коштів. Уся діяльність на первинному ринку служить для розкриття інформації і підготов-ки проспекту емісії, його реєстрації і контролю з бо-ку державних органів.
Основними формами первинного ринку цінних паперів є приватне розміщення і публічна пропози-ція.
Приватне розміщення характеризується прода-жем (обміном) цінних паперів обмеженій кількості заздалегідь відомих інвесторів без публічної пропо-зиції і продажу.
Публічна пропозиція -- це розміщення цінних паперів при їх первинній емісії шляхом публічних оголошень і продажу необмеженій кількості інвесто-рів. Співвідношення між публічною пропозицією і приватним розміщенням постійно змінюється і зале-жить від типу фінансування, який обирають підпри-ємства в тій або іншій економіці, від структурних перетворень, що проводить уряд, та інших факторів.
Під вторинним фондовим ринком мають на увазі відносини, що складаються при обертанні раніше емітованих на первинному ринку цінних паперів. Основу вторинного ринку складають операції, що оформляють перерозподіл сфер впливу вкладень іно-земних інвесторів, а також окремої спекулятивної операції.
Найважливіша риса вторинного ринку -- це його ліквідність, тобто можливість успішної і великої торгівлі, здатність поглинати значні обсяги цінних паперів у короткий час, при невеликих коливаннях курсів і низьких витратах на реалізацію.
Вторинний ринок цінних паперів поділяється на організований (біржовий) ринок і неорганізований (позабіржовий або «вуличний») ринок.
Організований, або біржовий, ринок вичерпуєть-ся поняттям фондової біржі як особливого, інституціонально організованого ринку, на якому оберта-ються цінні папери найбільш високої якості, і опера-ції на якому працюють професійні учасники ринку цінних паперів.
Основними нормативними актами, що регулюють ринок цінних паперів,є:
* Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів на Україні» від ЗО жовтня 1996 р. Цей Закон визначає правові основи здійснення державного регулювання ринку цінних паперів і державного контролю за випуском і обертанням цінних паперів в Україні.
Закон України «Про цінні напори і фондову бір-жу» від 18 червня 1991 р. визначає умови і поря-док випуску цінних паперів, а також регулює по-середницьку діяльність в організації обертання цінних паперів.
Закон України «Про Національну депозитарну си-стему й особливості електронного обертання цін-них паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р., який визначає правові основи обертання цінних паперів у національній депозитарній системі й особливості електронного обертання цінних папе-рів в Україні.
Різні постанови Кабінету Міністрів, інструкції і накази Міністерства фінансів України, рішення державної комісії з цінних паперів. Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів «Про виготовлення бланків цінних паперів і документів строгої звіт-ності» від 27 серпня 1997 р., Постанова Кабінету Міністрів «Про забезпечення діяльності Держав-ної комісії з цінних паперів» від 4 серпня 1997 р., Наказ Міністерства фінансів України «Про поря-док видачі дозволу на здійснення діяльності по ви-пуску і обертанню цінних паперів як виняткової діяльності» від ЗО вересня 1991 р. та ін. Суб'єктами ринку цінних паперів є:
емітенти -- юридичні особи, що випускають цін-ні папери, які повинні дотримуватися усіх вказі-вок та нормативних і законодавчих актів щодо ви-пуску, продажу, реєстрації цінних паперів;
інвестори -- фізичні і юридичні особи, що купу-ють цінні папери від свого імені, накопичують їх, підвищують вартість і отримують прибуток;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
