Шляхи удосконалення податкової політики підприємства
p align="left">У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг залучення кредитів [61, с.124-125].Регулююча функція має також певне соціальне навантаження, передбачаючи вирівнювання або диференціацію доходів різних осіб. Пропонуємо виділяти дискримінаційні та стимулюючі умови оподаткування як елементи регулюючої функції податків.
Дискримінаційні умови оподаткування - це спосіб практичної реалізації регулюючої функції податків, сутністю якого є відносно вищий рівень оподаткування порівняно із загальними умовами. Дискримінаційні умови можуть запроваджуватись як нормативно (встановленням вищих ставок), так і виникати за фактом (у разі особливостей структури витрат та господарських операцій конкретної особи). Дискримінаційні умови оподаткування можуть справляти значний вплив на непривабливість даного виду економічної діяльності (окремих господарських операцій) настільки, наскільки меншим буде дохід на вкладений капітал від такої діяльності після оподаткування. Разом з тим, так звані "бар'єри виходу" (витрати, пов'язані з припиненням певного виду діяльності, та перерозподілом ресурсів в інші види економічної діяльності) послаблюють регулюючий характер дискримінаційних умов оподаткування [61, с.126].
Стимулюючі умови оподаткування - це спосіб практичної реалізації регулюючої функції податків, сутністю якого є пільговий рівень оподаткування (частка податків у прибутку (доході)) порівняно із загальними умовами. Стимулювання певних видів економічної діяльності шляхом запровадження таких умов може мати на меті не лише входження у цю діяльність нових учасників, але й підтримку неконкурентоспроможних (але соціально важливих видів економічної діяльності). Якщо пільгові умови оподаткування запроваджуються на окремих територіях (вільні економічні зони) або для певних видів економічної діяльності (наприклад, у сільському господарстві, малому бізнесі), вони, з теоретичного погляду, можуть давати значний ефект, враховуючи незначні бар'єри входження, особливо для малого бізнесу [61, с.124-125].
Протягом останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Вона, як і фіскальна функція, характеризує їх суспільне призначення. Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності їх платників. Ця функція базується на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів господарюючих суб'єктів, може стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямках, а отже, - регулювати соціально-економічні процеси в країні. Використання регулюючої функції здійснюється через податкову політику. Ця функція реалізується через вплив податків на фінансово-господарську діяльність підприємства [50, с.321-322].
Оскільки регулююча функція податків є об'єктивним явищем, то вплив податків відбувається незалежно від волі держави, яка їх встановлює. Разом з тим держава може свідомо використовувати їх з метою регулювання певних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства. Але така цілеспрямована податкова політика можлива тільки завдяки об'єктивно властивій податкам регулюючій функції.
Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.
Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження держави.
У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється їх вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг залучення кредитів.
Важливими функціями податків є також контрольна, стимулююча (дестимулююча) і розподільча [50, с.323-324]. Контрольна функція реалізується в процесі оподаткування, визначає раціональний збалансований характер податкової системи, її відповідальність поставленим цілям і завданням. Контрольна функція реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. За допомогою цієї функції оцінюється раціональність, збалансованість податкової системи, кожного податку зокрема, перевіряється на скільки податки відповідають реалізації своєї мети в умовах, що склалися.
В двох напрямках може проявлятись стимулююча функція: стимулювання виробництва в базі економічного складу; стимулювання виробництва в базі економічного піднесення [61, с.124-125].
Об'єктом стимулюючої функції є економічна діяльність, спрямована на збільшення виробництва ВВП. Ця функція має сприяти приведенню в дію всіх факторів, які впливають на підвищення ефективності виробництва (краще використання основних виробничих фондів, матеріальних і трудових ресурсів). Як і регулююча, вона може бути пов'язана з застосуванням механізму пільг, зміною об'єкту оподаткування, зменшенням бази оподаткування.
Розподільча функція податку являє своєрідне віддзеркалення фіскальної, але на стадії розподілу ця функція дуже тісно пов'язана з регулюючою функцією. Наприклад, непрямі податки, які регулюють споживання створюють основи для перерозподілу від одних платників до інших (акциз на делікатесні види продуктів). Це дозволяє говорити про існування первинного і вторинною перерозподілу коштів за допомогою податків [61, с.125-126].
Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.
Податкове регулювання діяльності підприємств є невід'ємною складовою їх ефективного функціонування, оскільки визначає умови подальшого фінансового розвитку підприємств. Крім того, таке регулювання значно відбивається не тільки на ефективності діяльності самих підприємств, але й визначає основні закономірності формування централізованих фінансових ресурсів, оскільки податкові надходження від підприємств займають вагому частину у загальних податкових надходженнях до бюджету [28, с.128].
Механізм оподаткування підприємств доцільно розглядати в розрізі його складових: економічної та організаційної. Економічна складова сприяє максимізації прибутку в результаті використання податкових пільг та інших законних способів мінімізації податкових платежів, що досягається в результаті податкового планування та оптимізації. Організаційна складова спрямована на вибір альтернативних видів сплати податків відповідно до діючих умов оподаткування, що передбачає досягнення оптимізації податків з урахуванням потреб бюджету і можливостей підприємства.
В цілому підприємство сплачує ті ж податки, що і звичайні. Тобто воно має право вибрати із двох можливих шляхів оплати податків (за принципом мінімальної суми сплати): загальна система оподаткування; спрощена система оподаткування [28, с.128].
Структура економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств зображена на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Структура економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств [28, с.128].
При загальній системі оподаткування підприємство в основному сплачує такі податки:
1. Податок на додану вартість.
Податок на додану вартість (ПДВ) - непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається в ціну у вигляді надбавки до ціни товару, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг. Він є формою перерахування до бюджету частини доданої вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва та обороту і визначається як різниця між вартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та вартістю матеріальних витрат, віднесених на затрати виробництва і обороту. ПДВ є одним із різновидів універсальних акцизів. Має широку базу оподаткування тому забезпечує стійкі надходження до бюджету які не залежать від змін вибору товарів покупцями та асортименту реалізованих товарів.
Платниками податку є всі юридичні й фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. Фізичні особи, обсяг продажу в яких не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів, звільняються від сплати податку.
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
- продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції зі сплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції, з ввезення (пересилання майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
