Розвиток законодавства з фінансового ринку у країнах з розвинутою економікою
Розвиток законодавства з фінансового ринку у країнах з розвинутою економікою
Курсова робота
З дисципліни «Фінансовий ринок»
На тему :Розвиток законодавства з фінансового ринку у країнах з розвинутою економікою (на прикладі США, Великобританії, Німеччини та Франції)
Зміст
1. Вступ
2. І Розділ Регулювання фінансового ринку США
3. 1.1 Регулювання фондового ринку США
4. 1.2 Регулювання грошового ринку США
5. ІІ Розділ Регулювання фінансового ринку Великобританії
6. 2.1 Регулювання фондового ринку Великобританії
7. 2.1Регулювання грошового ринку Великобританії
8. ІІІ.Розділ Регулювання фінансового ринку Німеччини
9. 3.1 Регулювання фондового ринку Німеччини
10. 3.2 Регулювання грошового ринку Німеччини
11. IV Розділ Регулювання фінансового ринку Франції
12.4.1Регулювання фондового ринку Франції
13. 4.2 Регулювання грошового ринку Франції
14 Висновки
15.Додатки 1, 2
16 Література
ВСТУП
Фінасовий ринок належить до однієї з найважливіших складових економки держави і тому потребує державного регулювання. Протягом формування фінансового ринку було розроблено законодавчу та нормативно-правову базу, створено інституційні форми організаці фінансових відносин,. Водночас динамізм фінансових відносин, їх інтернаціоналізація потребують постійного вдосконалення чинного законодавства, приведення його у відповідність із сучасними економічними реаліямия, і тому кожна країна намагаєтьсявдосконали регулювання фінансових ринків, для підвищення авторитету країни та утримання стійкого положення наміжнародному фінансовому ринку.
Основними складниками фінансового ринку являються: ринок грошей та ринок капіталів, основною складовою якого є ринок цінних паперів, тобто фондовий ринок, ці ринки найбільш загально характеризують фінансовий устрій та дають можливість уявити функціонування всіх складових фінансового ринку, як елементів цих двох основних сегментів фінансового ринку
В даній роботі будуть розглянуті поступовий розвиток законодавства та нормативне регулювання економічно розвинутих країн світу на прикладі історичного розвитку державного регулювання фондового ринку та ринку грошей США, Німеччини, Великобританії та Франції.
Завданням цієї курсової роботи являється висвітлення основних моментів, що вплинули на розвиток та на регулювання фінансового ринку економічно розвинутих країн; методи та шляхи якими державна влада створює інструменти регулювання економічними процесами на фондовому та грошовому ринках цих країн;створення та функціонування органві державного управління; основні нормативно парвові акти, що регулюють відносини на фінансовому ринку. Метою курсової роботи являється : на основі здійсненого дослідження історії розвитку регулювання фінансового ринку зробити порівняльний аналіз методів, шляхів та інструментів управління фінансовими процесами, що проходять на фондовомута грошовому ринках під впливом загальсвітових економічних факторів у розглянутих нище розділах. Оскільки кожна країна обирає власні методи подолання економічних проблем системи регулювання у кожної країні унікальна, тобто розглянувши весь шлях країни від початку становлення до сучасної ситуації на ринку можна зробити висновок про ефективність її регулювання, та степінь гнучкості пристосування інструментів управління до світової економічної ситуації. Розглянувши всі ці аспекти можна також порівняти ступінь впливу тої чи іншої країни на міжнародний фінансовий ринок та на фінансовий ринок окремовзятої країни.
І.РОЗДІЛ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ США
1.1.РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ США
Переломним етапом у розвитку капіталістичної економіки була світова економічна криза 1929-1933 рр. Проте найруйнівніших форм набула саме Велика депресія в США. І саме в Америці в 30-х роках виникла перша в світі найбільш жорстка та ефективна система державного регулювання ринку цінних паперів.
У подальшому фондовий ринок не зазнав вже таких руйнівних криз. Не було і настільки серьозних втрат для інвесторів у зв`язку з банкрутством акціонерних компаній.
Велика депресія була переборена, в США сформувалася нова, більш стійка до катаклізмів фінансова система. Остаточно розділилися функції інвестиуційних і комерційних банків, тим самим рядові власники банків були захищені від наслідків біржових спекуляцій. Очевидно, що однією з причин стабізації галузі виявилося встановлення правил гри на фінансовому ринку, введення жорстких стандартів провадження бізнесу в цій сфері.
Однак вже на початку XX століття численні афери і махінації на фондовому ринку викликали необхідність вирішувати питання про державне регулювання. У деяких штатах були закони, спрямовані на захист інвесторів, так звані Закони голубих небес( blu-sky-lows), оскільки вони запобігали появі «спекулятивних схем, в яких немає такої основи, як у голубих небес».
У США ринок цінних паперів регулюється Федеральними і місцевими законами.федеральні закони регламентують пропозицію і продаж цінних паперів через пошту та інші механізми торгівлі між штатами. Закони про цінні папери штатів іноді відрізняються від федеральних, однак учасники ринку повинні дотримуватись як федеральних законів, так і законів штату.
Першим законодавчим актом, який регулює ринок цінних паперів на федеральному рівні, був Закон процінні папери 1933 року, який дістав назвуЗакону справедливості відносно цінних паперів. Ввін вимагає від емітентів реєстрації нових випусків і надання необхідної для інвесторів інформації -принцип «розкриття інформації» мета реєстрації -надати інвесторам інформацію, необхідну для оцінки цінних паперів. Реєстрація не є гарантією їх вартості; вона здійснюється SEC. Винні у наданні не достовірної інформації можуть бути оштрафовані та\або покарані тюремним ув`язненням. При повідомленні емітентом недостовірної або помилкової інформації інвестори, згідно із Законом, мають право звертатися до суду на емітента з позовом.
Не потребують реєстрації:цінні папери федерального уряду, фтатів та муніципалітетів; цінні папери що випускаються на строк не більше 270 діб; публічна емісія на суму не більше 5 млн.дол; цінні папери не комерційних організацій; цінні папери,що продаються в середині штату.
Законом також забороняються фальсифікаціїпри здійсненні торгівлі цінними паперами, шахрайські дії при торгівлі, як зареєстрованимиакціями так і тими, що не підлягають реєстрації.
Відмінності Закону про фондові біржі 1934 року : поширення попереднього закону на вторинний ринок; запровадження реєстрації національних бірж, брокерів і дилерів.
Після прийняття даного Закону з`явилася можливість створювати саморегулоьвані організації для контролювання індустрії цінних паперів. Акт ставить поза законом маніпуляції з цінними паперами, вводить обмеження на продаж без покриття, на купівлю цінних паперів у кредит, а також встановлює жорсткі обмеження на торгівлю власними цінними паперами інсайдерами -директорами і керівниками корпорації. Згідно з цим законом була створена SEC.
Цінні папери, регіон обігу яких не обмежений одним штатом, брокери, дилери і фондові біржі, що здійснюють операції з цими паперами, потрапляють у сферу дії федеральних законів. Одним із найбільш важливих законів про цінні папери, що дозволяє фондовому ринку США бути унікальним серед інших ринків світу є Закон про банки 1933 року, відомий також під назвою Закону Гласса-Стігола. Він забороняє комерційним банкам займатися розміщенням та іншими операціями з цінними паперами, оскільки це призвело б до конфлікту інтересів різних банків. Тому у Сполучених Штатах банки не віграють таку помітну роль на фондовому ринку, як в інших країнах. Однак останнім часом їх значення зросло, оскільки федеральний уряд запровадив певні дії щодо посилення конкуренції серед різного роду фінансових установ.
Важливу роль у справі розвитку ринку цінних паперів зіграли два закони: Закон про дерегуляцію депозитарних установ і грошово-кредитний контроль 1980р і Закон про депозитарні установи 1982 р. Після їх прийняття багато банків отримали можливість надавати брокерські послуги через відділення своїх холдингових компаній. Більше того, були зняті обмеження на процентні ставки по внесках по депозитних та поточних разунках. У результаті відмінності між комерційними та інвестиційними банками стають все менш помітними.
Крім зазначених було прийнято ряд законів, зокрема :
· Закон про холдингові компанії у сфері комунального господарства 1935 р;
· Законо про банкрутство 1938р.;
· Закон Мелоні 1938 р.(поширив повноваження SEC на позабіржовий ринок, санкціонував створення Національної асоціації дилерів позабіржового ринку);
· Закон про довірчий контракт 1939 рік;
· Закон про інвестиційні компанії 1940 р.( вимагає реєстрації тих осіб, які дають рекомендації по здійсненню операцій з цінними паперами);
· Закон про захист інвесторів у цінні папери 1970 р.( покликаний захистити інаесторів від збитків в наслідок не платоспроможності брокерської фірми. Для виконання цього Закону була створена Корпорація захисту інвесторів у цінні папери(SIPC)до обов`язків , якої входить компенсація втрат інвесторів на суму до 500 тис дол (з них 100 тис дол може припадати на готівку, а інша сума -на цінні папери). Згадана Корпорація -не комерційна організація членами, якої є інвестиційні інститути; фонд Корпорації утворюється за рахунок внесків її членів)
