Інвестиційна діяльність підприємства на ринку цінних паперів

p align="left">Dk = Ng, (2.8)

Поточна прибутковість облігації характеризується вираженим у відсотках відношенням виплачуваного за облігацією річного процента до ціни її придбання, тобто:

(2.9)

Поточна прибутковість облігації не враховує зміни її ціни за термін її зберігання.

Під час визначення прибутковості облігації враховується ціна придбання P0 (ринкова ціна), що залежить від таких чинників. Покупець облігації в момент її придбання розраховує на отримання прибутку у вигляді серії твердих виплат у формі процентів, що здійснюються впродовж усього терміну обігу облігації, а також відшкодування її номінальної вартості до кінця цього терміну. Іншими словами, ринкова ціна облігації дорівнюватиме сумі двох додатків -- теперішньої вартості її ануїтетів (щорічних процентних платежів) і теперішньої вартості її номіналу, тобто:

(2.10)

де P0 - ринкова ціна (теперішня вартість облігації);

It, t = 1, 2, …, n -- величина процентного платежу в час t;

n -- термін погашення, років;

N -- номінал облігації;

k -- необхідна ставка прибутковості облігації (для інвестора звичайно ця ставка прирівнюється до ставки позичкового процента, що надається банками в момент придбання і погашення облігації).

Розглянемо розрахунок ринкової ціни для різних видів облігацій.

Облігації з періодичною виплатою процентів без зазначення терміну погашення

Даний вид облігацій є різновидом довічної ренти, а оцінка облігації в цьому разі зводиться до визначення теперішньої вартості цієї ренти:

P0=gN/k, (2.11)

де g -- процентна ставка, за якою сплачується прибуток;

k -- ставка поміщення;

gN -- періодично сплачуваний прибуток.

Якщо сплата прибутку здійснюється кілька разів на рік (p разів), то:

(2.12)

Визначення вартості дисконтного векселя. Дисконтні векселі котируються на підставі ставки дисконту. Вона говорить про величину знижки, яку продавець надає покупцю. Ставка дисконту вказується у відсотках до номіналу векселя як простий відсоток в розрахунку на рік. Ставку дисконту можна перерахувати в грошовий еквівалент за допомогою формули:

(2.13)

де: D - дисконт векселя;

N - номінал векселя;

d - ставка дисконту;

t - число днів з моменту придбання векселя до його погашення.

В знаменнику зазначається 360 днів, оскільки розрахунки з векселем здійснюються на базі фінансового року, який становить 360 днів.

Ставка дисконту визначається за формулою:

(2.14)

Визначення ціни векселя. Ціну векселя можна визначити, вирахувавши з номіналу величину знижки, а `ааме:

(2.15)

де: P - ціна векселя.

Якщо відома ставка дисконту, то ціна визначається за формулою:

(2.16)

Якщо інвестор визначив для себе значення доходності, яку б він бажав забезпечити по векселю, то ціну паперу можна розрахувати за формулою:

(2.17)

де: r - доходність, яку бажає забезпечити собі інвестор. (Якщо вкладник порівнює інвестиції у вексель з іншими паперами, для яких фінансовий рік становить 365 днів, то у формулі доцільно в знаменнику ставити цифру 365).

Визначення суми нарахованих відсотків і вексельної суми за процентним векселем. За процентним векселем нараховуються відсотки за ставкою, яка зазначається у векселі. Суму нарахованих відсотків можна визначити за формулою:

(2.18)

де: I - сума нарахованих відсотків;

N - номінал векселя;

C% - відсоткова ставка, що нараховується за векселем;

ts - кількість днів від початку нарахування відсотку до його погашення.

Загальна сума, яку держатель процентного векселя отримає при його погашенні, дорівнює сумі нарахованих відсотків і номіналу. Її можна визначити за формулою:

(2.19)

де: S - сума відсотків і номіналу векселя.

Визначення ціни векселя. Ціна векселя визначається за формулою:

(2.20)

2.2 Оцінка ризику при купівлі цінних паперів

Сьогодні розроблено методику оцінки ефективності управління пакетом акцій в промисловості. В основу аналізу показників покладається порівняння їх значень з нормативними, які є індикатором нормального економічного стану підприємства як наслідків ефективного корпоративного менеджменту з участю уповноважених осіб (УО). Система показників наведена у таблиці 2.1.

Запропонована система показників має подвійне значення - з одного боку дотримання показників в межах нормативних значень є основою мотивації діяльності УО, з другого боку - отримані значення показників є індикаторами результативності цієї роботи.

Під час аналаліз використовуються наступні показники.

Аналіз ліквідності підприємства будемо проводити за допомогою розрахунку наступних коефіцієнтів:

- коефіцієнт покриття, або загальної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої, або проміжної, ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної, або миттєвої, ліквідності;

- чистий оборотний капітал.

Коефіцієнт покриття (Кп) характеризується відношенням загальних оборотних активів та поточних зобов'язань:

(2.21)

де ОбА - оборотні активи підприємства (другий розділ активу балансу);

ПЗ - поточні зобов'язання (четвертий розділ пасиву балансу).

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) характеризується відношенням загальних оборотних активів за мінусом їх найменш ліквідної частини - запасів - до поточних зобов'язань:

(2.22)

де З - запаси (сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) характеризується відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань:

(2.23)

де ГК - грошові кошти та їх еквіваленти;

Суттєвою абсолютною характеристикою короткострокової платоспроможності вважають чистий оборотний капітал (ЧОК) (чисті оборотні активи, робочий капітал, робочі активи), що показує суму оборотних активів, яка профінансована з довгострокових джерел фінансування (власний капітал, довгострокові зобов'язання, забезпечення майбутніх виплат і платежів) за умови, що всі необоротні активи профінансовані за рахунок довгострокових джерел. Вона дорівнює різниці між оборотними активами та поточними зобов'язаннями:

ЧОК = ОбА - ПЗ (2.24)

Фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Таблиця 2.1 - Показники фінансової стійкості

№ п/п	Назва показника	Порядок розрахунку	Норм. зн-ня	Призначення
1	Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	Ф.1 (ряд.380/ ряд. 640)	0,5	Визначається як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу: чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування
2	Коефіцієнт фінансування	Ф.1(ряд.420+ 480+620+ ряд.630)/ф.1 (ряд.380)	< 1	Розраховується як відношення всієї суми зобов'язань та суми власного капіталу
3	Коефіцієнт маневреності власних засобів	Ф.1(ряд.380- ряд.080)/ф.1 ряд.380	> 0.2	Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства
4	Коефіцієнт маневреності оборотних активів	Ф.1(ряд.260- ряд.620)/ ф.1(ряд.260)	0.2	Розраховується як відношення вартості ЧОК до величини оборотних активів: характеризує ступінь мобільності використання оборотних активів
5	Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф.1(ряд.380)/ ф.1(ряд.420+ 480+620+630)	1	Визначається як відношення власного капіталу та залученого

Ділова активність підприємства - це його спроможність за визначеної структури балансу формувати грошові надходження у вигляді виручки.

Коефіцієнти оборотності (Коб) за окремими статтями балансу характеризують швидкість обігу складових капіталу та активів, визначаючи, скільки оборотів зробили протягом звітного відповідні ресурси. Коефіцієнт обраховується в кількості разів. Зростання даного коефіцієнта для всіх видів активів позитивне з точки зору використання фінансових ресурсів, тому що характеризує ситуацію, за якої зменшується величина активів по відношенню до виручки підприємства, що призводить до відповідного зменшення потреб у фінансуванні цих активів. Формула розрахунку коефіцієнту оборотності в узагальненому вигляді може бути представлена наступним чином:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10