Лизинговые операции коммерченских банков
компенсаційні та змішані платежі (розглянуто вище);
в залежності від застосовуваного методу нарахування лізингових
платежів розрізняють платежі з фіксованою загальною сумою- лізингова плата
тут включає амортизаційні відрахування від вартості обладання у лізингу,
плату за користування запозиченими коштами, суму комісійної винагороди
лізингодавцю та плату за надані ним додаткові послуги по угоді; платежі з
авансом- коли лізингоодержувач спочатку надає лізингодавцю аванс у момент
підписання угоди, а потім сплачує суму лізингових платежів за мінусом
авансу; мінімальні платежі- це сума всіх лізингових платежів за весь період
лізингу, плюс сума виплати після закінчення терміну дії угоди для викупу
майна у власність; невизначені платежі- розрахунок яких базується на
деякому встановленому в угоді відсотку, визначеному на підставі об’єму
реалізації продукції, виробленої на даному обладнанні, суми отриманого
прибутку від такої реалізаціїі т.ін.
За періодичністю виплат виділяють: періодичні платежі (щомісячні,
щоквартальні, щорічні); єдиномоментні платежі, що застосовуються одночасно
з періодичними внесками у випадку, коли в угоді передбачена виплата авансу.
З урахуванням фінансового стану та платіжних можливостей
лізингоодержувача в угоді можуть встановлюватися такі способи виплати
лізингових платежів: 1)рівними частками; 2)із зростаючими розмірами-
застосовується коли на початковому етапі лізингу іде освоєння обладнання та
нарощування темпів випуску продукції; 3)із спадаючими розмірами-
використовуються лізингоодержувачами із стабільним фінансовим положенням.
Платежі за лізинговою угодою складаються із суми амортвідрахувань,
плати за використані кредитні ресурси, комісійних виплат лізингодавцю,
платежів за додаткові послуги лізингодавця. При їх розрахунку необхідно
враховувати, що лізингодавець вносить до бюджету ПДВ.
Величина амортвідрахувань розраховується за формулою:
А=С х Н(а) х Т / 100, де С-балансова вартість обладнання; Н(а)- норма
амортизаційних відрахувань на повне відновлення; Т- період дії угоди.
Згідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”,
основні фонди підлягають розподілу на 3 групи: група 1-будівлі та споруди;
група 2- автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання; 3 група-
спеціальне технологічне обладнання. Норми амортизації встановлені такі:
група 1- 5%; група 2- 2%-25%; група 3- 3%-15%. Прискорена амортизація
допускається по 3-й групі, з 1 по 7 рік експлуатації відповідно: 15%, 30%,
20%, 15%, 10%, 5%, 5%[6].
Плата за використовувані кредитні ресурси визначається так:
П(к)=К х С(к) / 100, де К- величина залучених кредитних ресурсів,
С(к)- ставка за використання кредитних ресурсів.
Розмір комісійних виплат визначається за формулою:
П(ком)= К х С(ком) / 100, де С(ком)- ставка комісійної винагороди.
Розрахунок платежів за додаткові послуги лізингодавця проводиться за
формулою:
П(у)= Р(к) + Р(п) + Р(р) + Р(д), де
Р(к)- командировочні витрати працівників лізингодавця;
Р(п)-витрати на послуги (юрконсультації та ін.);
Р(р)- витрати на рекламу лізингодавця;
Р(д)-інші витрати на послуги лізингодавця.
Розрахунок ПДВ, що вноситься лізингодавцем до бюджету:
П(д)=В х 20 / 100, де В- виручка по лізинговій угоді.
В= П(к) + П(ком) + П(у)
Так, загальна сума лізингових платежів складе:
Л(п)= А + П(к) + П(ком) + П(у) + П(д).
Дія лізингової угоди може бути припиненою, якщо настала одна з подій,
вказаних в розділі “Експлуатація та повернення об’єкту лізингу” договору
лізингу. В цьому випадку у відповідності з угодою лізингоодержувач повинен
виплатити лізингодавцю суму закриття угоди.
В неї включаються: сума невиплачених лізингових платежів Л(н)=Л(п)-
Л(ф), де Л(ф)- фактично внесені лізингові внески;
залишкова вартість об’єкту лізингу на момент закінчення строку
лізингу: С(0)= С – А;
неустойка Н=С(с) х (С(к) / 100 + С(ком) / 100), де
С(с)=середньорічна вартість обладнання за період з моменту припинення дії
угоди до повної амортизації обладанання, С(с)=(t (С(н) + С(к)) / 2, де С(н)-
вартість обладанання на початок року, що іде після припинення лізингової
угоди, С(к)- на кінець року відповідно, t-період, що залишився до повної
амортизації обладнання. Таким чином сума закриття угоди З= Л(н) + С(0) +
Н.
Розглянемо приклад розрахунків лізингових платежів по угоді
банковського лізингу. Банком “Олбанк” та фірмою “Талбот” було укладено
угоду про здійснення операцій оперативного лізингу по передачі строком на 2
роки з правом наступного викупу 5-ти комп’ютерів, загальна вартість яких
складала 21580 грн. В угоді передбачено виплату авансу у розмірі 5 тис.
грн., всі інші лізингові платежі відбуваються щоквартально збільшуючимися
розмірами. Процент комісії по лізингу для першого року був встановлений в
розмірі 58% річних, для другого- 55%. Щорічна норма амортизації обладнання
дорівнює 25%.
Для проведення розрахунків лізингових платежів нам необхідно знати
середньорічну вартість об’єкту лізингу. Її знаходження подано у таблиці 1.
Таблиця 1.
Середньорічна вартість комп’ютерів у періоди дії лізингової угоди
[pic]
Розрахунок суми лізингових платежів по роках:
1-й рік:
Сума амортвідрахувань А(1)= 21580 х 10 / 100 = 5395 грн.
Розмір комісійних виплат банкові П(ком1)=18882,5 х 58 /100=10951,85грн.
Виручка В=10951,85грн.; ПДВ= 10951,85 х 0,2=2190,37грн.
Загальна сума лізингового платежу:
Л(п1)= 5395 + 10951,85 + 2190,37=18537,22грн.
2-й рік:
Сума амортвідрахувань А(2)= 21580 х 10 / 100 = 5395 грн.
Розмір комісійних виплат банкові П(ком2)=13487,5 х 55 /100=7418,12грн.
Виручка В=7418,12грн.; ПДВ= 7418,12 х 0,2=1483,62грн.
Загальна сума лізингового платежу:
Л(п2)= 5395 + 7418,12 + 1483,62=14296,74грн.
Загальна сума лізингових платежів за час дії лізингової угоди складе:
Л(п)= 18537,22 + 14296,74= 32833,96 грн.
Графік виплати лізингових внесків виглядатиме наступним чином:
|Дата |Сума, грн. |
| Аванс: 01.01.1997 року |5000 |
|Лізингові платежі: | |
|01.04.1997 року |700 |
|01.07.1997 року |1500 |
|01.10.1997 року |2750 |
|01.01.1998 року |3600 |
|01.04.1998 року |4850 |
|01.07.1998 року |5750 |
|01.10.1998 року |86383,96 |
|Разом: |32833,96 |
Залишкова вартість обладнання складе 21580 х 2 х 25 /100=10790 грн. При
бажанні після закінчення строку дії угоди лізингу, у відповідності із
договором, фірма може викупити за цю суму обладнання у свою власність.
Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку проведення лізингових
операцій комерційними банками в Україні.
Розглядаючи проблеми проведення лізингових операцій комерційними
банками України, треба виділити два їх аспекти: правовий та економічний.
Як уже відзначалось, прийняття у 1997 році закону “Про лізинг” було
значним проривом у формуванні правової бази проведення лізингових операцій.
Але разом з тим цей закон має ряд явних “білих плям” у цьому законі,
головними із яких є такі:
обмеження об’єктів лізингу, зокрема можливість передачі в лізинг лише
майна, що належить до основних фондів, що не відповідає світовій практиці
лізингу, згідно з якою об’єктами лізингу є і майнові комплекси підприємств,
і майнові права та інші нематервальні активи;
визначення у ст.4 закону лише двох видів (фінансовий та оперативний)
та трьох форм (пайовий, зворотний, міжнародний) лізингу є недостатнім з
огляду на вимоги практики;
“незадовільне розмежування понять фінансового та оперативного
лізингу. За кількісним критерієм, що подано як основний, договори лізингу
зі строком дії 69-90% від терміну повної амортизації об’єкта лізингу
підпадають під обидва визначення. Інший критерій- можливість викупу майна-
є якісним і тому мав би бути головним[7]”;
зі статті 18 “Амортизаційні відрахування” в процесі доопрацювання
закону було вилучено конкретний розмір максимально можливого коефіцієнта
прискорення амортизації (у сусідніх державах дозволяється прискорена
