Тестові завдання з курсу Фізіологія рослин
кислота, синтезуюьтся у всіх тканинах.
216. Які ознаки характерні для гіберелінів?
1) гальмують біосинтез хлорофілу, синтезуються в апікальних меристемах;
2) посилюють ріст карликових рослин, попередником їх є мевалонова
кислота;
3) затримують старіння листків, синтезуються в корені.
217. Які органи будуть формуватись при зменьшенні співвідношення
ауксини/цитокініни?
1) корені;
2) пагони.
218. Коли відбувається нагромадження в рослинних тканинах інгібіторів
росту?
1) після поміщення рослин в темряву;
2) при інтенсифікації ростових процесів;
3) перед вступом рослин у стан спокою.
219. Які ознаки характерні для глибокого спокою?
1) визначається комплексом несприятливих факторів зовнішнього середовища,
при сприятливих умовах рослина преходить до вегетації;
2) залежить від внутрішніх причин, використання методів штучного
виведення рослин із стану спокою ненфективне;
3) при створенні сприятливих умов рослина переходить до вегетації,
ефективне застосування методів штучного виведення рослин із стану
спокою.
220. Які причини визначають вимушений спокій у насіння?
1) недорозвинутий зародок і непроникність оболонки насіння для кисню;
2) наявність великої кількості інгібіторів росту при низькому вмісті
ростових фітогормонів;
3) механічна перешкода зі сторони покривів насіння росту зародка і
відсутність води.
221. В якому випадку насіння не здатне до проростання?
1) при наявності гіберелінів та відсутності цитокінінів і інгібіторів
росту;
2) при наявності гіберелінів та цитокінінів і відсутності інгібіторів;
3) при наявності інгібіторів і відсутності гіберелінів і цинокінінів.
222. Які процеси спостерігаються у спочиваючих бруньках?
1) обмін речовин припиняється, дихання відсутнє, ростові речовини
переважають над інгібіторами;
2) здійснюється процес диференціаціі, дихання інтенсивне, інгібітори
відсутні;
3) інтенсивність обміну речовин сильно знижена, відбувається
нагромадження попередників нуклеїнових кислот, інгібітори росту
домінують над стимуляторами.
223. Як змінюються властивості цитоплазми при входженні рослин у стан
спокою?
1) проникність збільшується, цитоплазма щільніше прилягає до клітинних
оболонок;
2) в’язкість збільшується, цитоплазма відособлюється від оболонки
клітини;
3) в’язкість зменьшується, проникність лишається незмінною, клітина
тургесцентна.
224. До яких способів виведення рослин чи їх частин зі стану спокою
відноситься скарифікація?
1) хімічних;
2) механічних;
3) температурних.
225. До яких способів виведення рослин із стану спокою відноситься
стратифікація?
1) механічних;
2) фізичних;
3) хімічних.
226. Які умови протягом зими сприяють більш швидкому проходженню стану
спокою?
1) більш високі температури і збільшення довжини світлового дня;
2) більш низькі температури і вкорочення довжини світлового дня;
3) більш високі температури і вкорочення довжини світлового дня.
227. Які явища спостерігаються при виході рослин із стану спокою?
1) дерепресія геному, збільшення вмісту стимуляторів росту, зниження
в’язкості цитоплазми;
2) зменьшення інтенсивності дихання, збільшення вмісту інгібіторів,
підвищення в’язкості цитоплазми;
3) зменьшення вмісту вмісту ростових речовин, репресія геному,
відособлення протопласта від стінки.
228. До якої групи рослин відносяться багаторічники агава і бамбук?
1) полікарпічні;
2) монокарпічні.
229. Які з виділених М.Чайлахяном етапи розвитку насінних рослин
здійснюються у полікарпічних видів багаторазово?
1) ембріональний;
2) молодості;
3) зрілості;
4) розмноження;
5) старості.
230. Які фактори зовнішнього середовища є основними при переході рослин до
цвітіння?
1) мінеральне живлення і вміст СО2;
2) концентрація О2 і умови водопостачання;
3) температура і тривалість світлової частини доби.
231. До якої з перелічених груп належить озима пшениця?
1) не вимагає для переходу до цвітіння дії понижених температур;
2) не зацвітає без дії низькими температурами протягом певного часу;
3) прискорює розвиток при дії низькими температурами.
232. В якій частині рослини швидкість розвитку змінюється під впливом
низьких температур?
1) корінь;
2) листки;
3) точки росту.
233. Які умови забезпечують успішне протікання яровизації?
1) достатня кількість вологи, значний запас вуглеводів;
2) нестача кисню, посуха;
3) нестача запасних вуглеводів, анаеробні умови.
234. Який орган рослини сприймає фотоперіодичний вплив?
1) стебло;
2) листки;
3) корені.
235. Листки топінамбура (рослина корткого дня) знаходились в умовах довгого
дня, а інша частина рослини – короткого дня. Чи зацвіте рослина?
1) так;
2) ні.
236. Хризантеми зацвітають в середніх широтах лише восени. До якої групи
вони належать?
1) довгоденні;
2) короткоденні;
3) нейтральні.
237. Що називається фотоперіодичною індукцією?
1) дія відповідною довжиною дня протягом певного часу, після якої
цвітіння стає можливим при-будь якому фотоперіоді;
2) дія відповідною довжиною дня протягом певного часу, після якої
цвітіння стає можливим лише при цьому фотоперіоді;
3) час від початку дії певним фотоперіодом до початку цвітіння рослин.
238. Які промені спектру найбільш активні при фотоперіодичній реакції?
1) синьо-фіолетові;
2) жовті;
3) червоні.
239. З яких компонентів складається гіпотетичний гормон цвітіння флориген?
1) з гібереліну і ауксину;
2) з антезину і гібереліну;
3) з ауксину і цитокініну.
240. В якому випадку обробка рослин гібереліном приведе до їх зацвітання?
1) довгоденні рослини знаходяться в умовах короткого дня;
2) короткоденні рослини знаходяться в умовах довгого дня;
3) нейтральні рослини знаходяться в умовах короткого дня.
241. Яка із фаз є критичною для короткоденних рослин?
1) утворення квітконосного стебла;
2) формування квітки;
3) утворення генеративної бруньки.
242. В якому випадку в рослинах не відбувається утворення антезину?
1) короткоденна рослина знаходиться в умовах довгого дня;
2) довгоденна рослина знаходиться в умовах короткого дня;
3) нейтральна рослина знаходиться в умовах довгого дня.
243. Які явища спостерігаються , якщо короткоденну ослину протягом ночі
піддати короткочасному освітленню?
1) фітохром буде знаходитись в формі Фr, почнеться синтез антезину;
2) Фgr перейде у Фr, рослина зацвіте;
3) Фr перейде у Фgr, рослина не зацвіте.
244. Відмітьте рухи рослин, які відносяться до настій:
1) закривання суцвіть кульбаби ввечері;
2) повертання суцвіть соняшника до сонця;
3) ріст кореня в напрямку дії сили тяжіння.
245. До якого типу рухів відноситься піднімання після полягання соломини
пшениці?
1) гідротропізм;
2) геотропізм;
3) хемотропізм.
246. У якого проростка буде спостерігатись згин колеоптиля в напрямку
освітлення?
1) проросток з видаленою верхівкою;
2) верхівка закрита світлонепроникним ковпачком;
3) проросток з верхівкою.
247. Чому горізонтальна орієнтація проростка квасолі приводить до згину
кореня вниз, а не вверх?
1) на нижній стороні кореня концентрація ауксину меньша ніж на верхній;
2) на нижній стороні кореня нагромаджуються ауксини, надмірні
концентрації яких пригничують ріст клітин;
3) на верхній стороні кореня концентрація ауксину меньша, ніж на нижній.
248. До якого типу належить рітмічний рух клітин тропічної рослини
десмодіума?
1) сейсмонастії;
2) ніктінастії;
3) автонастії.
249. Які настичні рухи відносяться до тургорних?
1) відкривання квітів тютюну вночі;
2) захлопування листка венериної мухоловки після попадання на нього
комахи;
3) рухи листків сором’язливої мімози при дотику до них.
250. Відмітьте особливості, характерні до тургорних рухів:
1) здійснюються рітмічно;
2) залежать від осмотичного тиску в клітинах;
3) залежать від вмісту фітогормонів.
251. Який тип таксису спостерігається в досліді, коли в краплині поживної
суміші бактерії перемістилися до країв?
1) хемотаксис;
2) аеротаксис;
3) фототаксис.
252. Настичні рухи характерні для органів:
1) з двобічною симетрією;
2) з радіальною симетрією;
3) з дорзивентральною будовою.
253. Тропізми характерні для органів:
1) з радіальною симетрією;
2) з дорзивентральною будовою;
3) з двобічною симетрією.
254. Велика крива ростумає вигляд:
1) логаріфмічної кривої;
2) S-подібної кривої;
3) одновершинної кривої.
255. Який спосіб регенерації лежить в основі відновлення частин рослин при
їх природному зношуванні?
1) фізіологічна регенерація;
2) травматична регенерація.
256. Поділ поляризованої меристематичної клітини на дві нерівні дочірні
називається:
1) відновлюючим;
2) диференціюючим.
257. Реалізація в клітині саме тих потенцій (диференціація, функціональна
активність), які відповідають оточуючим умовам, називається:
1) “ефектом маси”;
2) “груповим ефектом”;
3) “ефектом положення”.
СТІЙКІСТЬ РОСЛИН
258. Які речовини, що виконуютьзахисну хімічну дію на цитоплазму,
знаходяться в зимуючих органах рослин?
1) моноцукри і білки;
2) мінеральні солі і вода;
3) ліпіди і нуклеїнові кислоти.
259. Які ознаки характеризують холодостійкість?
1) здатність переносити низьки позитивні температури;
2) здатність переносити низьки від’ємні температури;
3) здатність переносити весь комплкс несприятливих умов перезимівлі.
260. Які причини загибелі теплолюбних рослин при низьких позитивних
температурах?
1) порушення в їх водному балансі;
2) зменьшення в’язкості цитоплазми;
3) зміна процесів обміну речовин.
261. Які причини загибелі рослин пр инизьких від’ємних температурах?
1) від’ємні температури викликають коагуляцію білків цитоплазми;
2) замерзаючий клітинний сік розширюється в об’ємі і розриває судини і
клітини рослин;
3) кристали льоду, що утворюються в міжклітиниках, викликають механічне
пошкодження цитоплазми.
262. Вкажіть ознаки, характерні для першої фази загартування рослин до дії
морозів:
1) залежить від змін фізіолого-біохімічних властивостей цитоплазми, її
зневоднення;
2) відбувається при від’ємній температурі, світло не потрібне;
3) відбувається на світлі і пов’язана з нагромадженням цукрів.
263. Яке значення цукрів, які нагромаджуються в ході загартування рослин до
дії морозів?
1) знижують температуру замерзання клітинного соку, попереджуючи
льодоутворення;
2) приводять до інтенсифікації дихання;
3) збільшують кількість вільної води в клітині.
264. Які фізіолого-біохімічні ознаки перешкоджають загартуванню рослин до
морозів?
1) закінчення росту;
2) вміст незначної кількості вільної води;
3) порушення відтоку поживних речовин з листків у корені.
265. Які умови зовнішнього середовища перешкоджають загартуванню рослин до
морозів?
1) суха сонячна осінь;
2) літня посуха;
3) активне азотне живлення на початку осені.
266. Яка фізіологічна причина загибелі рослин від вимокання?
1) втрата великої кількості води;
2) отруєння етиловим спиртом, якій нагромаджується при бродінні;
3) вичерпання запасів вуглеводів внаслідок інтенсивного дихання.
267. Який з названих факторів відіграє основну роль в географічному
поширенні виду?
1) мінімальна нічна температура;
2) середньорічна температура;
3) загальне число днів з від’ємною температурою.
268. Що білш небезпечно для рослин?
1) зимові морози;
2) весняні приморозки.
269. Який фізіологічний процес дає можливість рослині протистояти різким
коливанням температури?
1) дихання;
2) транспірація;
3) фотосинтез.
270. Які ознаки відрізняють галофітів від глікофітів?
1) низька інтенсивність транспірації;
2) висока продуктивність;
3) інтенсивний ріст.
271. Які причини шкідливого впливу солей на рослину?
1) порушується структура клітинних органоїдів і цитоплазми;
2) змінюється енергетичний обмін;
3) низький водний потенціал грунтового розчину утруднює поступання води в
рослину.
272. Які шляхи подолання низького водного потенціалу грунтового розчину
засолених місць кореневими системами галофітів?
1) нагромадження в клітинах великої кількості солей;
2) нагромадження в клітинах осмотично активних продуктів фотосинтезу;
3) неосмотичне поступання води в клітини.
273. Які збудники хвороб рослин називають факультативними паразитами?
1) ведуть в основному паразитичний спосіб життя, рідше сапрофітний;
2) є переважно сапрофітами, але можуть вражати живі ослабленні рослини;
3) не можуть їснувати без рослини-господаря.
274. Токсини, які віділяються некротрофами, і вбивають тканини рослини
називаються:
1) фітотоксинами;
2) вівотоксинами;
3) патотоксинами.
275. Здатність патогена вражати чи не вражати рослину називається:
1) патогенність;
2) вірулентність;
3) агресивність.
276. До конституційних механизмів захисту рослин належать:
1) нагромадження фітонцидів і фенолів, синтез фітоалексинів;
2) реакція надчутливості, посилення дихання;
3) особливості структури тканин, які створюють бар’єр для проникнення
інфекції, створення в тканинах нестачі речовин, життєво важливих для
паразита.
277. Низькомолекулярні антибіотичні речовини вищих рослин, які виникають у
відповідь на контакт з фітопатогенами, називаються:
1) фітонциди;
2) фітоалексини;
3) феноли.
278. Що таке газочутливість?
1) швидкість і ступінь прояву паталогічних поцесів під впливом газів;
2) здатність рослин зберігати життєдіяльність при дії шкідливих газів;
3) нездатністьрослин функціонувати при дії газів.
279. По зменшенню токсичної дії на рослини гази можна розмістити у ряд:
1) F2>Cl2>SO2>NO>CO>CO2;
2) H2S>HCN>NH3>SO2>Cl2;
3) CO2>CO>NO>SO2>Cl2>F2.
280. Яка група рослин при сильному зневодненні не гине, а входить в стан
анабіозу?
1) пойкілогідричні види;
2) гомойогідричні види;
3) гідратофіти.
281. Який спосіб захисту від нестачи вологи використовують ефемери?
1) попередження надлишкової втрати води;
2) перенесення висихання;
3) уникнення періоду посухи.
282. На які екологічні групи поділяються гомойогідричні рослини?
1) гідрофіти, мезофіти, ксерофіти;
2) сукуленти, несукулентні види, ефемери;
3) гідратофіти, наземні рослини.
283. Яка група галофітів не нагромаджує солей всередині тканин, а виводить
їх з клітин за допомогою секреторних залоз?
1) евгалофіти;
2) криногалофіти;
3) глікогалофіти.
284. Вкажіть галофіти, у яких цитоплазма клітин кореня малопроникна для
солей:
1) солерос, сведа;
2) кермек, тамарикс;
3) полин, кохія.
