Біохімія трансгенної картоплі в умовах України

передбачити можливість випадкового дотику до зазначених установок.

Обов’язково перевірити функціонування попереджуючої сигналізації.

Відсутність можливості безпосереднього контакту з частинами установок та

механізмів, що знаходяться під струмом, досягається використанням

спеціального огороджування, розміщенням токопровідної мережі на недосяжній

для працюючих висоті та використанням блокуючих пристроїв. До ізолюючих

пристроїв належать ізолюючі штанги, ізолюючі лещата, діелектричні рукавиці

та боти, гумові килимки, інструментарій із діелектричними ручками.

6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Екологія – це наука про взаємодію тварин, рослин та мікроорганізмів

між собою і біотичним середовищем, про зв’язки в надорганізмових системах –

екосистемах, про структуру та функціонування екосистем (Ениоло В., 1998).

Організація раціонального використання природніх ресурсів, надійного

захисту навколишнього середовища, забезпечення вірних взаємовідносин

людської спільноти та біосфери, що грунтується на науковій основі-одна з

нагальних соціально-політичних проблем. Саме через це охорона природи –

комплексне і довгострокове завдання, яке має безпосереднє відношенння до

виробничих сил, науки, культури, та інших аспектів діяльності людини. З

появою людини на планеті, велику роль у глобальній екосистемі стали

відігравати взаємовідносини “суспільство-природа”. Особливо швидко

посилюється вплив суспільства на природу в зв’язку з розвитком машинного

виробництва. Завдяки цьому масштаби впливу суспільства на природу

поширювались так швидко, що людство перетворилось у потужну геологічну

силу, яка здійснює вплив на багато природних процесів. Необхідно

відзначити, що проблеми навколишнього середовища не слід зводити тільки до

негативного впливу людини на природу. Щорічно світова промисловість скидає

в річки понад 160 м3 шкідливих стоків, щорічно в грунти вноситься 500

млн.т. мінеральних добрив і близько 4 млн.т. пестицидів, більша частина

яких осідає в грунтах та виноситься поверхневими водами в річки, озера,

моря та океани, в дуже значних кількостях накопичуюються в водосховищах для

питної води для великих промислових міст.

Найбільш розповсюджений тип грунтів в УНВК – чорнозем типовий,

малогумусний. В господарстві вирощуються такі культури: яра і озима

пшениця, ячмінь, гречка, цукровий буряк, картопля. Для нормального росту і

розвитку культурних рослин щільність грунту повинна становити 1,1-1,3

г/см3. При зростанні або зменшенні об’ємної маси грунту на 0,1-0,2 г/см3

порівняно з нормальною, врожай значно знижується. Ущільнений грунт погано

вбирає і фільтрує вологу, що при зливах призводить до стоку та ерозії. На

ущільнення грунту впливає також кількість прооджень сільгоспмашин та

агрегатів. При підвищенні щільності грунту знижується загальна аерація,

збільшується обсяг недоступної для рослин вологи, знижується її рухомість.

У сучасному землеробстві хімізація сприяє максимальному використанню як

природних факторів продуктивності рослин (грунтової родючості), так і

агротехнічних (сівозміни, обробіток грунту, удобрення, боротьба з

шкідниками тощо). До основних засобів хімізації при вирощуванні картоплі

належать мінеральні добрива і пестициди. Несприятливий вплив добрив на

навколишнє середовище може бути різним, але в основному внаслідок таких

причин:

1. Надходження поживних елементів добрив з грунту у підгрунтові води

з поверхневих вод може призвести до посиленого росту водоростей і

утворення планктону.

2. Неправильне використання мінеральних добрив може погіршити

кругообіг і баланс поживних речовин, агрохімічні властивості

родючості грунту. Застосування азотних добрив при вирощуванні

сільськогосподарських культур підвищує кислотність грунту.

3. Порушення живлення рослин мінеральними речовинами (мікро- і

макроелементами) призводить до різних захворювань рослин, погіршує

санітарний стан посівів.

4. Порушення технології застосування добрив, недосконалість якісних

показників мінеральних добрив можуть зменшувати продуктивність

сільськогосподарських культур і якість продукції, та призводити до

накопичення в ній нітратів.

Однією з умов успішної рекультивації земель є вірне визначення

товщини шару грунту, який потрібно знімати. Рекомендується знімати найбільш

родючу частину грунтового покриву товщиною 45-50 см. Великим споживачем

води є сільське господарство. 31 га посівів кукурудзи за вегетаційний сезон

витрачают близько 3 тис.т., пшениці – 1,5; капусти – 3. У тваринництві при

виробництві 1 т. м’яса витрачається 20 тис.м3 води. На підприємствах

переробки сільськогосподарської продукції на виробництво 1 т. цукру

потрібно 100 л. води. Значна кількість води витрачається при підтриманні

санітарно-гігієнічних умов на теплиці для очищення приміщень та їх

дезинфекції, підготування субстратів, миття посуду, тари, апаратури тощо.

Внаслідок росту населення і розвитку продуктивних сил забезпечення людства

водою стало екологічною проблемою. Скинуті у природні водоймища стічні води

згубно діють на живі організми та значно погіршують гідрохімічний режим.

Такі води необхідно очищати механічними, хімічними, фізико-хімічними та

біологічними методами.

У зоні тваринницьких комплексів основними проблемами, які мають

екологічне значення, є евтрофікація водоймищ, можливе накопичення

патогенних мікроорганізмів, забруднення атмосферного повітря сірководнем,

аміаком, молекулярним азотом та іншими сполуками. На атмосферу суттєво

впливає використання і зберігання гною. При зберіганні його в ємкостях у

великих кількостях випаровується в повітря аміак та його похідні.

Тваринницькі комплекси забруднюють поверхневі водоймища, підземні води й

грунт. При цьому в природних водоймищах гнойова рідина викликає масове

отруєння водних організмів. Таким чином, існує необхідність розробки шляхів

утилізації та раціонального використання відходів тваринництва. Гній

зберігають у польових буртах і гноєсховищах. Сховища розміщують на відстані

3-50 м від тваринницьких приміщень і не менше, як за 200 м від помешкань.

Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові і побутові

процеси. Атмосфера має здатність до самоочищення, але в багатьох випадках

ця потенційна можливість вже вичерпалась. Очищення повітря від пилу дає

лише частковий ефект. Необхідні кардинальні заходи, на кшталт переходу до

екологічно чистих видів енергії.

Для захисту навколишнього середовища в Україні прийнята низка

законів:

1. “Закон України про охорону навколишнього середовища” (15.06.1991

р.);

2. “Закон України про охорону атмосферного повітря” (Київ, 1992 р.);

3. “Земельний кодекс України” (03.03.1993 р.);

4. “Водний кодекс України” (06.06.1991 р.).

Порушення цих законів може тягти за собою карну відповідальність.

На озброєнні сільського господарства є методи і засоби, які можуть

успішно застосовуватись і застосовуються на практиці охорони природи.

В УНВК немає единої програми з охорони природи і тому постійне

розширення виробничих потужностей обумовлює збільшення забрудненості

відкритих водоймищ і грунтових вод, оскільки при будівництві тваринницьких

об’єктів порушуються природоохоронні нормативи.

На землях УНВК мають місце прояви несприятливих природних та

антропогенних процесів, які негативно впливають на стан грунтового покриву

і стан сільськогосподарського виробництва в цілому. В ряді місць загальні

кордони ріллі не зпівпадають з характером рельєфу території та ступінню

еродованості грунтового покриву. Значна роздрібненість рельєфу, надмірна

розораність, вирощування просапних культур на еродованих землях, а також

значні відхилення від рекомендованої при попередньому землекористуванні

системи природоохоронних заходів, сприяють розвитку водної ерозії.

В УНВК тваринницька галузь представлена ВРХ та молодняком ВРХ. Як вже

зазначалося, продуктивність пасовищ є достатньою, але випасання тварин на

сіножатях треба розпочинати після заготівлі сіна, а також обмежувати

випасання в період посухи.

Лісосмуги представлені листяними породами. Конструкція лісосмуг -

щільна. Вони знаходяться у задовільному стані. Територія господарства має

насадження вздовж доріг та на вулицях робітничого селеща. На господарчому

дворі, території промбази, дитячого садка та біля правління є газони та

квітники.

Влітку добові витрати на 30% більші, ніж взимку. Джерелами стічної

води є МТФ, житлові будинки, промислова база господарства. Від водоймищ ці

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9