Біохімія трансгенної картоплі в умовах України
картоплі містять спеціалізовані ферментні системи, які модифікують інтактні
молекули глікоалкалоїдів з утворенням численних проміжних сполук,
фізіологічна роль яких вичерпно не з’ясована (b-соланін, b-чаконін, g-
соланін, g-чаконін тощо)[ ]. Таким чином, дослідження статичних і
динамічних кількісних та якісних параметрів глікоалкалоїдів рослин картоплі
різних сортів в процесах вирощування в умовах конкретних кліматичних зон,
зберігання та переробки, а також під впливом фітопатогенів, мають певні
перспективи за умов використання з метою аналізу цих сполук нових
високоінформативних фізико-хімічних методів досліджень [ ]. В
Сумському ДАУ та Інституті прикладної фізики НАНУ (м.Суми) в 1994-2000 рр.
в межах проекту «М’якоіонізаційна мас-спектрометрія в агробіології» провели
цикл досліджень глiкоалкалоїдів рослин картоплi за допомогою новiтнього
фiзико-хiмiчного методу аналізу полярних, термолабільних, нелетючих
органiчних сполук – плазмено-десорбційної часопрольотної плазмено-
десорбцiйної мас-спектрометрiї з iонiзацiєю уламками подiлу 252Cf (МС-
ПДМС)[ ].
Алкалоїди являють собой велику групу рослинних речовин різного
хімічного складу, яким притаманна специфічна дія на організм ссавців та
людини. Алкалоїди є азотовміськими гетероциклічними сполуками, що містять в
своєму складі атом азоту. Загальною властивостю даної групи речовин є їх
надзвичайно сильна фізиологічна дія на організм тварин та людей. Більшість
алкалоїдів діють на нервову систему: в невеликих дозах здійснюють
збуджуючий вплив, в великих - пригнічують, а в ще більших є сильнодіючими
отрутами [ ]. Фізіологічне значення алкалоїдів в життєдіяльності самих
рослин досі не з`ясовано. До цього часу не вдалося ще з великою
достовірностю показати місце алкалоїдів в життєво важливих процесах обміну
речовин, з іншого боку немає неспростовних доказів того, що алкалоїдоносні
види рослин можуть існувати без алкалоїдів [ ].
В ряді робіт відзначається вплив алкалоїдів на обмін речовин у рослин,
виникнення квітів, формування органел та органів рослин, ріст клітин, поділ
ядер і т.д. Було доведено, що алкалоїди в клітинах рослин якимось чином
ізольовані від внутрішнього середовища клітини. Так, розчини нікотину,
нанесені на рослинні тканини табаку, чинять всебічну негативну
фітотоксичну дію навіть при концентрації, рівній їх концентрації в
тканинах. Доведено, що високий вміст алкалоїдів часто пов`язаний зі
зниженням сили росту рослин. Інакше кажучи, у рослин в період вегетації та
спокою існує тісний взаємозв`язок: «білковий азот - алкалоїди». Цими
причинами, на думку Горяєва, пояснюється зміна складу алкалоїдів, а в
деяких випадках і їх повна відсутність в тканинах алкалоїдних рослин
(Solsola richteri. Girgensonia Oppositiflora. Anabasis turkestanika) [
].
1.1. 1. Глікоалкалоїди рослин картоплі та їх будова.
Глікоалкалоїди, які містяться в бульбах картоплі, раніше називали
загальним терміном «соланін». В наш час встановлено, що так званий
«соланін» являє собою суміш якнайменше 6 різних глікозідних сполук: ?-, ?-
, ?-соланіна та ?-, ?-, ?-чаконіна. Ці сполуки мають один і той же аглікон
(«корове ядро») – соланідин і відрізняються між собою складом глікозидного
ланцюжка (Рис.1). Трисахаріди - ?-соланін і ?-чаконін є основними формами і
складають в тканинах картоплі біля 95% усієї суми глікоалкалоїдів групи
соланіна [ ]. Крім ?-, ?-, ?-соланіна та ?-, ?-, ?-чаконіна, відомі
інші глікоалкалоїди пасльонових: солакаулін, соласолін, соламаргін,
демісін, томатін, лептін, лептінін-1, лептінін-2 та інші. Всі
гликоалкалоїди складаються з двох основних складових, виникаючих при
кислотному гідролізі цих речовин – аглікона, який і є власне «алкалоїдом»,
і декількох моносахарів, які знаходяться в молекулі глікоалкалоїда в
вигляді глікозідного ланцюга, зв`язаного з агліконом [ ].
Глікоалкалоїди культурної та дікої картоплі (Solanum) можна систематизувати
в окремі групи. До групи соланідіна відносяться: ?-, ?-, ?-соланін та ?-, ?-
, ?-чаконін, солакаулін і глікоалкалоїд, виділений з групи Akaulia. Іншу
групу алкалоїдів складають сполуки, агліконом яких є соласодін. Сюди
входять соласонін і соламаргін. Соласонін і соламаргін є основними
алкалоїдами Solanum nigrum, Solanum laciniatum більшості інших видів
Solanum
[ ].
Соласодамін знайдений в листках Solanum auriculatum і Solanum
magrinatum. В групу, яка містить в якості аглікона демісідін, входить
демісин, знайдений у Solanum demissum і глікоалкалоїд, виділений із Solanum
polyadenium. Лептіни – глікоалкалоїди,
Рис.1. Хімічна структура агліконів, знайдених в рослинах картоплі [
].
знайдені Куном і Левом, виявлені у Solanum chacoense. Групи Eutuberosa,
Andigena, і Commersonia містять тільки - соланін, ці види містять також
чаконін. Ці два глікоалкалоїди зустрічаються завжди разом, що доведено
хроматографічними дослідженнями. Демісин присутній в рослинах групи Demissa
і Acaulia, за виключенням Solanum acaulia, в складі якого знайдено
солакаулін. Демісин знайдений також у Solanum jamesii. У форм, які не дають
бульб, крім (-соланіна, який і тут частіше всього зустрічається, найбільшу
групу складають форми, які містять томатін. І тільки єдина форма Solanum
poliadenium, яка створює бульби, містить томатін. Інші алкалоїди
зустрічаються тільки в деяких форм, нприклад, соласодамін – у Solanum
sodomaneum i Slanum aviculare.
Всі алкалоїди картоплі належать до стероїдної групи похідних
циклопентанопергідрофенантрена і складаються з алкалоїда (аглікона) та
цукру, зв’язаного з ним глікозідним зв’язком. Аглікон має стероїдну будову,
містить атоми азоту, який утворює третинну або вторинну аміногрупу.
Прикладом першого типу являється соланідін, другого-томатідін і соласодін.
Глікозідна частина являє собою моно-, ді-, три-, і тетрасахаріди; до їх
складу може входити глюкоза (Glu), галактоза (Gal), рамноза (Rha) і ксілоза
(Xyl). Наприклад, (-соланін складається з аглікона-соланідіна і
трисахаріда, який при гідролізі кислотою розпадається на галактозу, глюкозу
і рамнозу. Соланін має розгалужений сахарний ланцюжок: безпосередньо з
агліконом зв`язана галактоза, а глюкоза і рамноза складають бокові ланцюги.
Подібну будову мають глікозідні частини глікоалкалоїдів демісіну, томатіну,
(-чаконіну, соласодіну і соламаргіну [ ].
Під впливом гідролізу глікоалкалоїди розпадаються на цукор і аглікон,
фізичні і хімічні властивості якого і вказують на велику схожість його зі
стероїдами. Стероїди утворюють різноманітну групу важливих природних
речовин. Сюди відносяться стеріни, жовчні кислоти, гормони розмноження,
вітаміни групи Д, глікозиди, різні алкалоїди і інші речовини. Базовою
структурою усіх стероїдів є стеран (циклопентанопергідрофенантрен).
До класу стероїдів належать також фітостерини: сіто-, стігма-, і
кампестерін, холестерін, ергостерін, жовчні кислоти.
Сполуки стероїдів з сахаром належать до групи глікозідів. В цю групу,
крім глікоалкалоідів, входять «сердечні глікозіди», які містяться в деяких
рослинах із родини Strophanthus і Digitalis. Стероїдні саконіни також
являють собою глікозіди агліконів, котрі э похідними
циклопентанопергідрофенантрена. Сапоніни не містять в своєму складі атом
азоту [ ].
Одним з доказів схожості аглікона глікоалкалоідів зі стероїдами є те,
що їх можливо перетворити в метилциклофенантрен. Ця сполука синтезується
тим же шляхом із стероїдів. При третьому атомі вуглецю аглікона знаходиться
група, яка може сполучатися глікозідно з моносахаридами. Остаточно
стероїдну будову аглікона вдалося довести, коли похідне аглікона отримали з
відомих стероїдів і, навпаки, похідні стероїдів- із аглікона
глікоалкалоїдів; наприклад, із безазотної речовини криптогеніна -
соласодін, із соласодіна - стероїдний сапогенін - діосгенін. Веліка
схожість з сапонінами виявляється і в будові сахарної частини
глікоалкалоідів. Загальною властивістю сапонинів і глікоалкалоідів
являється їх гемолітична дія [ ].
Таким чином, основними глікоалкалоїдами культурної картоплі є (-
соланін та (-чаконін. Всі глікоалкалоїди різних видів картоплі складаються
з двох основних частин: аглікона (алкалоїда), який має стероїдну будову, і
молекули сахару, в склад якої входять моно-, ді-, три-, або тетрасахариди.
1.1.2. Глікоалкалоїди як токсичні сполуки
Глікоалкалоїди соланін та чаконін в невеликій кількості розглядається
як цілком можливі компоненти бульб картоплі, при надмірній кількості вони
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9