Реферат: Внешнее окружение фирмы
Складність зовнішнього оточення – кількість факторів, на що організація зобов'язана реагувати, а також рівень вариативности кожного фактору.
Різні організації здійснюють свою діяльність у різних оточеннях. Так, одні організації мають весь набір факторів зовнішнього оточення, а інші тільки певну частину їх. Наприклад підприємство, що випускає продукцію за державним замовленням і що використовує всього декілька вхідних матеріалів, працює у крупному місті з надлишком необхідної робітничої чинності, застосовує нову технологію, має нескладне зовнішнє оточення. У іншого підприємства, що випускає продукцію широкого споживання, ринки збуту конкурентні. На підприємство діє весь набір державних постанов і профспілкових договорів. Для випуску продукції вико-ристовується декілька швидкозмінних технологій. Ці підприємства мають дуже складне зовнішнє оточення.
За показниками різноманітності (вариативности) факторів в більш складних умовах буде знаходиться організація, що використає численні і різні технології, що зазнають більш швидкий розвиток, ніж організація, якої все це не стосується.
Рухливість оточення – це швидкість, з якої відбуваються зміни в оточенні організації. Оточення організацій змінюється зі зростаючою швидкістю. Хоч ця тенденція і є загальної, є організації, навколо яких зовнішнє оточення особливо рухоме. Наприклад, швидкість зміни технології і параметрів конкурентної боротьби в електронній, хімічній і фармацевтичній промисловості вище, ніж в машинобудуванні, вироб-ництві запасних частин до автомобілів і кондитерської промисловості. Крім того, рухливість зовнішнього оточення може бути вище для одніх підрозділів органі-зації і нижче для інших. Наприклад в багатьох фірмах відділ досліджень і розробок стикається з високою рухливістю оточення, бо він відслідковує всі технологічні нововведення, а виробничий відділ працює у відносно поволі змінному оточенні.
Рухливість оточення створює нестабільність умов діяльності організації. Нестабільність визначається трьома характеристиками:
- ступенем звичності;
- темпами (швидкістю) змін
- передбачуваністю майбутнього.
Звичність подій характеризує умови рухливості факторів зовнішнього оточення. Вони можуть бути звичними для організації, змінюватися у межах нагромадженого організацією досвіду, несподіваними, але що є аналоги в минулій діяльності організації, несподівані і цілком нові для діяльності організації.
Темпи змін характеризують можливості організації виробляти реакцію на прояв впливу факторів зовнішнього оточення. Темпи змін прийняте вимірювати трьома оцінками:
- повільніше, ніж реакція організації;
- порівняно з реакцією організації;
- швидше, ніж реакція організації.
Передбачуваність майбутнього визначає характер зміни факторів зовнішнього оточення по відношенню до організації.
Невизначеність зовнішнього оточення – відносна кількість інформації про оточення і певність в її точності. Якщо інформації мало або є сумніви у її точності, оточення стає більш невизначеним, ніж у ситуації, коли є адекватна інформація і є підстави вважати її високонадійной. Оскільки бізнес все більш стає глобальним заняттям, вимагається все більше і більше інформації, але певність в її точності знижується. Залежність від думок іноземних експертів або аналі- тичних матеріалів, викладених іноземною мовою, поси-лює невизначенність. Чим невизначеніше зовнішнє ото-чення, тим складніше приймати ефективні рішення.
Невизначеність зовнішнього оточення характери-зується сильними і слабкими сигналами
Сильни сигнали є очевидна і конкретна інформа-ція, виявлена в ході спостереження за факторами зов-нішнього оточення, на підставі якої організація спроможна дати оцінку вагомості цих факторів і прийня-ти відповідні заходи.
Слабкі сигнали зумовлені малим обсягом інформації, що характеризує появу ранніх і неточних (є сумніви в точності інформації) ознак зміни певних фак-торів зовнішнього оточення. Наприклад, країни ко-лишньої соціалістичної співдружності і ближнього Сходу є осередком серйозних політичних конфліктів, але не можна з певністю спрогнозувати, де і коли вони виник-нуть і яку приймуть конкретну форму. При цьому необ-хідно пам'ятати, що такі слабкі сигнали дуже швидко стають сильними настільки, що організація може виявитися не спроможною на них реагувати, і її інтереси будуть поставлені під удар.
Таблиця 2.1. Стислі характеристики зовнішнього середовища
| 1. Взаємопов’язаність факторів: чинність, з якої зміна одного фактору впливає на інші фактори. |
| 2. Складність: число і різноманітність факторів, значущим чином впливаючих на організацію. |
| 3. Рухливість: відносна швидкість зміни оточення. |
| 4. Невизначеність: відносна кількість інформації про оточення і певність в її точності. |
II Зовнішні фактори прямої дії і їхній вплив на організацію
При розгляді впливу зовнішнього середовища на організацію важливо розуміти, що характеристики оточення відмінні, але в той же час зв'язані з її факторами. Характеристики взаємопов”язаності, склад-ності, рухливості і невизначеності описують фактори як прямого, так і побічного впливу.
Оточення прямого впливу складається з елементів, що безпосередно впливають на операції організації і зазнають на собі їх прямий вплив.
2.1. Постачальники.
З точки зору системного підходу, організація – це механізм перетворення входів в виходи. Яскравим прикладом прямого впливу на вхід організації є постачальники вхідних ресурсів. Враховуючи різноманіт-ність ресурсів, що споживаються організацією, у неї існує ціла мережа постачальників. Очевидно, що загальні характеристики виявляються по-різному і зале-жать від конкретного постачальника і ресурсу, що поставляється.
Постачальники матеріальних ресурсів (постачання сировиною, матеріалами, запчастинами, готовими виробами, машинами і обладнанням, оргтехнікою, канцтоварами і т. П.).
Якщо фірма має обмежене число постачальників, розташованих в тому же регіоні, то середовище є для неї простим, малорухомим і передбачуваним. Деякі фірми залежать від безперервного потоку комплектуючих, що постачаються значною кількістю постачальників. Наприклад автозбірний завод. Малоймовірно, щоб всі постачальники знаходилися в одному регіоні.
В цьому випадку дуже складне зовнішнє середовище стає рухомим. Для надійності своєї роботи фірмі необхідно створювати запаси ресурсів. Однак будь-які запаси зв'язують гроші, що можна було б використати на інші потреби. В даному випадку маємо приклад взаємопов”язвного, складного, рухомого і не дуже певного зовнішнього середовища організації.
Фінанси. Організації мають різних потенційних постачальників фінансових коштів. До них можуть нале-жити
· Банки (надання фінансових послуг);
· Інвестиційні і трастові компанії (вкладання грошей під проценти, застава і ін.);
· Акціонери (покупка акцій);
· Поодинокі особи (акцептні векселі або облігації організації).
Для крупних організацій мають місце всі контрагенти. Для них оточення більш сприятливе у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу. Ці організації постійно мають ускладнення з притягненням позикових фінансових коштів. Зовнішнє оточення у них складне.
Постачальники комунальних послуг (тепло -, водо - і енергопостачання, вивіз сміття і т. і.). Всі організації певного регіону, міста, селища ведуть справи практично з одним постачальником – монополістом. Він визначає умови надання послуг, з якими організації - одержувачі вимушені миритися. В даному випадку маємо приклад взаємозалежності зовнішніх змінних.
Інші постачальники. Окрім означених постачальників, на оточення організації мають вплив інші підприємства. До них можна віднести наступні:
- Спеціалізовані фірми і установи (надання професійних послуг, таких як юридичні, бухгалтерські, аудиторські і т. і.);
- Агентства по вивченню ринку (надання інформації про ринок);
- Транспортні агентства (доставка товару);
- Страхові компанії (майнове страхування, страхування робітників);
- Засоби зв'язку і передачі інформації (розміщення реклами і іншої інформації).
Необхідно пам'ятати, що кожний постачальник пред-ставляє собою в ринковій економічній системі органі-зацію, на яку також вплине зовнішнє оточення. Прояв характеристик цього оточення в свою чергу впливає на організацію – споживача ресурсів.
2.2. Конкуренція як фактор прямого впливу.
Конкуренти – це зовнішній фактор, вплив якого неможливо заперечувати. Керівництво кожного підприєм-ства повинно розуміти, що якщо не задовольняти потреби споживачів так же ефективно, як це роблять конкуренти, то підприємству довго непротриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачи, а саме конкуренти визначають, якого роду результати діяль-ності можна продати і яку ціну можна запросити.
Монополізм веде до технологічного застою, ігнору-ванню інтересів споживачів, а конкуренція є двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керівники вимушені реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї організації в більш новаторську і ефективну в межах своєї діяльності.
