Реферат: Розміщення продуктивних сил

Тепер у світі спостерігається бум у попиті на титан. Виробництво аерокосмічних комплексів дедалі більше переходить на виготовлення де­талей з титану. Розвинуті країни намагаються зосередити кінцеву продук­цію титанового виробництва на внутрішніх ринках.

Уряд України в 1994 р. затвердив Державну програму «Титан Украї­ни». мета якої — створити якомога повніший цикл виробництва цього важливого металу.

За запасами титанової сировини Україна займає помітне місце у світі. Титано-цирконієві руди є в Житомирській, Київській. Дніпропетров­ській, Черкаській і Донецькій областях. В основному вони знаходяться в межах Українського кристалічного щита. Основним промисловим міне­ралом титанових руд є ільменіт. Спорідненість технологічних процесів зу­мовили об'єднання виробництва титану і магнію в одну галузь. Вироб­ництво титану і одночасно магнію і германію здійснюється на Запорізь­кому титаномагнієвому комбінаті. Сировинною базою є велике родовище ільменітів біля селища Іршанськ Володарсько-волинського району Житомирської області, де діє Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат, що виробляє титанові (ільменітові) концентрати.

Малишівське родовище титано-цирконієвих пісків (Дніпропетровсь­ка область) розробляє Верхньодніпровський державний гірничо-мета­лургійний комбінат. Його продукція — цирконієві, титанові (рутилові та ільменітові концентрати, знезалізнений цирконій тощо). Цей комбінат є сировинною базою для багатьох дуже важливих виробництв. У складі комбінату рудник, збагачувальна фабрика, 3 металургійні цехи та цех гірничо-технологічного транспорту. На комбінаті зайнято понад б тис. працівників. Тут виробляються десятки видів унікальної продукції, здій­снюється переробка відходів дорогоцінних металів.

З продукцією Верхньодніпровського комбінату протягом кількох де­сятиріч було пов'язано вирішення завдань науково-технічного прогресу, розвиток хімічної, електронної, машинобудівної промисловості. Однак зв'язок вітчизняного ринку з продукцією комбінату був недостатнім, що зумовлювалося підпорядкуванням підприємств кольорової металургії ко­лишнім союзним органам. Продукція комбінату йшла на потреби обо­ронного комплексу, підприємств-споживачів, що знаходилися в Росії.

Тепер Верхньодніпровський комбінат постачає концентрати в Амери­ку, Японію. Єгипет, Сирію, Об'єднані Арабські Емірати, Німеччину, Італію, Туреччину, Угорщину — всього у 25 країн світу.

Для нашої держави дуже важливо створити власний замкнутий цикл виробництва титану.

На базі солей Сиваша функціонує підприємство виробництва магнію в Криму (Армянсько-Красноперекопський промисловий вузол). Магній виробляють також із калійних солей Калусько-Галицького родовища в Передкарпатті. Застосовується магній у металургії для виробництва маг­нієвих сплавів.

Важливе народногосподарське значення має алюміній. Це — метал універсальний. Він застосовується у машинобудуванні, хімічній промис­ловості. будівництві, виробництві побутових товарів. Добувають його з алюмінієвих руд — бокситів, алунітів, нефелінів тощо. В Україні вони представлені покладами бокситів (Смілянське — в Черкаській області і Високопільське — в Дніпропетровській), нефелінових сієнітів (в Приазов'ї). алунітів (Беганське і Берегівське родовища в Закарпатській об­ласті).

Світовий ринок алюмінію переживає період перевиробництва. Розви­ток алюмінієвої промисловості в Україні ускладнюється відсутністю кош­тів для інвестицій. Для здійснення Державної програми виробництва алюмінію потрібно близько 3 млрд доларів. Алюмінієві магнати світу роз­глядають Україну як великий і неосвоєний ринок алюмінію і виробів з нього. Зважаючи на те. що потреби в алюмінії нашої держави будуть збільшуватися, а сировинні ресурси досить великі, дуже важливо мати власну потужну алюмінієву промисловість.

Запаси ртутних руд в Україні зосереджені в основному в межах До­нецького кряжу. Розробляється Микитівське родовище ртуті (Горлівка Донецької області). Основний мінерал цих руд — кіновар (містить понад 80% ртуті). Родовище відоме з 1879 р. Переробляє ртутні руди Микитів-ський ртутний комбінат, у складі якого — рудник і металургійне вироб­ництво. Окремі прояви ртутних руд відомі у Закарпатті і Криму. Ртуть ви­користовується в електротехніці, вимірювальних приладах тощо.

В Україні добувають н і келе-кобальтові і залізонікелеві руди (на По­бужжі і в Придніпров'ї), які генетичне пов'язані з корою вивітрювання Українського кристалічного щита. Вміст нікелю в рудах невисокий — 0,4—1,5%. Промисловими вважаються руди, у яких міститься понад 1 % нікелю. Побузьке родовище окислених залізонікелевих руд стало сиро­винною базою для Побузького нікелевого заводу (смт Побузьке Голо-ванівського району Кіровоградської області). Основна його продукція — феронікель. Нікель має широке застосування у виробництві сплавів, якісних сталей, машинобудуванні, військовій техніці тощо.

Поліметалічні руди. до складу яких входять свинець і цинк, розвідані в межах Донецького кряжу, в Закарпатті (Берегівське і Беганське родо­вища). прояви їх виявлені у Передкарпатті. Цинк виплавляють в Костян­тинівні Донецької області.

Україна має значні запаси уранових руд. Основний промисловий мінерал руди — ураніт (вміст ізотопів урану до 38%). Добувають уран в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Діє гірничо-збагачуваль­ний комбінат (Жовті Води Дніпропетровської області), що забезпечує первинну обробку уранової руди. Уранові руди — стратегічна сировина, необхідна для функціонування атомної енергетики.

Характерною рисою кольорової металургії України є те, що в її струк­турі важливе місце займають рідкісні метали. Ця умовна назва пов'язана з їх порівняно невеликим обсягом виробництва через високий ступінь розсіяності, незначну кількість у природі і складність технологічних методів їх одержання в заводських умовах. До цих металів належать титан. цирконій, уран тощо. В Україні набула певного розвитку промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів як галузь кольорової металургії. Рідкісні, у тому числі і рідкісноземельні метали, одержують як супутні елементи під час екстракції основних металів з мінеральної си­ровини на спеціалізованих підприємствах кольорової металургії.

До кольорової металургії належать і заводи вторинних металів, у Хар­кові, Києві. Одесі, Донецьку; електродів — у Запоріжжі; твердих спла­вів — у Торезі (Донецька область) та Світловодську (Кіровоградська об­ласть). Латунний і мідний прокат випускає Артемівський завод кольоро­вих металів (Донецька область).

В Україні поширені руди рідкісноземельних і розсіяних металів. Ос­новні промислові мінерали цих елементів: монацит, бастензит, лопарит, газолініт, евксеніт та ін. З різної за хімічнім складом сировини на під­приємствах України одержують вольфрам, молібден, цезій, торій, літій, берилій, гафній, ніобій, індій, германій, кадмій, тантал, рідкісноземельні елементи церієвої (лантан, церій, празеодим тощо) та ітрієвої (гадоліній, ітрій, тербій тощо) груп.

Металорудна сировина, особливо кольорових рідкісних металів, дефі­цитна. Нині деякі країни (наприклад, Китай, Японія) скуповують її ідідкісні метали на світових ринках, оскільки передбачають бурхливий роз­виток власних продуктивних сил у наступному XXI ст. Без сировини рід-/ кісних і рідкісноземельних металів у майбутньому не обійтись. Виходячи з цього, потрібно ощадно ставитись до земних скарбів України, їх треба зберегти для майбутніх поколінь, а не розтринькувати, не розпродувати на світових ринках. Не можна забувати, що забезпеченість нашої країни металорудними ресурсами дається ціною великих зусиль і що обсяги спо­живання сировини швидко зростають, а багато видів мінеральної сиро­вини унікальні і разом з тим невідновні. Отже. їх треба берегти і вико­ристовувати тільки для внутрішніх потреб на благо України та її народу. Земні скарби України — для України, для збільшення її національного багатства.

 В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних цинкових концентра­тах працює великий Костянтинівський цинковий завод. Цинк — універсальний метал. Його використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами, покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь, латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у Торезі До­нецької області, підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську Луганської області. Крім того, тут знаходяться кілька різних за величиною і спеціалізацією підприємств. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють два великих підприємства кольорової металургії в Запоріжжі — алюміні­євий і магнієвий заводи. Виробництво алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одер­жують глинозем з бокситів чи іншої алюмінієвої руди. Потім з глинозему виплавляють металічний алюміній. Підприємства, які виробляють глинозем, мають сировинну орієнтацію. Для виготовлен­ня 1 т глинозему необхідно від 2,5 до 4 т бокситів або ж до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди і електроенергії. Ве­ликий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах, зна­ходиться в місті Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії. Ще більш енергомістке виробництво магнію (до 22 тис. кіловат-годин). Тому підприємства виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на дешеву елек­троенергію Дніпровської ГЕС. Алюмінієвий завод одержує си­ровину з Миколаївського глиноземного заводу (мал. 75), ти­тановий — з родовищ Івано-Франківської, Житомирської, Дні­пропетровської областей, а також з кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі знаходиться Верхньодніпров­ський гірничо-металургійний комбінат. Він орієнтується в своєму розміщенні на електроенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпровської ДРЕС. Сировинною базою комбі^ нату є Самотканське титанорудне родовище.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для дальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

 Алюміній, магній, титан, цирконій та особливо їх сплави є важливими конструкційними матеріалами, тобто матеріалами для виготовлення деталей конструкцій. Вони легкі, міцні, витримують високі температури. Тому їх використовують в літако-, ракето-, кораблебудуванні. Все більшого застосування вони набувають у хімічній, ядерній, харчовій промисловості (реактори, насоси, трубопроводи).

До електроенергії Кременчуцької ГЕС в Придніпровському районі тяжіє і Світловодський завод чистих металів.

У Кіровоградській області Придніпровського району працює Побузький нікелевий завод, що орієнтується на місцеву си­ровинну базу.

Великі перспективи для розвитку кольорової металургії має Карпатський район, який ще не сформований. У районі зосереджена потужна сировинна база. Тут діє ядро формування цього району — Калуське акціонерне товариство «Оріана».

В окремих містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплавляють з металобрухту. В Запоріжжі налагоджено ви­робництво електродів для кольорової металургії.

Кольорова металургія країни має практично необмежені природні ресурси для свого розвитку. Алюмінієва сировина — боксити, нефеліни і алуніти виявлено в Черкаській, Дніпро­петровській, Донецькій, Хмельницькій і Закарпатській обла­стях. Значні запаси поліметалевих руд знайдено в Луганській області і в Закарпатті. Значні родовища руд кольорових металів відкрито в 90-ті роки. Це — золото, нікелеві, мідні, олов'яні, цинкові, ртутні руди, кобальт, титан, ніобій, гафній, цирконій, платина тощо.

Останнім часом посилилася негативна дія чинників, що стримують розвиток металургії. Це призводить до виникнення цілої низки проблем. Головна з них полягає в тому, що з розпадом СРСР Україні вже не потрібна така кількість металу, яка вироблялася раніше.

 Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області, невелике родовище золо­та — у Закарпатській області. Проводяться підготовчі роботи з екс­плуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших держав, настільки великі, що дають підстави стверджувати наявність сталої тенден­ції докорінної перебудови машинобудівного комплексу цих країн у напрямі поступового витиснення багатьох традиційних галузей наукоємними виробництвами, продукція яких зорієнтована великою мірою на людину, на її матеріальні й духовні потреби.