Реферат: Концепция государственной политики

Серед найважливіших для підприємців положень - заборона повторних стягнень з суб'єктів підприємництва будь-яких додаткових платежів до закінчення строку дії відповідних дозволів чи погоджень у разі зміни вимог органів дозвільної системи або місця здійснення підприємницької діяльності; можливе скорочення переліку пунктів продажу товарів, торговельна діяльність у яких підлягає патентуванню; запровадження типових правил розміщення "малих архітектурних форм, призначених для здійснення підприємництва" (тобто кіосків) і вичерпного переліку документів для одержання відповідного дозволу та послуг з їх підготовки, встановлення граничної вартості цих послуг і визначення строків розгляду заявок СПД на одержання такого дозволу. Позитивним (і водночас показовим щодо нинішньої ситуації) є положення про внесення "пропозиції щодо набрання чинності підзаконними нормативно-правовими актами, якими затверджуються форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів)", передбачивши, зокрема, що такі нормативно-правові акти набирають чинності не раніше ніж через тридцять днів після їх опублікування. Відомості щодо встановлених платежів і тарифів на послуги, необхідні для заснування СПД, організації та ведення його діяльності, а також розмірів та порядку їх розрахунку мають бути доведені до широкого загалу, в тому числі через ЗМІ.

Особливе значення матимуть затвердження порядку проведення перевірок діяльності СПД, який має містити вичерпний перелік органів, що здійснюють контрольні функції, в тому числі планові та інші перевірки, компетенцію цих органів щодо здійснення контрольних функцій та запровадження механізму обов'язкового ознайомлення СПД з результатами перевірки їх діяльності. Також указ передбачає встановлення належного контролю за додержанням законодавства "з метою забезпечення адекватності фінансових та адміністративних санкцій, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, вчиненим ними порушенням, а також з метою недопущення надання посадовими та службовими особами центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності щодо здійснення послуг з підготовки документів, необхідних для започаткування та ведення підприємницької діяльності". Крім того, указ відкриває шлях до запровадження спрощеної процедури виходу з бізнесу - скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. З іншого боку, наказ "розглянути питання щодо зміни порядку обліку результатів господарської діяльності та статистичної звітності суб'єктів малого підприємництва з метою забезпечення надходження оперативної статистичної інформації щодо динаміки розвитку малих підприємств" може призвести до ускладнення процедури обліку і, відповідно, до додаткових витрат для підприємців. Ускладнити життя малим підприємцям може і запровадження єдиного бланка свідоцтва про державну реєстрацію, якщо воно супроводжуватиметься додатковими витратами часу.

У проекті Державного бюджету України, починаючи з 2001 року, мають бути передбачені видатки на розвиток малого підприємництва - зокрема наказано вивчити питання щодо включення до видатків розвитку Держбюджету коштів для фінансування інноваційної діяльності суб'єктів малого підприємництва у високотехнологічних та наукоємних галузях. Для попередження можливих зловживань передбачено запровадження відкритої процедури витрачання коштів, спрямованих на державну підтримку малого підприємництва, та забезпечення публічності звітності про витрачання таких коштів. Кабміну наказано "забезпечити здійснення комплексної перевірки діяльності Українського фонду підтримки підприємництва та інших фондів підтримки малого підприємництва, що здійснюють свою діяльність з використанням коштів з Державного бюджету України". Механізм гарантованої участі малих підприємств "виключно на конкурсних засадах" "у поставках продукції, виконанні робіт та наданні послуг для державних (регіональних) потреб створюється шляхом "резервування для малих підприємств фіксованої частки державного (регіонального) замовлення". Малі підприємства також можуть розраховувати на пільгове кредитування лізингових операцій щодо закупівлі сільськогосподарської техніки та устаткування для переробки сільськогосподарської продукції.
Значним позитивним кроком - за умови належної реалізації - може стати положення про можливість передачі суб'єктам малого підприємництва на пільгових умовах "невикористовуваних, вільних виробничих площ державних, комунальних підприємств, обладнання та іншого майна цих підприємств", інформування про наявність для продажу чи оренди яких зобов'язана забезпечувати місцева влада. Передбачається також "спрощення процедури відведення земельних ділянок, отримання дозволів на будівництво, реконструкцію та введення в експлуатацію промислових об'єктів, підприємств громадського харчування та роздрібної торгівлі".
Указом передбачається "прискорити впровадження сучасних кредитно-інвестиційних механізмів розвитку малого підприємництва", зокрема, шляхом заохочення венчурного бізнесу та створити умови для використання малими підприємствами "державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, науково-технічних розробок і технологій на умовах фінансового та оперативного лізингу", а також реалізація заходів щодо впровадження спеціалізованих програм страхування майнових та фінансових ризиків, відповідальності суб'єктів малого підприємництва, розробка і впровадження програм мікрокредитування, в тому числі через кредитні спілки та інші небанківські фінансові установи (закон про які, до речі, ще не прийнято).

Указ відкриває можливості для підняття статусу ділових асоціацій та стимулювання членства в них, передбачаючи обов'язкове включення представників об'єднань підприємців на паритетних засадах до створюваних при місцевих органах виконавчої влади координаційних рад з питань розвитку підприємництва. Такі ради мають очолювати керівники відповідних органів виконавчої влади. Окрім представників об'єднань підприємців до рад, що братимуть участь у розгляді місцевими органами виконавчої влади питань розвитку підприємництва та реалізації регуляторної політики, мають входити уповноважений з питань захисту прав підприємців, представники органів державної податкової служби та органів внутрішніх справ. Щоб забезпечити об'єктивність і безсторонність, Кабмін зобов'язується внести пропозиції щодо механізмів ротації представників об'єднань підприємців, роботодавців, власників підприємств у Національній раді соціального партнерства, правліннях та наглядових радах державних фондів соціального страхування, Українському координаційному комітеті сприяння зайнятості. Указ також вимагає "забезпечувати залучення об'єднань підприємців до публічного обговорення проектів регуляторних актів" та передбачає кроки в напрямку "поступового переходу від державного регулювання підприємницької діяльності до її регулювання на засадах соціального партнерства".

Указом передбачаються державні зусилля, спрямовані на збільшення кількості малих підприємств і самозайнятості в Україні. Заходи щодо підготовки та перепідготовки безробітних і соціально незахищених працездатних громадян для роботи у сфері малого підприємництва включають розвиток широкої мережі бізнес-інкубаторів. З метою підвищення конкурентоспроможності малих підприємств, мають бути створені навчальні та консультативні центри з удосконалення систем управління якістю з урахуванням міжнародних стандартів та Європейської моделі досконалості підприємств, а також консультативні центри та служби з питань застосування податкового законодавства. Можливо, за кілька років у загальноосвітніх школах буде введено факультативний курс "Основи підприємницької діяльності".

Коментуючи Указ Президента "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності", заступник глави Адміністрації Президента України Павло Гайдуцький заявив, що його поява зумовлена, зокрема, незадовільним станом розвитку малого бізнесу в Україні. Хоча за останні три роки кількість підприємців зросла у середньому на 20% і сьогодні їх налічується 172 тисячі, зайнятість на малих підприємствах зменшилася на 17%, а прибуток на більшості підприємств знизився у 9 разів. Розвиток малого підприємництва гальмується і рядом організаційних питань. У середньому до 19 днів зросла кількість днів, які потрібні на одержання ліцензій. Зросла вартість одержання ліцензій і дозволів, витрати на реєстрацію. Указом передбачено переглянути тривалість реєстрації підприємств. Нині у більшості випадках вона становить 11 днів, а у Керчі та ряді інших місць - у середньому до 32 днів. Передбачено також спрощення процедури виходу з бізнесу, зменшення вартості ліцензій і кількості перевірок контролюючими органами. Вперше поставлено питання про франчайзинг - тобто надання права малим підприємствам виконувати замовлення по виробництву продукції, наданню послуг і реалізації товарів під маркою, або під іменем відомих великих чи середніх підприємств.
Указ включає проведення широкої інформаційно-агітаційної кампанії щодо розвитку малого підприємництва. Реалізація заходів, передбачених цим указом, має висвітлюватися усіма державними ЗМІ. До 1 січня 2001 р. передбачається "забезпечити систематичний аналіз, узагальнення та поширення світового та вітчизняного досвіду поліпшення якості продукції, підвищення конкурентоспроможності суб'єктів малого підприємництва"; Держкомпідприємництва наказано щоквартально аналізувати хід дерегуляції підприємницької діяльності, а Кабміну - щоквартально звітувати про хід його виконання.

Список використаної літератури

1.        Постанова КМУ від 3 квітня 1996 р. N 404 Про Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва.

2.        Указ Президента від 15 липня 2000 р. № 906/2000 "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності.

3.        Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали наук.-практичної конф., 4-5 жовт. 2000 р. - Черкаси: ЧІТІ, 2000. - 124 с.

4.        Избранные вопросы современного инновационного менеджмента для малых и средних предприятий /Под ред. Р.Мюллера, В.Соловьева /НАН Украины; Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки. - К., Дрезден: Деміур, 2000. - 284 с.