Взаємозв'язок рефлексії та емпатії при вирішені складних життєвих ситуацій

Взаємозв'язок рефлексії та емпатії при вирішені складних життєвих ситуацій

1

• Вступ
• Розділ 1. Поняття емпатії та рефлексії, їх взаємозвязок при вирішені складних життєвих ситуацій
• 1.1 Проблема емпатії та рефлексії в психологічній літературі
• 1.2 Психологічні особливості прояву емпатії та рефлексії в онтогенезі
• Розділ 2. Методичні підходи і результати вивчення психологічних особливостей емпатії та рефлексії підлітків
• 2.1 Експериментальне дослідження проявів емпатії у дітей підліткового віку
• 2.2 Експериментальне дослідження рефлексії у дітей підліткового віку
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки

Актуальність дослідження визначається необхідністю подальшої розробки теоретичних аспектів проблеми емпатії та рефлексії, їх взаємозв'язку при вирішенні людиною складних життєвих ситуації.

Незважаючи на численні роботи, в яких розглядаються певні аспекти емпатії, у психології поки що мало комплексних досліджень, де емпатія розглядається у взаємозвязку з рефлексією як цілісна властивість особистості, в подоланні складних життєвих ситуацій.

Велике значення як для ефективного керування процесом розвитку дитини, так і для формування моральних основ особистості, гуманного ставлення до інших людей, має емпатія. Емпатійні почуття, що виникли як відгук на переживання людей, які знаходяться поруч, дають можливість осмислити необхідність дотримання норм, що регулюють відносини людини з іншими людьми, активно реагувати й усвідомлювати результати своїх вчинків.

Найбільш виражені емоційні реакції, переживання виникають у критичні моменти розбалансованості динамічного процесу взаємодії дитини і суспільства, у так звані "критичні періоди”. Саме такий період виникає при переході дитини з молодшого шкільного у підлітковий вік.

Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами, що впливають на особистісний розвиток дитини. Вони стосуються фізичної зрілості організму, а також відносин, які складаються у підлітків з дорослими людьми та однолітками, такі взаємини можуть мати для підлітка складних характер. Еталони міжособистісного сприймання, якими користуються підлітки, оцінюючи оточуючих людей, стають все більш узагальненими і співвідносяться з ідеалами, цінностями і нормами. Тому саме в підлітковому віці емпатійність може закріпитися як стійка особистісна якість.

Важливу роль у процесі самопізнання та розумінні людьми один одного відіграє механізм рефлексії. У соціально-психологічному витлумаченні рефлексія - це усвідомлення індивідом того, як його сприймають й оцінюють співрозмовники, як він розуміє інших шляхом роздумів над собою, а також самопізнання внутрішніх актів і психічних станів. На думку І.С.Кона, це не просте знання або розуміння іншого, а знання того, як інший розуміє свого партнера, своєрідний подвоєний процес дзеркального відображення один одного, глибоке, послідовне взаємовідображення, змістом якого є відтворення внутрішнього світу партнера по взаємодії, причому у цьому внутрішньому світі у свою чергу відображається внутрішній світ іншого.

У сучасній психології рефлексія досить активно теоретично й експериментально вивчається, проводиться аналіз ролі рефлексії у спілкуванні, науковому пізнанні, навчанні, у розвитку самосвідомості тощо.

Коли виникають складні життєві ситуації, для людини дуже важливим є поєднання емпатії і рефлексії. В психологічній літературі є певні дані про індивідуальні особливості різних характеристик емпатії, зокрема, в залежності від: типу темпераменту (Е.Кречмер, В.І. Кротенко, Л.Б. Малицька, І.М. Юсупов); віку (Т.В.Василішина, Т.П.Гаврилова, А.Е. Штеймець); гендерних відмінностей (А.А.Багмет, Т.П.Гаврилова, Е.І. Ільїн, Л.Б. Ткачук, М.В.Удовенко); моральних властивостей, особливостей мотивації (П. Бенсон, Б.І. Додонов, В.В.Колпачніков, С.К. Нартова-Бочавер, М.С. Яницький) тощо. Попри велику кількість праць, присвячених рефлексії, і, зокрема, рефлексії підлітка, відзначимо, що, на думку О.М.Леонтьєва, ця тема, маючи „життєве значення для психології особистості”, і досі „не розкрита у науково-психологічному аналізі”. Тлумачення явища рефлексії відзначається значною строкатістю, через що потребує теоретичної розробки, зокрема уточнення сув'язних понять його опису та пізнання, а також вироблення нових методів емпіричного дослідження. Дослідження про взаємозвязок емпатії та рефлексії при вирішені складних життєвих ситуацій слабо представлені в психології. Саме це і зумовило вибір теми нашого дослідження «Взаємозвязок рефлексії та емпатії при вирішені складних життєвих ситуацій».

Об'єкт дослідження - психологічні особливості емпатії та рефлексії особистості.

Предмет дослідження - показники емпатії та рефлексії, їх психологічний аналіз, роль поєднання емпатії та рефлексії у вирішенні складних життєвих ситуацій.

Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному обґрунтуванні структури емпатичної та рефлексивної спрямованості особистості, у дослідженні психологічних особливостей взаємозвязку цих двох властивостей.

Згідно з метою було визначено такі завдання дослідження:

1) На основі аналізу літератури визначити логіку та напрямок теоретико - емпіричного дослідження, уточнити поняття «емпатія», «рефлексія», їх структуру, виділити та описати конкретні показники, що характеризують емпатичну та рефлексивну спрямованість;

2) Розробити комплекс методів та підходів, релевантних меті дослідження, відібрати надійний психодіагностичний інструментарій, створити оригінальну методику, що діагностує емпатичну та рефлекстивну спрямованість особистості;

3) Провести емпіричне дослідження якісних показників емпатії та рефлексії підлітків і вивчити взаємозв'язки між означеними рядами психічних явищ;

Теоретичною та методологічною основою дослідження виявилися: положення психології про природу та сутність емпатії (Т.П. Гаврилова, В.В.Бойко, Л.Н. Большунова, Т.В.Василішина, Л.П. Виговська, Ю.Г.Гіппенрейтер, В.І.Кротенко, В.А. Лабунська, С.М. Максимець, Л.Б.Малицька, Л.П.Стрєлкова, Т.І. Федотюк, Н.В. Чепелєва, І.М. Юсупов; А.Е.Айві, М.Б. Айві, А.К. Бохарт, А. Гольштейн, Д. Іган); уявлення про емпатію як про емоційне явище (Т.П.Гаврилова, А.Ф.Лазурський, Т.І. Пашукова, Т.І.Стрєлкова, І.М. Юсупов; А.Мехробян, Н. Епштейн); як про афективно-когнітивне утворення (О.О. Бодальов, Є.О. Клімов, М.М.Муканов); результати дослідження гносеологічних характеристик рефлексії та їхнього вираження у пізнавальних і, загалом, мислиннєвих процесах (Г.О.Антипов, Е.В.Ільєнков, О.П.Огурцов, Ж.Піаже, Л.С.Родос, М.О.Розов, Г.П.Щедровицький). Теорії інтелектуальної та особистісної рефлексії (В.В.Давидов, Г.О.Голіцин, О.З.Зак, О.О.Тюков, Б.Д.Ельконін); експериментальні розробки дослідження місця процесу планування у рефлексії (В.В.Давидов, О.З.Зак, Є.І.Ісаєв, В.Х.Магкаєв, Я.О.Пономарьов, І.Н.Семенов, С.Ю.Степанов); теоретичні положення щодо ролі рефлексії в навчальній діяльності (М.Г.Алексеєв, М.Е.Боцманова, В.В.Рубцов, М.О.Семенов, М.І.Поліванов, Є.М.Дубовська, О.Є.Мальська, О.О.Сидельникова, І.М.Улановська, О.В.Яркін); дослідження рефлексії як феномену комунікації (І.Є.Берлянд, Р.Я.Гузман, Г.П.Щедровицький). Теоретичною основою також є провідні положення про роль та значення емпатії у міжособистісному спілкуванні (О.О.Бодальов, В.А. Кан-Калік, Т.Р. Каштанова, А.А. Леонтьєв, В.А. Лабунська, А.В.Мудрик, В.Н. Мясищев); про сприймання та розуміння людини людиною (Г.М.Андрієва, О.О. Бодальов, А.А. Борисова, Т.П.Гаврилова, О.Г. Кукосян, О.А. Кисельова, В.А. Лабунська, А.А.Налчаджан, М.В. Удовенко.

Методи дослідження. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань, був застосований комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження, спостереження, опитування, аналіз продуктів діяльності учнів, констатуючий і формуючий експерименти.

Дослідження проводилося на базі ЗОШ N2 м. Костополя. Дослідженням було охоплено 34 учні 9 класів.

Психодіагностичний комплекс склали традиційні, стандартизовані психодіагностичні методики. Конкретно використовувалися: оригінальний “Тест-опитувальник діагностики рівня полікомунікативної емпатії» (І.М.Юсупов), модифікований варіант методики Т.П.Гаврилової “Незакінчені оповідання” та «тест - діагностика самооцінки рівня онтогенетичної рефлексії».

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

- теоретично і емпірично взаємозвязок емпатії та рефлексії розглядається не тільки на формально-динамічному та якісному рівнях, але й на змістовному рівні;

- вивчено взаємозв'язки змістовних показників емпатії та рефлексії особистості у вирішені складних життєвих ситуацій.

Теоретичне значення курсової роботи полягає в уточненні структури емпатії як цілісної багаторівневої властивості особистості; у з'ясовані впливу особистісно-рефлексивного чинника на засвоєння та діяльнісне вираження соціальних норм, поглиблено розуміння змісту й обсягу понять, що окреслюють сферу самосвідомості, у визначені ролі рефлективних та емпатійних властивостей особистості при вирішенні складних життєвих ситуацій.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали роботи можуть бути використані у процесі підготовки певних розділів загальної, вікової, педагогічної, соціальної психології, психології спілкування тощо, а також можливістю використання одержаних результатів як практичного інструментарію у подальших дослідженнях з даної проблематики та суміжних дисциплін.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8