Вплив соціального оточення на поведінку дошкільника

іагностика перерахованих навичок має проводитися один раз у рік: у березні місяці з використанням методу спостереження й методики вивчення особистісної поведінки дитини.

Тематичний план

Тематичний план першого року занять із дітьми:
1	Культура спілкування	4 години
2	Культура діяльності	4 години
3	Гігієна й етикет	4 години
	Разом:	12 годин
Тематичний план другого року занять із дітьми:
1	Світ пізнання	4 години
2	Мови спілкування	4 години
3	Таємниця мого «Я»	4 години
4	Цей дивний дорослий світ	6 годин
	Разом:	18 годин
Тематичний план третього року занять із дітьми:
1	Як ми бачимо один одного	4 години
2	Фантазія характерів	5 годин
3	Уміння володіти собою	4 години
4	Культура спілкування	5 годин
	Разом:	18 годин

Зміст програми першого року реалізації:

Тема 1. «Культура спілкування».

Теоретична частина:

· знайомство із правилами спілкування;

Практична частина:

· сюжетно-рольова гра «Бібліотека»;

· гра-драматизація.

Тема 2. «Культура діяльності».

Теоретична частина:

· знайомство з нормами поведінки;

· навчання первісним навичкам спільної діяльності;

Практична частина:

· колективне ліплення «Три ведмеді»;

· читання й обговорення вірша «Що таке добре й що таке погано».

Тема 3. «Культурно-гігієнічні навички».

Теоретична частина:

· знайомство з режимом дня;

· знайомство із правилами поведінки за столом;

Практична частина:

· формування первинних санітарно-гігієнічних навичок;

· формування навичок самообслуговування;

· сюжетно-дидактична гра «Нагодуй ляльку».

Зміст програми другого року реалізації:

Тема 1. « Світ пізнання».

Теоретична частина:

· знайомство із чотирма порами року і їхніми відмінними рисами;

· знайомство із приказками, загадками, віршами про природні явища;

· знайомство з види домашніх і диких тварин, особливостями їхньої поведінки;

· знайомство з різними видами рослин.

Практична частина:

· навчання виразним рухам і звуконаслідуванню;

· навчання навичкам складання розповіді й зображення її на папері (дидактичні й рухливі ігри).

Тема 2. «Мови спілкування».

Теоретична частина:

· дати уявлення про роль зору, про можливість людини розрізняти кольори;

· знати для чого в різних ситуаціях потрібні людині очі, вуха, рот, ніс, руки;

· знайомство з первісними знаннями про культуру жесту, можливості виражати свої думки й почуття за допомогою міміки, жестів, рухів, постави, пози, емоцій.

Практична частина:

· розвиток зорової й емоційної пам'яті;

· навчання правильно виражати свої емоційні реакції, думки й почуття;

· навчання по виразу обличчя, жестах, емоціях розуміти свого співрозмовника;

· формування правильної постави.

Тема 3. «Таємниця мого «Я».

Теоретична частина:

· дати уявлення про почуття власного достоїнства;

· дати уявлення про індивідуальні особливості зовнішності людини.

Практична частина:

· розвиток умінь розуміти себе, свій внутрішній світ;

· навчання дітей засобам пантоміми зображувати себе, інших людей;

· навчання дітей відбиттю своїх фантазій у малюнках.

Тема 4. «Цей дивний дорослий світ».

Теоретична частина:

· дати початкові уявлення про норми поведінки між дорослими людьми: про необхідність поваги, довіри, взаєморозуміння, взаємодопомоги, турботливого відношення до людей;

· познайомити із професіями дорослих.

Практична частина:

· навчання мовному спілкуванню, розвиток зв'язної мови;

· навчання навичкам спільної діяльності по веденню домашнього господарства.

Зміст програми третього року реалізації:

Тема 1. «Як ми бачимо один одного».

Теоретична частина:

· дати дітям уявлення про існування й значення індивідуальних здатностей своїх однолітків, про вміння висловлювати свою думку про друзів, зауважуючи їх погані й гарні сторони, про вміння й необхідність спілкуватися один з одним, не дивлячись на різницю бажань і можливостей.

Практична частина:

· розвивати увагу, спостережливість, уміння розрізняти індивідуальні здатності інших дітей;

· формувати у дітей поняття «друг», «дружба».

· навчити дітей бачити, розуміти, оцінювати почуття й вчинки інших, пояснювати свої судження;

· розширювати діапазон емоцій через розуміння й переживання радості, позитивних почуттів.

Тема 2. «Фантазія характерів».

Теоретична частина:

· дати уявлення про те, що можна, а що не можна робити, про гарні й погані звички, про необхідність рятування від поганих звичок.

Практична частина:

· навчання навичкам користування загальними іграшками й речами, ділитися ними з іншими дітьми;

· виховання дружніх відносин між дітьми в процесі спілкування;

· навчання правильної поведінки в типових конфліктних ситуаціях;

· виховання таких якостей особистості як щедрість, чесність, доброта, справедливість.

Тема 3. «Уміння володіти собою».

Теоретична частина:

· дати поняття про необхідність контролю своєї поведінки;

Практична частина:

· навчання дітей бути уважними, швидко зосереджуватись на зоровій і слуховій інформації й адекватно реагувати на неї;

· формування позитивних звичок.

Тема 4. «Культура спілкування».

Теоретична частина:

· дати уявлення про різні форми ввічливого спілкування між людьми, познайомити їх із правилами етикету;

Практична частина:

· формування у дітей уявлення і потреби у доброзичливому спілкуванні з навколишніми;

· навчання правилам етикету;

· розвиток уміння ведення діалогу, з використанням різних засобів виразності.

Висновки

Дошкільне дитинство -- це період початкового становлення особистості. Виникнення емоційного передбачення наслідків своєї поведінки, самооцінки; ускладнення й усвідомлення емоційних переживань; збагачення свідомості новими гамами відчуттів і мотивами; формування вольової активності; нарешті, поява перших суттєвих зв'язків зі світом -- це головні особливості особистісного розвитку дошкільника.

Як зазначають дослідники, у дошкільному дитинстві з'являється складність життєвого світу, що визначається супідрядністю мотивів. Відбувається диференціація ліній онтогенезу, що призводять до того чи іншого типу життєвого світу; формуються стійкі (над ситуативні) мотиви й починає формуватися спрямованість особистості.

Відносини батьків та дітей, а також соціальне оточення у якому росте дитина істотно впливає на формування поведінкових реакцій дитини, та на формування її особистості. Батьківсько-дитячі взаємини характеризуються як процес та результат індивідуального, суб'єктивно-вибіркового відображення сімейних зв'язків, які опосередковують внутрішню та зовнішню активність батьків і дітей в їх спільній життєдіяльності. Специфіку батьківсько-дитячих взаємин визначають перш за все взаємини в системі «дорослий - дитина», на формування яких здійснює вплив особистість дорослого, індивідуальні особливості дитини, а також особливості сімейних взаємин.

Гармонійні взаємини батьків і дітей це такі взаємини, які засновані на узгодженні основних компонентів взаємин (довірче рівноправне ставлення, особистісно зорієнтований стиль спілкування, врахування індивідуальних потреб батьків і дітей). До найбільш істотних характеристик гармонійних батьківсько-дитячих взаємин відносяться: задоволення базових потреб дитини, зокрема, потреби у безпеці, прийнятті, визнанні індивідуальності дитини і потреби збереження свого «Я» як автономної реальності; достатній рівень рефлексії батьків, розуміння психолого-педагогічної природи індивідуальних особливостей дитини; свідома організація конструктивного стилю взаємодії з дитиною.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9