Вплив акцентуацій характеру особистості на формування шкідливих звичок у підлітковому віц

p align="left">У статті Щелкунова А.О., наводяться данні, що серед опитаних дітей і підлітків вживають спиртні напої від 11,9 % (вік 11 років) до 75,2 % (вік 17 років). Найбільш інтенсивно виявлений зріст кількості школярів, що вживають спиртні напої, у віці 12-14 років. Респонденти здебільшого вживають слабкі алкогольні напої, зокрема 70-80 % - менше одного разу на тиждень. Цей показник з віком постійно зростає і досягає у 17 років - 9,5 %. Міцні алкогольні напої починають вживати уже 13-річні школярі.

Більшість респондентів (78,6 - 93,1%) різного віку уникають відповідей на питання про причини вживання наркотиків, багато хто не зміг сформулювати причину вживання, в окремих випадках (11,4 - 29,7%) проба відбувалася «за компанію», а 16,2 - 28,3 % (в залежності від віку) опитаним було цікаво. Деяким (4,5 - 20,0 %) респондентам незручно відмовитися спробувати наркотики. Досить показово що багато школярів хотіли б спробувати наркотичні засоби і кількість бажаючих з віком невпинно зростає.

Більшість учнів (79,8%) інформовані про шкідливий вплив наркотиків на організм: згодні з тим, що вживання цих препаратів викликає звикання і залежність. Діти і підлітки (95,5%) практично не знають про шкідливий вплив наркотичних речовин.

Причини такого зростання поширення шкідливих звичок серед підлітків складний, поліфакторний феноменомен. Але слід звернути особливу увагу на те, що значна кількість підлітків, які захопилися різного роду шкідливими звичками, характеризуються оточуючими як цілком звичайні і нормальні діти. Виникає припущення, що це може бути дією якогось латентного фактора у психіці підлітка, вірогідно - акцентуацій характеру.

К. Леонгард показав у своєму дослідженні, що акцентуації можуть як сприяти, так і перешкоджати соціальній адаптації, призводити до протиріч і непорозумінь, наслідком яких нерідко є різні поведінкові прояви акцентуйованого суб'єкта, зокрема і схильність до шкідливих явичок. Йдеться про зрілих, сформованих особистостей, А в підлітковий період, коли соціальна адаптація тільки розпочинається, прояви схильності такого роду більш вірогідні. В цьому віці протиріччя і непорозуміння суб'єкта з соціумом гіперболізуються. Тому і вірогідність формування шкідливих звичок з боку носіїв акцентуацій характеру є досить значною.

Розділ 2. Дослідження взаємозалежності впливу акцентуацій характеру підлітків на формуванням шкідливих звичок

2.1 Організація експерименту

Експериментальна частина дослідження була організована на базі Рівненської ЗОШ №5 І-ІІІ ст. Дослідженням були охоплені учні 9-10 класів, загальною кількістю 20 чоловік.

Мета дослідження: вивчити особливості взаємозалежності впливу акцентуації характеру підлітків на формування шкідливих звичок.

Завдання дослідження:

- провести серію тестувань учнів 9-10 класів за допомогою обраної психодіагностичної методики;

- проаналізувати отримані емпіричні дані;

- зробити узагальнення й висновки.

Методи дослідження. Для одержання повноцінних і достовірних результатів використовувалися методи: спостереження, тестування, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.

2.2 Процедура вивчення взаємозалежності впливу акцентуацій характеру підлітків на формуванням шкідливих звичок

Етапи дослідження:

1. Планування дослідження, пошук, коректування й підготовка методики визначення акцентуацій характеру підлітків та їх взаємозв'язок з схильністю до формування шкідливих звичок, протоколів опитування;

2. Проведення діагностики учнів на серії уроків.

3. Обробка й первинний аналіз отриманих емпіричних даних.

4. Оформлення результатів емпіричного дослідження.

Хід дослідження:

Дане дослідження було організовано в 9-10 класах (за участю 20 учнів). Для визначення акцентуацій характерів підлітків та їх впливом на формування шкідливих звичок було відібрано патохарактерологічний діагностичний опитувальний для підлітків, розроблений у відділенні підліткової психіатрії Психоневрологічного Інституту ім. В.М.Бехтерева. Авторами даної психодіагностичноїметодики є Іванов М.Я, науковий співробітник відділення підліткової психіатрії Психоневрологічного Інституту ім. В.М.Бехтерєва та Личко А. Є. -- професор, доктор медичних наук, заступник директора Психоневрологічного Інституту ім. В.М.Бехтерєва.

Патохарактерологічний діагностичний опитувальний для підлітків призначений для визначення у віці 13-18 років типів акцентуацій характеру й типів психопатій, а також сполучених з ними деяких особистісних особливостей (психологічної схильності до алкоголізації, делінквентності й ін.)

Методика проведення дослідження

ПДО включає 25 таблиць -- наборів фраз («Самопочуття», «Настрій» й ін.) У кожному наборі від 10 до 19 пропонованих відповідей.

З випробуваним проводиться два дослідження. У першому дослідженні йому пропонується в кожній таблиці вибрати найбільш підходящу для нього відповідь і відповідний номер поставити в реєстраційному аркуші № 1 (зразки реєстраційних аркушів наведені в Додатку ІІ). Якщо в якомусь наборі підходить не один, а кілька відповідей, допускається зробити два-три вибори. Більше трьох виборів в одній таблиці робити не дозволяється. У різних таблицях можна зробити неоднакове число виборів.

У другому дослідженні пропонується вибрати в тих же таблицях найбільш невідповідні відповіді (при бажанні можна вибрати в кожній таблиці дві-три невідповідні відповіді, але не більше) і поставити відповідні номери в реєстраційному аркуші № 2.

В обох дослідженнях дозволяється відмовлятися від вибору відповіді в окремих таблицях, проставляючи 0 у реєстраційному аркуші. Якщо число таких відмов в обох дослідженнях становить у сумі 7 і більше, то це свідчить або про труднощі роботи з опитувальником у силу невисокого інтелекту, або, при достатньому інтелекті, але негативному відношенні до дослідження. В останньому випадку роботу з опитувальником можна повторити після психотерапевтичної бесіди. Велике число 0 зустрічається при сенситивному типі -- такі підлітки воліють відмовчатися, ніж сказати неправду.

Зазвичай для проведення дослідження потрібно від півгодини до години часу. Дослідження можна проводити одночасно із групою випробуваних за умови, щоб вони не могли радитися або підглядати вибори друг у друга.

При одержанні реєстраційних аркушів необхідно відразу ж перевірити, чи не проставлено в якій-небудь графі більше трьох номерів виборів і запропонувати випробуваному скоротити їхнє число, а якщо відмов 7 і більше - спробувати їх зменшити. У випадках явно негативного відношення до обстеження, воно може проводитися тільки після психотерапевтичної бесіди й установлення гарного контакту.

Методика оцінки результатів

Результати обстеження визначаються за допомогою коду. Цей код складений на підставі статистично достовірних (р<0,005) виборів для підлітків даного типу, певного по клінічній оцінці. Код представлений в «Тексті опитувальника». (Див. Додаток І)

Буквені символи коду відповідають балам на користь відповідних типів:

Г -- гіпертимний

Ц -- циклоїдний

Л -- лабільний

А -- астено-невротичний

С -- сенситивний

П -- психастенічний

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5