RSS    

   Використання проективних методик у діяльності практичного психолога

Використання проективних методик у діяльності практичного психолога

28

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

НІКОПОЛЬСЬКА ФІЛІЯ

Курсова робота

з дисципліни: Загальна психодіагностика

на тему:

«Використання проективних методик у діяльності практичного психолога»

студентки групи: Ф 20-9-06 БПс (4,0 д)

Пшенична Наталія Юріївна

Науковий керівник: магістр,

старший викладач Білошнікова О.В.

Нікополь

2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи і практичне застосування проективного методу в діяльності практичного психолога

1.1 Історія розвитку і обґрунтування проективних методик

1.2 Класифікація проективних методик

1.3 Сфери застосування проективних методик

1.4 Можливості та обмеження проективних методик

Розділ 2. Емпіричне дослідження особистості за допомогою проективних методик

2.1 Організація і методи проведення дослідження

2.2 Результати дослідження та їх інтерпретація

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

У зв'язку зі зростаючою потребою у прикладних психологічних дослідженнях особистості проективні методики почали широко використовуватися в багатьох галузях психологічної практики. Проте не завжди їх застосування виправдане завданнями конкретного дослідження, а отримані результати інтерпретуються у категоріях, адекватних уявленням про особистість, що склалися у вітчизняній психології.

Проективні методи дослідження особистості - одна з найбільш складних і суперечливих сфер психологічної діагностики. Це стосується практично всіх аспектів: конструювання проективних тестів, їх адаптації, апробації і застосування, навчання кваліфікованих фахівців для роботи з ними, тощо. Стійкий інтерес психологів до проективної діагностики зберігається вже більш як півстоліття. Різні проективні методики широко використовуються в практиці дослідження особистості у всіх галузях сучасної психології. За їх допомоги не тільки отримують які небудь знання про особистість. Часто вони служать робочим інструментом для перевірки тих або інших теоретичних положень. Про важливість місця, яке проективні методики займають в сучасній психодіагностиці, свідчать міжнародні конгреси, що регулярно проводяться протягом не одного десятка років, створені в багатьох країнах спеціальні наукові інститути і спілки, періодичні видання, що публікуються на різних мовах.

Актуальність курсової роботи полягає у використанні знань про проективні методики, виявленні за їх допомоги прихованих проблем та рис особистості, всебічній обробці результатів і наданні загальних рекомендацій щодо подальшого використання цих методик.

Метою курсової роботи є вивчення методологічної основи проективних методик при дослідженні особистості та проведення за їх допомоги порівняльного аналізу двох різних груп студентів, та складання психологічного портрету середньостатистичного студента відповідного ВНЗ.

Предмет дослідження - особистісні особливості студентів гуманітарних і технічних вузів.

Об'єкт дослідження - особистість студентів у сфері спілкування.

Гіпотеза - Студенти технічних вузів є більш конформними в порівнянні зі студентами, що навчаються в гуманітарних вузах.

Виходячи з цього були сформульовані наступні завдання курсової роботи:

1. Описання основних характеристик проективних методик;

2. Огляд основних класифікацій проективних методик;

3. Виявлення можливих галузей застосування проективного методу;

4. Аналіз можливостей і обмежень проективних методик;

5. Вибір психологічного інструментарію для емпіричного дослідження;

6. Проведення емпіричного дослідження, перевірка психометричних показників методики;

7. Складання психологічного портрету студентів технічного та гуманітарного факультетів;

8. Аналіз отриманих результатів.

Для перевірки гіпотези було обрано наступні методики:

- проективний тест «Неіснуюча тварина»;

- 16 факторний тест Кеттела (форма С).

1. Теоретичні основи і практичне застосування проективного методу в діяльності практичного психолога

1.1 Історія розвитку і обґрунтування проективних методик

Історія розвитку проективного методу показує, що він не існує поза теорією особистості; в той же час зв'язок між проективним методом і теорією особистості не є однозначний і незмінний. Ще складніші і опосередковані відносини між тією або іншою теорією і окремо узятою методикою. Безумовно, народження методу в тому або іншому ступені підготовлене вже складеною теорією, хоча цей факт може і не цілком усвідомлюватися самими дослідниками. В цьому випадку виникає враження, що і методика - не більше ніж вдала знахідка її творця, часто мало стурбованого теоретичними дослідженнями. Парадоксальність подібної ситуації виявилася з особливою очевидністю, коли через десятиліття після виникнення проективних методик, їх зв'язок з основними теоріями особистості став предметом методологічної рефлексії, тобто перетворився на особливе дослідницьке завдання.

Проективні тести - це психологічні тести, направлені на виявлення особистісних особливостей, де суб'єктові пропонується інтерпретувати малюнки або невизначені конфігурації, такі, як чорнильні плями, виходячи з власної уяви. Загальною особливістю будь-якого адекватного визначення є:

1) згадка проекції як принципу, покладеного в основу методу;

2) вказівка на вільний характер відповідей досліджуваного, не оцінюваних з погляду їх правильності і неправильності;

3) вказівка на невизначеність і неоднозначність стимульного матеріалу, який тим самим відрізняється від стимульного матеріалу інтелектуальних і інших тестів.

Не можна обійти увагою і ще одну особливість проектних тестів - невизначеність інструкції для піддослідного; невизначеність, яка виражається в тому, що він, як правило, не уявляє собі, яким чином інтерпретуватимуться його відповіді; невипадково А. Анастазі вельми точно називає проективні тести методиками "замаскованого тестування" [3].

Таким чином, тест є проективним, якщо, за визначенням, він заснований на механізмі проекції безвідносно того її вигляду, який покладений в основу інтерпретації результатів, стимульна ситуація неоднозначна для досліджуваного і, крім того, його відповіді настільки вільні, наскільки це можливо.

Головну особливість проективних методик можна позначити як відносно неструктуроване завдання, тобто завдання, що допускає майже необмежену різноманітність можливих відповідей. Для того, щоб фантазія індивіда могла вільно розігратися, даються тільки короткі, загальні інструкції. Гіпотеза, на якій будуються подібні завдання, полягає в тому, що спосіб сприйняття і інтерпретації індивідом тестового матеріалу або «структур» ситуації повинен відображати фундаментальні аспекти функціонування його психіки. Іншими словами, передбачається, що тестовий матеріал повинен спрацювати як деякого роду екран, на якому той, що відповідає «проектує» характерні для нього розумові процеси, потреби, тривожність і конфлікти.

Відповідно до властивим проектним методикам глобальним підходам, зачіпаються не тільки емоційні, мотиваційні і міжособистісні характеристики особистості, але також і деякі інтелектуальні аспекти поведінки: загальний інтелектуальний рівень, оригінальність і стиль вирішення проблемних ситуацій. Окремі адаптації проективних методик спеціально призначаються для вимірювання установок, і тим самим вони наче доповнюють методики.

Перше припущення, на якому будуються проективні методики, полягає в тому, що всі поведінкові прояви, як найбільш, так і найменш значні є проявами особистості індивіда. Величезна кількість нових методик показує, що далеко не всі розділяють цей погляд. Гідність тесту залежить не тільки від того, наскільки вивчені його межі і можливості, але також від умінь і інтуїції інтерпретатора.

Друге положення, на яке спираються проективні тести, полягає в тому, що вони дозволяють зібрати таку інформацію, яка не може бути отримана ніяким іншим шляхом. Вони містять свідомо неоднозначний стимульний матеріал, тому для піддослідного може зовсім не означати того, що задумав дослідник. Значно знижується опір при розкритті особистих, іноді дуже травматичних подій і тем.

Наступне положення - це психологічний детермінізм. Стверджується, що в реакціях і словах людини немає нічого випадкового. Все, що він говорить і робить, обумовлено певним поєднанням дій на нього [1].

Традиційно вважається, що дослідженнями, які передбачили створення проективних тестів, були роботи В. Вундта і Ф. Гальтона. Саме їм належить честь першого використання методу вільних асоціацій. Проте метою експериментів цих вчених було вивчення характеру і темпу реакцій на слова-стимули; засновані на інших принципах і такі, що мають іншу мету, ніж асоціативний експеримент, ці досліди, мабуть, не мали нічого спільного з проективними методами дослідження особистості, за виключенням, хіба що, зовнішньої схожості. Багато хто вважає, що першим проективним тестом в звичному сенсі цього слова був метод вільних асоціацій К.Г. Юнга. Відібравши слова-подразники, що можуть мати, на його думку, аффектогенне значення, Юнг, згідно принципам заснованої ним наукової школи, аналізував відповіді досліджуваного відносно часу реакції на них, а також піддавав подальшій інтерпретації формальну сторону відповідей.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.