Уява як психічний процес

ої руки важкі i теплі. права рука важка i тепла. і ліва рука важка i тепла (2-3 рази).

Мої ноги важкі та теплі. права нога важка i тепла. i ліва нога важка i тепла (2-3 рази).

Все моє тіло приємно розслаблене. Я нікуди не поспішаю.

Моє дихання вільне, спокійне (4-6 разів).

Серце б'ється спокійно, ритмічно. серце відпочиває (3 рази).

Відчуваю приємне тепло в ділянці живота (4-6 разів

Приємне тепло у всьому тілі. Я відпочиваю. Моє чоло приємно прохолодне».

Після того, як діти виконали основні вправи аутогенного тренування, настає час для індивідуального самонавіювання. Кожний член групи навіює собі словесні формули, які вони з психотерапевтом оговорили до групового сеансу і які направлені на подолання їх симптомів захворювання та зміну поведінки [14, c. 46].

Потім лікар пропонує дітям протягом 2-3 хвилин зосередитись на прослуховуванні музики та на процесі дихання. В кінці сеансу психотерапевт просить дітей повторити 5 раз фразу: «Я впевнений у собі, у мене все буде виходити». Закінчується сеанс тим, що діти подумки рахують до «п'яти», уявляючи нібито вони біжать на гірку. На рахунок «п'ять» роблять глибокий вдих, стискають кулаки i відкривають очі. Після сеансу лікар дізнається про самопочуття дітей i потім вони залишають кабінет психотерапії.

Метод Куе

Нансійський аптекар Еміль Куе запропонував методику самонавіювання. Хворий вранці і перед сном, перебираючи чотки 30 разів, навіює собі «З кожним днем я буду почувати себе все краще і краще». Крім уяви, яка найбільш важлива для ефективного користування цим методом, присутнє переконання, пряме і побічне навіювання. Метод може використовуватись при роботі з підлітками.

«Лице релаксанту»

Підвищення серцево-судинного компонента стресових реакцій в певній мірі обумовлено тонічним напруженням м'язів і цим можна пояснити застосування релаксаційних форм гімнастики. Про позитивні результати релаксації при лікуванні психосоматичних захворювань у дорослих свідчать роботи В.М. Васильєва (1991). Показано, що релаксація корисна для дітей з хронічними захворюваннями.

Хворий приймає зручну позу, закриває очі, злегка опускає нижню щелепу, ніби намагаючись проговорити звук «І», розслабляє всі м'язи обличчя, ні про що не думає, викликаючи в себе відчуття повного спокою. Тривалість сеансу 3-4 хвилини, повторюється сеанс 4-5 разів на день декілька днів чи тижнів.

Релаксація для лікування може використовуватись з 7-8 років

Медитація

Медитація є методикою аутосугестивного типу, яка має потенціал для індукування трофотропного стану шляхом концентрації уваги на об'єкті, що допомагає зосередитись і позбавлення всіх факторів, що розсіюють увагу. Процес медитації починається з рішення ні про що не думати і не робити ніяких зусиль. Людина, що медитує повністю розслабляється і дозволяє розуму і тілу вийти із потоку думок і відчуттів і спостерігати натиск цього потоку. Сеанс медитації груповим методом проводиться за тих же умов, що і сеанс аутогенного тренування. Психотерапевт пропонує хворим зручно сісти в кріслах, прикрити очі, зосередитись на процесі дихання, лічити подумки дихальні рухи після кожного видиху від одного до десяти, а потім в зворотному порядку - від десяти до одного. Після того вся увага концентрується тільки на процесі дихання і звуках музики. Слід уникати будь-яких думок протягом 10-15 хв. Закінчують так, як і сеанс аутогенного тренування. Крім занять в поліклініці хворий проводить сеанси самостійно вдома.

Показання для тренувальної терапії:

Тренувальні методики особливо ефективні при неврозоподібних розладах резидуально-органічного генезу. Крім того аутогенне тренування показано при неврозах (особливо неврозі нав'язливості), психосоматичних розладах, головному болю напруження. Є дані, що тренувальні методики можуть використовуватись для покращення імунітету. K. Olness et al. (1989), свідчить про достовірне зростання рівня IgА в крові (в порівнянні з контрольною групою) під час сеансу самогіпнозу у дітей з селективним імунодефіцитом.

3. Організація та проведення експериментального дослідження

3.1 Аналіз та результати дослідження уяви

Дослідження проводилось з 10 дітьми молодшого шкільного віку за двома методиками. Дані проведенного експерименту щодо розвитку творчої уяви за методикою «Дослідження творчої уяви» (див. Додаток А) у дітей подані у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Результати експерименту з розвиткутворчої уяви

№	Прізвище, ім'я учня	Результати експерименту
1.	Адлер Максим	6
2.	Василенко Артем	3
3.	Васерман Валентина	6
4.	Опанасенко Анастасія	5
5.	Галушка Олексій	4
6.	Губар Тетяна	5
7.	Захарін Ігор	6
8.	Коваленко Анастасія	6
9.	Кучеренко Юлія	4
10.	Колісник Марія	5

Згідно результатів опитування 6 балів набрали 4 учні (40%) вони склали дотепні та оригінальні речення. У реченні використано всі три слова в дотепній оригінальній комбінації.

5 балів - 3 учні (30%) Вони в реченні використали всі три слова, але без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації.

4 бали отримали 2 учні (20%) - У реченні використали всі три слова у звичайній комбінації

3 бали набрав 1 учень (10%). Він задані три слова використав в менш необхідній, але в логічно допустимій комбінації

Потім було проведене дослідження по визначенню рівня складності у явлень в процесі навчання (див. Додаток В).

Таблиця 3.2. Результати експерименту з розвитку уяви по визначенню рівня складності у явлень в процесі навчання

№	Прізвище, ім'я учня	1	2	3	4	5
1.	Адлер Максим			+
2.	Василенко Артем			+
3.	Васерман Валентина					+
4.	Опанасенко Анастасія				+
5.	Галушка Олексій				+
6.	Губар Тетяна			+
7.	Захарін Ігор			+
8.	Коваленко Анастасія					+
9.	Кучеренко Юлія					+
10.	Колісник Марія				+

Третій рівень складності уяви у 4 з опитаних учнів (40%): контур використано як основну деталь, а малюнок має певний сюжет, при цьому може бути введено додаткові деталі.

Четвертий рівень - у 3 (30%) з опитаних учнів: контур геометричної фігури залишається і далі основною деталлю, проте малюнок - це вже складний сюжет з доповненням фігурок та деталей.

П'ятий рівень - у 3 учнів (30%): малюнок має складний сюжет, в якому контур геометричної фігури використано як одну з деталей.

Отже, бачимо, що в середньому майже всі учні, які приймали участь у дослідженні справилися із завданням і мають рівні складності від 3 до 5 рівня.

Висновки про рівень розвитку уяви у дитини молодшого шкільного віку після проведення психотерапевтичних заходів робиться на основі аналізу й узагальнення даних, що отримані в результаті дослідження її пізнавальних процесів. Підставою для такого висновку є дані про індивідуальний психологічний розвиток дитини молодшого шкільного віку, зокрема розвитку її уяви.

За підсумками комплексного психодіагностичного дослідження дітей молодшого шкільного віку за допомогою методик, пропонується робити певні психолого-педагогічні висновки про кожну дитину і на їх основі давати батькам, вчителям та вихователям конкретні рекомендації щодо підвищення; рівня психологічного розвитку дитини.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7