RSS    

   Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини

Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини

38

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПІВДЕННОУКРАЇНСКЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ім. К.Д. УШИНСЬКОГО

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ТА ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

«Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини»

Курсова робота слухача заочного відділення

перепідготовки кадрів зі спеціальності «Психологія»

ФПО та роботи з іноземними громадянами

Зміст

Вступ

1. Соціальний стереотип як психологічне явище.

1.1 Визначення поняття.

1.2 Властивості, функції і види стереотипів.

2. Роль соціальних стереотипів у сприйнятті людиною людини.

2.1 Характеристика процесу сприйняття.

2.2 Зміст і ефекти міжособистісного сприйняття.

2.3 Вікові та індивідуальні особливості сприйняття.

2.4 Професійні особливості сприйняття людини людиною

3. Методики соціально-психологічної діагностики.

3.1 Методика «Q-сортування» тенденцій поведінки в групі

3.2 Діагностика мотиваційних орієнтації у міжособистісних комунікаціях (І.Д. Ладанов, В.А. Уразаева)

3.3 Діагностика комунікативного контролю (М. Шнайдер)

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Ми всі живемо в світі стереотипів. Саме стереотипи в значній мірі визначають моральні норми, формують політичні, релігійні і світоглядні концепції. Поведінкові стереотипи теж дуже різноманітні й багато в чому визначають нашу поведінку, наші думки і ставлення до навколишнього. Завдяки цим стереотипам ми чітко знаємо, як себе вести в тому чи іншому випадку; знаємо, що погано і що добре; знаємо, хто правий, а хто не правий. Знаємо, але це не означає, що так і є насправді тому, що стереотипи, на яких засновані наші судження, можуть бути сформовані на помилкових передумовах або певних, не завжди обґрунтованих умовностях.

Люди зазвичай думають, що їх сприйняття і уявлення про речі збігаються, і якщо дві людини сприймають один і той же предмет по-різному, то один з них точно помиляється. Власні уявлення людині здаються вірними і не підлягають зміні.

Стереотипи - невід'ємний елемент повсякденної свідомості. Жодна людина не в змозі самостійно, творчо реагувати на всі зустрічаються йому життя ситуації. Стереотип, що акумулює якийсь стандартизований колективний досвід і викликаний індивіду в процесі навчання і спілкування з іншими, допомагає йому орієнтуватися в житті і певним чином спрямовує її поведінку. Однак стереотип може бути як істинним, так і помилковим. Він може викликати і позитивні емоції, і негативні. Його суть у тому, що він висловлює ставлення, установку даної соціальної групи до певного явища.

Формування стереотипів є обов'язковим елементом нашої культури, але разом з тим формування стереотипів породжує і певний консерватизм у нашій діяльності, у тому числі і в процесі мислення. Найчастіше люди не віддають собі звіту в тому, які саме причини вплинули на формування ставлення до інших людей і різних соціальних процесів і не здогадуються про те, що в першу чергу це соціальні стереотипи.

До соціальних стереотипів відносяться як більш часті випадки етнічні, гендерні, політичні і цілий ряд інших стереотипів. Їх вивченням поряд з психологією займається соціологія, культурологія, філософія.

На наш погляд, проблема соціальних стереотипів актуальна в даний час. Є підстави припускати, що стереотипи як елементи міфологічної свідомості, засновані на стародавніх, глибинних пластах останнього, відіграють визначальну роль у прийнятті масами політичних рішень тоді, коли суспільство знаходиться у перехідному або кризовому стані. На силі стереотипів заснована комерційна реклама і торгові марки.

Стереотипи мають досить сильний вплив на свідомість людей і дуже широке поширення, межі якого важко навіть оцінити.

Об'єктом даного дослідження є соціальні стереотипи поведінки людей. Предметом дослідження є роль стереотипів у сприйнятті та оцінці людьми один одного.

Мета - узагальнити відомі психологічній науці дані, різні теоретичні дослідження та експерименти, присвячені проблемі соціальних стереотипів, а також їх впливу на сприйняття людиною людини.

1. Соціальний стереотип як психологічне явище

1.1 Визначення поняття

Проблема соціального стереотипу має велику історіографію. У західній психології, політології та соціології теорії стереотипів розробляються, в основному, на макротеоретичному рівні. У цих дослідженнях містяться різні інтерпретації стереотипу, як певного утворення з певними психологічними механізмами, що формуються під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів.

Вперше термін «стереотип» був введений в суспільні науки в 20-ті роки ХХ століття в США, коли виникла необхідність вивчення та пояснення законів функціонування масової свідомості. Засновником концепції стереотипного мислення і поведінки став американський вчений Волтер Ліппман (Walter Lippman). У своїй роботі «Громадська думка» (1922 р.) У. Ліппман стверджував, що це впорядковані, схематичні детерміновані культурою «картинки світу» в голові людини, які заощаджують його зусилля при сприйнятті складних соціальних об'єктів і захищають його цінності, позиції і права [ 4; 9].

У своїй роботі У. Ліппман виділив дві важливі, на його погляд, причини, які впливають на формування стереотипів. Перша причина - використання принципу економії зусиль, характерного для повсякденного людського мислення і виражається в тому, що люди прагнуть не реагувати кожен раз по-новому на нові факти та явища, а намагаються підводити їх під вже наявні категорії. Друга причина - це захист існуючих групових цінностей.

З тих пір було запропоновано величезна кількість конкретних визначень соціального стереотипу. Залежно від теоретичної орієнтації автора на перший план висуваються відповідні аспекти цього явища.

Так, Т. Шибутані визначає соціальний стереотип як «популярне поняття, що означає приблизне угруповання людей, з точки зору будь-то легко помітної ознаки, підтримуване широко поширеними уявленнями щодо властивостей цих людей» [23; 98].

Р. Таджура (R. Taguiri) розуміє під соціальним стереотипом «схильність сприймающего суб'єкта легко і швидко віднести сприйманого людину в певні категорії в залежності від його віку, статі, етнічної приналежності, національності і професії, і тим самим приписувати йому якості, які вважаються типовими для людей цієї категорії» [2 ; 95].

Г. Тежфел (H. Tajfel) підсумовував головні висновки досліджень у галузі соціального стереотипу:

1) люди з легкістю виявляють готовність характеризувати великі людські групи (чи соціальні категорії) недиференційованими, грубими і упередженими ознаками;

2) така категоризація відрізняється міцної стабільністю протягом дуже тривалого часу;

3) соціальні стереотипи певною мірою можуть змінюватися залежно від соціальних, політичних чи економічних змін, але цей процес відбувається вкрай повільно;

4) соціальні стереотипи стають більш виразними («вимовними») і ворожими, коли виникає соціальна напруженість між групами;

5) вони засвоюються дуже рано і використовуються дітьми задовго до виникнення ясних уявлень про ті групи, до яких вони належать;

6) соціальні стереотипи не представляють великої проблеми, коли не існує явної ворожості у відносинах груп, але надзвичайно важко модифікувати їх і керувати ними в умовах значної напруженості і конфлікту [2; 95-96].

Наприкінці 50-х років у західній науковій думці найбільшу популярність одержало визначення, запропоноване американським психологом і соціологом Кимбаллом Юнгом (K. Joung). Стереотип розумівся ним як «помилкова класифікаційна концепція, з якої, як правило, пов'язані якісь соціальні чуттєво-емоційні тони подібності та відмінності, схвалення або засудження іншої групи» [4; 12-13]. Після такого погляду до стереотипів стали ставитися як до чогось свідомо помилкового, невірного. Стереотип став виступати синонімом помилкової оцінки або упередженої думки про явища чи групи. Лише з виникненням гіпотези О. Клайнберга стало поширюватися думка про наявність в стереотипах якогось «зерна істини» [21; 242].

Спільним для американських досліджень є те, що вони в основному присвячені антростереотіпам (тобто образам, які формуються в певній соціальній групі), їх ролі у сфері соціальній та політичній.

У західноєвропейської соціальної психології широко поширена точка зору, згідно якої соціальні стереотипи й інші феномени групової і суспільної свідомості мають бути об'єднані в загальну концептуальну схему.

Зокрема, швейцарський соціальний психолог В. Дуаз виділив чотири рівні стереотипів:

- індивідуально-психологічні особливості формування уявлення людини про своє соціальне середовище;

- уявлення, що складаються в ситуації міжособистісного спілкування;

- колективні уявлення, що формуються в міжгрупових відносинах; соціальний стереотип зароджується і функціонує саме на цьому рівні;

- ідеологія, яка складається під впливом певних історичних умов даного суспільства.

У вітчизняній психології до кінця 50-х років термін «стереотип» не вживався. Хоча проблема вивчення шаблонів поведінки людини ставилася. Найбільш всебічно це було розглянуто П. О. Сорокіним. Не вводячи в обіг термін «стереотип», він описав процес їх функціонування в соціокультурній групі. «Ряд процесів і форм поведінки заздалегідь зафіксований в тому чи іншому вигляді і виконується більшістю членів групи» [16; 13].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.