гадай той момент, коли ти відчував себе дуже неприємно, як то кажуть: “із защемленим хвостом". Напиши про це на аркуші паперу. Можеш не обмежувати себе у словнику.А тепер розірви аркуш і викинь його. І більше не “їж" себе. Все у минулому!“Як навчатись на невдачах”Згадай випадок, коли ти зазнав найбільшої, на твою думку, невдачі і проаналізуй його за схемою:опиши випадок;твої думки та дії при цьому;дії інших при цьому;як складалися обставини;чого ти боявся більш за все;як би ти зробив зараз.(Якщо ти відповів на всі питання, поздоровляємо! Ти обернув невдачу на досвід!)“Звільнення від думок"Займи зручну позу. Поспостерігай за власними думками. Дай їм піти. Залишайся у такому стані, доки не відчуєш себе відпочившим.“Місце минулого у минулому”Розслабся. Подумки озирнись на свій минулий досвід. Знайди там ситуацію, що була для тебе неприємною. Уяви себе у її фіналі.Знову програй подумки цей епізод, але цього разу уяви себе по іншому: так, якби ситуація була для тебе “ніякою”, незначною, чи не завдала великої шкоди. Закріпи цей образ у пам”яті. Скажи собі: “Все пройшло”.“Мандрівка у майбутнє"Уяви собі якусь важливу подію для тебе у майбутньому.Уяви себе впевненим для вирішення цієї ситуації. Запам”ятай відчуття.“Вміння позитивно мислити"(Пам”ятка - самотренінг)Існує багато підтверджень, що думка викликає у людини певні психологічні та фізіологічні зміни. Так негативні думки пригнічують, а позитивні - навпаки, надихають. Ти, мабуть, і сам помітив, що коли думаєш про те, що щось не вийде, це щось дійсно не виходить, а якщо і виходить, то не так. Або боїшся чогось, і воно таки з тобою трапляється (у народі кажуть: “Наврочив”). Якщо ти думаєш, що ти непомітний і не гідний уваги, безталанний і нікому не потрібний або нікому не подобаєшся, - знай, що тебе дійсно не помічатимуть. (Веселенька перспектива?!) Але все дійсно залежить від тебе!А також від думок, дій, почуттів. З них ми почали і ними ж будемо боротися за щастя.Отже спробуємо розібратися.По перше - з думками. Наші думки тісно пов”язані з позицією, яку ми займаємо відносно інших людей. Спробуй визначитися із власною позицією (Ти зараз сам на сам із собою, тож будь відвертим). Ось вони:У мене не все добре - у них (нього) все добре, або Я “-", вони “+”.Як правило, це позиція людини, що дуже мало цінить себе, як то кажуть, з низькою самооцінкою. Ті, хто додержується цієї позиції, вважають, що вони дійсно ні на що не здатні, а везіння їх обходить. Зазвичай, вони діють вкрай обережно, довго наважуються на щось, перебирають всі можливі перешкоди, або взагалі “закінчують роботу на початку", заздрять іншим, не схильні до ризику і майже ніколи не досягають успіху.У мене все добре - у них (нього) не все добре, або Я”+”, вони “-“.Це вже позиція людини із завищеною самооцінкою. Такі люди ніколи не вважають себе винними, у всіх неприємностях звинувачують інших, вони часто досягають бажаного, але у оточуючих симпатії не викликають.У мене не все добре - у них (нього) не все добре, або Я”-“, вони “-“.Це позиція безнадії. Людина з такою позицією не помічає нічого доброго ні у собі, ні у інших. Світ для неї завжди у темних фарбах. Така людина ні себе не любить, ні оточуючих. Про везіння взагалі говорити нічого.У мене все добре - у них (нього) все добре, або Я”+”, вони “+”.Це оптимістична позиція. Люди, що її займають, добре ставляться і до себе, і до оточуючих, серед недоліків завжди знаходять щось позитивне, а коли когось і критикують, не зачепають гідності, не принижують, не ображають. Такій людині завжди симпатизують і вона досягає значних успіхів.Зорієнтувався у власній позиції?Якщо це не № 4, постарайся змінитись, бо це і є позитивне мислення.По-друге, з діями та почуттями. Мудрість Сходу говорить: ” Навіть коли ми не можемо змінити обставини, ми можемо змінити своє ставлення до них”. Зміни “-“ на “+". Це і є дії. Почуття зміняться самі.Позитивне мислення - твій ключ до успіху!Методики для корекційної роботи з класомКорекція “суспільної думки”“Корони"Для проведення цієї гри вихователю потрібно підготувати паперові “корни” - склеїти паперові стрічки по розміру голови дитини, на яких написати своєрідні “ярлики", наприклад: я малятко; я веселий; мені не цікаво; я хочу спати; я голодний; допоможи мені; люблю компліменти; я невдаха; я ненадійний; у мене все виходить; мене зневажають; ні з ким не говорю; відчепись від мене; скажи мені щось приємне; я тебе не слухаю; ти мені подобаєшся; я завжди правий і т. ін.Хід гри. Розділіть дітей на невеликі групи (по 3-5), розсадіть групи по класу, щоб вони одна одній не заважали. Дайте будь-яке спільне завдання. Наприклад, виготовити портрет ідеального друга (див. гру з такою назвою). Перед початком роботи роздайте дітям “корони”:Діти, зараз ви отримаєте секретні “корони". Що на них написано, будуть бачити тільки ваші одногрупники, особисто кожен свою корону бачити не повинен і питати, що написано, у інших теж. Носити ці “корони" потрібно весь час виконання завдання. Є ще одна хитрість. Всім членам групи потрібно спілкуватись з кожним так, як вимагає його “корона”. Наприклад, на “короні" написано: “ я клоун", то ж всі члени групи можуть сміятися з цього “клоуна”, кривлятися, тощо. “Клоун” до кінця гри не повинен знімати “корони" або протестувати проти будь-якої поведінки у свій адрес.Потім потрібно дати дітям попрацювати у “коронах” хвилин 10 - 15, уважно спостерігаючи за дотриманням правил. Якщо у будь-якій групі виникли загострення у спілкуванні або група захопилася “коронами", веселиться і не працює, гру слід припинити і перейти до обговорення. Якщо групи працюють нормально, можна дочекатися закінчення виконання завдання і перед демонстрацією результатів теж спочатку обговорити “коронне” питання.Діти, перед тим, як продовжити роботу (розглянути результати вашої роботи), ми обговоримо з вами ваші “корони”. Зараз кожен з вас висловить свої враження по таким питанням (за бажанням питання можна записати на аркуші чи дошці):Чи здогадалися, що написано на власній “короні”, що допомогло це зробити або заважало?Чи зручно ви почували себе, коли з вами спілкувалися по “коронному”?Чи вам приємно було спілкуватися з одногрупниками по “коронному"? У яких випадках?Чи подобалося вам те, як спілкувалися з вами у відповідь?Чи не заважали “корони" працювати над загальним завданням?Питання до всього класу:А чи спостерігали ви у житті. що з деякими дітьми теж спілкуються, ніби на них є “корона”? Чи може самі це відчували?У яких випадках це буває?Що почувають, на вашу думку, діти у реальному житті, коли з ними спілкуються ось так, по “коронному”? У яких випадках допомагає? Заважає?А хто, по вашому, “корони" у житті чепляє? Чи буває так, що людина сама добровільно одягає “корону”?Вихователю слід підвести дітей до думки про недопустимість “навішування” негативних ярликів на інших та на себе. При цьому недоцільно називати конкретних дітей, у яких помітили схильність до “коронування” себе або інших, якщо діти самі цього не зробили. Якщо діти конкретно називають “коронаторів”, не слід проводити “колективне виховання одного”. У цьому випадку можна сказати, що ви вважаєте, що кожен зробив відповідні висновки для себе у ході гри.Дуже рідко буває, що діти “дограють" “коронну" гру у наступні дні, або якусь з “корон” “приліпляють” до когось. У такому випадку вихователю слід нагадати дітям про те, що кожна гра має закінчення, а надто “загравшихся” можуть чекати певні неприємності від власних дій.“Портрет ідеального друга"Для проведення гри приготуйте кілька аркушів паперу формату А-3 (по кількості майбутніх груп), клей, ножиці, олівці, фломастери, старі журнали, які не шкода різати. Розділіть дітей на групи по 3-5.Інструкція дітям. Діти, мабуть кожному з вас хотілося б мати доброго друга. Цікаво, а яким би він був? Як виглядав би? Пропоную вам використовуючи матеріали. що лежать у вас на столах, свою уяву та досвід, створити портрет ідеального друга. На аркуші ви також можете записати його риси характеру, або те що він повинен і не повинен робити. Потім кожна група представити нам свій витвір і ми поговоримо.Час роботи у групах - 20-25 хвилин.Коли групи готові, прикріплюємо всі “портрети" на дошку і проводимо обговорення:Зараз кожна група представить нам свого ідеального друга. Наше завдання - знайти спільні риси у портретах.На представлення групам відводитися до 3 хвилин. Після закінчення запропонуйте дітям назвати спільні риси, а самі підкреслюйте їх на портретах або виписуйте на окремому аркуші. Далі - знову обговорення:Як ви вважаєте, які з записаних якостей зустрічаються у реальних друзів?Чи зустрічали ви дитину, яка мала б усі означені риси? Чи це можливо?Чи є у вас друзі, які не мають жодної з цих рис? (Якщо діти дають стверджувальну відповідь, запитайте, що приваблює їх у цьому випадку)Чи обов”язково мати всі ці риси, щоб з тобою дружили?Чи варто шукати собі тільки близького до ідеалу друга? Чому?Коментар для вихователя. Ведучи обговорення, важливо підвести дітей до думки про хибність завищених сподівань щодо образу друга та товариша, які часто призводять до дитячої самотності та нетерпимості. Підводячи підсумки, можна сказати дітям, що дружби вартий кожен і що саме дружба допомагає людям змінитися на краще.“Дружні вимоги"(навчання чемності у взаєминах)Підготуйте аркуші з наступним текстом для всіх учасників гри.Лист учасника.Щоб ти сказав у наступних ситуаціях: *Ти бачиш кількох дітей, що грають разом і хочеш теж грати з ними…Кілька твоїх друзів ідуть разом у похід, а тебе з собою не запросили. Ти хочеш піти з ними…Твоя подруга (друг) взяв у тебе книгу почитати і не повертає. Ти хочеш повернути книгу назад…Ти хочеш, щоб батьки купили тобі досить дорогу іграшку…Ти не зрозумів, як потрібно розв”язувати приклад, і хочеш, щоб вчитель пояснив ще раз…Тиждень тому ти спитав у батьків, чи можна тобі поїхати з друзями у дводенний похід з ночівлею, і досі не отримав відповіді…
Страницы: 1, 2, 3, 4
