RSS    

   Психологія сімейних відносин

p align="left">Подальша дослідно-експериментальна робота спонукала батьків до самостійного, на основі наявних у них знань і життєвого досвіду, визначення рис характеру дитини, що виховується в умовах міжособистісних взаємин паритету, конкуренції чи антагонізму. Виконуючи це завдання, загал батьків відчував певні утруднення. Колективне обговорення, аналіз випадків із реального сімейного життя допомогли з'ясувати, що паритетні подружні взаємини не сприяють розвиткові в дитини самостійності, впевненості в собі, можуть викликати відчуття особистісної неповноцінності. Особливу увагу приділяли аналізові наслідків конкуренції між батьком і матір'ю. Відзначали, що такі подружні взаємини призводять до формування у дитини звички підкорятися волі сильнішого. Батькам роз'яснювали, що ті чи інші моральні якості син і донька виявлятимуть не лише стосовно своїх рідних, а й інших людей. Останній аргумент був вагомим під час розгляду будь-яких негативних рис характеру дитини. Адже дехто з батьків хибно вважав, що покірність дитини обмежуватиметься лише взаєминами в сім'ї. Щодо антагоністичних подружніх взаємин, то наслідком їх впливу стають черствість, байдужість, лицемірство дитини, зневажання інших людей. У результаті колективної роботи була складена таблиця-пам'ятка для батьків, що містила відомості про можливі риси характеру підлітка, що формуються на основі відповідного типу подружніх міжособистісних взаємин (табл.2.3).

Наприкінці заняття батьки з допомогою педагогів дійшли узагальнювального висновку: сімейне життя вимагає налагоджування взаєморозуміння, дотримання загальноприйнятих норм моральних взаємин і спілкування, прояву альтруїстичних почуттів і емоцій душевної теплоти, чуйності, взаємоповаги. Все це складає фундамент культури міжособистісних взаємин батьків і дітей.

Таблиця 2.3. Вплив типу подружніх взаємин на формування рис характеру підлітка

Тип подружніх взаємин

Риси характеру дитини

Співробітництво

Розвивається гармонійно і природно, живе своїм цікавим життям, поважає батьків і рідних, великодушна і довірлива, щира і чуйна

Змагання

Стає боязкою, піддається будь-якому впливові, у неї виховуються лицемірство, підлабузництво, нещирість, хитрість

Паритетні взаємини

Нерозвинене почуття самостійності, впевненості в собі, відчуття особистої неповноцінності, хоча дисциплінована, слухняна, покірлива, гарний виконавець

Конкуренція

Привчається підкорятися волі сильнішого, догоджати, обманювати, підлабузничати

Антагоністичні взаємини

Змушена виконувати різні вимоги батьків, стає черствою, відчуженою, байдужою

Для виконання дослідно-експериментальної програми на підсумковому етапі широко використовували різноманітні інтерактивні методи, які не тільки збагачували батьків знаннями, вміннями і навичками з формування культури взаємин з дітьми, а й сприяли виробленню відповідних пам'яток, інструкцій, порад і рекомендацій на закріплення педагогічних настановлень. Як приклад наведемо хід гри “Згоден - не згоден".

Біля протилежних стін кімнати виставляли таблички “Згоден" і “Не згоден”. Ведучий зачитував перелік тверджень. Учасники, які погоджувалися з цим твердженням, переходили до таблички “Згоден”, незгодні - до таблички “Не згоден”. Далі групи обстоювали свої позиції. Батьки, які змінили в ході дискусії свої погляди, могли змінювати й своє місцеперебування. Наводимо приклад основних тверджень:

1. ”Я вважаю, що повинен знати все, про що думає моя дитина”.

2. ”Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер".

3. ”Не можна бути другом власної дитини".

4. ”Треба постійно аналізувати взаємини батьків і дітей, шукати істину при виникненні незгоди".

5. ”За суворе виховання діти потім дякують".

Для полегшення виконання завдання батькам, які не погоджувалися із запропонованими твердженнями, пропонували розробити альтернативні твердження, настановлення, які потім разом обговорити. Такими твердженнями стали: ”Я вважаю, що повинен довіряти дитині і давати їй час для власних роздумів", “У сім'ї треба поважати таємницю, між її членами має бути певна дистанція", “Сперечатися, але не сваритися - обов'язкова умова культури сімейного виховання дитини”, ”Сімейні взаємини - не академія наук, згода вища за істину", “Культура подружніх взаємин формує доброзичливу особистість". Після закінчення обговорення узагальнювали висловлені думки, підсумовували.

5. У чому полягають відмінності між психологічним консультуванням і психотерапією?

Розв'язання:

Консультативна діяльність соціально-психологічної служби за своїми завданнями стоїть близько до просвітницької та профілактичної і є однією з важливих форм їх проведення. Разом із тим консультування - це специфічний вид практичної роботи психолога, що характеризується особливими формальними і змістовими ознаками.

Поняття психологічного консультування. Розгляд цих ознак почнемо з визначення самого поняття "психологічне консультування". Це поняття є чи не найбільш уживаним в літературі, присвяченій питанням психологічної допомога, і, на перший погляд, видається цілком чітким і зрозумілим. Проте в його трактуванні різними авторами існують певні розбіжності.

Можна сказати, що у вітчизняній психології загальноприйнятим є розуміння психологічного консультування як психологічної допомоги здоровим людям у складній життєвій ситуації. Однак при цьому в деяких працях термін "психологічне консультування" вживається як синонім понять "психотерапія" (позамедична модель) і "психологічна корекція", оскільки вказані поняття, на думку авторів, тотожні як за змістом (використання групової динаміки, особливостей контакту консультанта і клієнта, спеціальних технік), так і за кінцевою метою - створення сприятливих умов для повноцінного особистісного розвитку, спілкування, життя в цілому тих, хто звертається по допомогу.

Інші автори, не заперечуючи близькість за змістом понять "психологічне консультування" і "психотерапія", вважають доцільним усе ж закріпити поняття "психологічне консультування" за сферою допомоги здоровим людям, залишивши поняття "психотерапія" сфері допомоги психічно хворим, оскільки, по-перше, консультативна робота із здоровими людьми не є терапією (лікуванням) у точному значенні цього слова, по-друге, професійні дії психолога-консультанта і психотерапевта у цих різних сферах допомоги людям мають суттєві відмінності, що зумовлюються передусім мірою відповідальності спеціаліста за стан клієнта (Е. Ейдеміллер, В. Юстицький, Г. Абрамова).

Існує позиція, згідно з якою консультування зорієнтоване переважно на допомогу клієнтові в реорганізації його міжособистісних стосунків, у той час як психотерапевтичний вплив спрямований насамперед на розв'язання глибинних особистісних проблем людини, що лежать в основі більшості життєвих труднощів і конфліктів (Ю. Альошина). Отже, розмежування понять "психологічне консультування" і "психотерапія" тут здійснюється на основі розведення змісту роботи, яку виконують психолог-консультант і психотерапевт, що зумовлює різні вимоги до ступеня їхньої психологічної підготовки.

У галузі вікової та педагогічної психології поняття "психологічне консультування" найчастіше трактується як вид психологічної допомоги, який має діагностично-рекомендаційний характер і є засобом підвищення психологічної компетентності педагогів і батьків (І. Дубровіна, Р. Овчарова).

Інколи до числа завдань психологічного консультування включають не лише діагностичні та рекомендаційні, а й корекційні (Г. Бурменська, О. Карабанова, О. Лідере).

Поняття "психологічне консультування" вживають і в тих випадках, коли йдеться про інформування психологом різних спеціалістів (лікарів, юристів, політиків і т.д.) з тих чи інших питань, що потребують його компетенції. Нарешті, говорячи про психологічне консультування, нерідко мають на увазі будь-яку послугу або комплекс послуг, що надаються у психологічній консультації.

Як бачимо, у вітчизняній психології поняття "психологічне консультування" вживається то в більш широкому, то в менш широкому значенні. При цьому кожний з цих аспектів у різних авторів представлений неоднаковим змістом.

Список використаних джерел

1. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.

2. Психология семьи: Сборник статей. - М.: ООО "Вопросы психологии", 2002. - 160 с.

3. Федоренко Р.П. Психологія молодої сім`ї і сімейна криза. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 168с.

4. Целуйко В.М. Психология современной семьи: Книга для педагогов и родителей. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 287 с.

5. Шнейдер Л.Б. Основы семейной психологии. - М.: МПСИ, 2003. - 927 с.

Додатки

Додаток 1. Програма педагогічного тренінгу для батьків “Культура взаємин батьків і дітей"

Загальна кількість занять - 14

Кількість тем - 7

Пояснювальна записка

Педагогічний тренінг для батьків “Культура взаємин батьків і дітей" - комплексно-інтегративний курс, заняття якого спрямовані на підвищення культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку, вдосконалення умінь та навичок культури спілкування з дітьми. Зміст програми тренінгу складають завдання на формування в дорослих членів сімей потреби створювати та будувати авторську модель “щасливих батьківсько-дитячих взаємин”, за яких панують злагода, взаємоповага, щирість, поступливість, утверджується гуманна моральна сімейна атмосфера.

Головна мета тренінгу - забезпечити поетапне набуття батьками знань про основні правила та принципи культури міжособистісних взаємин у сім'ї, розвинути практичні вміння реалізації культури взаємин з дитиною молодшого шкільного віку.

Основні завдання тренінгу: поглиблення знань батьків про особливості розвитку дитини молодшого шкільного віку, формування гуманних моральних якостей особистості дитини (бажання чинити добро, прояв чуйності, уважності, співчуття іншим людям, чесності та щирості у взаєминах з рідними); набуття практичних умінь і навичок застосовувати гуманні методи сімейного виховання.

За особистісно орієнтованого підходу до роботи з батьками школярів варіюється час на опанування батьками тренінговим матеріалом, враховується рівень готовності батьків до виховання культури взаємин з дитиною, створюються оптимальні умови підвищення культури міжособистісних взаємин.

Заняття з підготовки батьків до виховання культури взаємин з дітьми спрямовані на вивчення сімейного кодексу культури взаємин батьків і дітей; визначення ефективних способів виховання культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку; вдосконалення системи виховання у молодших школярів доброзичливості, чуйності, щирості як основи реалізації культури взаємин між дорослими і дітьми.

Застосування різних форм і методів організації тренінгу (лекція-діалог, розповідь-діалог, лекція-дискусія, “круглі столи", ділові та рольові ігри, інсценізації тощо) забезпечує системність і безперервність активізації процесу виховання культури взаємин батьків і дітей в сім'ї і початковій школі.

Зміст програми

Тема 1. Дитина - дзеркало життя своїх батьків.

Лекція-діалог “Сім'я в житті молодшого школяра". Ознайомлення з поняттями “культура взаємин", “культура спілкування", “культура поведінки”. Укладання словника батьківської педагогіки. Опрацювання правил культури міжособистісних взаємин у сім'ї і початковій школі. Написання творів “Моя дитина", “Я - вихователь”, “Моя сім'я”.

Тема 2. Батьківська позиція - розуміння, визнання і прийняття дитини.

Бесіда ”Особисті якості батьків у вихованні культури взаємин з дитиною".

Дискусія “Визнання дитини. Право дитини бути індивідуальністю”. Вправи на виявлення безкорисливих спонукань до взаєморозуміння і взаємодопомоги в сім'ї. Круглий стіл “Типи батьківської турботи про дитину, форми прояву".

Тема 3. Батьки очима своїх дітей.

Лекція-діалог “Сім'я як гарант безпеки дитини. Чинники впливу батьків на учня ”. Добір характерних умінь і навичок дитини для реалізації культури взаємин з батьками. Ознайомлення батьків із творами дітей на тему “Я і мій тато” “Я і моя мама", “Я і мої рідні". Інсценування найтиповіших ситуацій спілкування батьків і дітей у сім'ї.

Тема 4. Сімейний кодекс культури взаємин батьків і дітей.

Розповідь-діалог “Виховний ідеал української сім'ї - людина високої культури". Складання характеристики ідеалу сучасної сім'ї (цінності, правила і норми культури поведінки, спілкування, культури взаємин батьків і дітей).

Педагогічні заповіді сімейного кодексу. Розробка пам'ятки заповідей. Конкурс сімейних девізів, педагогічних кредо у вихованні культури взаємин батьків і дітей у сім'ї. Обговорення книжки В.О. Сухомлинського “Батьківська педагогіка". Написання листа дитині (за зразком твору В.О. Сухомлинського “Листи до сина”).

Тема 5. Культура взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку.

Бесіда “Етнопедагогіка про культуру батьківсько-дитячих взаємин”. Дискусія “Національні традиції культури спілкування батьків з дітьми".

Складання історичної карти-характеристики культури міжособистісних взаємин за географічним, урбаністичним, культурно-релігійним, юридичним принципами: місто, село, регіон, область, місцевість, освітянсько-культурні надбання, традиції, обряди. Виставка педагогічної і методичної літератури, літературної творчості батьків і дітей на тему “Батьки і діти - культура взаємин у сім'ї". Обмін досвідом виховання культури батьківсько-дитячих взаємин. Складання порад батькам і дітям: “Робіть! ” “Не робіть!"

Тема 6. Сім'я на планеті Земля.

Лекція-дискусія “Українська сім'я у європейському і світовому просторі". Обговорення пріоритетів розвитку інституту сім'ї різних країн і народів. Концепція “Сім'я і родинне виховання" - перехід до нового типу гуманістичної взаємодії школи і сім'ї (огляд нормативно-правових документів, програм, сучасних концепцій сімейного виховання). Складання пам'ятки “Суспільство про законний статус дитини".

Тема 7. Батьки і діти: дефекти спілкування в сім'ї.

Круглий стіл “Культури сімейного життя молодшого школяра. Причини і наслідки конфліктів поколінь". Обмін досвідом про особливості взаємодії материнських і батьківських оцінок у ставленні до сина чи доньки; культуру розв'язання проблемних ситуацій у сім'ї та школі.

Складання карти головних причин і порушень культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку. Обговорення відеосюжетів реального сімейного життя: “Мама і дитина вдома", “Тато і дитина вдома", “Батьки і діти в гостях", “Батьки і дитина в школі", “Дитина і батьки на дачі".

Додаток 2. Церемонія засвідчення педагогічної конфіденційності у колі батьків

Клятва педагога - експериментатора

Я присягаюся берегти таємниці дитини та її сім'ї.

Я обіцяю повідомляти інформацію, яка стосується розвитку дитини, лише тим людям, яким потрібно краще зрозуміти дитину, щоб підтримувати і допомагати їй.

Я обіцяю берегти таємницю і ніколи не розголошувати нічого, що пов'язано з дитиною та її батьками нікому, крім фахівців, чия діяльність спрямована на благо дитини та сім'ї.

Підпис педагога _____________________________________

Число, місяць і рік ___________________________________

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.