Психологічні особливості явища Інтернет-аддикції в молодіжному середовищ

Хакерство

Хакерство являє собою рух, який переслідує мету демонополізації розповсюдження програмних продуктів та демократизації доступу до інтернет-ресурсів. Помилковим є ототожнення хакерства з софт-піратством або шахрайством у сфері електронного бізнесу, оскільки в переважній більшості випадків діяльність хакерів не носить комерційного характеру і не використовується для вилучення матеріальних вигод.

Хакери є досить організованою популяцією в рамках Інтернет-субкультури, регулярно проводять зустрічі, конференції, семінари з обміну досвідом. Необхідно зауважити, що для здійснення повноцінної хакерської діяльності необхідна досить висока професійна підготовка програміста.

Хакерство виконує ряд дуже позитивних функцій: своєю діяльністю хакери стимулюють створення систем захисту інформації, зокрема - від нелегального проникнення і розповсюдження шкідливих програм, хакери виявляють і сприяють усуненню дефектів програмного забезпечення, здійснюючи тестування програмних продуктів, які забезпечують поширення в мережі програмних продуктів, дозволяючи користувачам безоплатно їх копіювати й істотно заощаджуючи їх кошти (на шкоду, зрозуміло, комерційного інтересу фірм-виробників),забезпечуючи тим самим демократизацію доступу до ресурсів, хакерством стимулює професійне зростання програмістів, хакерами виявляються і робляться надбанням користувачів (включаючи і творців ПК) недокументовані можливості програмного забезпечення і т.д [12].

З іншого боку, хакерство завдає шкоди інтелектуальної власності, може вторгатися в комерційні інтереси виробників програмного забезпечення (збитки, що наносяться хакерами, важко оцінити як дуже значний в масштабах фірм-виробників ПЗ), технології хакерів можуть бути використані в злочинних цілях.

Інтернет-аддикця в формі хакерства поширена в підліткової середовищі в обмежених масштабах, що обумовлено, в першу чергу, високим рівнем професійної підготовки, що вимагають від потенційного хакера.

З іншого боку, багатьох підлітків потенційно привертає Хакерська діяльність, що стимулює велику віддачу часу спілкування в мережі, що призводить в результаті до формування Інтернет-залежності (Tisserland IN, 2000).

Створення шкідливих програм

Створення шкідливих програм (вірусів) виникло задовго до створення Інтернет, але саме в Інтернет набула настільки катастрофічні (у тому числі і за наслідками) масштабів. Слід принципово відрізняти нешкідливі віруси, покликані продемонструвати майстерність їх творця. Найбільш важко реалізовуватися в середовищі MS-DOS з допомогою шкідливих програм, знищуючи файли користувача, або переслідуючи з метою доступу до секретної інформації (наприклад, пароль).У Windows створення шкідливих програм не вимагає серйозної підготовки програміста і в повному обсязі доступно підліткам.

Створення шкідливих програм відображає в повній мірі деструктивного, властиву підліткам в силу їх вікових особливостей, а також і певні рівні психопатології, зокрема - розлади особистості, дисфоричні стану при органічних ураженнях ЦНС. Почасти створення шкідливих програм спокутують факт, що більшість підлітків, потрапляючи в мережу, не знаходять іншого застосування своїм потенційним можливостям самореалізації. У цьому написання вірусів схоже з вандалізмом і нанесенням на стіни написів непристойного змісту.

Для плідної творчої роботи, можливості для якої Інтернет надає повною мірою всім користувачам, необхідний не тільки запас суто технічних знань і навичок, а й загальний духовний і освітній потенціал, який у багатьох випадках виявляється недостатнім. Образно кажучи, коли з'явилася реальна можливість голосно заявити про себе світу, з'ясувалося, що сучасні підлітки просто нема чого сказати [16].

Геймерство

Інтернет являє собою безліч комп'ютерних ігор, що знаходяться у вільному доступі користувача. Крім версій, що реалізовуються в автономному режимі, є велика кількість ігор в мережі від шахів і карткових ігор, реалізованих в online-режимі, до специфічних, виключно комп'ютерних ігор - стратегій, квестів, симуляторів і т.д.

Ймовірно, геймерство - найпоширеніша серед підлітків форма Інтернет-залежності. Перевага цієї форми обумовлено відсутністю необхідності в будь-яких навички роботи з ПК, захопливість багатьох ігор і надаваної іграми можливістю аутоідентифікаціі з різними героями. ПК-ігри значно виграють за популярністю навіть у пригодницької і фантастичної літератури, що пов'язане з їх динамічністю, і головне - складним, мінливим по ходу дії сюжетні алгоритмом, інтерактивність сюжету.

Багато ігор поєднують у своєму сюжеті декілька ліній, що дозволяють виявити креативні, деструктивні і пошукові якості користувача. У більшості ігор існує і система заохочень, яка стимулює геймерів до вдосконалення свого "майстерності". Ще більшу можливість в реалізації конкурентних відносин дають ігри в мережі, зростання рейтингу користувача в яких компенсує його нереалізовані амбіції в навколишньому його реальному світі.

Значною проблемою інтернет-геймерства є розвиток в мережі грального бізнесу, створення широкої (і не регульованої) мережі інтернет-казино. Фактично, цей вид діяльності мало відрізняється від звичайних форм грального бізнесу, за винятком його доступності широким колам користувачів (Korn DA, 2000 [13].

Інтернет-злочинність

Інтернет-злочинність, маючи ті ж основні ознаки, що і злочинність в цілому, має ряд особливостей, які дозволяють віднести її прояви до особливого типу "злочинів високих технологій". Більша частина злочинів даного розряду формально можуть оцінюватися як шахрайство, незаконні фінансові операції, обман споживача і т.д.

Для реалізації злочинної діяльності в Інтернет потрібно віртуозне володіння інтернет-технологіями, оскільки здійснення подібних акцій протистоять складні системи захисту електронної інформації. У більшості випадків для підлітків ця діяльність недоступна. До категорії інтернет-злочинів можна з певною натяжкою віднести розповсюдження порнографії, рекламу заборонених послуг (наприклад, проституції), поширення відомостей про виготовлення наркотиків, зброї і т.д. У даному випадку Інтернет проявляє свою роль більше в якості універсального засобу комунікації, ніж арени та інструменту власне протиправної діяльності.

Розслідування інтернет-злочинів вкрай ускладнене. У більшості випадків вони залишаються нерозкритими. З іншого боку, злочинцеві буває досить нелегко скористатися результатами своєї діяльності [17].

висновки

Здійснивши науково-психологічний аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження явища Інтернет-аддикції можна зробити наступні висновки:

Теоретичний аналіз наукової літератури показав, дослідження проблеми психології залежності від Інтернету як поведінкової адикції широко висвітлено здебільшого у зарубіжній літературі у працях таких науковців як М. Шоттон, Д. Грінфілд, Дж. Грохот, К. Янг та ін. У вітчизняній психологічній науці, нажаль, ще недостатньо вивчено та висвітлено цю тему. Серед вітчизняних науковців, що присвятили свої дослідження проблемі Інтернет-залежності, можна назвати А.Є. Войскунського, Л.В. Кулікова, Н.В. Чудову, А.Г. Асмолова, Н.А. Цвєткову, А.В. Цвєткова тощо.

Аддиктивна поведінка - одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій.

За проявами залежності від Інтернету нерідко ховаються інші адикції (патологічні залежності) або психічні відхилення. Страждання людей, які мають межові психологічні стани, може, зокрема, проявитися в ненормальній пристрасті до Інтернету, до онлайнових систем спілкування тощо.

Занурення у віртуальне середовище може бути обумовлено внутрішніми психологічними конфліктами, викликаними, наприклад, проблемами в особистому і сімейному житті. Занурюючись у віртуальну реальність, людина як би захищає себе від якихось проблем, тривоги, комплексів. Віртуальний світ може використовуватися як засіб компенсації невдач. Саме віртуальний світ дає ту волю дій, волю вираження думок, почуттів і емоцій, що у реальному житті найчастіше не завжди можливі.

Список використаних джерел

1. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. - Мн.: Харвест, 2004. - С. 175-222.

2. Войскунский А.Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета // Психологический журнал. - 2004. - № 1. - С. 90-100.

3. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения). - М.: ИЦ «Академия», 2003. - 288 с.

4. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе: Деструктивное поведение в современном мире. - Новосибирск: Наука, Сиб. отделение, 1990. - 222 с.

5. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учеб. пособие. - СПб.: Питер, 2004. - 464 с.

6. Леонова Л.Г., Бочкарева Н.Л. Вопросы профилактики аддиктивного поведения в подростковом возрасте // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. - Мн.: Харвест, 2004. - С. 449-501.

7. Психиатрический энциклопедический словарь / Й.А. Стоименов, М.Й. Стоименова, П.Й. Коева и др. - К.: МАУП, 2003. - 1200 с.

8. Шапар Б.В. Психологічний тлумачний словник. - Х., 2004. - 640 с.

9. Янг К. Диагноз - Интернет-зависимость // Мир Internet. - 2000. - № 2. - С. 24-29.

10. Белинская Е.Н., Жичкина А.М. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты. - М., 2000.

11. Бурова В.В. Социально-психологические аспекты Интернет-зависимости. - М., 2001.

12. Войскунский А.Е. Зависимость от Интернета: актуальная проблема // Мир Интерента. - М., 2000. - №3.

13. Войскунский А.Е. "Психологические исследования феномена Интернет-аддикции. - М., 2000.

14. Войскунский А.Е. Феномен зависимости от Интернета //Гуманитарные исследования в Интернете. - М., 2000.

15. Жичкина А.М. Социально-психологические аспекты обще¬ния в Интернете. - М., 2002.

16. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. - М., 2002. - №3.

17. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.149-154.

18. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. - М., 2002. - №3. - С. 27 - 30.

19. Мюррей К Интернет-зависимость с точки зрения нарративной психологии // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А Е. Войскунского. М. 2000. С.132-140.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5