Психологічні основи застосування комп'ютерів у процесі навчання
p align="left">Основними чинниками, що сприяють ефективному проведенню індивідуалізованої роботи з учням, є:- проведення викладачем чіткої настанови на систематичне використання індивідуалізованої форми навчання під час занять;
- розробка теоретичного навчального матеріалу відповідно до дидактичного принципу доступності;
- розробка системи спеціальних завдань для індивідуалізованої форми навчання, які відповідають навчальним планам та програмам з урахуванням специфіки кожної навчальної дисципліни;
проведення систематичного контролю при індивідуалізованій формі навчання;
врахування комплексу індивідуально-психологічних особливостей учнів при організації індивідуалізованого навчання;
- врахування психолого-педагогічних умов у розробці комп'ютерних програмних продуктів, які будуть використовуватися при індивідуалізованому навчанні.
При цьому критеріями ефективності індивідуалізації навчального процесу є:
- стійке засвоєння знань учням із певного предмета;
- уміння використати теоретичні положення навчальної інформації у практичній роботі;
- уміння самостійно працювати з навчальною та додатковою літературою;
- уміння індивідуально проробляти та освоювати запропонований навчальний матеріал.
Складність визначення дидактичних умов ефективного використання комп'ютерів при індивідуалізованому підході до навчання зумовлена відсутністю єдиної точки зору на визначення поняття індивідуалізація навчання, специфічних особливостей, функцій та шляхів її реалізації в умовах комп'ютерного навчання.
Також відсутня єдина точка зору і на визначення специфічних ознак індивідуалізації, її навчально-виховних результатів.
Ядром теоретичної концепції індивідуалізації навчальної діяльності О.Кірсанов називає «три основні категорії: особистість, діяльність, розвиток». Основні складові, що творять процес навчання, є передача знань, досвіду діяльності, емоційно-ціннісних відношень.
Жодна з існуючих нині психолого-педагогічних теорій навчання, в тому числі П. Гальперін та Н. Тализіної (поетапне формування розумових дій), не можуть у повній мірі і належним чином пояснити закономірності комп'ютерного навчання. Одною з причин такого положення, на думку В. Панченко, є те, що комп'ютерна діяльність «накладає відбиток» на всі види пізнавальних процесів, тому цей аспект проблеми дає великі можливості для дослідницької роботи психологів і педагогів.
Серед різних аспектів вивчення комп'ютеризації (філософського соціального, методологічно та ін.) основним і істотним називають психолого-педагогічний.
Поява нових інформаційних технологій навчання, в тому числі й використання комп'ютерної техніки, зумовила і появу нових форм організації навчального процесу, за яких учень виступає об'єктом навчальної діяльності. Комп'ютер вирішує досить складні задачі за допомогою евристичних засобів. При цьому змінюється статус учня, він усвідомлює себе людиною, яка самостійно приймає певні рішення і відповідає за одержаний результат. А це розкриває нові горизонти в практичній реалізації принципу гуманізму та гуманізації у навчанні при використанні комп'ютерних технологій.
Комп'ютер як засіб навчання вже використовується майже 45 років. І за цей час його використання мінялися функції і дидактичні можливості, більш серйозний підхід отримала психологічна сторона експлуатації такого засобу. Зазвали змін і прикладні комп'ютерні продукти (навчальні системи, оболонки, середовища), змінилися і їхні можливості та функції.
Використання техніки в навчальному процесі традиційно характеризується двома шляхами:
-- взаємодією учня з комп'ютером, навчання відбувається, як правило, без утручання викладача, оскільки учень одержує всю необхідну інформацію тільки від комп'ютера, спілкуючись із ним у зручному режимі. Єдино можливе втручання викладача тоді, коли через недосконалий програмний продукт виникає непередбачена ситуація й комп'ютер неспроможний будь-що зробити;
-- взаємодією викладача з комп'ютером. У цьому разі комп'ютер може застосовуватися як помічник в організації навчального процесу або ж виконувати контролюючу функцію. Він може видавати результати після виконання учням певної роботи, порівнювати їх, вести підрахунки.
Нові інформаційні технології навчання вносять Істотні зміни і в діяльність педагога. Його місце в навчальному процесі значною мірою визначається вибраною навчальною системою, і залежно від функцій, що виконуються цією системою, зумовлюються і функції викладача. Успішне використання комп'ютерних технологій ставить нові вимоги до професійної майстерності викладача.
2.3 Психологічні проблеми використання комп'ютерного посібника в навчальному процесі
Один із варіантів розвивального навчання у дидактиці -- проблемне навчання. Його метою є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання й системи знань, а й пошук шляхів розв'язку. За допомогою цього формується пізнавальна самостійність учня і розвиваються його творчі здібності. Проблемне навчання -- це оптимальне поєднання репродуктивної й творчої діяльності, пов'язаної із засвоєнням системи наукових понять і прийомів, способів логічного мислення. З упровадженням комп'ютера в процес навчання з'явилася можливість значно підвищити активність ученьів, забезпечити циклічність функціонування традиційного зв'язку «викладач-студент» у реальному масштабі й часі. Завдяки цьому простіше стало реалізувати головні принципи розвивального навчання: індивідуалізацію й диференціацію. Крім того, комп'ютер хоча і дозволяє помилятися, але допомагає пізнавати систему понять і знань через протиріччя.
Комп'ютер доцільно використовувати і для класичного тестування, причому в будь-якій галузі. На думку психологів, за умови грамотного підходу саме тести з інформатики можуть допомогти розкрити рівень розвитку вмінь майбутніх спеціалістів до виконання операцій змістовно-логічного мислення.
Система успішно застосовується в навчальному процесі. За її допомогою здійснюються перевірка завдань, відбувається проведення олімпіад у режимі on-line та тестування знань учнів із різних дисциплін. При чому ця система постійно поповнюється. Але банк завдань та тестів з інформатики, перевірка яких автоматизована, дозволяє вважати її комп'ютерним задачником, який можна використовувати лише для поліпшення якості викладання інформатики.
Досвід використання комп'ютерного підручника у навчальному процесі та під час підготовки до олімпіад дає змогу стверджувати про необхідність таких систем для багатьох викладачів інформатики та програмування. Вони підвищують ефективність та інтенсивність занять у декілька разів, а також активізують підвищити інтерес учнів до предмета.
Сьогодні у світі найбільш перспективними вважаються два підходи до комп'ютеризації освіти. Перший пов'язаний з "проектуванням і комп'ютерною реалізацією предметно орієнтованих навчальних середовищ, які забезпечують розширене моделювання змісту об'єктів вивчення та створення інтегрованих навчальних предметів (США, Франція, Японія). Інший підхід, пов'язаний з утворенням на основі згаданих середовищ моделей спільної та індивідуальної пізнавальної діяльності, в основі яких лежать процеси комунікації та широкої взаємодії між учнями та між учителями й учнями (США, Англія, Франція, Фінляндія, Росія, Україна).
Ми підтримуємо думку, що останній підхід сприяє реалізації діяльнішого підходу до навчання, розкриває своєрідність комп'ютера як засобу організації та розвитку пізнавальної, пошуково-дослідної, інтелектуально-творчої роботи, сприяє формуванню досвіду різних форм і видів діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, досвіду спілкування. У цьому контексті пошуково-дослідна діяльність учнів на усіх її етапах стає ефективною в умовах заміни та модернізації традиційних методів інформаційної освіти учнів при більш різноманітному та системному використанні комп'ютерних технологій. Підставами для такої позиції є розуміння нами специфічних особливостей комп'ютера та ефективності впливу комп'ютерних технологій на оптимізацію педагогічних процесів, серед яких:
-- забезпечення доступу до практично необмеженого обсягу інформації та до способів її аналітичної обробки, що забезпечує різке кількісне збільшення обсягу потенційно доступної інформації та швидкості її отримання і веде до якісно ново) сходинки -- виникнення феномена «безпосереднього включення» людини в інформаційну культуру суспільства;
-- забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів психічної людської діяльності. На відміну від усіх попередніх засобів об'єктивації психічної діяльності людини, які створювали лише передумови для перетворень, що виконувала сама людина (аналіз
окремих аспектів змісту знань, порівняння з уже відомими даними, доповнення даних новою інформацією з інших галузей, використання конкретних дій для організації та систематизації інформації тощо), використання комп'ютерних технологій уперше дає можливість повноцінно виконувати та частково автоматизовувати ці перетворення;
-- використання комп'ютера стає наступним за значущістю, після традиційної писемності, знаковим знаряддям, яке сприяє оперативному обміну інформацією відповідно до змісту діяльності. Таким чином, з'являється принципово нова галузь використання людиною мови та знаково-символічних засобів діяльності;
-- використання комп'ютера дає можливість вступати до конструктивно змістового діалогу з користувачем і утворювати з ним єдине функціональне предметно орієнтоване середовище. Таким чином, комп'ютер не лише збільшує інтелектуальні можливості людини, впливає на її пам'ять, емоції, мотиви та інтереси, але й змінює та перебудовує саму структуру пізнавальної, а згодом і продуктивно-творчої діяльності людини.
