Психодіагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів
p align="left">Зараз стало традицією «скидати» педагогічні проблеми на психологічну службу. Що робити з важкими? Один психолог, навіть найчудовіший, погоди не зробить. Потрібні і інші кваліфіковані фахівці, щоб кожний на своєму місці знайшов себе, став майстром.Педагогічна занедбаність полягає в нерозвиненості, неписьменності, невихованості дитини, відставанні його розвитку від власних можливостей, вимог віку, викликаних педагогічними причинами і що піддаються корекції педагогічними засобами.
Затримка розвитку правилосообразного поведінки, невміння підкорятися вимогам відповідної діяльності (ігрової, учбової, трудової) з часом зростає в недисциплінованість, небажання зважати на суспільні норми.
Залежно від якості, тривалості і ступеня несприятливого впливу негативні установки можуть:
· носити поверхневий, легкоусуваючий характер;
· укорінятися і вимагати тривалого і наполегливого перевиховання;
· доповнюватися вторинними, третинними недоліками.
У зв'язку з цим виникає проблема ранньої профілактики антигромадської поведінки, яка повинна починатися з попередження педагогічної занедбаності.
Робота шкільного психолога повинна бути, в першу чергу, направлена на гуманізацію педагогічного процесу, розвиток загальної культури і культури спілкування, емпатичного розуміння як основи діалогу з важкими учнями, безоціночного особового і оптимістичного відношення до них педагогів.
Дослідження, проведені окремими авторами, показують, що агресивні способи дії з'являються тоді, коли інші форми поведінки не дають бажаних результатів. Це, ймовірно, свідчить про те, що навіть є в арсеналі у дитини адаптивні форми поведінки (як вчинені, так і недосконалі) можуть під впливом важких ситуацій змінитися проявами неадаптивної агресії. З цих позицій ми виділяємо в структурі агресивної поведінки молодших школярів неадаптивні агресивні реакції, що приводять до деструктивного, дезадаптивному результату по відношенню до особи.
В світовій психологічній практиці прийнято вважати, що основним і найефективнішим методом корекції порушень поведінки у дітей є поведінкова терапія. Цей підхід заснований на теорії навчання і припускає розгляд порушень поведінки не як симптом якого-небудь захворювання, а як певні типи реагування. Тому об'єктом дії в процесі поведінкової терапії є сама поведінка дитини.
Багато авторів відзначають ефективність поведінкової терапії через дію трьох чинників:
1) можливість контролю соціального середовища дитини;
2) можливість дії на механізми дезадаптивної поведінки;
3) відносна стислість терапії.
Виходячи з цього, свою роботу з молодшими школярами, що проявляють неадаптивні агресивні реакції в повсякденній поведінці, ми будували з опорою на даний підхід, а також на принципи гуманістичної психології, що розглядає людину як вищу духовну істоту. Формування гуманного відношення до навколишніх людей, на наш погляд, повинне стати основною задачею в роботі з агресивними дітьми.
Одним з найпоширеніших і ефективних засобів психологічної корекції, зокрема корекції агресивної поведінки, є соціально-психологічний тренінг. Результати досліджень свідчать про взаємозв'язок дефіциту соціальних навиків у дітей з їх агресивністю. Крім того, агресивність школярів виявляється і звертає на себе увагу лише під час їх контактів з оточуючими, тобто в процесі соціальної взаємодії. Тому соціально-психологічний тренінг, як форма групової психокорекційної роботи, виявляється самим відповідним засобом. Взаємодія в групі однолітків дає найбільші можливості формувати у школярів установку на позитивні емоційні контакти з людьми, розвивати у них адекватні оцінні думки, коректувати самооцінку і самосприйняття на основі зворотного зв'язку (тобто оцінки їх оточуючими), формувати уміння розуміти емоційний стан інших, здійснювати самоконтроль над своїм станом і т.д. Проводити психокорекційну роботу в цьому напрямі доцільно вже з молодшими школярами, адже в цьому віці такі стани ще не стійкі і їх легше коректувати, не дати закріпитися як тенденціям поведінки.
Список використаної літератури
1. Бовть О.Б. Исследование и коррекция социально-психологических и индивидуально-личностных характеристик младших школьников, коррелирующих с их агрессивностью // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 2. - С. 4-9.
2. Бовть О.Б. Причини і форми агресивної поведінки дітей. // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 5. - С. 14-15.
3. Бовть О.Б. Психокоррекционная работа по предупреждению агрессивности детей младшего школьного возраста // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 3. - С. 3-8.
4. Бовть О.Б. Психокоррекционная работа по предупреждению агрессивности детей младшего школьного возраста // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 5. - С. 19-23.
5. Бовть О.Б. Психокоррекционная работа по предупреждению агрессивности детей младшего школьного возраста // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 9. - С. 15-19.
6. Бовть О.Б. Психокоррекционная работа по предупреждению агрессивности детей младшего школьного возраста // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 10. - С. 21-24.
7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - С.Пб.: Питер Ком. 1999. - 528 с.
8. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - С.Пб.: Питер. 1997. - 336 с.
9. Давыдов В.В. Понятие деятельности как основание исследований падиной школы. Л.С. Выготского // Вопросы психологии. - 1996. - № 5.
10. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности / Под ред. В.Н. Панферова. - Псков: Издат. Псковского обл. ИУУ, 1994. - 280
11. Забродський М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. - Тернопіль.: Навчальна книга. - Богдан. 2002. - 112 с.
12. Іванова В.В. Причини і форми агресивної поведінки дітей // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 5. - С. 14-16.
13. Зинченко В.Л. От классической коранической психологии // Вопросы психологии. - 1996. - № 5. - С. 7-20.
14. Колесіна Т.Д. Діагностика і корекція розвитку дітей, як засіб профілактики відхилень у їх поведінці. // Початкова школа. - 2000. - № 5. - С. 30.
15. Колесіна Т.Д. Діагностика і корекція розвитку дітей, як засіб профілактики відхилень у їх поведінці. // Початкова школа. - 2000. - № 6. - С. 41.
16. Лучшие психологические тесты. / Под ред. А.Ф. Кудранюва. - Петрозаводск: Петроком 1992. - 320 с.
17. Марінушкіна О.Є. Проблема шкільної дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку. // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - № 2-3. С. 10-11.
18. Марциповская Т.Д. История детской психологии: учебник для студентов пед. вузов. - М.: ВЛАДОС, 1998. - 272 с.
19. Методика определения готовности детей к школьному обучению. / (Тесты психологического развития детей 6-7 лет) / Сост. Н.Е. Водопьянова, Н.В. Лик. - С.Пб.: СПбГУ, 1992. - 20 с.
20. Мид М. Развитие ребенка. - М.: Наука, 1968. - 246 с.
21. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. пос. - К.: В. шк., 2000. - 479с.
22. Настольна книга практического психолога. Учебное пособие в 2-х кн. - 2-е изд. Перераб и доп. - М.: Гуманит изд. Центр ВЛАДОС, 1999. - кн.1: Система работы психолога с детьми разного возраста. - 384 с.
23. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов вузов: В 3-х кн. - 3-е. изд. - М.: ВЛАДОС, 1999. - кн. 2: Психология образования. - 608 с.
24. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. - М.: ТЦ «Сфера», 1996. - 240 с.
25. Пелеха Ю.І. та ін. Основи психології та педагогіки: Навчально методичний посібник. 2-е вид., под. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - 164 с.
26. Поліщук В. Негативні особистісні утворення в дітей молодшого шкільного віку // Практична психологія і соціальна робота. - 2002. - № 6. - С. 11-13.
27. Помазін С.І., Сібіль О.І. Як допомогти підлітку з „важким” характером. К.: НЦП. Перспектива, 1996. - 160 с. - Рос. м.
28. Практикум по психодиагностике: Психодиагностика мотивации и саморегуляции. М.: Изд-во МГУ. 1990. - 160 с.
29. Практическая психодиагностика (Методики ы тесты): учеб. пособие. - Самара: Издат. Дом «БАХРАХ». - 1997. - 672 с.
30. Психологія: Підручник / Н.Л. Трофімов та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 1999. - 558 с.
31. Психолого-педагогічний довідник / І.М. Цимбалюк. - Рівне: Тетіс, 1998., 48 с.
32 Рогов Е.И. Эмоции и воля. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 240 с.
33. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Уч. пос. в 2х кн. - 2-е изд. перераб. и дополн. - М.: ВЛАДОС. 1999. - Кн. 1.
34. Система работы с детьми разного возраста. - 384 с.
35. Розеншток-Хюсси О. Речь и действительность. - М.: Лабиринт, 1994. - 205 с.
36. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. // Мир психологии и психология в мире. - 1994. - № 10 (октябрь - декабрь). - С. 57-63.
37. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. - М.: Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. - 96 с.
38. Сіданіч І.В. Поведінка учнів крізь призму психології // Початкова школа. 1999. - № 12. - С. 5.
39. Сіданіч І.В. Поведінка учнів крізь призму психології // Початкова школа. 1999. - № 13. - С. 3.
40. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.: ил - Библиогр: С. 146-150.
41. Словарь практического психолога. - М., 1998. - 458 с. / Сост. С.Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1997. - 800 с.
42. Смольникова С.В. Крадіжки молодших школярів // Початкова освіта. - 2000. - № 11. - С. 5.
43. Трудный возраст / Н. Аллахвердова, С. Соловейчик. - М. Знание, 1966. - 158 с.
44. Трудный подросток: причини и следствия / Под ред. В.А. Татенко. - К.: Радник., 1985. - 175 с.
45. Учебник для студентов пед. вузов: В 3х кн. - 3-е изд. М.: ВЛАДОС. 1999. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научно психологическое исследование с элементами математической статистики. - 632 с.
46. Фром Э. Азбука для родителей. - Л., 1991, - 319 с.
47. Фурманов Н.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. - Минск. - 1996. - 192 с.
48. Шебанова В.І. Експрес-діягностика агресивного типу реагування молодших школярів у ситуаціях фрустрації // Практична психологія і соціальна робота. - 2002. - № 3. - С. 4-8.
49. Шпалінський В.В. Бєлавіна Т.І. Вступ прикладної практичної психології особистості і колективу: навч. посібник. - Харків: ХДПІ, 1991. - 88 с.
50. Эмоциональное здоровье вашего ребенка. Пер. с англ. - М.: ВЛАДОС, 1996. - 398 с.
Додаток 1
ТЕСТ БАССА - ДАРКІ
(адаптований варіант для дітей молодшого шкільного віку)
1. Часом мені хочеться заподіяти шкоду іншим людям.
2. Іноді я говорю погане про людей, яких я не люблю.
3. Якщо мені не подобається, як поводяться мої друзі, я говорю їм про це.
4. Напевно, я не зможу ударити іншої людини.
5. Я ніколи не злюся так сильно, щоб кидатися предметами.
6. Я часто згоден з іншими людьми.
7. Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не дам здачі.
8. Коли я злюся, я хлопаю дверима.
9. Якщо хтось не згоден зі мною, я сперечаюся з ним.
10. Того, хто кривдить мене і мою сім'ю, варто побити.
11. Я не здатний на образливі жарти.
12. Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
13. Люди, які постійно доводять мене, коштують того, щоб їх «клацнули по носі».
14. Від злості я іноді похмурий.
15. Навіть якщо я злюся, я не грублю.
16. Я рідко даю здачу, навіть якщо хто-небудь ударить мене.
17. Коли виходить не здається (не так, як я хочу), я іноді ображався.
18. Якщо хтось злить мене, я говорю йому про це.
19. Якщо я розсерджуся, я можу ударити кого-небудь.
20. У мене ніколи не було спалахів гніву.
21. Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.
22. Я б'юся стільки ж, скільки інші - не більше і не менше.
23. Іноді я став настільки злий, що хапав ту, що першу попалася мені під руку річ і ламав її.
24. Я лаюся тільки зі зла.
25. Щоб відстояти свої права, я можу побитися.
26. Іноді із зла я стукаю кулаком по столу.
27. Я не можу сказати людині все, що він заслуговує.
28. Є люди, які можуть довести мене до бійки.
29. Часто я тільки загрожую людям, хоча і не збираюся зробити те, про що говорю.
30. Під час суперечки я часто підвищую голос.
31. Я звичайно прагну приховувати своє погане відношення до людей.
32. Я краще згоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.
Ключ
1. Фізична агресія:
«так» - 1; 10; 13; 19; 22; 25; 28; «ні» - 4; 7; 16.
2. Непряма агресія:
«так» - 2; 8; 14; 17; 23; 26; «ні» - 5; 11; 20.
3. Вербальна агресія:
«так» - 3; 6; 9; 12; 18; 21; 24; 29; 30; «ні» - 15; 27; 31; 32.
Додаток 2.1
АНКЕТА ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ
Шановний колега!
У вказаному списку відзначте, будь ласка, дітей, найбільш часто проявляючих агресивні реакції в поведінці, і оціните ступінь їх агресивності за шестибальною шкалою з урахуванням наступних критеріїв:
0 - агресивність відсутня, агресивні реакції не спостерігаються;
1 - агресивність практично не виражена, агресивні спалахи мають місце вкрай рідко;
2 - агресивність виражена дуже слабо, агресивні реакції в поведінці спостерігаються рідко;
3 - агресивність виражена середньо, агресивні реакції виявляються не дуже часто;
4 - ступінь вираженості агресивності трохи вище середнього, нерідко в поведінці спостерігаються агресивні реакції;
5 - рівень агресивності високий, агресивні реакції спостерігаються достатньо часто.
Додаток 2.2
АНКЕТА ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ
Шановний колего!
Ми вивчаємо успішність соціальної адаптації вчаться даного класу. Оцініть, будь ласка, за шестибальною шкалою, наскільки _____________________________ (прізвище, ім'я дитини) конструктивно спілкується з однолітками і дорослими, уважний і чуйний, уміє встановлювати контакти, співчувати і співпереживати, прагне допомагати навколишнім його людям і уникати конфліктів. Одним словом, дайте, будь ласка, оцінку рівня сформованості у нього навиків соціальної взаємодії. Ваша об'єктивна думка представляється цінною для нас.
0 - практично повна відсутність конструктивних навиків соціальної взаємодії;
1 - навики соціальної взаємодії розвинені украй незадовільно;
2 - рівень сформованості навиків соціальної взаємодії нижче середнього;
3 - середній рівень сформованості навиків соціальної взаємодії;
4 - рівень сформованості навиків соціальної взаємодії вище середнього;
5 - навики соціальної взаємодії сформовані на високому рівні.
Додаток 2.3
АНКЕТА ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ
Шановний колего!
Відомо, що не всі діти однаково добре здатні передбачити наслідки своєї поведінки і замислюватися про них. Оцініть, будь ласка, за шестибальною шкалою, наскільки у ____________ (прізвище, ім'я дитини) сформована і розвинена ця здатність. Ваша об'єктивна думка представляється цінною для нас.
0 - здатність передбачати наслідки своєї поведінки практично не сформована;
1 - здатність передбачати наслідки своєї поведінки розвинена украй незадовільно;
2 - рівень сформованості здатності передбачати наслідки своєї поведінки нижче середнього;
3 - середній рівень сформованості здатності передбачати наслідки своєї поведінки;
4 - рівень сформованості здатності передбачати наслідки своєї поведінки вище середнього;
5 - здатність передбачати наслідки своєї поведінки сформована на високому рівні.
Додаток 2.4
АНКЕТА ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ
Шановний колего!
Уміння контролювати свої дії, вчинки, поведінку називають самоконтролем. Ми вивчаємо рівень сформованості у дітей даного класу навиків самоконтролю. Оцініть, будь ласка, за шестибальною шкалою, наскільки у ____________ (прізвище, ім'я дитини) сформована здібність до самоконтролю. Ваша об'єктивна думка представляється цінною для нас.
0 - навики самоконтролю практично не сформовані;
1 - здібність до самоконтролю поведінки розвинена вкрай незадовільно;
2 - рівень сформованості навиків самоконтролю нижче середнього;
3 - середній рівень сформованості навиків самоконтролю;
4 - рівень сформованості навиків самоконтролю вище середнього;
5 - здібність до самоконтролю сформована на високому рівні.
