Психічні стани безробітних
p align="left">принципово оцінювати досягнення, не порівнювати його досягнення зі слабими.Вирішення основних завдань в процесі індивідуальної консультації.
Психологічне консультування - один з основних методів надання психологічної допомоги. Висхідна до соціологічної техніки опитування консультативна бесіда (поглиблене інтерв'ю) - це особистісно-орієнтоване спілкування, в якому здійснюється загальна орієнтировка в особистісних особливостях і проблемах клієнта, установлюється і підтримується партнерський стиль спілкування (на рівних), надається необхідна психологічна допомога у відповідності з потребами, проблематикою та характером консультативної роботи. Поняття психологічного консультування дозволяє вилучити всі його складові елементи:
1. Основною проблематикою психологічного консультування є внутрішньо-особистісний комфорт.
2. Об'єктом і предметом діяльності у процесі психологічного консультування виступають екзистенціальні цінності та їх відбиття у життєвих ситуаціях.
3. Ціль психологічного консультування - культурно-продуктивна особистість, яка наділена почуттям перспективи і здібна свідомо розробляти різні стратегії поведінки і аналізувати ситуацію з різних точок зору.
4. Позитивним результатом психологічного консультування є поглиблене саморозуміння особистістю самої себе, прояснення ситуації, змінення соціальної або екзистенціальної позиції, розробка нових психосоціальних умінь.
5. Зміст психологічного консультування пов'язується з наданням емоційної підтримки, ціннісно-смислової орієнтировки та відпрацюванням життєвих стратегій. Суть психологічного консультування полягає у тому, що психолог, користуючись своїми спеціальними, науковими, професійними знаннями утворює умови для переживання іншою людиною нових можливостей у вирішенні її психологічних задач.
6. Головна задача психолога-консультанта служби зайнятості полягає у тому, щоб створити для нормального, психічно здорового клієнта умови для створення їм освідомлених нешаблонних способів дій, які б дозволили б йому жити у відповідності з можлливостями культури.
Психологу-консультанту необхідно вступати в таку взаємодію, яка б дозволила знайти нові засоби дій, нові переживання, нові цілі для подальшого життя клієнта.
Сама ситуація спілкування клієнта з психологом-консультантом утримує такі складові:
Особистість клієнта та її переживання.
Особистість психолога-консультанта.
Взаємодія між клієнтом і психологом.
При цьому психолог не залежно від теоретичної орієнтації, використовує у своїй роботі такі поняття, як життя, сенс життя, місце людини у житті, цінності, індивідуальність.
Аналіз роботи практичного психолога в ситуації індивідуального консультування показує, що цей вид професійної роботи вимагає спрямованої рефлексії психолога на два найважливіших психологічних поняття - на поняття норми психічного розвитку і поняття позиції у взаємодії.
Можливість психолога орієнтуватись у актуальних і потенційних якостях внутнішнього світу клієнта не можлива без рефлексивного пророблення поняття норми психічного розвитку. Зміст цього поняття дозволяє диференціювати задачі взаємодії (соціальні, етичні, моральні та психологічні) з клієнтом і свідомо вибирати стратегію роботи з ним. Виділяють три основні позиції психолога у процесі психологічного консультування:
взаємодія на рівних позиціях;
взаємодія з позиції “зверху”;
та взаємодія з позиції “знизу”.
Усвідомлення психологом своєї позиції у процесі консультування важливо як показник можливих змін у внутрішньому світі клієнта.
Зміст роботи психолога центру зайнятості визначають такі основні напрямки:
допомога безробітним у подоланні внутрішніх конфліктів, кризи особистості;
сприяння у пошуку шляхів підвищення рівня соціальної адаптації (пристосованості до нових обставин);
виявлення і розкриття внутрішнього потенціалу та сприяння росту особистості;
навчання раціональному використанню власних здібностей та можливостей;
сприяння підвищенню рівня психологічної культури.
Профконсультант-психолог застосовує індивідуальну та групову форми психологічної роботи. Індивідуальній роботі надається перевага у випадках, коли проблема потребує не стільки розвиваючої та навчальної спрямованості, скільки співчуття та співпереживання.
Психолог потрібен:
Якщо вам важко подолати свої негативні переживання.
Якщо вас турбує відчуття надмірної тривоги, психічної напруги і втоми.
Коли ви зневірилися у власних здібностях, можливостях і відчуваєте, що загнані у глухий життєвий кут і не бачите перспектив виходу з нього.
Якщо ви постійно відчуваєте невдоволення собою.
Якщо ви постійно «наступаєте на одні і ті ж граблі», тобто вас переслідують ті ж самі неприємні для вас ситуації чи взаємовідносини з людьми.
Якщо вас переслідує відчуття самотності, а життя здається важким і безглуздим.
Якщо ви прагнете досягти більшого в житті і готові докласти зусиль, щоб вийти за межі власних обмежень, розірвати начебто замкнуте коло.
Загалом йдеться про досить типову і поширену сьогодні ситуацію, яку можна окреслити як потребу у в психологічній допомозі людям, які опиняються в екстремальній ситуації.
В процесі індивідуальної консультації здебільшого вирішуються такі основні завдання:
встановлення взаєморозуміння між клієнтом і психологом;
виявлення психологом проблеми, яка турбує клієнта і потребує вирішення;
пошук альтернативних рішень;
визначення комплексу конкретних дій, націлених на вирішення проблеми.
Психологічні консультування - це, в певному розумінні, спрощення поведінки клієнта, структурування його внутрішнього світу.
Психолог у цьому процесі не стільки лікар, скільки діагност та спеціаліст по процесу. Його допомога - у всебічному аналізі вашої ситуації, а також в аналізі вашої свідомої і під(над)свідомої психологічної реальності: ваших почуттів, думок, переконань, цінностей, потреб, мотивів, індивідуально-особистісних особливостей.
Іноді психолог - лише дзеркало, в яке ви дивитесь, але дзеркало, яке, віддзеркалюючи, щось збільшує, щось зменшує, щось показує під іншим кутом зору, а то і в іншому кольорі.
Практика консультування безробітних свідчить, що більшість клієнтів психолога не робить потрібних кроків для перемін у своєму житті на краще. Якби вони могли зробити це самостійно, то обов'язково вже зробили б.
Ефект консультації визначається тими переживаннями, які безробітний відчуває в процесі консультування, і тими змінами, які відбулися в його психологічному стані. Потрібно пам'ятати головне - позитивний результат консультування буде обов'язково. Завдяки консультації клієнт досягає поглибленого саморозуміння, прояснення ситуації, що дає змогу скласти стратегічний план виходу із скрутного становища.
Семінари з техніки пошуку роботи.
Семінари з техніки пошуку роботи є дієвою формою роботи з безробітними. Корекція поведінки та психічних станів посилена тим, що:
навчання проводиться в невеликих групах 10-15 чол.,
спілкування в групі посилює корекційний ефект,
навчання передбачає виконання безробітним вправ та завдань,
тривалість навчання - 4, 8, 24 години, можливість роботи від зустрічі до зустрічі.
Для отримання максимальних результатів навчання безробітних методам пошуку роботи необхідно проводити їх 24 години. Семінари мають за мету навчання вмінню постановки цілей та навчання прийомам їх досягнення.. Вкрай корисним виявляється прийом досягнення малих близьких цілей. Тому що близькі цілі збуджують до діяльності сильніше, чим дальні. На цій основі будуються всі тренінги. В роботі семінару ставлять такі завдання на урозуміння:
1. значення цілі (для чого необхідно досягнення цієї цілі, що це дасть), 2.засоби досягнення цілі (як робити, які методи використовувати),
3. етапи досягнення цілей (проміжні цілі і етапи їх досягнення),
4. можливі труднощі в досягненні цілі та шляхи їх запобігання,
5. самоконтроль.
Спеціаліст виконує завдання по обертанню зовнішніх вимог во внутрішні цілі.
Існує об'єктивно три типа груп людей:
1. які повністю приймають цілі, які ставляться іншими,
2. які частково приймають такі цілі,
3. які зовсім не приймають цілі інших, а намагаються ставити власні цілі.
При цьому ціль, яку людина ставить самостійно, посилює його мотивацію.
Для того, щоб перевести суспільне значущу ціль в індивідуальну ціль клієнта, спеціаліст повинен вирішити такі завдання:
щоб ціль відповідала задоволенню потреб особистості,
щоб вона являлась етапом або засобом задоволення потреб особистості.
Для того, щоб зовнішня ціль стала внутрішньою необхідно:
1.чітко визначити ціль діяльності загальну та близьку,
2.усвідомити значення діяльності (для чого це необхідно),
3.виокремити засоби досягнення цілі (як це зробити, за допомогою чого),
4.проаналізувати труднощі досягнення цілі та засоби їх подолання,
5.зaбезпечити самоконтроль.
