Особливості використання казки в психокорекції Едипового комплексу
p align="left">В казці яскраво відображений факт насилля - сосна привалила мишку, і мишка стала на все життя хромою - тобто травма залишила по собі слід на все життя. Після цього Інна ізолювалася від батьків, вона поїхала жити в інше місто - мишка боялася вилазити на сосну і перестала спілкуватися з сонцем (сонце - материнський символ). Проте у Інни є тенденція обирати чоловіків небезпечних, які теж можуть вчинити насилля - допомога лисові, адже лис для мишки є хижаком. Інна розповіла, що її чоловік проявляв по відношенню до неї фізичне насилля і сексуальне, і що зараз вони подали на розлучення.Ще цікавим в казці відображене блокування активності Інни - мишка стоїть біля раковини з перлиною і не знає чи їй відкривати раковину. Інна боїться робити рішучі кроки, вона навіть боїться розлучитися з чоловіком. Тобто є страх перед будь-якими змінами, страх за майбутнє, несвідоме бажання повернутися в минуле, хоча в той же час намагання його забути. Є несвідоме бажання знаходити собі партнера такого, як батько, щоб він вчиняв насилля, і несвідоме бажання тримати його біля себе - не відпускати (не знає чи правильно вона робить, що розлучається - вагається), щоб кожного разу, коли він здійснює насилля, єднатися з батьком, від якого настраждалася. Проте несвідоме не диференціює увагу і любов на позитивні чи негативні, воно прагне уваги і любові будь-яким шляхом, нехай навіть хибним, болючим.
В улюбленій казці Інни „Казка про Аленький цвіточок”, головна героїня Настя є улюбленою дочкою батька - що підтверджує вище сказане - батько для Інни був і є самим значимим, проте він їй завдав багато страждань (він відпустив її на зустріч з чудовиськом) - тобто тенденція обирати деструктивних партнерів, які завдають болю, які вчиняють насилля має своє коріння ще зі стосунків з батьком. Витіснений образ матері з казки, Інна проговорює, що вона ображена на матір за те, що мати її не зрозуміла, що не підтримала, а ще й осудила за вибір чоловіка, який часто її бив.
Дуже цікаво, що Настя, (як і мишка-Рижеспинка пожаліла лиса) пожаліла чудовисько, яке теж є потенційно небезпечним. Тобто особистісна проблематика переноситься на всіх людей - її свого часу не пожаліли, то Інна сама жаліє всіх, а потім отримує від них неприємні почуття. У неї сформувався страх - Настя боїться, щоб принц знову не перетворився в чудовисько (хоча в оригіналі казки такого сюжету немає ), несвідоме фіксує всі дитячі страхи і переживання, і прагне їх повторити, щоб повторити моменти емоційного єднання зі значимим батьком, щоб покарати і осудити себе як мати.
В казці, де Дюймовочка потрапляє в казку „Попелюшка”, можна побачити всі несвідомі бажання Інни. Вона обирає персонаж Дюймовочку (маленьку, непомітну дівчинку, як мишку) і Золушку (образ страждальниці, незаслужено покараної), які поодинці в своїх казках були жертвами, а вдвох почали знущатися над кривдниками.
Є прагнення покарати матір, підказати батькові як можна провчити родичів. Дуже цікаво, що Дюймовочка підкладала в одяг голки - через ідентифікацію з кривдниками Інна прагне демонструвати такі ж самі риси, хоча блокує їх в собі, але в залежності від ситуації може їх реалізовувати.
Дюймовочка обирає собі в партнери карликового принца - знову ж таки людину з вадами, як Настя обирає чудовисько, як дерево яке зломилося чи лис у якого боліла нога. Тобто це тенденція, на яку ми вказували вище - обирати не зовсім адекватних людей, приносити себе в жертву через відчуття жалю.
ВИСНОВКИ
Здійснивши аналіз науково-психологічної літератури можна зробити наступні висновки Казка являється досить яскравим проявом презентації прихованих несвідомих тенденцій зовнішньому світу. Вона дає змогу провести детальний аналіз глибинно-психологічних аспектів утворення Едипової залежності та здійснювати психотерапевтичну роботу. Об'єктивно, використання казки у психокорекційному процесі сприяє вирішенню особистісної проблематики суб'єкта, пов'язаної з витісненими негативними інфантильними переживаннями. Також, казки являються безпосереднім відображенням психічних процесів колективного несвідомого, тому за своєю цінністю для наукового дослідження вони перевершують будь-який інший матеріал. В казках архетипи постають перед нами в найбільш простій та короткій формі, завдяки цьому архетипні образи дають нам ключ для осмислення процесів, які відбуваються в колективному несвідомому. В легендах та казках ми приходимо до розуміння базисних структурних утворень чи паттернів людської психіки.
Аналізуючи казки, ми стикаємося з великою кількістю універсальних понять, які в психологічному та культурному аспекті можна назвати символьними представленнями колективної психіки. Вивчення символьних представлень в казках тісно пов'язане з розумінням самої природи символів, їх трансформацію на протязі тривалого часу та тісний зв'язок з колективним несвідомим.
У контексті досліджуваної проблеми особливої значущості набуває розуміння глибинно - психологічного змісту символу, який впливає на символізацію змісту несвідомого. Джерелом образів, які ми зустрічаємо в казках є спонтанні прояви психіки людини. Реальне значення символів залишається прихованим для свідомості і презентувати його можливо лише через інтерпретацію сновидінь чи малюнків.
Впродовж тривалого періоду психотерапевти, психологи використовують казку як один із методів психодіагностики й психокорекції. Майже всі дослідники беруть за основу класичну казку, яку пам'ятають учасники сеансу з дитинства або ж пропонують самостійно складену казку, як каталізатор особистих спогадів та актуалізації імпліцитної особистісної проблематики.
Використання казки в психокорекційному процесі дає можливість виявити глибинно-психологічні причини виникнення Едипового комплексу суб'єкта, активізувати його внутрішній потенціал.
Для роботи із суб'єктом важливо вибрати оптимальну казку, яка може інтенсифікувати психокорекційний процес, сприятиме вивільненню енергії. Казки мають індивідуальне й універсальне значення, вони виконують захисну функцію і створюють відчуття безпеки.
Отже, внутрішній зміст людини може бути наближений до свідомості через розуміння та інтерпретацію казок, що може привести до зміни поведінки як дітей так і дорослих, оскільки казки включають в себе мотиви, які актуалізують свідомі і несвідомі аспекти психіки.
Аналіз казок дає змогу стверджувати, що казка є адекватним засобом дослідження глибинно-психологічних передумов виникнення особистісної проблематики суб'єкта. Усвідомлення протагоністами цих причин допомагає здійснити психокорекцію. Це доводить поставлену гіпотезу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Фрейд З. “Я” и “Оно”// Основной инстинкт. М., изд-во «АСТ-ЛТД», 1997,-656 с.
2. Юнг К. Обзор теории комплексов // Избранное. Минск, изд-во «Попурри», 1998,-448 с.
3. Аверинцев С.С. Символ. Краткая историческая энциклопедия. - Т.6. - М.: Наука, 1971. - C. 826 - 831.
4. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу /пер. с франц. Н.С.Автономовой.- М.: Высшая школа, 1996.-623 с.
5. Зелінська Т. Залежна любов як амбівалентність відданих сімей // Психологія і суспільство. №2 (12). -Тернопіль, 2003. -С.38-50.
6. Абрахам К. Сновидение и миф. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. - Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998. - С.65-122.
7. Фрейд З. Анализ фобии пятилетнего мальчика. Психоаналитические этюды. - Мн.: Попурри, 1998. - с. 273-369.
8. Кляйн М., Айзекс С., Райвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе. - М.: Академический Проект, 2001. - 512 с.
9. Фрезер Дж.Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии / Пер. с англ.- М.: Издательство АСТ, 1998.- 784 с.
10. Фрейд З. Толкование сновидений - Киев: Здоровья,1991.-с.384
11. Лёйнер Х. Основы глубинно-психологической символики // Журнал практического психолога, № 3, 1996 г, с. 102-110.
12. Лэнктон К., Лэнктон С. Волшебные сказки: ориентированные на цель метафоры при лечении взрослых и детей. Перев. С англ.- Воронеж: МОДЕК, 1996.- 432с.
13. Юнг К.Г. Феноменология духа в сказке //Юнг К.Г. Бог и бессознательное -Москва: Олимп,1998.- с.227-282
14. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого Я // Фрейд З. Психоаналитические этюды - Минск: ПОПУРРИ, 2001.- с. 422-480
15. Теслюк П.В. Полівалентність змісту символіки тематичних психомалюнків // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук, Київ - 2000.
16. Ранк О., Закс Г. Психоаналитическое исследование мифов и сказок. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. - Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998.- С.207-246.
17. Машовец М. "Вот так сказки" Киплинга сквозь призму психоанализа // Russian Imago 2000. Исследования по психоанализу культуры. - СПб.: Алатейа, 2001.
18. Груммес У. Значение сказки для психоанализа. // Энциклопедия глубинной психологии, Т.1. З.Фрейд: жизнь, работа, наследие. Пер. с нем. - М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. - С.569-586.
19. Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки. Происхождение образа. - М.: Издательство восточной литературы, 1958, - 264с.
20. Дикман Х. Юнгианский анализ волшебных сказок. Сказание и иносказание. Приложение: Методы аналитической психологии //Перевод Г.Л. Дроздецкой и В.В. Зеленского; Под общ. Ред. В.В. Зеленского - СПб.: Академический проект, 2000. - 256 с.
