Особливості психологічної готовності жінки до материнства

Проблеми материнства можуть вирішуватися в рамках загальної родинної і індивідуальної консультаційної і психотерапевтичної роботи. В даному випадку поважно, наскільки психолог знайомий з проблемами вагітності і материнства.

Часто застосовуються психоаналітичні і мікропсихоаналітичні підходи до консультування і терапії, орієнтовані на опрацювання особових проблем матері, а також центрована для клієнта і родинна терапія і консультування.

У зарубіжній практиці вагітність розглядається як кризисний стан, що вимагає психологічної підтримки. Широко використовуються різні діагностичні методи - особові, проектні, для визначення рівня і динаміки тривожності і тому подібне. Вибір терапевтичної техніки грунтується на індивідуальних особливостях жінки і характері проблем, що існують у неї. Незрідка використовуються комплексні методи надання допомоги, що включають послуги гінекологів, психологів, психіатрів, педіатрів і так далі У нашій країні подібні методи застосовуються в дослідницьких і діагностичних цілях (роботи Г.В. Ськобло і О.Ю. Дубовик, О.В. Баженової, Л.О. Баз, О.А. Копил, Г.В. Козловськой і ін.).

Недоліком цих форм психологічної допомоги є їх несистематичність, розірвана з роботою інших фахівців, що мають відношення до ведення вагітності, пологів, педіатричними службами. Мати виявляється перед необхідністю звертатися до різних фахівців з різних приводів, пов'язаних з материнством. Краще йдуть справи при комплексному підході, але, на жаль, він дуже рідко буває доступний для жінки.

Психологічна допомога матері і дитині

Найчастіше цей вигляд психологічної допомоги орієнтований на дошкільний і більш старший вік дитяти. Для батьків з дітьми раннього віку така допомога виявляється психологами дитячих дошкільних установ або в спеціалізованих центрах, дуже рідко - в психологічних консультаціях.

Консультування для матерів з немовлятами, а тим більше новонародженими, не кажучи вже про пренатальний період, практично не проводиться. Виняток становлять окремі фахівці при науково-дослідних установах. За кордоном цей вигляд допомоги поширеніший, проте для батьків з найменшими дітьми він також менш доступний і найчастіше поєднаний з педіатричною практикою.

При наданні такого роду психологічної допомоги широко використовуються методи діагностики розвитку дитяти, його емоційного благополуччя, діагностиці батьківського відношення і взаємодії матері з дитиною. Цей рід психологічної практики традиційно орієнтований на проблеми дитини, матір, і її психологічні проблеми розглядаються (і коректуються) з позицій оптимізації умов розвитку дитини.

Найчастіше це дитячо-батьківське або родинне консультування, яке проводять фахівці в області психічного розвитку дитяти. Незрідка в цих випадках що відкриваються для матері її власні проблеми спонукали її звертатися до інших фахівців. Таке положення відносно проблем материнства знижує ефективність цього вигляду психологічної допомоги.

Комплексна психологічна допомога по проблемах материнства

В даний час ще немає такої розвиненої і самостійної служби. Така служба повинна об'єднати необхідну допомогу матері і дитині у всіх віках, починаючи з планування вагітності, а може бути, і ще раніше, включаючи консультування по формуванню материнської сфери в онтогенезі.

Структура і вміст психологічного консультування

Індивідуальне консультування по проблемах материнства починається найчастіше в період вагітності і може охоплювати післяродовою і пізніші періоди материнсько-дитячої взаємодії. Добре, якщо воно може поєднуватися з груповою роботою (підготовка до пологів, школа для батьків і тому подібне). Консультування включає декілька сеансів, кількість і тривалість яких залежать від конкретного випадку.

При загальному веденні вагітності доцільна наступна послідовність етапів консультування, кожен з яких може включати один або більше сеанси.

Етап планування вагітності. Проводиться діагностика змісту і онтогенезу материнської сфери жінки, визначається «стартова» цінність дитяти, вміст цінностей, що «упроваджуються», і тенденція їх інтерференції з цінністю дитини. При аналізі онтогенезу виявляються можливі порушення онтогенетичних етапів (недостатність досвіду, його неадекватний для завдань материнства вміст). При необхідності робляться профілактичні або корекційні заходи.

Перший триместр вагітності. Проводиться додаткова діагностика змісту материнської сфери і динаміки її розвитку на початку вагітності. Обговорюються ситуація ідентифікації вагітності, стиль переживання соматичної симптоматики, вміст і динаміка емоційного стану. Будується перша психологічна гіпотеза динаміки розвитку материнської сфери у вагітності і інтерференції цінності дитини з тими, що «упроваджуються».

Другий триместр вагітності. Обговорюється перше ворушіння дитини, відношення до ворушіння надалі. Проводиться діагностика динаміки розвитку материнської сфери, уточнюється первинна гіпотеза, будується прогноз особливостей пологів і післяродових взаємодій з дитиною. Обговорюються можливість і способи встановлення взаємозв'язку з дитиною на основі відчуттів від ворушіння.

Третій триместр. Проводиться подальша діагностика динаміки розвитку материнської сфери. Проектується пренатальна взаємодія з дитиною. Уточнюються гіпотеза і прогноз пологів і післяродового періоду.

Передродовий період. Основна мета - уточнення гіпотези і прогнозу пологів і післяродового періоду і психологічна підготовка до пологів.

Післяпологовий період. Патронаж вдома. Обговорення пологів, першого враження від взаємодії з дитиною, існуючих проблем. Налагодження контакту з дитиною, процесу годування. Уточнення гіпотези і прогнозу стилю материнсько-дитячих стосунків. Робиться прогноз можливого виникнення післяродової депресії.

Закінчення періоду новонародженності. Діагностика динаміки розвитку материнської сфери і актуальної материнсько-дитячої взаємодії. Загальна діагностика психічного розвитку дитини. Допомога в рішенні виникаючих проблем взаємодії з дитиною.

Подальші консультації в міру необхідності, бажано контролювати в кінці кожного півріччя життя дитяти.

В процесі консультацій вводяться необхідні дії. Їх форма залежить від результатів діагностики. Під час вагітності обов'язково включаються способи підготовки до пологів і материнства, що враховують можливість групової роботи. При необхідності робляться індивідуальні заходи психотерапії і психокорекції.

Розділ 3 Психодіагностичне дослідження психологічної готовності жінки до материнства

Об'єктом нашого емпіричного дослідження є психологічна готовність жінки до материнства, предметом - вплив післяродової депресії на психологічну готовність жінки до материнства.

Гіпотезою виступає припущення, що жінки з високим рівнем післяродової депресії мають низький рівень психологічної готовності до материнства.

Цілями практичного дослідження є теоретичне дослідження проблеми материнства та психологічної готовності до материнства, дослідження проблем післяродової депресії, встановлення зв'язку між післяродовою депресією та психологічною готовністю до материнства .

Задачі емпіричного дослідження:

· узагальнення та систематизація теоретичних знань з проблеми материнства та психологічної готовності до материнства;

· проведення діагностики молодих мам на виявлення степеню психологічної готовності до материнства, наявності післяродової депресії;

· аналіз та узагальнення отриманих даних;

· практичне дослідження взаємозв'язку між отриманими данними.

Незалежною перемінною у даному дослідженні виступає післяродова депресія, залежною - психологічна готовність до материнства.

При дослідженні психологічної готовності жінки до материнства була використана методика PARI (шкали надмірна турбота, відчуття самопожертвування, прагнення прискорити розвиток дитини) та анкета психологічної готовності жінки для материнства, для дослідження післяродової депресії - «Единбурська шкала післяродової депресії»[119]. Ці методики найбільш точно відповідають характеру дослідження, оскільки є валідними та надійними, вимірюють саме необхідні характеристики.

3.1 Наукове дослідження післяродової депресії

Першим етапом нашого емпіричного дослідження є підготовка та проведення тестування, яке відбулося на базі Херсонської половогого будинку при медечно-санітарної частини БПК імені Лучанського.

Досліджувані: молоді жінки, які народили дітей в половогому будинку при медично-санітарної частини БПК імені Лучанського. Всього було протестовано 46 жінок у возрасті 21- 34. Опитування проводилось на 4-5 сутки після пологів у пологовому будинку. У дослідженні використовувалися тестові методики PARI, анкета психологічної готовності жінки для материнства, «Единбурська шкала післяродової депресії». (їх подано у додатках 2, 3, 4). Опитування проводилося анонімно. Первинні дані подано у Додатку 1.

За результатами підрахування Еденбургскої шкали післяродової депресії, досліджуваних було поділено на три групи за кількістю набраних балів: 1-5 балів - низький рівень післяродової депресії (12 жінок), 6-11 балів - середній рівень післяродової депресії (26 жінок), 12-30 балів -високий рівень післяродової депресії (8 жінок). Таким чином, ми бачимо, що з виборки виявилося 53% жінок з середнім рівнем післяродової депресії, 28% досліджуваних з низьким рівнем післяродової депресії та 19% з високим рівнем післяродової депресії (мал.3.1).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13