Особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором
p align="left">У повній мірі роль цінностей в електоральній поведінці та електоральному виборі були розглянуті в 90-х роках у роботах доктора психології Ш. Шварца. На основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей, а також на базі розроблених ним методик "Ціннісні орієнтації" й "Профілі особистості" Шварц здійснює низку досліджень, присвячених особливостям цінностей виборців. Ним була досліджена роль цінностей у політичній орієнтації виборців (Іспанія,1995р.); особливості соціально - політичних цінностей виборців у країнах Східної Європи (1996р.). У цей же час учений публікує роботи, присвячені впливу ціннісних пріоритетів на поведінку людини. В 1998 р. виходить публікація статті Ш. Шварца й Р. Барнеа, у якій описане дослідження цінностей виборців - прихильників різних політичних сил в Ізраїлі. У результаті даного дослідження проілюстровано, те, що особливості організації цінностей відбиваються в політичних перевагах виборців й якісно впливають на електоральний вибір.Деякі з теоретичних і практичних розробок Ш. Шварца були покладені в основу нашого дослідження.
Таким чином, можемо зробити наступні висновки до першого розділу нашої роботи:
По-перше, проблема цінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення низки наук. У психології поняття цінності й ціннісні орієнтації часто використовуються як однозначні. Проте для вивчення окремих індивідів прийнято використовувати поняття "ціннісні орієнтації", а для дослідження характеристик суспільства, культур чи окремих соціальних груп використовують термін "цінності".
По - друге, у радянській психології та психології країн СНД склалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості особистості, що відображається через установки, відносини й змісти індивіда. У зарубіжній психології більшою мірою операціоналізували поняття "цінності", яке розуміється як являють, що представляють собою керівні принципи життя.
По - третє, цінності є ідеологічною, політичною й моральною базою, що регулює поведінку індивіда практично у всіх соціальних процесах й феноменах.
По - четверте, починаючи з 60-х років ХХ століття в політичній психології, та інших суспільних науках цінності розглядаються як фактор, що регулює та впливає на політичну активність, сприйняття, поведінку та електоральний вибір індивіда.
По - п'яте, одним з найбільш успішних прикладів вивчення цінностей є концепція про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій Ш. Шварца. За нею існують два рівня організації цінностей: рівень «нормативних ідеалів», що виражає культурні, статичні цінності, та рівень «індивідуальних пріоритетів», який складається з цінностей залежних від групового тиску й які співвідносяться з конкретними вчинками людини.
По - шосте, у своїй роботі ми розглядаємо цінності як стандарти, переконання, які регулюють життєвий вибір індивіда, у тому числі електоральний вибір.
У наступному розділі розглянемо результати емпіричного дослідження особливостей цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ З РІЗНИМ ЕЛЕКТОРАЛЬНИМ ВИБОРОМ.
2.1 Організація дослідження
Мета дослідження - виявити особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.
Завдання:
1. Вивчити електоральні переваги студентів.
2. Проаналізувати особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором.
3. Виявити значимі розходження між цінностями студентів з різним електоральним вибором.
У дослідженні взяло участь 92 студента у віці від 18 до 22 років. Серед них представники природничих, гуманітарних і технічних факультетів.
2.1.1 Методичне забезпечення дослідження
Для рішення поставлених завдань нами були обрані наступні методики:
1) Для виділення спектра електорального вибору студентської молоді -анкета. Дана анкета являє собою перелік з восьми питань, три з яких призначені для збору демографічних даних і п'ять питань, що дозволяють зібрати дані про електоральний досвід, прихильність до політичної сили й електоральному виборі на сьогоднішній день. Зразок відповідної анкети представлений у додатку№1.
2) Для виявлення особливостей цінностей студентської молоді на культурному рівні була використана методика "Ціннісні орієнтації" Ш. Шварца. Дана методика являє собою перелік з 57 цінностей, які є тією чи іншою мірою значущими для різних культур. Методика складається із двох частин. У першому списку втримуватися термінальні цінності, виражені у вигляді іменників. У другому списку втримуватися інструментальні цінності, виражені у вигляді прикметників.
Випробуваному пропонується оцінити з виразно стікожної цінності як керівного принципу його життя. Для оцінки використовується шкала від-1(найменш значима) до7(найбільш значима).
Дана методика дозволяє оцінити як загальні характеристики цінностей-нормативних ідеалів, такій їхня спрямованість у відповідності з наступними шкалами: «Ієрархія», «Майстерність», «Афективна автономія», «Інтелектуальна автономія», «Рівноправність», «Гармонія», «Консерватизм».
3) Для вивчення особливостей цінностей студентської молоді
на індивідуальному рівні була використана методика Ш. Шварца
"Профіль особистості". У методиці приводиться список з 29 описів людини. Досліджуваного просять оцінити, у якому ступені, описаний в опитувальнику людину, схожий або не схожий на нього. Для оцінки використовується шкала з 6 позицій: від "дуже схожий на мене" до "зовсім не схожий на мене".
Кожне з описів відповідає однієї з 10 мотиваційної мети цінностей таких як: «Комформність», «Саморегуляція», «Досягнення», «Безпека», «Доброзичливість», «Універсалізм», «Традиційність», «Стимулювання», «Гедонізм», «Влада». Зразок даної методики представлений у додатку №3.
Дві дані методики були розроблені доктором Ш.Шварцом на базі тривалих досліджень в 56 країнах світу в 90 роках ХХ століття і адаптовані для російської вибірки Лебедєвою Н.М. - професором Російського інституту антропології й этногології при РАН.
4) Для виявлення розбіжностей між цінностями груп дослідження використовувався метод математичної статистики критерій - U Манна -Уітні.
2.2 Результати дослідження
2.2.1 Електоральний вибір студентської молоді.
За даними анкетування серед досліджуваних студентів виявлено наступний розподіл електорального вибору (див. Таблиця 1):
Таблиця 1 - Розподіл електорального вибору студентської молоді
Електоральний вибір | Поширеність серед студентів | |
БЮТ | 10% | |
Регіони | 18% | |
Партія Зелених | 5% | |
А. Яценюк | 4% | |
Інші політ. сили | 9% | |
Протестный електорат | 22% | |
Електорат що невизначився | 32 % |
З таблиці № 1 видно, що кількість протестного електорату й електорату що невизначився (54%) серед студентської молоді значно перевищує кількість студентів що зробили свій електоральний вибір (46%). На наш погляд, дані результати можуть свідчити про те, що у своїх політичних стратегіях, програмах і проектах політичні сили не враховують повною мірою особливості цінностей і потреби даного електорального сектору.
Цікавим є й той факт, що за даними анкетування серед виборців, що визначилися, лише деякі є повною мірою прихильниками обраної політичної сили. Так для політичної сили БЮТ прихильниками є 22% від її електорату, для партії Регіони - 36%, серед потенційного електорату А. Яценюка - близько 25% вважає себе його прихильниками. З іншого боку, прихильність виборця є чинником його ідентифікації з політичною силою й стійкості електорального вибору й підтримки в часі [13].
Таким чином, нами виділені 6 основних позицій студентського електорату й відповідно ним групи, по яким ми й продовжимо свій аналіз.
До них відносяться: "БЮТ", "Партія Регіони", "Партія Зелених",
"А. Яценюк", "Електорат що не визначився" та "Протестний електорат".
Особливості цінностей групи "Інші політичні сили" (электральний вибір -В. Литвин, НУНС, Комуністи, Богословська й ін.) нами розглянуті не будуть.
2.2.2 Особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором
