RSS    

   Мотивація агресивної поведінки підлітків

p align="left">Одним із самих спірних джерел впливу на проявлення агресії є засоби масової інформації. Після багаторічних досліджень з використанням самих різних методів і прийомів, психологи і педагоги ще не визначили ступень впливу ЗМІ на агресивну поведінку. Фельзеншталь, згрупувавши різні дослідження впливу телебачення на агресивність, спробував пояснити їх результати за допомогою трьох теорій агресії [10,c.136].

За гіпотезою моделі, яка ґрунтується на теорії соціального научіння, жорстокі герої фільмів виступають як моделі, які наслідують діти і дорослі. Для зменшення жорстокості, на думку прихильників цієї теорії, варто було б зменшити кількість сцен насилля і замінити їх на сцени, що демонструють співпрацю між людьми. За гіпотезою каталізатора - сцени жорстокості є стимулом для вияву імпульсів агресивності в певної категорії осіб, у котрих ці сцени ніби вимикають гальма. Згідно з гіпотезою катарсису, демонстрація сцен насильства викликає в дитини зменшення агресивності - своєрідний катарсис. Якщо спочатку вони підсилюють активацію організму, то згодом чутливість до сцен жорстокості зменшується, що супроводжується зниженням фізіологічних реакцій, а також байдужістю до актів жорстокості, на які цілком природно було б відреагувати належним чином. Можливо, саме цим пояснюється байдужість, яку виявляють свідки сцен насильства до страждань інших людей.

Звичайно, демонстрація сцен насильства сприяє розвиткові агресивності, але цей факт слід розглядати лише як свідчення про наявність певної кореляції, а не обов'язкового причинно-наслідкового зв'язку. Ігнорувати при цьому інші чинники, які визначають агресивність, не варто.

Таким чином, основна особливість підліткового віку полягає в неузгодженості процесів статевого дозрівання, загальноорганічного розвитку та соціального формування.

Підвищена чутливість і дратівливість, неспокійний і легко збудливий стан, а також фізичне і душевне нездужання, що виражається в дратівливості і вередуванні підлітків переноситься на навколишній світ і спричиняють виникнення агресивності.

На виникнення агресивного поводження підлітків впливають такі фактори як сімейні взаємостосунки і стиль виховання в сім'ї, взаємовідношення, які склалися з педагогами, однокласниками, друзями, а також той потік агресії, який підліток щоденно зустрічає на екранах телевізорів, у кінотеатрах, в комп'ютерних іграх.

Розділ 3. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки підлітків

3.1 Огляд методів психологічного дослідження агресивної поведінки

Згідно до цілі нашого дослідження ми ознайомилися з існуючими техніками і методиками, які спрямовані на діагностику агресивної поведінки. Найбільш часто психологи використовують тест, розроблений А. Бассом і А. Дарки. Методика складається як самозвіт про схильність до форм агресивної поведінки, включає 75 пунктів і 8 шкал: “Вербальна агресія”, “Негативізм”, “Непряма агресія”, “Образливість”, “Роздратованість”, “Фізична агресія”, “Підозріння””, “Почуття вини”. Виділені шкали дозволяють оцінювати не тільки схильність до агресії, але й форми її прояву.

Достатньо відомий є тест “Самооцінка психічних станів” (за Айзенком). Тест складається з чотирьох блоків, кожен з яких надає 10 запитань про різні психічні стани людини. Підсумок балів по першому блоку діагностує стан тривожності; ІІ - стан фрустрації; ІІІ - стан агресивності; IV - стан ригідності.

Методика “Діагностика схильності до агресивної поведінки” А. Ассингера спрямована на виявлення ступеню агресивності. Респондент відповідає на запитання, які сформовані у ситуативні блоки. Підсумок балів дозволяє виявити рівні агресії: занадто агресивний, помірно агресивний, миролюбний. Крім того, завдяки цьому опитувальнику можна виявити провокує респондент сам агресію чи подавляє її.

Російськими вченими Є.П. Ільїним і П.А. Ковальовим розроблені методики “Особистісна агресивність і конфліктність” і “Агресивна поведінка” Перша методика призначена для виявлення схильності суб'єкта до конфліктності і агресивності як особистісним якостям. Друга - спрямована на виявлення стриманості-нестриманості і виявлення типа агресивної поведінки.

Останнім часом, психологи звертають увагу на те, що питання які виносяться у тести породжують тенденцію давати соціально ухвалені відповіді, що веде до викривлення чи фальсифікації одержаної за допомогою цих опитувальників інформації. І вважають, що більш доцільно використовувати проективні тести, наприклад тест С. Розенцвейга “Неіснуюча тварина”. Враховуючи складність підрахунків і інтерпретацій проективних тестів, ми зупинили свій вибір на опитувальнику агресивності Баса-Дарки ( Основы психологии. Практикум /Ред-сост. Л.Д. Столяренко.-Р.н/Д.: Феникс, 2003.- с. 470-474).

3.2 Експериментальне дослідження мотивів агресивної поведінки підлітків

Дослідження проводилося серед дітей підліткового віку методом вільної виборки. В дослідженні прийняли участь 7 підлітків. З них 3 хлопчиків і 4 дівчат. Перед початком проведення дослідження з учасниками дослідження була проведена інструкція. Учасники повинні уважно прочитати запитання і проставити біля тих положень з якими вони згодні “так”, і “ні” проти тих положень, якими вони не згодні. Дослідження проводилося у денний час у спокійних обставинах. Отримані данні за тестом, були підраховані в балах за окремими питаннями, які виявляють наступні форми агресивних станів та їх рівня: фізична агресія; побічна агресія ; роздратованість; підозріливість; негативізм; образа; вербальна агресія; відчуття провини.

Отримані дані зведені в таблицю.

Результати дослідження представлені в Таблиці 1.

Таблиця 1

з/п

Досліджувані

вік

стать

Види агресії (в балах)

Фа

Ка

Д

Н

О

П

Ва

Вп

1

К.А.А .

15

ж

5

5

2

2

2

4

5

7

2

П.Т.Т.

16

ж

3

3

3

3

2

5

7

8

3

Г.О.О.

16

ж

5

5

5

4

3

4

7

7

4

Ю.В.В.

15

ж

2

2

4

1

4

6

2

5

5

Т.Д.Б.

16

ч

5

4

3

3

3

8

8

4

7

П.А.Б.

15

ч

10

3

6

4

4

5

9

8

8

Х.А.П.

15

ч

5

4

4

3

7

5

7

4

Фа - фізична агресія (використання фізичної агресії до іншої людини).

Ка - косвена агресія (агресія яка спрямована на іншу особу в формі жартів, а також агресія яка не на кого не спрямована - тупіт ногами, розбитий посуд…).

Д - дратівливість (готовність к прояву агресії в грубості, запальності).

Н - негативізм (опозиційні реакції спрямовані проти керівництва, до активної боротьби проти сталих правил і законів).

О - образа (заздрість і ненависть при почутті гніву на весь світ).

П - підозрілість (недовіра по відношенню до людей, яка заснована на наміру причинити шкоду).

Ва - вербальна агресія (вираження негативних почутів в формі сварки, крику).

Вп - відчуття провини (ступінь переконаності людини що вона є поганою людиною).

В результаті проведення зазначеної методики видно що у даної групи випробувальних переважаючими видами агресії є вербальна агресія і відчуття провини.

За результатами дослідження у п'яти досліджуваних переважає вербальна агресія, при цьому у трьох з них вона поєднується з відчуттям провини. Тільки у одного досліджуваного чоловічої статі високі показники по вербальної агресії і відчуттю провини поєднується з високими показниками за шкалою фізичної агресії і роздратуванню.

Також виявлено, що найнижчі показники у даної вибірки досліджуваних за шкалою негативізму, це говорить про те що в даному віці не виявляється опозиційних реакцій проти керівництва та боротьби проти правил.

Висновки

В результаті проведеного вивчення теоретичних положень щодо мотивації агресії у підлітковому віці та проведення емпіричного дослідження агресивності підлітків, можливо зробити наступні висновки.

У психологічній науці склалися різні концептуальні підходи до пояснення природи і механізму мотивації агресії. Вітчизняні учені пов'язують виникнення цієї проблеми з етапами психічного розвитку, віковими кризами і соціальною адаптацією. Розробкою цього питання займалися Л.С. Виготський, І.В. Дубровіна, Л.І. Божович, А.Н. Ельконін та ін.

У зарубіжній психології мотивацію агресії пояснюють негативною адаптацією (Е. Еріксон); як психічний стан фрустрації (С. Розенцвейг); як інстинктивне прагнення людини до руйнування (З.Фрейд); як модель наслідування поведінки (А.Бандура) та ін.

Мотивація - це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини.

На поведінку людини впливають різні сили, які можуть бути як внутрішніми так і зовнішніми. До внутрішніх мотиваційних сил відносяться фізіологічні процеси, які відбуваються у організмі людини і пов'язані з його органічними потребами, а також психологічні властивості, стани, процеси людини та їх динаміка. Внутрішні протиріччя, проблемні зони й внутрішні конфлікти виявляються у характерологічних особливостях агресивних підлітків: сприймання великого кола ситуацій як загрозливих і ворожих їм, надчутливе і негативне ставлення до самого себе, слабо розвинений контроль над своїми емоціями, неврологічні вади та ін.

До зовнішніх мотиваційних сил відносяться обставини, ситуації, різного роду зовнішні чинники, які впливають на поведінку людини. До факторів, які сприяють формуванню агресивної поведінки підлітків відносять у першу чергу: стиль сімейного виховання і стосунки у родині, вплив негативної поведінки одноліток, демонстрація насильства, агресивних героїв і засобах масової інформації.

У підлітковому віці, який характеризується як складний і кризовий, одним з видів відхилення у поведінці є агресивність.

Під агресивною поведінкою ми розуміємо умисне (вербальне чи фізичне) заподіяння шкоди іншій людині.

Проведене дослідження агресивності у підлітковому віці підтверджує, що практично усім підліткам притаманна агресія, яка виявляється у тій чи іншій формі та на тому чи іншому рівні.

За результатами проведеного дослідження виявлено, що найбільш характерним для підлітків є прояв агресії вербальної (7,1%) від числа досліджених, які поєднуються із почуттям провини, що пояснюється особливостями підліткового віку - захист власного Я через відкритий прояв агресії.

Проведене нами дослідження має практичне значення, оскільки узагальнення теоретичних підходів до пояснень механізму виникнення агресії і її взаємозв`язок з особливостями підліткового віку може стати в нагоді для забезпечення практичної психології освіти і бути використаними у роботі з підлітками схильними до деструктивної поведінки.

Література

1. Алексєєва М.Л. Дригус М.Т. Дослідження мотиваційної сфери особистості підлітка. В кн..: Вивчення особистості підлітка.-К.: Знання, 1994.- 216с.

2. Аткинсон Р.Л., Аткинсон Р.С., Смит Э.Е. Введение в психологию /Пер. с англ. под ред. В.П. Зинченко. - М.: Тривола, 1999. - 480с.

3. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессивность. Изучение влияния воспитания в семейных отношениях. - М.: Прогресс, 1999. - 218с.

4. Баранова Н. Психокорекція агресивності та конфліктності у підлітків //Психолог. - 2005. - №36. - С.17-24.

5. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль.-СПб: Прайм-Еврознак, 2002.-236с.

6. В мире подростка / Под ред. А.А. Бодалева.-М.: Медицина, 1982.-293с.

7. Гокіна Л. Агресивна поведінка дітей - це крик про допомогу // Психолог.-2007.-№13-15.-С.84-87.

8. Заброцький М.М. Вікова психологія:Навч. Посібник.-К.: МАУП, 1998. - 92с.

9. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник.-К.: Либідь, 2002.-304с.

10. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. - СПб.: Питер, 2004. - 701с.

11. Киселева А.В. Некоторые особенности психологической диагностики агрессивного поведения //Психологическая диагностика. - 2005. - №1. - С.86-92.

12. Кон И. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989.-320с.

13. Кон И. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1980. - 191с.

14. Кулагіна Л. Моральний вибір підлітка // Шкільний світ. - 2001. - №5.

15. Левченко А. Психологічні особливості підліткового віку //Психолог. - 2003. - №42. - С.9-16.

16. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов.-СПб.:Питер, 2006.-583с.

17. Немов Р.С. Психология: Учебник для студ. Высш. Учеб. Заведений: В 3-х кн. Кн.2. М.: ВЛАДОС, 1999.-608с.

18. Основы психологии. Практикум. /Ред.-сост. Л.Д. Столяренко. - Ростов н/Д: Феникс, 2003.-704с.

19. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности //Психологический журнал. - 1996. - № 5. - С.3 -18.

20. Семенюк Л.М. Психологические особенности агресивного поведения подростков и условия его коррекции. - М.: Педагогика, 1996. - 86с.

21. Учителям и родителям о психологии подростка / Под ред. Г. Аракелова.-М: Высшая школа, 1990. - 304с.

22. Що ми знаємо про підлітковий вік //Шкільний світ. - 2002. - №25-28. - С.80-84.

Страницы: 1, 2, 3, 4


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.