Методика дослідження процесу запам'ятовування

p align="left">Дослідження 4 - Піктограма (Додаток Ж)

Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам'ятовування і його продуктивності, а також характеру розумової діяльності, рівня формування понятійного мислення.

Процедура: Тест складається з двох серій. Інструкція до першої серії: «Я прочитаю вам 20 відвернутих понять. Слухайте уважно їх і постарайтеся запам'ятати якомога більше. Коли я скажу «пишіть», то запишіть все, що запам'ятали. Інструкція до другої серії: Я знову прочитаю Вам 20 відвернутих понять. Після кожного слова у вас буде 10-12 секунд щоб зробити малюнок (піктограму), яка допоможе вам заповнити це слово. Якість малюнка не має ніякого значення. Коли ви зробите всі малюнки, закрийте їх. Після невеликої бесіди ви знову відкриєте малюнки і під кожним з них напишіть те слово, яке він позначає.

РОЗДІЛ 3 УЗАГАЛЬНЕННЯ І ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Оброблені результати, приведені в табл. 2.1, 2.2 зведемо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Оброблені результати дослідження

Задача	Середнє число правильних відтворень
	предметів	чисел
Класифікація предметів	13	0,7
Складання числового ряду	1,25	10,6

Порівнюючи одержані результати в дослідженні 1 і 2 з результатами, одержаними П.І. Зінченко при проведенні аналогічних досліджень на великому статистичному масиві випробовуваних. Можна побачити, що результати досліджень близькі (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Дослідження по методиці П.І. Зінченко

Задача	Середнє число правильних відтворень
	предметів	чисел
	Наше дослідження	Зінченко	відхилення	Наше дослідження	Зінченко	відхилення
Класифікація предметів	13	13,2	-0,2	0,7	0,7	0
Складання числового ряду	1,25	1,3	-0,05	10,6	10,2	0,4

Основна відмінність в умовах проведення дослідження 1, 2 полягало в тому, що в першому дослідженні предметом діяльності були картинки, а в другому - числа. Це і зумовило високу продуктивність їх запам'ятовування, хоча предмет діяльності в цих дослідах і сама діяльність були різними. Відсутність цілеспрямованої діяльності по відношенню до цих же об'єктів там, де вони виступали в дослідах в ролі тільки фонових подразників, привело до різкого зниження їх запам'ятовування.

Ця відмінність зумовила різку розбіжність результатів запам'ятовування. Значить, причиною високої продуктивності запам'ятовування картинок в першому дослідженні і чисел в другому є діяльність респондентів по відношенню до них.

У дослідженні 3 респондентам було представлено для запам'ятовування 20 безглуздих складів.

БИВ ГЮД ЗЮГ КЕЛ ПЫС РИТ КЯМ ГЭЛ ВЫЗ ФЕ	СЯМ ЦОВ ГАЛ ДИБ ЗУГ ЛЕЖ МЫЧ РЯБ ТОР СЮД

Оброблені результати запам'ятовування були усереднені, результати їх зведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Оброблені результати запам'ятовування

Кількість повторень	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Запам'ятовано складів	5	7,5	10	12	17	18,3	19	19,2	20

Зобразимо табл. 3.3 графічно (Додаток В). Характер кривій, той, що відображає, результати проведеного дослідження співпадає з характером кривої, одержаної Еббінгаузом при проведенні аналогічного дослідження на великій кількості респондентів, що говорить про чистоту проведеного дослідження. Результати дослідження можна назвати добрими, оскільки всі респонденти провели не більше 9 повторень для повного запам'ятовування 20 складів.

За наслідками дослідження можна зробити висновок, що ступінь запам'ятовування масиву інформації збільшується з кількістю повторень, причому із збільшенням кількості повторень приріст матеріалу, що запам'ятовується, зменшується. Найінтенсивніше запам'ятовування йде на початковому етапі повторення.

При проведенні дослідження 4 респондентам було надано 20 слів, значення яких було: характер дій і категорій. Їм були прочитані слова, які респонденти повинні були запам'ятати. На другому етапі випробовуваним було надано 20 слів аналогічного характеру. Для запам'ятовування було запропоновано кожне слово позначити піктограмою.

Обробка результатів дослідження дала наступне. В першій серії дослідження, що вивчає безпосереднє запам'ятовування, середнє запам'ятовування - 10 слів з 20, кількість помилок вказаних слів - 1, 2. В другій серії (вивчаючої опосередковане запам'ятовування) дослідження - кількість запам'ятовування збільшилася і склала 15 слів. При цьому кількість помилок також збільшилася.

За наслідками дослідження можна зробити висновок, що опосередковане запам'ятовування продуктивне.

ВИСНОВКИ

Учбова діяльність студента у вищому учбовому закладі - це лише одна із сторін цілісного професійного і особового формування людини. Учбова діяльність студента розуміється, як цілеспрямований, регламентований планами і програмами, керований процес засвоєння знань, умінь і навиків, розвитку і становлення особи студента. В процесі учбової діяльності студент виступає як її суб'єкт, тобто носія наочно-практичної активності і пізнання.

Формування студента, як суб'єкта учбової діяльності, припускає оволодіння ним основними формами цієї діяльності, умінням планувати і організовувати цю діяльність, визначати учбові дії необхідні для навчання і програму їх виконання. Особливо важливо для студента, як суб'єкта учбової діяльності, оволодіти її основними формами: слухання, усвідомлення, засвоєння учбової інформації, конспектування, виконання вправ, рішення задач, проведення дослідів, проведення учбових досліджень і ін.

Сучасні дослідники виділяють декілька стадій формування студента, як суб'єкта учбової діяльності. Це стадія адаптації до умов вузу, стадія ідентифікація з вимогами учбової і учбово-професійної діяльності, стадія самореалізації студента в освітньому процесі і стадія самопроектування професійного становлення.

У представленій курсовій роботі на тему: «Методика дослідження процесу запам'ятовування» був проведений огляд літератури, що стосується проблеми запам'ятовування як невід'ємної частини вивчення психології пам'яті. Приведено декілька методик вивчення процесу запам'ятовування і їх практичне вживання на підставі результатів яких були зроблені висновок і виведені графічні залежності між часом або частої повторення і об'ємом запам'ятовування.

З представленого матеріалу можна зробити висновок, що у нашій пам'яті не просто нагромаджується розрізнений і спутаний матеріал. Цей матеріал завжди знаходиться при нас і ми пригадуємо його, коли він нам потрібен великими групам, які відповідають нашим інтересам.

Стало ясніше, чому, якщо ми знаємо, що від нас буде потрібно буквальне і точне відтворення нам доводиться вдаватися до особливих прийомів, що мають спеціальні назви, наприклад, до заучування напам'ять. З сказаного вище стає ясно: що багато речей, які здаються безпосередньо спостережуваними, фактично виникають в свідомості в результаті минулого досвіду, тобто згадуються, що при запам'ятовуванні всякого матеріалу, особливо безглуздого, велика кількість матеріалу забувається незабаром після запам'ятовування, що при заучуванні матеріалу до певної міри можна визначити протягом якого періоду буде можливе його точне збереження, що при запам'ятовуванні великого або важкого словесного матеріалу розподілене повторення на стадії заучування звичайно виявляється більш економним, ніж концентроване.

Якщо ми спробуємо уявити собі, що робить можливим запам'ятовування в тій формі, яку воно звичне приймає, ми повинні уявити собі матеріал, накопичений в результаті минулого досвіду. Звичне запам'ятовування набагато в більшій ступінь є реконструкцією, ніж точним повторенням, яке вимагає вживання особливих прийомів заучування. Якщо під «хорошою пам'яттю» ми розуміємо запам'ятовування того, що є найкориснішим до вимоги, що пред'являється нам життям, то її секрет полягає в організації минулого досвіду під впливом багатобічних інтересів, тісно зв'язаних між собою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.

2. Аткинсон В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. - СПб.: Респекс, 2002. - 384 с.

3. Белошицкий А.В., Бережная И.Ф. Становление субъектности студентов в образовательном процессе вуза // Педагогика. - 2006. - № 5. - С. 60-66.

4. Бондарчук О.І. Експериментальна психологія: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2003. - 120 с.

5. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. - 816 с.

6. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 286 с.

7. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. - Мн.: Тесей, 2003. - 351 с.

8. Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. - М: Наука, 1999. - 216 с.

9. Корнилова Т.В. Введение в психологический эксперимент. - М.: МГУ, 2001. - 256 с.

10. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. - СПб.: Соц.-психол. центр, 1996. - 392 с.

11. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. - М: Смысл, 2004. - 512 с.

12. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. - 816 с.

13. Педагогическая психология / Под ред. Н.В. Клюевой. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 400 с.

14. Практикум по общей экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова. - СПб.: Питер, 2005. - 560 с.

15. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / В.Д. Балин, В.К. Гайда, В.К. Гербачевский и др.; Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2000. - 528 с.

16. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной: Учебник для студ. высш. и средн. спец. учеб. заведений. - М: ТЦ «Сфера», 2000. - 528 с.

17. Психологическая диагностика / Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. - М.: УРАО, 2001. - 302 с.

18. Психология развития. Словарь / Под. ред. А.Л. Венгера. - М.: ПЕР СЭ, 2006. - 176 с.

19. Солсо Р.Л., Маклин М.К. Экспериментальная психология. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 272 с.

20. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. - Ростов н/Дону: Феникс, 2006. - 542 с.

21. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2002. - 295 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5