Базові компоненти характеру
Базові компоненти характеру
2
Базові компоненти характеру
План
1. Базові компоненти характеру
2. Структура характеру
3. Характер і інші властивості індивідуальності
4. Я-концепція
5. Стратегії переваги, образ - Я і конструктивні малюнки
6. Самооцінка
7. Саморегуляция -- настойчивость -- воля
8. Система базових орієнтацій: на себе, на предмет діяльності, на інших людей
1. Базові компоненти характеру
Слово "характер" спочатку позначало спеціальний штамп (маркіровку), який ставився стародавніми матеріалами на виготовлений предмет з метою позначення його відмінності від інших (Reber, 1995). Хоча саме слово не зникло з ужитку за минулі дві тисячі років, більшість психологів вважає за краще використовувати вужчий термін "характеристика", або "біса".
Сумним чином характерология, що послужила джерелом і початком диференціальної психології, на сучасному етапі розвитку человекознанія опинилася не "біля справ". Характер як одна з основних структур індивідуальності, фіксуюча в собі специфіку переходу від психобіологічних і загальнопсихологічних закономірностей до социо-психичеськім, особовим процесам, не прийнятий психологічною громадськістю як найважливіше диференціально-психологичеського вимірювання. Але сама життєво - зафіксована реальність характеру як психологічного носія социо-психічних властивостей суб'єкта поведінки і діяльності не зникла під тиском ігноруючій її науковій думці, виявляючись до фундаментальних характеристиках людського Я, ко-Гориє і будуть розглянуті нижче.
2. Структура характеру
У широкому значенні характером називають якусь сукупність, позначаючу приховану за різними проявами людського Я природу особи. Теофраст, використовувати цей термін в психології для значення комплексу ознак, що відрізняють поведінку людини від іншого, запропонував і першу класифікацію характерів, описавши велику кількість містяться в даныйсвідомості типів особи -- брехливий або чесний, хитрий або простодушний, жадібний або щедрий час характер визначався через просту комбінацію ознак, не диференційованих між собою. По тортури вичленяє структури характеру пов'язані з появою і розвитком в психології поняття "воля", а також виразнішою розробкою дихотомії "розум--відчуття" Фактично навколо цих основних вимірювань, створюючих знамениту джеймсовськую тріаду "разум--воля--чувства' і розвиваються уявлення про структуру характеру. Розглядаючи характер як що відноситься до особового рівня підлога структуру, його вважають концептом, який в основному "oi носиться до сили характеру, як властивості, пов'язаній із зусиллями по подоланню обставин" (Hilgard, 1987, р.491)
Разом з тим, як показують дослідження останніх сорока років (див., наприклад, (Хекхаузен, 1987), поняття волі або наполегливості в досягненні своїх цілей тісне зв'язку але з такими характеристиками як мотиви, особові орієнтації, Я -концепция (включаючи самооцінку як цін i ральний компонент). Російський психолог С.Л. Рубінштейн (1946) дуже вдало визначав характер як сукупність генералізованних (тобто узагальнених, стійких і переважаючих) мотивів в структурі особисте.
У цьому розділі з позицій висловлюваної в книзі формальному (ієрархічної) теорії індивідуальності будуть розглянуті основні вимірювання характеру, створюючі його структуру -- Я -концепция, Я як симптом комплекс рис і "I як система генералізованних орієнтації (див. малюнок I)
Мал. 1 Структура характеру
3. Характер і інші властивості індивідуальності
Вплив характеру на особу людини практично и< вивчено в академічній психології, в першу чергу, через традицію апелювати до злитої цих двох i конструктов, що на ділі співвідносяться між собою як "часть--целоє". Зате в наївній психології проблема характеру і його зв'язку з особою є однією з центральних.
Різноманіття суб'єктивних оцінок, за допомогою яких ми характеризуємо наших знайомих, цілком описується i за допомогою двох координат. Зрозуміло, себе переважна більшість тверезо мислячих людей віднесе до I миті ("хороша людина з хорошим характером"). Диференціальна -- не житейська, а наукова -- психологія не може спиратися на розмиті оцінні категорії або соціально створювані конструкти типу "хороший-- поганий " у оцінці людини, хоча частка саме іронії нерідко сприяє адекватності наукових висновків.
На відміну від того, що конструкти "особа" і "характер" практично не диференційовані в традиції наукового аналізу, багато авторів указують на необхідність розрізнення "темпераменту" і "характеру". Як правило говорять про дію характеру на темперамент, суть якого в прекрасному формулюванні виразив І. Кант (1797/1900).
"Темперамент указує на те, що можна зробити з людини, а характер на те, що сам він хоче зробити з себе"
Кажучи про характер, підкреслюють, що він не є що те готове, відразу дане від природи, але визначаєте! сукупністю впливаючих на індивідуума в процес i розвитку зовнішніх чинників, і, кінець кінцем, свідомими зусиллями людини по формуванню у себе потрібних властивостей. І.П. Павлов (1951а) приділяв важливе значення розмежуванню понять "тип нервової системи" "темперамент" і "характер":
"тип є природжений конституціональний вид нервової діяльності -- генотип... характер же є суміш природжених схильностей, ваблень з щепленими протягом .жизни під впливом життєвих вражень".
Система умовних зв'язків, що утворюються в процесі структуризації життєвого досвіду, складає природну основу характеру, його формально - динамічну складову, тоді як система орієнтації виникає вже як результат сплаву схильності суб'єкт;! » формуючими впливами середовища., Стійка систем і зв'язків, що одержала назву "Динамічного стерео i і па", лежить в основі стрижньової властивості особи спрямованості, що відноситься до однієї з найважливіших тримаючи тільних характеристик індивідуальності. Воля як найважливіший системообразующий компонент характер, виявляється в диференційованій системі довільної регуляції, пов'язаної як з емоційними партнерами, так і з рівнем розвитку ряду здібностей. Багато дослідників відзначають, що наполегливість в досягненні своїх цілей помітно виражена в структурі характеру людей з високим рівнем інтелекту і освіти.
4. Я-концепція
Поняття "Я", вперше сформульоване в психології Уїльямом Джеймсом (James, 1996), є центральним утворенням характеру. Джеймс виділяв дві складові, одна з яких фіксувала зміст життєвого досвіду (Я-как-объект), а інша позначала процес усвідомлення людиною цього досвіду .
Формування Я-концепциі є результатом фізичного розвитку, що впливає на формування образу тіла (фізичне Я), когнітивного і емоційного розвитку i психічне Я), а також формування навиків соціальної взаємодії, що виникають в результаті програвання суб'єктом ряду соціальних ролей (соціальне Я).
Фізичний образ Я відображає вплив конституціонального чинника на формування системи уявлень про себе, специфіку характеру і навіть особи. Особливості статури впливають на всі психічні процеси, включаючи самосвідомість. Для аналізу цього взаємозв'язку школярам пред'являлися чоловічі силуети, що характеризують різні типи статури, виділені за системою Кречмера--Шелдона -- мезоморфний (атлетичний, м'язистий), ендоморфний (повний, невисокий) і ектоморфний (високий, худий). Перший тип незмінно одержував стійкі позитивні оцінки, другий в більшості випадків характеризувався негативно, а третій займав нейтральну позицію (Brodsky, 1954). У реальній ситуації діти також рідше вибирають дитину ендоморфного типу як товариш. У ендо морфних дітей частіше спостерігається негативне відношення до свого тіла, неприйняття свого фізичного Я. Ськорєє всього чинником, що впливає на ці відмінності, можуть служити еволюційні стратегії переваги, засновані на важливості таких характеристик як сила і активність для забезпечення життєвої адаптації індивіда. Я -концепция, як центральна підструктура характеру, складається в період 6--11 років, придбаваючи абстрактніший (узагальнений) відтінок, не пов'язаний прямо з фізичними рисами. Глобальне відчуття саме цінності з'являється як риса вдачі у віці 6--7 років (Bee, 199S).
Характер є своєрідною мембраною між внутрішнім світом особи і навколишньою дійсністю. Характер пов'язаний як із способами самовираження, так і з механізмами захисту від несприятливих для особи дій. Одна з найважливіших характеристик самовираження -- відчуття незалежності (проїО раз особової самостійності) -- пов'язана з можливістю вільного вибору. Цікаво, що вплив що ознаки на загальне відчуття благополуччя виявляється найгостріше в дитинстві і старості. Так, літні люди відчувають себе набагато щасливіше і володіють більшою тривалістю життя, коли вони мають нагоду, навіть знаходячись під опікою, здійснювати особистому вибір у ряді поточних життєвих подій, наприклад. коли вставати вранці і лягати увечері, ніж харчуватися до проводити вільний час (Timko & Moos, 1989).
5. Стратегії переваги, образ - Я і конструктивні малюнки
Образ Я виступає регулятором практично всіх особистих, і, в першу чергу, характерологичеськіх процесів, виявляючись в найрізноманітніших формах поведінки. У цьому відображається психологічний компонент Я - концепції. Зафіксовані в психологічному образі -Я усвідомлені і неусвідомлені уявлення челочка про самому себе можна виявити за допомогою різних методів зокрема -- використовуючи техніку малювання. Малюнки і найнаочнішій формі дають психологу інформацію як про особливості психічних процесів, так і про специфіку особових характеристик. З'єднання процесу зображення з процесом конструювання -реалізованноє нами в методі конструктивних малюнків, дозволяє виробляти формалізовану оцінку, досліджуваних індивідуально-типологічних відмінностей. Формалізація знімає високу невизначеність, властиву проєктівним тестам, использую-i малюнки як основний метод, і дає можливість стандартізованной оцінки одержаних зображень. Для дослідження образу - Я, зафіксованого несвідомій сфері психіки, був розроблений Тест Переваги Геометричних Форм (Тігр) (Лібін, ш, 1988; 1994), заснований на процедурі зображенні і аналізу конструктивних малюнків фігури людини доручаються шляхом побудови зображення за допомогою трикутників, кругів і квадратів. Зображення цих форм є основними елементами тактільно-гичеськіх гештальтов (Sheets-Johnstone, 1990), є семантично-символічним інваріантом, що відображає специфіку зафіксованих у в несвідомій сфері суб'єкта переваг, зокрема що відображаються в побудові проєктівного зображення але себе. На основі аналізу більше 10 000 малюнків, одержаних від різних випробовуваних в течії 1984--1996 років, був експериментально вивчений феномен семантичного інваріанта, суть якого полягає у тому, що індивідууми з певними стратегіями переваги (що виявляються по співвідношенню використовуваних в конструктивних малюнках геометричних форм: соответствен але трикутних, квадратних і округлих) вибирали типові зображення фігури людини.
Страницы: 1, 2
