Сучасні політичні партії України
Сучасні політичні партії України
Дата добавления: март 2006г.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
м. Каховки Херсонської області
Обласний конкурс науково-дослідницьких робіт
“В сім’ї вольній новій”
Сучасні політичні
партії України.
Роботу виконала
Доценко Анна Віталіївна
учениця Х класу
ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
м. Каховки
Науковий керівник:
вчитель історії
ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
м. Каховки
Зубков Віктор Анатолійович
КАХОВКА-2001
Зміст
Вступ ______________________________________________3
Розділ І Розвиток політичної системи на Україні за часів її незалежності(1991-2001рр)________________ 4
Розділ ІІ Політичні партії Каховщини________________6
Висновки _________________________________________8
Список використаних джерел та літератури ________9
Додатки ___________________________________________10
ВСТУП
Десять років тому, після розпаду СРСР, колишні її республіки проголосили незалежність. Україна–одна з них. Її самостійність підтверджує “Декларація про державний суверенітет України” від 16 липня 1990 року [2] та “Акт проголошення незалежності України” від 24 серпня 1996 року[1]. Для громадян новоутвореної держави, адже десять років для держави малий строк існування, актуальною є проблема висловлення довіри до сучасних політичних партій на найближчих парламентських виборах. В даній ситуації, яка пов‘язана з кризою не тільки суспільно-політичного життя, а й в науковій сфері, це є важливим питанням.
Темою роботи є дослідження діяльності партій України на прикладі їх осередків на Каховщині. Адже, як партії є невід’ємною частиною політичної системи України, так їх місцеві осередки є також частиною політичної системи. Держава визначила своїм політичним режимом демократію[12; 4]. Однією ж найхарактерніших рис демократії є розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. Загалом, демократію створює законодавча гілка влади, яка висловлює думку громадян держави, приймаючи закони для організації політичного, економічного та суспільного ладу. Влада, зосереджена у руках однієї партії, свідчить про тоталітарний режим, як це було у колишніх радянських республіках, що підтверджують ідентичні шості статті у Конституціях СРСР[11; 6] та УРСР [13; 6]. Влада зосереджена у руках багатьох –неспроможність жодної реально керувати політичними процесами у країні. Отже, метою роботи є дослідження напрямків діяльності партій на прикладі їх осередків на Каховщині.
У цій роботі використана слідуюча література: “Історія України”(Кульчицький С. В. та ін. )[24]; ”Мала енциклопедія етнодержавознавства”(Римаренко Ю. І. )[26]; “Політологічний енциклопедичний словник”(Горбатенко В. П. )[27]; ”Формування сучасних політичних структур в сучасній Україні”(Рудич Ф. М. )[28]; ”На політичній арені України”(Литвин В. М. ,Слюсаренко А. Г. )[25]. Для дослідження поставленої мети є достатня джерельна база. Це актові документи, Конституції України[12], УРСР [13], СРСР [12], Декларація про державний суверенітет України [2], Акт проголошення незалежності України [1]; які дають можливість визначити державні форми, напрямки внутрішньої політики, розвиток держави та політичної системи. Джерелами є програми та статути партій[3-10, 18-20], з яких можна зробити висновки про напрямки діяльності цих партій, про їх форми та методи боротьби за владу.
РОЗДІЛ І
Розвиток політичної системи на Україні
за часів її незалежності (1991-2001).
Держава –це складне утворення політичної системи та політичної організації суспільства, яке створюється для налагодження життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення[27; 97]. Отже, невід’ємною частиною держави є політична система. Політична система –це сукупність передбачених Конституцією державних та представницьких органів і організацій, що здійснюють керівництво суспільством. Складовими елементами політичної системи є:
- політико-територіальна організація влади;
- громадські організації;
- політичні партії;
- громадські рухи;
- трудові колективи. [26; 580]
Політичні партії, громадські рухи та організації, програмні цілі яких мають на меті ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються [12; 16]. Отже, метою створення партії має бути лише захист та висловлення думки громадян України. Існує також політична система суспільства, головним елементом якої, є влада, і до якої також входять політичні партії, рухи, громадські організації[27; 267].
За визначенням, партія політична – це добровільне об’єднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють; частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти[27; 248]. Партії політичні в Україні – сукупність організованих політичних об’єднань на основі спільності інтересів та політичних переконань. Політичні партії в Україні являють собою молодий інститут. Це один з базових інститутів сучасного суспільства в Україні, без якого неможливе функціювання представницької демократії[27; 242].
Розвиток політичної системи нової держави України, а з нею і політичних партій, проходив повільно. Заважала багаторічна традиція однопартійної влади Комуністичної партії Радянського Союзу. КПРС не була партією, вона була політичним утворенням. Новоутворені політичні партії не відмічалися багато чисельністю. У партіях відбувалася боротьба за лідерство, що призводило до розколів. Громадяни перенесли свою недовіру до КПРС на новостворені партії. Більш-менш масовими організаціями залишалися соціалісти та комуністи, з однієї сторони, та національно-демократичні сили, з іншої[24; 364, 375]. Що ж стимулювало появу громадсько-політичних структур? У статті шостій Конституції СРСР говорилося: ”Руководящей и направляющей силой советского общества, ядром его политической системы, государственных и общественных организаций является Коммунистическая партия Советского Союза…”[11; 6]. В березні 1990року на ІІІ з’їзді Рад СРСР були відмінені 6 та 7 статті Конституції СРСР (1977), а пізніше ці статті були вилучені і з республіканських Конституцій. Це прискорило розвиток демократії та появи нових політичних партій, організацій, рухів. Незважаючи на усі політичні та історичні традиції, недовіру громадян та слабке становище країни, у 90-х роках відбуваються масові з’їзди партій, установчі збори. У 1991 році з’являються Ліберальна, Соціалістична та Селянська партії України. Загалом до проголошення незалежності України було зареєстровано 4 партії, після проголошення– 27 [25; 43]. На 20 травня 1996 року зареєстровано 39 політичних партій [27; 243]. Формування політичних партій продовжується і по сьогоднішній день. На початок 2001 року зареєстровано 113 партій.
Усі партії поділяються на групи за напрямками своєї діяльності. Таких напрямків існує декілька. (Дод. №2). Це центристська(прагматична) спрямованість, націонал-радикальна спрямованість, соціал-комуністичне спрямування та націонал-демократичний напрямок діяльності партій[14-17]. Партії центриської спрямованості об’єднують у своїх програмних цілях декілька напрямків, тому дати їм точну характеристику неможливо[17]. Соціал-комуністичний напрямок єднає партії, цілі яких спрямовані на знищення приватної власності, створення безкласової держави[16]. Націонал-демократичний напрямок єднає партії, програмні цілі яких базуються на демократичних засадах, створенні повного народовладдя, визнання народу джерелом та носієм влади[14].
Отже, багатопартійна система, це система, яка може висловити інтереси усіх верств населення. Але ж, якими б темпами Україна не йшла до створення справжньої правової демократичної держави, вона все ж таки, ще далека від цього. Зараз лідери партій борються за владу в державі, а не за інтереси громадян. Україна та її партійна система ще не готові до пропорційного виборчого принципу. Про це говорить малочисельність партій, зневірення громадян у партіях, слабка політична культура населення, слабкі демократичні традиції в державі.
РОЗДІЛ ІІ
Політичні партії Каховщині.
Сила будь-якої партії у її масовості. Зазвичай управління партією здійснюється у столиці, але масовість партії створюється місцевими осередками у обласних центрах, районах, містах, селах. Осередки сприяють приверненню уваги громадян до своєї діяльності. У місті Каховка та у Каховському районі також існують партійні осередки. У кожному з них обирають керівника.
У місті Каховка налічується вісім партій. До них належать:
Народна демократична партія (НДП).
Прогресивно-соціалістична партія України (ПСПУ).
Всеукраїнське об’єднання “Громада” (ВОГ).
Соціалістична партія України (СПУ).
Партія “Демократичний союз” (ПДС).
“Міжрегіональний блок реформ” (МБР).
Комуністична парія України (КПУ).
Партія комуністів (більшовиків) України (ПК(б)У) [22].
Страницы: 1, 2
